Постанова

від 15.05.2008 по справі 9/314-06(13/121)

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

9/314-06(13/121)

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.05.2008                                                                                   Справа № 9/314-06(13/121)  

       Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:  головуючого: судді Кузнецової І.Л.,

суддів: Чимбар Л.О.(доповідач), Верхогляд Т.А.,

секретар судового засідання: Гайдук Ю.А.,   

представники сторін:       

від позивача:  Фандєєва С.В., дов. №04/08  від 15.03.08,

від відповідача:  Овсяникова Є.Д., дов. №257  від 27.09.07,

від ДВС:  Антонов Є.М., дов. №1  від 12.01.08,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Верітас Альфа”, м. Дніпропетровськ на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2008р. у справі № 9/314-06(13/121) за скаргою товариства з обмеженою відповідальністю “Верітас Альфа”, м. Дніпропетровськ на дії Відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Дніпропетровської області, м. Дніпропетровськ,

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю “Верітас Альфа”,                                          м. Дніпропетровськ,

до: відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго”,   м. Дніпропетровськ,

про  стягнення 196863 грн. 57 коп.,

                                     В С Т А Н О В И В :

    Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2008 р. у справі № 9/314-06(13/121) (суддя –Подобєд І.М.) в задоволенні скарги товариству з обмеженою відповідальністю “Верітас Альфа” (далі- позивач) на дії Відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Дніпропетровської області відмовлено.

   Не погодившись з ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати ухвалу господарського суду та прийняти нове рішення, яким задовольнити скаргу в повному обсязі. В апеляційній скарзі позивач, з посиланням на вимоги Указу Президента України від 03 вересня 1992 року № 493/92 “Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади” та Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою КМУ від 28 грудня 1992 року № 731, зазначає про обов'язковість державної реєстрації Міністерством юстиції України наказу Міністерства палива та енергетики України від 10 листопада 2005 року № 568, у зв'язку з чим, оскільки відповідна реєстрація не здійснювалась цей наказ не набув чинності, не вважається нормативно-правовим актом і виконанню не підлягає.

У відзиві на апеляційну скаргу відкрите акціонерне товариство “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго” (далі- відповідач), проти викладених в апеляційній скарзі доводів заперечує, ухвалу господарського суду вважає законною, просить залишити її без змін, а в задоволенні апеляційної скарги відмовити. У поданих поясненнях зазначає про правомірність зупинення виконавчого провадження за фактом внесення боржника до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування паливно-енергетичного комплексу”.       

Вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Дніпропетровської області – скасуванню по наступним підставам.

На виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.11.06р. у справі № 9/314-06(13/121) був виданий наказ від 13.11.06р. № 9/314-06(13/121), на підставі якого стягнуто з відповідача на користь позивача суму 82500 грн. основного боргу, 2156 грн. 30 коп. пені, 13537 грн. 56 коп. збитків від інфляції, 3300 грн. трьох процентів річних, 1014 грн. 93 коп. витрат на держмито та 60 грн. 82 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

14 грудня 2006 року відділом примусового виконання рішень ДВС Дніпропетровської області відкрито виконавче провадження з виконання наказу               № 9/314-06(13/121).

Відповідно до постанови державного виконавця ВПВР ДВС ГУЮ у Дніпропетровській області від 08.01.08 виконавче провадження було зупинено відповідно до вимог п. 15  ст. 34 Закону України “Про виконавче провадження”.

15 лютого 2008 року позивач звернувся до господарського суду зі скаргою на дії органу Державної виконавчої служби, в якій просив поновити строк для оскарження постанови відділу ДВС від 08 січня 2008 року, визнати вказану постанову недійсною та скасувати її, зобов'язати відділ ДВС поновити виконавче провадження та виконати наказ від 13.11. 2006 року № 9/314-06(13/121) у повному обсязі.

Колегія суддів вважає, що скарга товариства з обмеженою відповідальністю “Верітас Альфа” є правомірною і підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як встановлено ч.1 ст.121-2 ГПК України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Оскільки копія оскаржуваної постанови про зупинення виконавчого провадження від 08 січня 2008 року позивачем отримана лише 05.02.2008р. /а.с. 107-108 т.2/ строк оскарження товариством з обмеженою відповідальністю “Верітас Альфа” дій органів ДВС не є пропущеним.

Відповідно п.15 ст.34 Закону України “Про виконавче провадження” виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у випадку внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”.

Згідно з п.3.1 ст. 3 Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу” підприємство паливно-енергетичного комплексу, яке прийняло рішення про участь у процедурі погашення заборгованості, підлягає реєстрації шляхом внесення підприємства до Реєстру, для внесення до Реєстру підприємство подає підтверджуючі документи, одним із яких є довідка, складена підприємством у довільній формі, про обсяги та структуру дебіторської та кредиторської заборгованостей із зазначенням величини і видів заборгованості станом на розрахункову дату та за останній звітний період.

Відповідно до п.3.2.6 ст.3 вказаного Закону Міністерство палива та енергетики України протягом п'яти днів після надання розрахунковим центром переліку підприємств паливно-енергетичного комплексу, які прийняли рішення про участь у процедурі погашення заборгованості, видає наказ про затвердження такого переліку. Наказ Міністерства палива та енергетики України є підставою для внесення до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, визначених переліком. Підприємство паливно-енергетичного комплексу вважається таким, що бере участь у процедурі погашення заборгованості, з дня видання наказу Міністерством палива та енергетики України про затвердження переліку підприємств паливно-енергетичного комплексу, які прийняли рішення про участь у процедурі погашення заборгованості. Документом, що підтверджує участь підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості, є виписка з Реєстру.

Наказом Міністерства палива те енергетики України від 10 листопада 2005 року № 568 затверджений Перелік підприємств паливно-енергетичного комплексу, які прийняли рішення про участь у процедурі погашення заборгованості та відповідають вимогам пункту 1.1 статті 1 Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”. До вказаного переліку включено боржника –ВАТ “Енергопостачальну компанію “Дніпрообленерго”.

Разом з тим, як встановлено п.п.1-3 Указу Президента України від 03 жовтня 1992 року № 493/92 “Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади”, з 01 січня 1993 року нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації. Державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю здійснює Міністерство юстиції України. Державна реєстрація провадиться в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України. Нормативно-правові акти, зазначені в статті 1 цього Указу, набувають чинності через 10 днів після їх реєстрації, якщо в них не встановлено пізнішого строку надання їм чинності.

Згідно п.1 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року № 731, державна реєстрація нормативно-правового акта полягає у проведенні правової експертизи на відповідність його Конституції та законодавству України, прийнятті рішення про державну реєстрацію цього акта, присвоєнні йому реєстраційного номера та занесенні до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів.

Відповідно до п.п.2, 3 Положення державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер. На державну реєстрацію подаються нормативно-правові акти, прийняті уповноваженими на це суб'єктами нормотворення у визначеній законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою, що містять норми права, мають неперсоніфікований характер і розраховані на неодноразове застосування, незалежно від строку їх дії (постійні чи обмежені певним часом) та характеру відомостей, що в них містяться, у тому числі з грифами “Для службового користування”, “Особливої важливості”, “Цілком таємно”, “Таємно” та іншими, а також прийняті в порядку експерименту.

Відповідно до п.4 Положення державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти будь-якого виду (постанови, накази, інструкції тощо), якщо в них є одна або більше норм, що: а) зачіпають соціально-економічні, політичні, особисті та інші права, свободи й законні інтереси громадян, проголошені й гарантовані Конституцією та законами України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколами до неї, міжнародними договорами України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та acquis communautaire, а також з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, встановлюють новий або змінюють, доповнюють чи скасовують організаційно-правовий механізм їх реалізації; б) мають міжвідомчий характер, тобто є обов'язковими для інших міністерств, органів виконавчої влади, а також підприємств, установ і організацій, що не входять до сфери управління органу, який видав нормативно-правовий акт.

