Постанова

від 11.09.2006 по справі 18/123пн

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

18/123пн

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

05.09.2006 р.                                                                                    справа №18/123пн

          Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Старовойтової  Г.Я.

суддівВолкова Р.В., Кондратьєвої  С.І.,

За участю  представників сторін:          

від прокурора:

від позивача:Демидова М.В. –представник прокуратури, посвідчення №2001 від 09.04.2002р.Макієнко О.Г. –юрисконсульт, за дов. №01/15-6720 від 12.12.2005р. ( в засіданні суду 22.08.2006р.)

від відповідача:від третьої особи:Ярош В.І. –представник, за дов. №б/н від 30.05.2006р.Чернякова М.Г. –юрисконсульт, за дов. №01/14-218 від 04.07.2006р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу таапеляційне подання

комунального підприємства „Управління генерального плану м.Донецька”, м.Донецькпрокурора м.Донецька в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Донецької міської ради, м.Донецьк

на рішення господарського суду

Донецької області

від26.06.2006 р.

у справі№ 18/123пн ( суддя Овсяннікова О.В. )

за позовом:прокурора м.Донецька в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Донецької міської ради, м.Донецьк

до відповідача:

третя особа:товариства з обмеженою відповідальністю „Траст Ко. ЛТД”, м.Донецьккомунальне підприємство „Управління генерального плану м.Донецька”, м.Донецьк

прозобов'язання повернути територіальній громаді міста Донецька самовільно зайняту земельну ділянку, яка використовується під розміщення рекламного засобу встановленого за адресою: м.Донецьк, Київський район, перехрестя вул. Артема –пр. Титова, по ходу руху до центру, з лівої сторони, зобов'язання здійснювати шляхом демонтажу встановленого на земельній ділянці рекламного засобу та приведення її у придатний для подальшого використання стан та стягнення шкоди в сумі 41 238 грн. 86 коп.

                                                             В С Т А Н О В И В:  

Рішенням господарського суду Донецької області від 26.06.2006 р. у справі                      № 18/123пн ( суддя Овсяннікова О.В. ) відмовлено у задоволенні позову прокурора м.Донецька в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Донецької міської ради, м.Донецьк, до товариства з обмеженою відповідальністю „Траст Ко. ЛТД”, м.Донецьк, третя особа - комунальне підприємство „Управління генерального плану м.Донецька”, м.Донецьк, про зобов'язання повернути територіальній громаді міста Донецька самовільно зайняту земельну ділянку, яка використовується під розміщення рекламного засобу, зобов'язання здійснити демонтаж встановленого на земельній ділянці рекламного засобу, приведення її у придатний для подальшого використання стан та стягнення шкоди в сумі 41 238 грн. 86 коп.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду, прокурор м.Донецька в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Донецької міської ради, м.Донецьк, звернувся з апеляційним поданням про скасування рішення господарського суду.

Прокурор м.Донецька не погоджується з висновком господарського суду, щодо недоведеності розміру шкоди, оскільки відповідно до вимог ст. 2 Закону України „Про плату за землю” використання землі в Україні є платним. За використання земельної ділянки під розміщення рекламоносія протягом 48 місяців відповідач повинен був сплатити до місцевого бюджету 41 238 грн. 86 коп., ця сума до місцевого бюджету не сплачувалась.

Прокурор м.Донецька в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Донецької міської ради, м.Донецьк, просить скасувати рішення господарського суду та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду, третя особа - комунальне підприємство „Управління генерального плану м.Донецька”, м.Донецьк, звернулась з апеляційною скаргою. Скаржник вважає, що судом під час розгляду справи були неповно з'ясовані обставини справи, в зв'язку з чим рішення суду винесено із порушенням норм матеріального і процесуального права. Третя особа вважає, що господарський суд не прийняв до уваги, що відповідно до договору №139-140/2002, укладеного між виконавчим комітетом Донецької міської ради та ТОВ „Траст Ко. ЛТД” саме до обов'язків відповідача належить демонтування рекламної конструкції по закінченні строку дозволу на розміщення зовнішньої реклами.

Третя особа, комунальне підприємство „Управління генерального плану м.Донецька”, м.Донецьк, просить скасувати рішення господарського суду та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги прокурора м.Донецька.

