Рішення

від 12.02.2007 по справі 20-7/411

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД 

МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем

України

РІШЕННЯ

"12" лютого 2007 р.

справа № 20-7/411

За позовом:                    Фонду комунального майна

Севастопольської міської Ради

(99011, м. Севастополь, вул.

Луначарського, 5)

до відповідача:          Приватного підприємця ОСОБА_1

                              (АДРЕСА_2)

про          розірвання договору оренди НОМЕР_1,

укладеного Приватним підприємцем ОСОБА_1 та Фондом

комунального майна Севастопольської міської Ради, нежитлового приміщення, розташованого

в АДРЕСА_1,

          зобов'язання відповідача звільнити

приміщення, розташовані в АДРЕСА_1, що ним займаються, та передати ці

приміщення по акту прийому-передачі орендодавцю;

стягнення заборгованості по орендній платі за період з 01.04.2006 по

01.12.2006 в розмірі 690,13 грн., з яких: 639,63грн. -основний борг, 39,30 грн.

-пеня, 11,20 грн. -3 % річних,

Суддя Ілюхіна

Г.П.

Представники

сторін:

від позивача:          - Ведякіна Н.Ю., завідуюча юридичним

відділом, довіреність б/н від 26.01.2007;

від відповідача:          - не

з'явився.

Суть спору:

13.12.2006 Фонд

комунального майна Севастопольської міської Ради звернувся з позовними вимогами

до Приватного підприємця ОСОБА_1 про розірвання договору оренди НОМЕР_1,

укладеного між позивачем та відповідачем, нежитлового приміщення, розташованого

в АДРЕСА_1, зобов'язання відповідача звільнити приміщення, розташовані в

АДРЕСА_1, що ним займаються, та передати ці приміщення по акту прийому-передачі

орендодавцю, стягнення заборгованості по орендній платі за період з 01.04.2006

по 01.12.2006 в розмірі 690,13 грн., з яких: 639,63грн. -основний борг, 39,30

грн. -пеня, 11,20 грн. -3 % річних (арк. с. 3).

Ухвалою суду від 14.12.2006

порушено провадження по справі (арк. с. 1-2).

Відповідач явку уповноважених

представників в попереднє 10.01.2007 та судові 24.01.2007, 12.02.2007 засідання

не забезпечив, вимоги ухвал суду від 

14.12.2006 та 24.01.2007 не виконав, витребуваних документів, доказів,

відзиву на позовну заяву не надав, про час та місце розгляду справи

повідомлений належним чином та своєчасно: рекомендованою кореспонденцією,

ухвала суду повернена поштовим відділенням у зв'язку з  закінченням терміну зберігання і неявкою

адресата (а.с.14-16).

Розгляд справи відкладався в

порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Стаття 22 Господарського

процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватися

належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання

представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх

участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що

господарський суд відкладає  в межах

строків, встановлених  статтею 69

Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи, коли за якихось

обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Справа розглядається за наявними

матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України,

оскільки відсутність представника відповідача не перешкоджає розгляду спору по

суті, так як позивачем надані докази, що підтверджують обставини, якими

обґрунтовані позовні вимоги.

Розглянувши

матеріали справи, дослідивши надані докази, вислухавши представника

позивача, суд, -

в с т а н о в

и в:

З`ясовані наступні обставини:

31.03.2006

між сторонами укладено договір оренди НОМЕР_1 нерухомого майна -автопавільйону

для очікування пасажирів зупинки „Будівельний технікум”, загальною площею

28,13м2, розташованого АДРЕСА_1 (п.1.1. Договору) (а.с.7-8).

Строк дії договору до 10.02.2011.

Відповідно до пункту 3.2. Договору,

Орендар зобов'язаний щомісячно, не пізніше 20 числа поточного місяця

перераховувати орендну плату з урахуванням індексу інфляції в розмірі 66,78

грн. на розрахунковий рахунок Орендодавця.

31.03.2006

складено Акт прийому-передачі орендованого майна (Додаток № 2 до договору)

(а.с.9).

Заборгованість по орендній платі за

період з 01.04.2006 по 01.12.2006 складає 639,63 грн.

Пунктом 7.3. Договору передбачено,

що цей договір може бути розірвано за вимогою однієї зі сторін за рішенням

господарського суду у випадку невиконання сторонами своїх зобов'язань та з

інших підстав, передбачених законодавством України..

Спір виник у зв'язку з тим, що

позивач вважає, що відповідач не виконує належним чином умови Договору, а саме

в частині оплати за оренду.

Правовідносини сторін регулюються

статтями 193, 232 Господарського кодексу України, статтями 18, 19, 26, 27

Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, статтями 525,

526, 546, 549, 551, 611, 625, 651, 785 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статей 18, 19 Закону

України „Про оренду державного та комунального майна”, орендар зобов'язаний

вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Строки внесення орендної плати

визначаються у договорі.

Статтею 193 Господарського кодексу

України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських

відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно

до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог

щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно

ставляться.

До виконання господарських

договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з

урахуванням особливостей, передбачених Цивільним кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх

заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи

інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій,

передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій

до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від

обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено

законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття

виконання зобов'язання.

Не допускається одностороння

відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Аналогічні положення містяться в

статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.

При таких обставинах,

заборгованість по орендній платі в сумі 639,39грн. підлягає стягненню.