Як встановлено п.15 Положення, міністерства, інші центральні органи виконавчої влади направляють для виконання нормативно-правові акти лише після їх державної реєстрації та офіційного опублікування. У разі порушення зазначених вимог нормативно-правові акти вважаються такими, що не набрали чинності, і не можуть бути застосовані.  

Проаналізувавши положення наказу Міністерства палива та енергетики України від 10 листопада 2005 року № 568 колегія суддів приходить до висновку, що його норми мають неперсоніфікований та міжвідомчий характер, а тому є обов'язковими не лише для юридичних осіб, що входять до сфери управління Міністерства палива та енергетики України, а також для органів виконавчої служби. Також, положення даного наказу є обов'язковими та зачіплюють права та інтереси усіх кредиторів підприємств, які увійшли до затвердженого наказом переліку.

Таким чином, наказ Міністерства палива та енергетики України від 10 листопада 2005 року № 569 “Про затвердження переліку підприємств” підлягає державній реєстрації Міністерством юстиції України, а оскільки відповідно державної реєстрації не здійснювалося, наказ є таким, що не набрав чинності і тому обов'язковому виконанню не підлягає.

Зазначена правова позиція підтримана Вищим господарським судом України у постанові від 25 жовтня 2007 року у справі № 14/90 /а.с. 98-100 т.2/

Колегія суддів не погоджується з висновком господарського суду про відмову в задоволенні скарги з посиланням на п.п.”д” п.5 Положення про те, що наказ Міністерства палива та енергетики України від 10 листопада 2005 року № 568 не повинен подаватись на державну реєстрацію.

Як встановлено п.3.2.6 ст.3 Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”, наказ Міністерства палива та енергетики про затвердження переліку підприємств паливно-енергетичного комплексу, які прийняли рішення про участь у процедурі погашення заборгованості, є підставою для внесення підприємства ПЕК до Реєстру та застосування до нього передбачених Законом № 2711-IV відповідних організаційних та економічних заходів, що стосуються як самого підприємства, так і його кредиторів, інших установ, організацій та органів, в тому числі державної виконавчої служби.

Наказ від 10 листопада 2005 року № 568 виданий центральним органом виконавчої влади –Міністерством палива та енергетики України, містить формально-визначені приписи, висловлені у формі відправного встановлення, які мають загальнообов'язковий характер, виконання яких забезпечується державою.

З урахуванням вищевикладеного, підрозділом примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області виконавче провадження з примусового виконання наказу від 13.11. 2006 року № 9/314-06(13/121) зупинено неправомірно, у зв'язку з чим, з урахуванням положень абз.7 п.7 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 28 березня 2002 року № 04-5/365 “Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України”, постанова державного виконавця від 08.01.2008р. року підлягає визнанню недійсною з покладенням на відділ ДВС обов'язків по здійсненню заходів щодо виконання наказу господарського суду.

Ухвала господарського суду, у зв'язку з невідповідністю викладених в ній висновків обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст.  103- 106 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

                                            ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Верітас Альфа”, м. Дніпропетровськ задовольнити.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 04 березня 2008 року у справі № 9/314-06(13/121) скасувати.

Скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Верітас Альфа”,                               м. Дніпропетровськ на дії органу державної виконавчої служби задовольнити.

Визнати недійсною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Дніпропетровського обласного управління юстиції від 08 січня 2008 року про зупинення виконавчого провадження по примусовому виконанню наказу господарського суду Дніпропетровської області від 13.11. 2006 року у справі  № 9/314-06(13/121).

Зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Дніпропетровського обласного управління юстиції поновити виконавче провадження по примусовому виконанню наказу господарського суду Дніпропетровської області від 13 листопада 2006 року № 9/314-06(13/121) та вчинити дії, передбачені Законом України “Про виконавче провадження”, по своєчасному та повному виконанню наказу господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого господарського суду.

 Головуючий                                                                        І.Л. Кузнецова

 Суддя                                                                                    Л.О. Чимбар

 Суддя                                                                                    Т.А.Верхогляд

Постанова виготовлена в повному обсязі 20.05.2008 року.