14/276пд
донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
04.10.2006 р. справа №14/276пд
Донецькій апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:Запорощенка М.Д.
суддівВолкова Р.В., Агапова О.Л.,
за участю представників сторін:
від позивача:Сало О.О. , за довіреністюФінк Е.Є. , за довіреністю,
від відповідача:не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуПриватного підприємства "Торгсервіс" м.Селидове
на рішеннягосподарського суду
Донецької області
від17.05.2006 року
по справі№14/276пд
за позовомСелидівської міської ради м. Селидове, Донецька область
доПриватного підприємства "Торгсервіс" м.Селидове
пророзірвання договору оренди та повернення майна
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Господарського суду Донецької області від 17.05.2006р. по справі № 14/276пд були частково задоволені позовні вимоги Селидівської міської ради м. Селидове, Донецької області до Приватного підприємства "Торгсервіс" м. Селидове, Донецької області про розірвання договору оренди та повернення майна.
Зобов'язано Приватне підприємство «Торгсервіс»м. Селидове повернути Селидівській міській раді, м. Селидове нежитлове приміщення загальною площею 405,4 м2, що розташоване у м. Селидове Донецької області по вул. Михайлівській , 96 .
В іншій частині позову відмовлено.
Відповідач, Приватне підприємство "Торгсервіс", не погоджуючись з рішенням Господарського суду Донецької області від 17.05.2006р. у справі №14/276пд за позовом Селидівської міської ради м. Селидове, Донецька область до Приватного підприємства "Торгсервіс" м. Селидове, Донецька область про розірвання договору оренди та повернення майна , звернувся з апеляційною скаргою до Донецького апеляційного господарського суду, оскільки вважає, що воно прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування заявлених вимог скаржник в апеляційній скарзі посилається на порушення судом першої інстанції при винесенні рішення норм матеріального права, неповне з'ясування обставин , що мають значення для справи. Відповідач зазначив, що підприємство неодноразово зверталось до суду для витребування доказів, підтверджуючих наявність права власності на спірне приміщення у позивача. Ці звернення так і залишились без задоволення. Також відповідач зазначив, що суд не встановив, чи є у орендаря заборгованість по орендній платі, її розмір та період оренди, за який вона з'явилась. На необхідність встановлення ціх обставин вказувала постанова Вищого господарського суду України від 08.02.2006р. по справі № 14/276пд, вказівки, висловлені у якої в силу статті 111-12 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковими для суду першої інстанції.
Позивач, Селидівська міська рада м. Селидове, у відзиві від 29.09.2006р. вважає, що рішення місцевого суду є правильним та законним, а апеляційна скарга необгрунтованой та не підлягає задоволенню з наступних підстав. У судовому засідання були з'ясовані усі надані відповідачем докази оплати орендної плати, у тому числі докази поставки вугілля у рахунок оплати орендної плати у 2001 році. Однак, відповідач не надав доказів того, що він не має заборгованості по орендній платі за період 2002-2005р. Також позивач посилається на те, що приміщення знаходиться у жахливому стані, відповідач не піклується про збереження переданого йому в оренду майна, а напроти знищує його.
В засіданні суду представник позивача заявив клопотання про залучення до матеріалів справи копії листа Селидівського БТІ № 661 від 15.09.2006р. та копію свідоцтва про право власності не нерухоме майно.
Розпорядженням від 04.10.06р. відповідно до ст.ст.28,29 Закону України “Про судоустрій” №3018-ІІІ від 07.02.2002 року, в зв‘язку з відрядженням судді Калантай М.В., була призначена нова колегія суддів для розгляду апеляційної скарги Приватного підприємства «Торгсервіс».
Відповідно до положень ст.ст. 81(1), 99 Господарського процесуального кодексу України здійснювалась фіксація судового процесу за допомогою технічних засобів.
Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
В судове засідання 04.10.06р. представник Приватного підприємства «Торгсервіс» не з'явився. Телеграмою від 03.10.2006р. просить розглянути справу без його представника.
Представники позивача, що були присутні в судовому засіданні, вважають можливим розгляд скарги за наявними матеріалами в справі.
Зважаючи на не з'явлення відповідача до суду, достатність наданих сторонами доказів та керуючись ст.75 Господарського процесуального кодексу України - справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін , що були присутні в судовому засіданні, судова колегія встановила наступне.
01.08.2000р. між сторонами був укладений договір оренди майна міської комунальної власності №2, на виконання якого позивач - Селидівська міська рада, м.Селидове передав відповідачу - Приватному підприємству „Торгсервіс", м.Селидове нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м.Селидове Донецької області, вул.Михайлівська, 96, загальною площею 405,4 кв.м .
Сторонами в подальшому були внесені зміни та доповнення до даного договору, які є невід'ємною його частиною.
