Ухвала

від 17.02.2011 по справі 2а-28437/10/0570

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Абдукадирова К.Е.

Суддя-доповідач - Сіваче нко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИ Й АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2011 року справа №2а-2 8437/10/0570 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевч енка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністратив ного суду у складі:

головуючого судді Сівачен ка І.В.

суддів Дяченко С.П. , Шишов а О.О.

при секретарі: Запорожцев ій Г.В.

за участі:

представника позивача: Т калича І.П.

представника відповідача: Турта В.В.

розглянувши у відкритому с удовому засіданні апеляційн у скаргу Комунального лікува льно-профілактичного заклад у Міська дитяча лікарня № 3 м. Д онецька на постанову Донецьк ого окружного адміністратив ного суду від 12 січня 2011 року у с праві № 2а-28437/10/0570 за позовом Кому нального лікувально-профіла ктичного закладу Міська дитя ча лікарня № 3 м. Донецька до Де ржавної податкової інспекці ї у Кіровському районі м. Доне цька, третя особа - Головне упр авління Державного казначей ства України в Донецькій обл асті про визнання недійсною першої податкової вимоги, ст ягнення помилково сплаченог о збору за водокористування, -

ВСТАНОВИЛА:

Комунальний лікувально-пр офілактичний заклад Міська д итяча лікарня № 3 (далі - КЛПЗ МДЛ №3) м. Донецька звернувся д о суду з позовом до Державної податкової інспекції (далі - ДПІ) у Кіровському районі м. Д онецька, третя особа - Головне управління Державного казна чейства України в Донецькій області про визнання недійсн ою першої податкової вимоги ДПІ у Кіровському районі м. До нецька від 23.11.2010р. № 1/628; стягнення з ДПІ у Кіровському районі м. Донецька помилково сплачено ї суми збору за водокористув ання у розмірі 424,31 грн. на корис ть КЛПЗ МДЛ № 3 м. Донецька (з вра хуванням уточнень до позову) .

Постановою Донецького окр ужного адміністративного су ду від 12 січня 2011 року у справі № 2а-28437/10/0570 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Суд першої інстанції встан овив, що відсутні підстави дл я визнання недійсною першої податкової вимоги, а відпові дачем, як суб' єктом владних повноважень у відповідності до статті 71 КАС України, довед ена правомірність формуванн я та надіслання позивачу пер шої податкової вимоги. Крім т ого, не є помилковою сплатою д о бюджету податкового зобов' язання, що зазначене у подані й платником податків податко вій декларації, яке не може бу ти оскаржене платником подат ків в адміністративному або судовому порядку.

Не погодившись з рішенням с уду першої інстанції, позива ч подав апеляційну скаргу в я кій, посилаючись на порушенн я судом норм матеріального т а процесуального права, прос ив скасувати постанову суду і ухвалити нову, якою вимоги п озивача задовольнити.

В обґрунтування апеляційн ої скарги позивач зазначив, щ о він не повинен сплачувати з бір за спеціальне водокорист ування, тому що він не є первин ним водокористувачем. Зазнач ає, що є вторинним водокорист увачем, так як не має власних в одозабірних споруд, а викори стовує воду з мереж водопров ідно-каналізаційного господ арства для питних та санітар но-гігієнічних потреб відпов ідно до договору, укладеному з КП «Донецькміськводоканал ». Вказує, що перерахований зб ір за спеціальне водокористу вання до бюджету в сумі 424,31 грн ., сплачено на вимогу податков ого органу, як наслідок проти правних дій відповідача.

В судовому засіданні предс тавник позивача підтримав до води апеляційної скарги та п росив її задовольнити, проти чого заперечував представни к відповідача. Представник т ретьої особи до апеляційного суду не прибув, письмовою зая вою просив розглянути справу за своєї відсутності.

Колегія суддів перевірила матеріали справи, обговорил а доводи апеляційної скарги, і встановила наступне.

КЛПЗ МДЛ № 3 м. Донецька є юрид ичною особою, зареєстрований Виконавчим комітетом Донець кої міської ради, включений д о ЄДРПОУ, перебуває на податк овому обліку в ДПІ у Кіровськ ому районі м. Донецька.

Позивачем до податкового о ргану були подані податкові розрахунки збору за спеціаль не водокористування:

- від 13.04.2010, яким самостійно виз начено суму податкового зобо в' язання в сумі 172,83 грн. за 1 ква ртал 2010 року (а.с.63-64);

- від 26.07.2010, яким самостійно виз начено суму податкового зобо в' язання в сумі 156,71 грн. за пів річчя 2010 року (а.с.18-19);

- від 26.07.2010, яким самостійно виз начено суму податкового зобо в' язання в сумі 267,60 грн. за 9 міс яців 2010 року (а.с.20-21);

- від 20.10.2010, яким самостійно виз начено суму податкового зобо в' язання в сумі 407,97 грн. за 2010 рі к (а.с.65-66).