Позивач, Виконавчий комітет Донецької міської ради, м.Донецьк, відзив на апеляційне подання та на апеляційну скаргу не надав. Його представник в судовому засіданні апеляційного суду зазначив, що підтримує апеляційне подання прокурора повністю. Просить скасувати рішення господарського суду та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги прокурора.

Відповідач, товариство з обмеженою відповідальністю „Траст Ко. ЛТД”, м.Донецьк, вважає рішення господарського суду законним та обгрунтованим, прийнятим відповідно до вимог чинного законодавства. В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначає, що рекламний засіб ним не був демонтований у зв'язку з фінансовими труднощами і відповідно до умов договору позивач має право самостійно його демонтувати. Також у разі невиконання відповідачем демонтажу рекламної конструкції у встановлений строк та не проведення відновлювальних робіт, ці роботи виконуються відповідними службами, а витрати стягуються з відповідача у встановленому законом порядку.

Відповідач просить залишити рішення господарського суду без змін, апеляційну скаргу та апеляційне подання залишити без задоволення.

Відповідно до вимог ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошувалась перерва з 22.08.2006р. по 05.09.2006р.

Розпорядженням Донецького апеляційного господарського суду від 04.09.2006 р.   відповідно до ст. ст. 28, 29 Закону України «Про судоустрій України»№ 3018-ІІІ від 07.02.2002 р. для розгляду апеляційної скарги та апеляційного подання у справі №18/123пн була призначена інша колегія суддів.

У відповідності до вимог ст. 811 Господарського процесуального кодексу України здійснюється запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації.

Вивчивши матеріали справи, доводи заявників скарг, вислухавши представників сторін, які прибули в засідання суду, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, судова колегія встановила.

Між позивачем, Виконавчим комітетом Донецької міської ради, м.Донецьк, та відповідачем, товариством з обмеженою відповідальністю „Траст Ко. ЛТД”, м.Донецьк, було укладено договори № 493-494/2001 та № 139-140/2002 на право розміщення зовнішньої реклами на території м.Донецька.

Відповідно до п. 6.1 договору № 493-494/2001 встановлено строк дії договору з 01.01.2001р. по 31.12.2001р. Відповідно до п. 6.1 договору № 139-140/2002 встановлено строк дії договору з 01.01.2002р. по 31.12.2002р.

Відповідно до п. 3.2.9. договорів № 493-494/2001 та № 139-140/2002 у разі припинення експлуатації рекламного носія товариство з обмеженою відповідальністю „Траст Ко. ЛТД” зобов'язано провести демонтаж рекламного носія у термін 15 днів. Відповідач рекламну конструкцію не демонтував.

Прокурор м.Донецька в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Донецької міської ради, м.Донецьк звернувся до господарського суду з позовом про зобов'язання повернути територіальній громаді міста Донецька самовільно зайняту земельну ділянку, яка використовується під розміщення рекламного засобу встановленого за адресою: м.Донецьк, Київський район, перехрестя вул. Артема –пр. Титова, по ходу руху до центру, з лівої сторони, зобов'язання здійснити демонтаж встановленого на земельній ділянці рекламного засобу та приведення її у придатний для подальшого використання стан та стягнення шкоди в сумі 41 238 грн. 86 коп. Господарським судом у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до      ст. ст. 28, 29 Закону Україну “Про судоустрій” та ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.

Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду, яким відмовлено у задоволені позовних вимог, частково не відповідає вимогам норм матеріального права та фактичним обставинам справи та підлягає частковому скасуванню з наступних підстав.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображено обставини, що мають значення для даної справи,  висновки суду про встановлені обставини справи і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються двосторонніми доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Господарський суд у оскаржуваному рішенні зазначив, що відповідно до умов         п. 3.2.9. зазначених договорів у разі припинення експлуатації рекламної конструкції відповідач був зобов'язаний провести її демонтаж у 15-денний строк. У разі невиконання відповідачем демонтажа у встановлений строк та непроведення відновлюваних робіт, ці роботи виконуються відповідними службами, а витрати стягуються з відповідача у встановленому законом порядку. За висновком господарського суду позивач був повинен (з залученням відповідних служб) демонтувати рекламну конструкцію і стягнути з відповідача понесені витрати.

Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду не погоджується з цим висновком господарського суду.

Як вбачається з п. 3.2.11 договорів № 493-494/2001 та № 139-140/2002 відповідач зобов'язаний демонтувати рекламну конструкцію по закінченню строку дії дозволу, який закінчився у 2002 році.

Господарським судом не прийнято до уваги, що пунктами 3.2.9 договорів № 493-494/2001 та № 139-140/2002 передбачено здійснення відповідачем демонтажу та проведення відновлюваних робіт із залученням служб в разі припинення експлуатації відповідачем рекламної конструкції, однак не в зв'язку із закінченням строку дії дозволу на його розміщення.

Таким чином господарський суд Донецької області прийняв до уваги лише вимоги        п. 3.2.9. договорів та не звернув уваги на приписи п. 3.2.11 договорів № 493-494/2001 та        № 139-140/2002.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності. Згідно ч. 2 та ч. 3 ст. 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації, право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Відповідно до ч. 2 ст. 83 Земельного кодексу України, у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.

Частиною 1 статті 212 Земельного кодексу України передбачено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час законного користування ними.

Судова колегія вважає, що ТОВ „Траст Ко. ЛТД” в порушення вимог ч. 1 ст. 116 Земельного Кодексу України, ст. 16 Закону України „Про рекламу” та п. 24 Правил самовільно, протиправно використовує земельну ділянку, розташовану за адресою: м.Донецьк, Київський район, перехрестя вул. Артема –пр. Титова, по ходу руху до центру, з лівої сторони, шляхом незаконного розміщення рекламного засобу –щиту 3.0х6.0 м., без відповідного на те рішення виконавчого комітету Донецької міської ради, дозволу та договору користування земельною ділянкою, оскільки дозвіл Виконавчого комітету Донецької міської ради надано на строк з 01.07.2001р. по 01.07.2002р., договір №493/494 укладений на строк з 01.01.2001р. по 31.12.2001р.

З огляду на викладене судова колегія вважає, що господарський суд дав невірну оцінку матеріалам справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, тому господарський суд неправомірно відмовив у задоволенні позовних вимог про зобов'язання повернути територіальній громаді міста Донецька зайняту земельну ділянку, яка використовується під розміщення рекламного засобу, встановленого за адресою: м.Донецьк, Київський район, перехрестя вул. Артема –пр. Титова, по ходу руху до центру, з лівої сторони, зобов'язання здійснювати шляхом демонтажу встановленого на земельній ділянці рекламного засобу та приведення її у придатний для подальшого використання стан.

За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що позовні вимоги в частині зобов'язання повернути територіальній громаді міста Донецька самовільно зайняту земельну ділянку, яка використовується під розміщення рекламного засобу, встановленого за адресою: м.Донецьк, Київський район, перехрестя вул. Артема –пр. Титова, по ходу руху до центру, з лівої сторони, зобов'язання здійснювати шляхом демонтажу встановленого на земельній ділянці рекламного засобу та приведення її у придатний для подальшого використання стан підлягають задоволенню.

Позовні вимоги прокурора м.Донецька в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Донецької міської ради, м.Донецьк частково складаються з вимог про стягнення шкоди в сумі 41 238 грн. 86 коп. В обгрунтування своїх вимог прокурор посилається на Закон України „Про плату за землю”, ст. ст. 22, 1166 Цивільного кодексу України.

Судова колегія вважає, що позовні вимоги прокурора м.Донецька в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Донецької міської ради, м.Донецьк, не підлягають задоволенню у частині стягнення шкоди в сумі 41 238 грн. 86 коп. з огляду на наступне.

Статтею 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Підставою цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є правопорушення, що включає складові елементи –шкоду, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Оскільки в матеріалах справи відсутні документи, які б підтверджували наявність шкоди, судова колегія дійшла висновку, що прокурором не доведена наявність шкоди, протиправна поведінка (бездіяльність) заподіювача шкоди, причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою відповідача.

З огляду на викладене, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку, що позовні вимоги прокурора м.Донецька в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Донецької міської ради, м.Донецьк, до товариства з обмеженою відповідальністю „Траст Ко. ЛТД”, м.Донецьк, про стягнення з відповідача шкоди в сумі 41 238 грн. 86 коп., є необгрунтованими та не підлягають задоволенню.  

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

З наведеного вище вбачається, що прокурор м.Донецька в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Донецької міської ради, м.Донецьк та комунальне підприємство „Управління генерального плану м.Донецька”, м.Донецьк, частково довили у розумінні статті 33 Господарського процесуального кодексу України свої вимоги та заперечення щодо обгрунтування позовних вимог.

Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне зазначити, що в рішенні господарського суду від 26.06.2006р. не має жодного посилання на норми матеріального права, та підставі з яких прийнято рішення. Відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України у рішенні господарського суду вказується законодавство, яким господарський суд керувався, приймаючи рішення.

З огляду на надані до матеріалів справи документи, та враховуючи вимоги чинного законодавства, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що доводи, викладені в апеляційному поданні та в апеляційній скарзі є підставою для часткового задоволення апеляційного подання та апеляційної скарги.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що норми чинного законодавства місцевим господарським судом застосовані неправильно, рішення частково не відповідає приписам матеріального права, а також фактичним обставинам справи, а мотиви, з яких подані апеляційне подання та апеляційна скарга, є підставою для часткового скасування рішення.

Керуючись ст. ст. 49, 93, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду, -

П  О  С  Т  А  Н  О  В  И  Л  А  :

Рішення господарського суду Донецької області від 26.06.2006 р. у справі № 18/123пн      ( суддя Овсяннікова О.В. ) –скасувати частково.

Апеляційне подання прокурора м.Донецька в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Донецької міської ради, м.Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 26.06.2006 р. у справі № 18/123пн –задовольнити частково.

Апеляційну скаргу комунального підприємства „Управління генерального плану м.Донецька”, м.Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 26.06.2006р. у справі № 18/123пн –задовольнити частково.

Задовольнити позов прокурора м.Донецька в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Донецької міської ради, м.Донецьк, до товариства з обмеженою відповідальністю „Траст Ко. ЛТД”, м.Донецьк, третя особа - комунальне підприємство „Управління генерального плану м.Донецька”, м.Донецьк, в частині зобов'язання повернути територіальній громаді міста Донецька самовільно зайняту земельну ділянку, яка використовується під розміщення рекламного засобу, встановленого за адресою: м.Донецьк, Київський район, перехрестя вул. Артема –пр. Титова, по ходу руху до центру, з лівої сторони.

Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю „Траст Ко. ЛТД”, м.Донецьк, ЄДРПОУ 20372198, повернути територіальній громаді міста Донецька самовільно зайняту земельну ділянку, яка використовується під розміщення рекламного засобу, встановленого за адресою: м.Донецьк, Київський район, перехрестя вул. Артема – пр. Титова, по ходу руху до центру, з лівої сторони.

Повернення здійснити шляхом демонтажу встановленого на земельній ділянці за адресою: м.Донецьк, Київський район, перехрестя вул. Артема –пр. Титова, по ходу руху до центру, з лівої сторони, рекламного засобу та приведення її у придатний для подальшого використання стан.

В частині відмови позову прокурора м.Донецька в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Донецької міської ради, м.Донецьк, до товариства з обмеженою відповідальністю „Траст Ко. ЛТД”, м.Донецьк, третя особа - комунальне підприємство „Управління генерального плану м.Донецька”, м.Донецьк, про стягнення шкоди в сумі 41 238 грн. 86 коп., рішення господарського суду від 26.06.2006 р. у справі № 18/123пн –залишити без змін.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Траст Ко. ЛТД” (пр. Панфілова, 86, м.Донецьк, 83096, р/р 26007959676147 у ПУМБ м.Донецька, МФО 335537, код ЄДРПОУ 20372198) на користь комунального підприємства „Управління генерального плану м.Донецька” (вул. Челюскінців, 198 –б, м.Донецьк, 83015, р/р 260099802122 в ДОФ АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 334011, код ЄДРПОУ 13523194) державне мито за подання апеляційної скарги в сумі 42 грн. 50 коп.   

Доручити господарському суду Донецької області видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у встановленому законодавством порядку в касаційну інстанцію.

Відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України за  згодою сторін в засіданні суду була оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

Головуючий          Старовойтова  Г.Я.

Судді:          Волков  Р.В.

          Кондратьєва  С.І.

          Надруковано: 6 прим.

          1. прокурору

          2. позивачу

          3. відповідачу

          4 третій особі          

          5 у справу

          6 ДАГС