Постанова

від 21.08.2008 по справі 9/314-06(13/121)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

9/314-06(13/121)

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 21 серпня 2008 р.                                                                                    № 9/314-06(13/121)  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого –суддіГрека Б.М. –(доповідача у справі),

суддів :Мачульського Г.М.,Губенко Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуВідкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго"

на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.05.08

у справі№ 9/314-06 (13/121)

господарського судуДніпропетровської області

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Верітас Альфа"

доВідкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго"

простягнення 196863,57 грн.

за участю представників від:

позивача Носова Д.А. (дов. від 11.08.08)

відповідача Підуста О.М. (дов. від 27.05.08)

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.08 (суддя –Подобєд І.М.) в задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Верітас Альфа” на дії Відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Дніпропетровської області відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.03.08 (колегія суддів у складі: головуючого-судді Кузнєцової І.Л., суддів: Чимбар Л.О., Верхогляд Т.А.) ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.08 скасовано, скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Верітас Альфа" на дії органу державної виконавчої служби задоволено; визнано недійсною та скасовано постанову Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Дніпропетровського обласного управління юстиції від 08.01.08 про зупинення виконавчого провадження по примусовому виконанню наказу господарського суду Дніпропетровської області від 13.11.06; зобов'язано Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Дніпропетровського обласного управління юстиції поновити виконавче провадження по примусовому виконанню наказу та вчинити дії, передбачені Законом України “Про виконавче провадження”, по своєчасному та повному виконанню наказу господарського суду.

Не погоджуючись із постановою, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін. Касаційна скарга мотивована невірним застосуванням судом Закону України "Про виконавче провадження".

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, на виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.11.06 був виданий наказ від 13.11.06 № 9/314-06(13/121), на підставі якого стягнуто з відповідача на користь позивача суму 82500 грн. основного боргу, 2156 грн. 30 коп. пені, 13537 грн. 56 коп. збитків від інфляції, 3300 грн. трьох процентів річних, 1014 грн. 93 коп. витрат на держмито та 60 грн. 82 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. 14.12.06 відділом примусового виконання рішень ДВС Дніпропетровської області відкрито виконавче провадження з виконання наказу.

Відповідно до постанови державного виконавця ВПВР ДВС ГУЮ у Дніпропетровській області від 08.01.08 виконавче провадження було зупинено відповідно до вимог п. 15  ст. 34 Закону України “Про виконавче провадження”.

Позивач звернувся до господарського суду зі скаргою на дії органу Державної виконавчої служби, в якій просив зобов'язати відділ ДВС поновити виконавче провадження та виконати наказ від 13.11.06 у повному обсязі.

Відмовляючи в задоволенні скарги, місцевий суд вказав на включення боржника до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування паливно-енергетичного комплексу”. Втім, з цим висновком не погодився господарський суд апеляційної інстанції, який зазначив, що Наказ Міністерства палива та енергетики України від 10.11.05 № 568, не пройшов державну реєстрацію, у зв'язку з чим, не набув чинності, не вважається нормативно-правовим актом і виконанню не підлягає.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне підтримати правову позицію господарського суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Відповідно п.15 ст.34 Закону України “Про виконавче провадження” виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у випадку внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”.

Згідно з п.3.1 ст. 3 Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу” підприємство паливно-енергетичного комплексу, яке прийняло рішення про участь у процедурі погашення заборгованості, підлягає реєстрації шляхом внесення підприємства до Реєстру, для внесення до Реєстру підприємство подає підтверджуючі документи, одним із яких є довідка, складена підприємством у довільній формі, про обсяги та структуру дебіторської та кредиторської заборгованостей із зазначенням величини і видів заборгованості станом на розрахункову дату та за останній звітний період.

Відповідно до п.3.2.6 ст.3 вказаного Закону, Міністерство палива та енергетики України протягом п'яти днів після надання розрахунковим центром переліку підприємств паливно-енергетичного комплексу, які прийняли рішення про участь у процедурі погашення заборгованості, видає наказ про затвердження такого переліку. Наказ Міністерства палива та енергетики України є підставою для внесення до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, визначених переліком. Підприємство паливно-енергетичного комплексу вважається таким, що бере участь у процедурі погашення заборгованості, з дня видання наказу Міністерством палива та енергетики України про затвердження переліку підприємств паливно-енергетичного комплексу, які прийняли рішення про участь у процедурі погашення заборгованості. Документом, що підтверджує участь підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості, є виписка з Реєстру.

Наказом Міністерства палива те енергетики України від 10.11.05 № 568 затверджений Перелік підприємств паливно-енергетичного комплексу, які прийняли рішення про участь у процедурі погашення заборгованості та відповідають вимогам пункту 1.1 статті 1 Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”. До вказаного переліку включено боржника –ВАТ “Енергопостачальну компанію “Дніпрообленерго”.

Разом з тим, як встановлено п.п.1-3 Указу Президента України від 03.10.92 № 493/92 “Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади”, з 01.01.93 нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації. Державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю здійснює Міністерство юстиції України. Державна реєстрація провадиться в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України. Нормативно-правові акти, зазначені в статті 1 цього Указу, набувають чинності через 10 днів після їх реєстрації, якщо в них не встановлено пізнішого строку надання їм чинності.

Згідно п.1 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.92 № 731, державна реєстрація нормативно-правового акта полягає у проведенні правової експертизи на відповідність його Конституції та законодавству України, прийнятті рішення про державну реєстрацію цього акта, присвоєнні йому реєстраційного номера та занесенні до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів.

Відповідно до п.п.2, 3 Положення державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер. На державну реєстрацію подаються нормативно-правові акти, прийняті уповноваженими на це суб'єктами нормотворення у визначеній законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою, що містять норми права, мають неперсоніфікований характер і розраховані на неодноразове застосування, незалежно від строку їх дії (постійні чи обмежені певним часом) та характеру відомостей, що в них містяться, у тому числі з грифами “Для службового користування”, “Особливої важливості”, “Цілком таємно”, “Таємно” та іншими, а також прийняті в порядку експерименту.

Відповідно до п.4 Положення державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти будь-якого виду (постанови, накази, інструкції тощо), якщо в них є одна або більше норм, що: а) зачіпають соціально-економічні, політичні, особисті та інші права, свободи й законні інтереси громадян, проголошені й гарантовані Конституцією та законами України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколами до неї, міжнародними договорами України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та acquis communautaire, а також з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, встановлюють новий або змінюють, доповнюють чи скасовують організаційно-правовий механізм їх реалізації; б) мають міжвідомчий характер, тобто є обов'язковими для інших міністерств, органів виконавчої влади, а також підприємств, установ і організацій, що не входять до сфери управління органу, який видав нормативно-правовий акт.

Як встановлено п.15 Положення, міністерства, інші центральні органи виконавчої влади направляють для виконання нормативно-правові акти лише після їх державної реєстрації та офіційного опублікування. У разі порушення зазначених вимог нормативно-правові акти вважаються такими, що не набрали чинності, і не можуть бути застосовані.

Таким чином, наказ Міністерства палива та енергетики України від 10.11.05 № 569 “Про затвердження переліку підприємств” підлягає державній реєстрації Міністерством юстиції України, а оскільки відповідно державної реєстрації не здійснювалося (навіть на момент здійснення касаційного перегляду), наказ є таким, що не набрав чинності і тому обов'язковому виконанню не підлягає.

З урахуванням вищевикладеного, підрозділом примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області виконавче провадження з примусового виконання наказу від 13.11.06 № 9/314-06(13/121) зупинено неправомірно, у зв'язку з чим, апеляційний суд вірно зазначив, що постанова державного виконавця від 08.01.08 підлягає визнанню недійсною з покладенням на відділ ДВС обов'язків по здійсненню заходів щодо виконання наказу господарського суду.

Отже, доводи касаційної скарги спростовуються вищевикладеним та не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, а тому, постанову апеляційного господарського суду слід залишити без змін, так як вона ухвалена при повному з'ясуванні судами всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110 Господарського  процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України  

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" залишити без задоволення, постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.05.08 у справі № 9/314-06 (13/121) залишити без змін.

Головуючий - суддя                                                                      Б. Грек

Судді                                                                                                    Г. Мачульський

                                                                                                    Н. Губенко