Платіжними дорученнями ві д 30.07.2010 № 520 на суму 156,71 грн., від 30.07.2010 № 521 на суму 94,77 грн.; від 02.06.2010 № 335 на су му 172,83 грн. позивач сплатив за р озрахунками податкові зобов ' язання за півріччя 2010 року (а .с.22-24).

Внаслідок несплати податк ових зобов' язань за розраху нком за 9 місяців утворилася з аборгованість у розмірі 250,05 гр н. (з урахуванням переплати), щ о підтверджується зворотнім боком облікової картки плат ника податків зі збору за спе ціальне водокористування за гальнодержавного значення (а .с.57).

30.11.2010 позивач отримав першу п одаткову вимогу № 1/628 від 23.11.2010, як ою визначено, що суми податко вого боргу за узгодженими по датковими деклараціями стан овить 250,05 грн., у т.ч. 250,05 грн. - зі з бору за спеціальне водокорис тування загальнодержавного значення (а.с.17).

Пунктом 13 частини першої ст аті 14 Закону України від 25.06.1991 N 1251 -XII «Про систему оподаткування » (який був чинним на час виник нення спірних правовідносин ) встановлено, що до загальнод ержавних податків належить з бір за спеціальне використан ня природних ресурсів.

Пунктом 5.1 статті 5 цього зако ну встановлено, що податкове зобов'язання, самостійно виз начене платником податків у податковій декларації, вважа ється узгодженим з дня подан ня такої податкової декларац ії.

Зазначене податкове зобов 'язання не може бути оскаржен е платником податків в адмін істративному або судовому по рядку.

Відповідно до підпункту 5.3.1 п ункту 5.3 статті 5 наведеного За кону платник податків зобов' язаний самостійно сплатити с уму податкового зобов'язання , зазначену у поданій ним пода тковій декларації, протягом десяти календарних днів, нас тупних за останнім днем відп овідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декл арації.

Згідно підпункту 6.2.1 пункту 6 .1 статті 6 Закону України від 21. 12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погаше ння зобов'язань платників по датків перед бюджетами та де ржавними цільовими фондами» (далі - Закон № 2181-ІІІ), що також був чинним на час виникнення спірних правовідносин, у раз і коли платник податків не сп лачує узгоджену суму податко вого зобов'язання в установл ені строки, податковий орган надсилає такому платнику по датків податкові вимоги.

За положеннями підпункту 6.2 .3«а» пункту 6.2 статті 6 Закону № 2181-ІІІ перша податкова вимога надсилається не раніше перш ого робочого дня після закін чення граничного строку спла ти узгодженої суми податково го зобов'язання. Перша податк ова вимога містить повідомле ння про факт узгодження пода ткового зобов'язання та вини кнення права податкової заст ави на активи платника подат ків, обов'язок погасити суму п одаткового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк.

Відповідно до пункту 14-1 Поря дку справляння збору за спец іальне використання водних р есурсів та збору за користув ання водами для потреб гідро енергетики і водного транспо рту, затвердженого постаново ю Кабінету Міністрів України від 16.08.1999 № 1494, розрахунки збору, б азовий податковий (звітний) п еріод для якого дорівнює кал ендарному кварталу, подаютьс я платниками органам державн ої податкової служби протяго м 40 календарних днів, наступни х за останнім календарним дн ем звітного (податкового) ква рталу, за місцем податкової р еєстрації.

Збір сплачується водокори стувачами протягом 10 календа рних днів, наступних за остан нім днем граничного терміну подання розрахунку збору за місцем податкової реєстраці ї.

Позивачем був поданий розр ахунок за 9 місяців 2010 - 20.10.2010, оста нній день терміну сплати за н аведеним розрахунком - 19.11.2010.

Станом на 19.11.2010 позивач узгод жені податкові зобов' язанн я не сплатив.

Відповідно до пункту 3.1. Поря дку направлення органами дер жавної податкової служби Укр аїни податкових вимог платни кам податків, затвердженого наказом Державної податково ї адміністрації України від 03.07.2001 № 266, зареєстрованим в Мініс терстві юстиції України 16.07.2001 з а № 595/5786, податкові вимоги форму ються виключно за узгодженим и сумами податкових зобов'яз ань несплачених платником по датків в установлені строки.

Згідно із пунктами 4.1«а», 4.3 По рядку, податкові вимоги форм уються в автоматичному режим і на підставі облікових дани х з карток особових рахунків платників податків, які веду ться в органах державної под аткової служби згідно з Інст рукцією про порядок ведення органами державної податков ої служби оперативного облік у податків і зборів (обов'язко вих платежів) до бюджетів та д о державних цільових фондів, затвердженою наказом Держав ної податкової адміністраці ї України від 02.04.1999 № 174 та зареєс трованою в Міністерстві юсти ції України 13.05.1999 за № 304/3597.