Пунктом 4.1 договору було встановлено орендну плату у грошовій формі, розмір якої підлягає коригуванню під час внесення чергового платежу відповідно до індексу інфляції згідно до п.4.4 договору кожний місяць (п.4.2.).
Відповідно до змін до договору №2 від 01.08.2000р., які діяли з 01.01.2001р. до 01.07.2002р., орендна плата зараховується у рахунок поставки вугілля Палацу спорту «Авангард»на суму згідно розрахунку орендної плати.
Як вбачається з матеріалів справи, доказів, наданих позивачем , відповідач припустився порушення виконання зобов'язань за договором оренди щодо сплати орендної плати.
Позивач надав суду пояснення, згідно яких підтвердив, що відповідачем дійсно було поставлено вугілля Комітету у справах сім'ї, молоді та спорту Селидівської міської ради на суму 5922,00грн., що підтверджується накладними №9 від 07.02.2002р. та №95 від 20.12.2001р. та випискою з журналу обліку виданих довіреностей Комітету у справах сім'ї та молоді та спорту. Інші відомості щодо постачання відповідачем вугілля у рахунок оплати оренди у позивача відсутні.
Відповідач не надав ні суду першої інстанції, ані судовій колегії будь-яких доказів виконання ним зобов‘язань за договором оренди, в жодне з засідань апеляційного господарського суду представник відповідача не з‘явився.
В тому числі не було представлено й оригіналів документів, які підтверджують поставку вугілля, як цього вимагав суд.
У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.
Частиною 1 ст. 782 Цивільного кодексу України передбачено, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.
19.07.2005р. позивачем на адресу відповідача був направлений лист № 02-8я/1-316 від 19.07.2005року, у якому він повідомив про свій намір достроково розірвати договір та просив звільнити займане приміщення, на який відповідач листом № 30 від 20.07.2005р. відмовив, у зв'язку з неможливістю звільнити дане приміщення.
Листом БТІ від 28.03.2006р. № 301 підтверджує факт того, що нежитлова будівля, розташована за адресою: м. Селидове Донецької області, по вул. Михайлівська 96, є власністю територіальної громади м. Селидове згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Селидівської міської ради від 08.06.2005р. № 129/1 та витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно.
Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, заслухавши пояснення та доводи повноважних представників позивача, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, про необґрунтованість апеляційної скарги з наступних підстав.
У ч.З ст.291 Господарського кодексу України встановлено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку встановленому ст. 188 Господарського кодексу України.
На вимогу стаття 782 Цивільного кодексу України договір є розірваним з моменту отримання відповідачем листа № 02-8я/1-316 від 19.07.2005року.
Стаття 785 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Відповідно до приписів ст. ст. 34, 48 Закону України «Про власність»власник на свій розсуд володіє, користується та розпоряджається належним йому майном.
Власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, і відшкодування завданих цим збитків.
Окрім викладеного, судова колегія приймає до уваги ті обставини, що:
- по-перше, заборгованість з сплати орендної плати за користування нежитловим приміщенням існує у відповідача не тільки за період 2001 року, але не погашена й за пізніший строк, що знайшло підтвердження у наданих позивачем розрахунках та інших доказах;
- по-друге, надані позивачем додаткові матеріали свідчать про неналежне утримання орендарем об‘єкту оренди.
Враховуючи обставини справи, висновки місцевого гомподарського суду в цій частині є обгрунтованими та такими, що відповідають обставинам справи та нданим доказам, а доводи заявника апеляційної скарги з цього приводу не можуть бути взяті до уваги.
Відносно вимог про повернення майна (об'єкту оренди) до державної власності , судова колегія вважає необхідним зазначити таке.
Ст. 759 Цивільного кодексу України встановлює, що майно, яке є об?єктом оренди, передається в користування за плату на певний строк.
Така саме норма міститься також в ст. 2 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.
Внаслідок цього, враховуючи положення ст. 782 Цивільного кодексу України та той факт, що об‘єкт оренди фактично вибув із користування відповідача, договір оренди № 2 приміщення 405,4 кв.м, розташований в м. Селидове по вул. Михайлівська, 96, слід вважати розірваним.
З урахуванням викладеного, судова колегія вважає, що рішення господарського суду Донецької області по даній справі відповідає фактичним обставинам справи, чинному законодавству, а мотиви, з яких надана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для його скасування.
Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Торгсервіс»на рішення господарського суду Донецької області від 17.05.2006 року у справі № 14/276пд залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 17.05.2006 року у справі № 14/276пд залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд.
Результати розгляду апеляційної скарги оголошені в судовому засіданні.
Головуючий Запорощенко М.Д.
Судді: Волков Р.В.
Агапов О.Л.
Надруковано: 5 прим.
1. позивачу
2. відповідачу
3 у справу
4 ДАГС
5 ГСДО
Суд | Донецький апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 06.10.2006 |
Оприлюднено | 29.08.2007 |
Номер документу | 165509 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Донецький апеляційний господарський суд
Запорощенко М.Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні