Ухвала

від 25.01.2011 по справі 2а-20783/10/0570

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Лазарєв В.В.

Суддя-доповідач - Карпуш ова О.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИ Й АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2011 року справа №2а-20783 /10/0570 приміщення суду за а дресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевче нка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністратив ного суду у складі:

головуючого судді Карпушо вої О.В.

суддів Василенко Л.А. , Гім она М.М.

при секретарі: Солодько О.І .,

за участю: представника поз ивача - Трофуненко Н.В.,

представника від повідача - Іванченка В.А.

розглянувши у відкритому с удовому засіданні апеляційн у скаргу Макіївської об' єдн аної державної податкової ін спекції у Донецькій області на постанову Донецького окру жного адміністративного суд у від 23 листопада 2010 року в адмі ністративній справі за позов ом товариства з обмеженою ві дповідальністю «Міраж» до Ма кіївської об' єднаної держа вної податкової інспекції у Донецькій області про скасув ання податкового повідомлен ня - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмежен ою відповідальністю «Міраж» (далі - ТОВ «Міраж») звернуло ся до суду першої інстанції з позовом до Макіївської об' єднаної державної податково ї інспекції у Донецькій обла сті (далі - Макіївська ОДПІ у Донецькій області) про скасу вання податкового повідомле ння-рішення відповідача № 00000823 00/0 від 23.07.2010 року щодо донарахува ння позивачу податкового зоб ов' язання з податку на дода ну вартість в розмірі 81 796,00 грн.

Постановою Донецького окр ужного адміністративного су ду від 23 листопада 2010 року позо вні вимоги задоволено: визна но протиправним та скасовано податкове повідомлення - р ішення Макіївської об' єдна ної державної податкової інс пекції у Донецькій області в ід 23.07.2010 року № 0000082300/0.

Суд першої інстанції виходив з того, що відповідач ем не доведено, що з боку позив ача мало місце порушення вим ог Закону України «Про подат ок на додану вартість», та вст ановлено відсутність у відпо відача підстав для визначенн я позивачу податкового зобов ' язання з податку на додану вартість у розмірі 81 796 грн. (в т. ч. основний платіж - 54531,00 грн., ш трафні санкції - 27265,00 грн.).

Відповідачем подано апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, в якій податковий орган просить ск асувати постанову Донецьког о окружного адміністративно го суду від 23 листопада 2010 року та відмовити у задоволенні п озовних вимог.

Обґрунтовано апеляці йну скаргу тим, що у січні - л ютому 2009 року ТОВ «Міраж» мав ф інансово-господарські відно сини з ТОВ «Макоптторг». Акто м перевірки зафіксовані певн і обставини, при яких здійсню валося постачання ТМЦ: ТОВ «М акоптторг» не знаходиться за юридичною адресою, у січні - лютому 2009 року середньооблік ова кількість працівників ск ладала 1 чол., відсутні власні чи орендовані основні засоби , транспортні засоби, складсь кі та промислові приміщення, протягом 2009 року. Наведені обс тавини, на думку відповідача , свідчать про неможливість р еального виконання ТОВ «Мако птторг» своїх зобов' язань з а спірною угодою та відванта ження на адресу ТОВ «Міраж» п ридбаних товарів. Крім того, п одатковий орган зазначає, що до перевірки не надані певні первинні документи: специфі кації до договорів купівлі - продажу, довіреності на отри мання реалізованої продукці ї, документи, які підтверджую ть транспортування здійснен ня вантажно-розвантажувальн их робіт. Відповідач вважає, щ о підприємством перераховув ались кошти без мети реально го настання правових наслідк ів, з метою заниження об' єкт у оподаткування, несплати по датків, у зв' язку з чим дії пі дприємства призвели до втрат дохідної частини державного бюджету України. Таким чином , підприємством порушено ст. 22 8 ЦК України в частині укладан ня правочину, який суперечит ь моральним засадам суспільс тва, а також порушує публічни й порядок, спрямований на зав олодіння майном держави, дох ідної частини бюджету, а отже є нікчемним.

В судовому засіданні предс тавник відповідача підтрима в доводи апеляційної скарги, а представник позивача запе речував проти її задоволення .

Колегія суддів заслу хавши доповідь судді-доповід ача, вислухавши представникі в сторін, перевіривши матері али справи та доводи апеляці йної скарги, вважає, що апеляц ійна скарга Макіївської об' єднаної державної податково ї інспекції у Донецькій обла сті не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанц ії встановлено та вбачається з матеріалів справи, що голов ним державним податковим рев ізором-інспектором відділу п еревірок ризикових операцій управління податкового конт ролю юридичних осіб була про ведена документальна невиїз на перевірка ТОВ «Міраж» з пи тань перевірки відомостей, о триманих від особи, яка мала п равові відносини з платником податків ТОВ «Макоптторг», з а результатом якої був склад ений акт документальної неви їзної перевірки від 07.07.2010 року № 5598/23-3/237683852. (т. 1 арк. справи 25-48).