Перша податкова вимога фор мується структурним підрозд ілом стягнення податкового б оргу податкового органу не п ізніше п'ятого робочого дня п ісля закінчення граничного с троку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.

23.11.2010 на підставі облікових д аних картки особового рахунк у платника податків, відпові дачем сформована та направле на позивачу перша податкова вимога у строки, визначені пі дпунктом 6.2.3«а» пункту 6.2 статт і 6 Закону № 2181-ІІІ і зазначеним Порядком.

З огляду на викладене, колег ія суддів погоджується з вис новком суду першої інстанції про доведеність податковим органом правомірності форму вання та надіслання позивачу першої податкової вимоги.

Збір сплачений в межах пода ткових відносин на користь Д ержавного бюджету України, і може бути повернутий (стягне ний) з Державного бюджету Укр аїни у разі помилкової та/або надмірної сплати, за правила ми бюджетного та податкового законодавства, відповідно д о статті 45 Бюджетного кодексу України та статті 15 Закону « 218 1-ІІІ.

Спільним наказом від 03.02.2005 № 58/ 78/22 Державної податкової адмі ністрації України, Міністерс тва фінансів України, Держав ного казначейства України, з ареєстрованого в Міністерст ві юстиції України 18.02.2005 за N 247/10527, затверджено Порядок взаємод ії органів державної податко вої служби України, фінансов их органів та органів Держав ного казначейства України в процесі повернення помилков о та/або надміру сплачених по датків, зборів (обов'язкових п латежів) платникам податків.

Згідно з пунктом 3 вказаного Порядку поверненню з бюджет у підлягають: надміру сплаче ні податки, збори (обов'язкові платежі); помилково сплачені податки, збори (обов'язкові пл атежі).

Оскільки позивач самостій но сплатив 424,31 грн. на корить Де ржавного бюджету України, як суму податкового зобов'язан ня зі збору за спеціальне вод окористування, зазначену у п оданому ним податковому розр ахунку, тому на теперішній ча с відсутні підстави вважати таку суму помилково сплачено ю.

Якщо позивач вважає поданн я декларацій зі сплати збору за спеціальне водокористува ння помилковим, він повинен д іяти у відповідності до друг ого речення абз. 2 пункту 5.1 стат ті 5 Закону № 2181-ІІІ - у разі коли у майбутніх податкових періо дах платник податків самості йно виявляє помилки, що містя ться у раніше поданій ним под атковій декларації, такий пл атник податків зобов'язаний подати нову податкову деклар ацію, що містить виправлені п оказники. Аналогічні за сутт ю положення містить і стаття 50 Податкового Кодексу Україн и, чинний на теперішній час.

Зазначеним порядком позив ач не скористався, внаслідок чого на теперішній час у ньог о є наявним податковий борг. В ідтак, стверджувати про наяв ність підстав для визначення сплачених сум помилковим, за раз не уявляється можливим.

З цих підстав колегія судді в не перевіряє правомірність дій позивача з приводу надан ня декларацій зі сплати збор у за водокористування. Предм етом розгляду цієї справи є п равомірність дій відповідач а та наявність підстав для по вернення помилково сплачени х сум збору. Доводи апелянта п ро психологічний тиск праців ників відповідача на робітни ків позивача взагалі виходят ь за межі компетенції адміні стративних судів.

Таким чином, суд першої інст анції обґрунтовано відмовив у задоволені позову в цій час тині.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висно вку, що судом першої інстанці ї правильно встановлені обст авини справи та постанова пр ийнята з дотриманням норм ма теріального та процесуально го права, доводи апеляційної скарги не спростовують висн овків суду першої інстанції, тому підстав для задоволенн я апеляційної скарги та скас ування постанови суду не вба чається.

В повному обсязі ухвалу виг отовлено 21 лютого 2011 року.

Керуючись ч. 1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Код ексу адміністративного судо чинства України, колегія суд дів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Комунал ьного лікувально-профілакти чного закладу Міська дитяча лікарня № 3 м. Донецька - зали шити без задоволення.

Постанову Донецького окру жного адміністративного суд у від 12 січня 2011 року у справі № 2 а-28437/10/0570 за позовом Комунальног о лікувально-профілактичног о закладу Міська дитяча ліка рня № 3 м. Донецька до Державно ї податкової інспекції у Кір овському районі м. Донецька, т ретя особа - Головне управлін ня Державного казначейства У країни в Донецькій області п ро визнання недійсною першої податкової вимоги, стягненн я помилково сплаченого збору за водокористування - зали шити без змін.

Ухвала набирає законної си ли з моменту проголошення і м оже бути оскаржена безпосере дньо до Вищого адміністратив ного суду України протягом д вадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Головуючий: І.В.Сіваченко

Судді: С.П.Дяченко

О.О.Шишов