Відповідно до статей 546, 549, 551

Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися

неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Неустойкою (штрафом, пенею) є

грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі

порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється

у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен

день прострочення виконання.

Предметом неустойки може бути

грошова сума, рухоме і нерухоме майно.

Якщо предметом неустойки є грошова

сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Розмір неустойки, встановлений

законом, може бути збільшений у договорі.

Сторони можуть домовитися про

зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім

випадків, передбачених законом.

Статтею 232 Господарського кодексу

України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання

зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється

через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до пункту 3.5. Договору

орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується

згідно з вимогами законодавства за весь період заборгованості з урахуванням

пені, нарахованої з розрахунку подвійної облікової ставки Національного Банку України,

що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми недоплати, розрахованої

за кожен день прострочення.

Відповідно до розрахунку пені,

зазначеного в позовній заяві пеня складає 39,30 грн.

В судовому засіданні позивач надав

розрахунок пені з урахуванням обмеження, встановленого частиною шостою статті

232 Господарського кодексу України, відповідно до якого пеня складає 30,97

грн., яка підлягає стягненню.

Статтею 611 Цивільного кодексу

України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові

наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

- припинення зобов'язання внаслідок

односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або

законом, або розірвання договору;

- сплата неустойки.

Статтею 26 Закону України „Про

оренду державного та комунального майна” встановлено, що на вимогу однієї із

сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду,

арбітражного суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших

підстав, передбачених законодавчими актами України.

Аналогічні

положення містяться в статті 651 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 27 Закону

України „Про оренду державного та комунального майна, у разі розірвання

договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або

банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на

умовах, зазначених у договорі оренди.

Відповідно до статті 785 Цивільного

кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно

повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням

нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Якщо наймач не виконує обов'язку

щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати

неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Відповідно до статті 625 Цивільного

кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на

вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого

індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від

простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або

законом.

Сума 3 % річних складає 11,20грн. і

підлягає також стягненню.

Відповідно до статей 33, 34

Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна  довести 

ті  обставини,  на 

які  вона посилається як на

підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та

іншими учасниками судового процесу.

Господарський   суд 

приймає  тільки  ті 

докази,  які  мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до

законодавства повинні бути 

підтверджені  певними  засобами 

доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач доказів погашення заборгованості

по орендній платі згідно умов договору не надав.

Все вищевикладене дає суду підстави

для задоволення позову частково: в сумі 681,80 грн., з яких: 639, 63 грн.

-основний борг; 30,97 грн. -пеня; 11,20 грн. -3 % річних.

Позовні вимоги в частині розірвання

договору та зобов'язання звільнити займаєме приміщення суд вважає такими, що

також підлягають задоволенню, так як відповідач в порушення умов договору та

діючого законодавства не здійснював оплату орендованого приміщення.

Витрати позивача на оплату

державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового

процесу віднести на відповідача, відповідно до статей 44, 49 Господарського

процесуального кодексу України. 

На підставі викладеного, керуючись

статтями 193, 232 Господарського кодексу України, статтями 18, 19, 26, 27

Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, статтями 525,

526, 546, 549, 551, 611, 625, 651, 785 Цивільного кодексу України, статтями 33,

34, 44, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,  суд,  -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Розірвати договір оренди НОМЕР_1,

укладений між Приватним підприємцем ОСОБА_1 (АДРЕСА_2,

індивідуальний ідентифікаційний НОМЕР_2, відомості про поточні рахунки в

матеріалах справи відсутні) та Фондом комунального майна

Севастопольської міської Ради  (99011,  м. Севастополь, вул. Луначарського, 5,

ідентифікаційний код 25750044, п/р 37188003000416 в УДК м. Севастополь, МФО

824509, код ЄДРПОУ 23895637), нежитлового приміщення, розташованого в

АДРЕСА_1 з 02.03.2007.

3.          Зобов'язати Приватного підприємця

ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, індивідуальний

ідентифікаційний НОМЕР_2, відомості про поточні рахунки в матеріалах справи

відсутні) звільнити приміщення, розташовані

в АДРЕСА_1, що ним займаються, та передати ці приміщення по акту

прийому-передачі Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради.

4.          Стягнути з Приватного підприємця

ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, індивідуальний

ідентифікаційний НОМЕР_2, відомості про поточні рахунки в матеріалах справи

відсутні) на користь Фонду комунального

майна Севастопольської міської Ради (99011,  м. Севастополь, вул. Луначарського, 5,

ідентифікаційний код 23895637):

- п/р 332168706000001 в УДК м.

Севастополь, МФО 824509, код ЄДРПОУ 23895637,

620,44 грн. основного боргу; 30,04 грн.  пені; 10,86грн.  3 % річних;

- п/р 31519933600001 в УДК м.

Севастополь, МФО 824509, код ЄДРПОУ 23895637, 19,19

грн. основного боргу; 0,93 грн.  пені; 0,34 грн. 3 % річних;

- п/р 37188003000416  в УДК м. Севастополь, МФО 824509, код ЄДРПОУ

23895637, витрати по сплаті державного мита в сумі 187,00 грн.

та витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу

в сумі 118,00 грн.

Наказ видати

після набрання рішенням законної сили.

5.          В

частини стягнення пені в розмірі 8,33 грн. відмовити.

Суддя                                                                                                                    

Г.П. Ілюхіна

Рішення оформлено і підписано

в порядку статті 84 ГПК України

19.02.2007.