Перевіркою встановлено, що договори, укладені ТОВ «Міра ж» з ТОВ «Макоптторг» та дого вори з ТОВ «Юзпрогрестрейд» і ТОВ «ВО «Ексим-Продукт» маю ть протиправний характер. Та кі правочини по суті спрямов ані на незаконне заволодіння майном держави, суперечать і нтересам держави і суспільст ва, вважаються такими, що пору шують публічний порядок, а от же згідно ч. 2 ст. 228 ЦК України є н ікчемними. У відповідності д о чого встановлені порушення з боку ТОВ «Міраж», а саме, п. 1.4 с т. 1, пп. 7.2.1 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п . 7.5 ст. 7 Закону України «Про под аток на додану вартість», тоб то безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 337 502,04 грн., нар ахованих на вартість товару, отриманого від ТОВ «Макоптт орг», у зв`язку з не підтвердже нням придбання товару. Поруш ення позивачем абз. 3 пп. 7.3.1 п.7.3 ст .7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільк и ТОВ «Міраж» безпідставно в іднесено до складу податково го зобов`язання суму ПДВ 269 820,80 г рн., нараховану на вартість ро біт проданих ТОВ «Юзпрогрест рейд» та ТОВ «ВО Ексим-Продук т», у зв`язку з не підтвердженн ям факту продажу товару.

На підставі зазначеного ак ту перевірки відповідачем пр ийнято податкове повідомлен ня-рішення № 0000082300/0 від 23.07.2010 року п ро донарахування позивачу п одаткового зобов' язання з п одатку на додану вартість в р озмірі 81 796 грн., в т.ч. основний п латіж - 54531,00 грн., штрафні (фіна нсові) санкції - 27265,00 грн. (т. 1 ар к. справи 11).

Отже, з матеріалів справи вб ачається, що за перевіряєми й період січень - лютий 2009 ро ку позивач ТОВ «Міраж» мав п равовідносини з ТОВ «Макоптт орг» за договором № 02/12 від 02.12.2008 р оку (т. 1 арк. справи 49), на підстав і якого продавець (ТОВ «Макоп тторг») зобов' язаний переда ти товар у власність покупця (ТОВ «Міраж»), а покупець зобо в' язаний прийняти товар та оплатити товар у порядку і на умовах, визначених договоро м. Асортимент, кількість та ці на товару зазначається у спе цифікації, яка є невід' ємно ю частиною договору.

Згідно специфікації від 02.12.2 008 року, яка є додатком до догов ору № 02/12 від 02.12.2008 року і підписан а уповноваженими особами під приємств (т. 1 арк. справи 50), ТОВ « Макоптторг» поставляє ТОВ «М іраж» товар, а саме: шпали дере в`яні в кількості 7728 одиниць на загальну суму 853 717.20грн у т.ч. ПДВ - 142195,20 грн., термін поставки 30 діб з моменту підписання специф ікації. Оплата за отриманий т овар проводилась позивачем в безготівковій формі.

На виконання умов договору № 02/12 від 02.12.2008 року ТОВ «Макоптто рг» було поставлено товар, на що виписано видаткові та под аткові накладні. (т. 1 арк. справ и 53-61, 148-158). Суми податку на додану вартість за податковими нак ладними включені до податков ого періоду та відображені у реєстрі отриманих податкови х накладних за січень-лютий 200 9 року (додаток №5 до податково ї декларації з податку на дод ану вартість).

Відповідно до підпункту 3.1.1 п ункту 3.1 статті 3, пунктів 7.1, 7.2 ста тті 7 Закону України «Про пода ток на додану вартість» від 03. 04.97 p. №168/97-ВР (далі - Закон № 168), об'є ктом оподаткування є операці ї платників податків із прод ажу товарів (робіт, послуг) на митній території України; пр одаж товарів (робіт, послуг) зд ійснюється за договірними (к онтрактними) цінами з додатк овим нарахуванням податку на додану вартість; особа-прода вець, зареєстрована як платн ик податку на додану вартіст ь, зобов'язана на кожну повну а бо часткову поставку товарів (робіт, послуг) нарахувати по купцю податок на додану варт ість та скласти і передати йо му податкову накладну, яка є п ідставою для віднесення вказ аної в ній суми податку на дод ану вартість до податкового кредиту.

Згідно із пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону №168, податкова накладна є звіт ним податковим документом і одночасно розрахунковим док ументом. Податкова накладна є документом, де розраховуєт ься податок на додану вартіс ть, який справляється із зазн аченої операції за встановле ною ставкою.

Судом першої інстанції пра вильно зазначено, що саме із ц им документом Закон №168 пов'яз ує право платника податку на включення до податкового кр едиту витрат по сплаті подат ку. Підставою для такого розр ахунку є реквізити (зокрема, о диниця виміру товару, його кі лькість, ціна продажу одиниц і продукції, обсяг продажу за відповідними ставками), які м ають зазначатися у податкові й накладній відповідно до п.п .7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону №168.

Підпунктом 7.4.1 п. 7.4. ст. 7 Закону № 168 передбачено, що податкови й кредит звітного періоду ск ладається з сум податків, нар ахованих (сплачених) платник ом податку, протягом такого з вітного періоду у зв'язку із п ридбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх і мпорті) та послуг з метою їх ви користання в оподатковувани х операціях у межах господар ської діяльності платника по датку.

Згідно з пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону № 168 не підлягають включенню до складу податкового кредиту с уми сплаченого (нарахованого ) податку у зв'язку з придбання м товарів (послуг), не підтверд жені податковими накладними чи митними деклараціями (інш ими подібними документами зг ідно з підпунктом 7.2.6 цього пун кту). У разі коли на момент пер евірки платника податку орга ном державної податкової слу жби суми податку, попередньо включені до складу податков ого кредиту, залишаються не п ідтвердженими зазначеними ц им підпунктом документами, п латник податку несе відповід альність у вигляді фінансови х санкцій, встановлених зако нодавством, нарахованих на с уму податкового кредиту, не п ідтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Отже, суми сплаченого ПДВ, у зв'язку з придбанням товарів (послуг) включені підприємст вом до складу податкового кр едиту на тій підставі, що вони повністю підтверджені подат ковими накладними, які містя ть обов' язкові реквізити, щ о прямо передбачені п.п.7.2.1 Зако ну №168 і необхідні для перевір ки правомірності формування податкового зобов' язання т а податкового кредиту продав ця та покупця.

Згідно пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону Ук раїни «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на по датковий кредит вважається: дата здійснення першої з под ій: або дата списання коштів з банківського рахунку платни ка податку в оплату товарів (р обіт, послуг), дата виписки від повідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з ви користанням кредитних дебет ових карток або комерційних чеків; або дата отримання под аткової накладної, що засвід чує факт придбання платником податку товарів (робіт, послу г).

Наявність у позивача зазна чених первинних документів у вигляді видаткових та подат кових накладних, підтверджую ть задекларований ним податк овий кредит за період з 01.01.2009 ро ку по 28.02.2009 року, отриманий у рез ультаті покупки товару у ТОВ «Макоптторг». Податкові нак ладні, які були видані ТОВ «Ма коптторг» є дійсними оскільк и виписані в момент існуванн я зазначеного платника подат ків.

Колегія суддів погоджуєть ся з висновком суду першої ін станції, що одержавши у встан овленому порядку податкові н акладні, відповідно до п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивач правомірно включив суму под атку на додану вартість до по даткового кредиту, оскільки податкові накладні містять в сі необхідні реквізити, пере дбачені підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону «Про податок на додану вартість», вони вип исані зареєстрованим платни ком податку на додану вартіс ть та не має жодних порушень п орядку її заповнення.

Крім того, придбання товару від ТОВ «Макоптторг» також, п ідтверджується копіями плат іжних документів (т. 1 арк. спра ви 193-213), копіями заявок про відв антаження товару ТОВ «Макопт торг» (т. 1 арк. справи 228-235), копією договору оренди складського приміщення № 02/02-02 від 02.02.2009 року (т . 1 арк. справи 218-220), копією книги с кладського обліку (т. 1 арк. спр ави 240-241).

Судом першої інстанції пра вильно зазначено, що дані щод о виключення з державного ре єстру України підприємства Т ОВ «Макоптторг» у акті перев ірки не зазначені, що свідчит ь про те, що у період взаємовід носин позивача з ТОВ «Макоп тторг» останнє було діючим.

Згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України змі ст правочину не може супереч ити цьому Кодексу, іншим акта м цивільного законодавства, а також моральним засадам су спільства. Згідно з абз. 1 ч.2 ст. 215 ЦК України, недійсним є прав очин, якщо його недійсність в становлена законом (нікчемни й правочин). У цьому разі визна ння такого правочину недійсн им не вимагається.

Частиною 1 ст. 204 ЦК України вс тановлено, що правочин є прав омірним, якщо його недійсніс ть прямо не встановлена зако ном або якщо він не визнаний с удом недійсним.

Стаття 215 ЦК України розрізн яє нікчемні та оспорювані пр авочини. Відмінність оспорюв аних правочинів від нікчемни х правочинів полягає в тому, щ о оспорювані правочини припу скають дійсними, такими, що по роджують цивільні права та о бов' язки. Проте їхня дійсні сть може бути оспорена сторо ною правочину або іншою заці кавленою стороною у судовому порядку. Тобто, як правильно з азначено судом першої інстан ції, в даному випадку існує ви ключно судовий порядок (спец іальні правила) визнання пра вочину недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 219 ЦК Укра їни у разі недодержання вимо ги закону про нотаріальне по свідчення одностороннього п равочину такий правочин є ні кчемним, частиною 1 ст. 220 ЦК Укр аїни зазначено, що у разі недо держання сторонами вимоги за кону про нотаріальне посвідч ення договору такий договір є нікчемним, абзацем 1 ч. 2 ст. 221 Ц К України зазначено, що у разі відсутності схвалення право чину, який вчинено малолітнь ою особою за межами її цивіль ної дієздатності батьками (у синовлювачами) малолітньої о соби або одним з них, з ким вон а проживає, або опікуном, цей п равочин є нікчемним; також, ч. 2 ст. 228 ЦК України встановлено, що нікчемним є правочин, який порушує публічний порядок т ощо.

Правочин вважається таким , що порушує публічний порядо к, якщо він був спрямований на порушення конституційних пр ав і свобод людини і громадян ина, знищення, пошкодження ма йна фізичної або юридичної о соби, держави, Автономної Рес публіки Крим, територіальної громади, незаконне заволоді ння ним.

Правова природа договорів купівлі - продажу визначає наступне волевиявлення стор ін цих договорів (правочинів ): у Продавця - на отримання о плати за відповідний товар, у Покупця - на отримання відп овідного товару. Ні якої іншо ї мети (завдання збитків держ аві шляхом несплати податків з боку продавця та «штучне» з меншення бази оподаткування з боку покупця) ці правочини н е містять і містити не можуть , оскільки зобов' язання при пиняється його виконанням. Т обто, після виконання догово ру внаслідок отримання кожно ю зі сторін бажаного результ ату, всі правовідносини між н ими закінчуються. Після цьог о у кожної зі сторін правочин у (договору) виникають правов ідносини вже з іншим суб' єк тним складом: між покупцем і д ержавою та продавцем і держа вою.

Матеріалами справи підтве рджується те, що як ТОВ «Макоп тторг», так і ТОВ «Міраж» вик онали умови вказаного догово ру, що спростовує доводи пода ткового органу щодо нікчемно сті правочину.

Крім того, колегія суддів вв ажає за потрібне зазначити, щ о законодавчо не передбачено обов' язок платника податкі в перевіряти у контрагентів наявність кількості працівн иків, власних чи орендованих основних засобів, транспорт них засобів, складських та пр омислових приміщень, тощо.

Таким чином, відповідачем н е доведено порушення позивач ем вимог норм Закону України «Про податок на додану варті сть», отже визначення позива чу податкового зобов' язанн я з податку на додану вартіст ь у розмірі 81 796 грн. (в т.ч. основн ий платіж - 54531,00 грн., штрафні с анкції - 27265,00 грн.) є безпідстав ним.

На підставі вищезазначено го, судова колегія вважає, що с уд першої інстанції правильн о встановив обставини справи та ухвалив постанову з додер жанням норм матеріального і процесуального права, тому п ідстав для скасування постан ови не має.

Повний текст ухвали вигото влено 28 січня 2011 року.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністрат ивного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Ма кіївської об' єднаної держа вної податкової інспекції у Донецькій області на постано ву Донецького окружного адмі ністративного суду від 23 лист опада 2010 року залишити без зад оволення.

Постанову Донецького окру жного адміністративного суд у від 23 листопада 2010 року в адмі ністративній справі за позов ом товариства з обмеженою ві дповідальністю «Міраж» до Ма кіївської об' єднаної держа вної податкової інспекції у Донецькій області про скасув ання податкового повідомлен ня - рішення залишити без зм ін.

Ухвала суду апеляційної ін станції за наслідками перегл яду набирає законної сили з м оменту проголошення та може бути оскаржена безпосереднь о до Вищого адміністративног о суду України протягом двад цяти днів з дня її складення в повному обсязі.

Колегія суддів: О.В. Карп ушова Л.А. Василенко М.М. Гімон