Постанова

від 09.10.2006 по справі 45/163пд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

45/163пд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

02.10.2006 р.                                                                                    справа №45/163пд

Донецькій апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:Калантай М.В.

СуддівАкулової Н.В.

Кондратьєвої  С.І.

                                                       Судова колегія призначена розпорядженням  Першого                                                         заступника голови Донецького апеляційного                                                           господарського суду від 02.10.2006 року

Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуВідкритого акціонерного товариства “Макіївський стрілочний завод Дочірнього підприємства Державної холдінгової компанії “Укрвуглепромтранс” м. Макіївка

на рішення господарського суду

Донецької області

від02.08.2006 року

у справі45/163пд

за позовомВідкритого акціонерного товариства “Макіївський стрілочний завод Дочірнього підприємства Державної холдінгової компанії “Укрвуглепромтранс” м. Макіївка

до

доГірницької міжрайонної державної податкової інспекції м. Макіївки Товариства з обмеженою відповідальністю “Керченський стрілочний завод” м. Керч

3-тя особа без самостійних вимог на стороні позивачаРегіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області м. Донецьк

3-тя особа без самостійних вимог на стороні відповідачаУніверсальна біржа “Примус” м. Краматорськ

проВизнання  недійсним договору купівлі-продажу та біржових торгів

за участю  представників сторін :                                                                             

від позивача :Абросімов А.В. –дов. від 09.08.06., Габова Ю.Ю. –дов. від 09.08.06., Федірко А.П. –дов. від 29.09.06.

від відповідача:

від відповідача:від 3-х осіб:Молчанова Н.К. –дов. від 26.009.06., Нікуліна І.Ф. –дов. від 26.09.06.Акімушкіна О.В. - дов. від 05.07.06не з'явились

Рішенням господарського суду Донецької області від 02.08.2006 року у справі     №45/163пд (суддя Плотніцький Б.Д.) відмовлено у задоволенні позову Відкритого акціонерного товариства “Макіївський стрілочний завод Дочірнього підприємства Державної холдінгової компанії “Укрвуглепромтранс” м. Макіївка до відповідачів, Гірницької міжрайонної державної податкової інспекції м. Макіївки та Товариства з обмеженою відповідальністю “Керченський стрілочний завод” м. Керч, за участю третіх осіб, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області    м. Донецьк та Універсальної біржі “Примус” м. Краматорськ, про визнання недійсними біржових торгів, проведених 23.12.2004 року Універсальною біржею “Примус” у             м. Краматорську та договору купівлі-продажу №104/0-1176 від 23.12.2004 року, укладеного між Гірницькою міжрайонною державною податковою інспекцією                 м. Макіївки та Товариством з обмеженою відповідальністю “Керченський стрілочний завод” м. Керч, а також зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю “Керченський стрілочний завод” м. Керч повернути у власність позивача 18 одиниць обладнання, придбаного згідно з вказаним договором купівлі-продажу.

Рішення суду мотивоване необґрунтованістю та недоведеністю заявлених позовних вимог.

Позивач, Відкрите акціонерне товариство “Макіївський стрілочний завод” Дочірнє підприємство Державної холдінгової компанії “Укрвуглепромтранс” м. Макіївка, не погоджуючись з рішенням господарського суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення та позов задовольнити, так як вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи.

Відповідачі, Гірницька міжрайонна державна податкова інспекція м. Макіївки та Товариство з обмеженою відповідальністю “Керченський стрілочний завод” м. Керч, проти доводів, викладених в апеляційній скарзі заперечують, вважають рішення законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

Третя особа без самостійних вимог на стороні позивача, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області м. Донецьк, наданим їй правом не скористалась, представника у судове засідання не направила, відзив не надала.

Від третьої особа без самостійних вимог на стороні відповідача, Універсальної біржі “Примус” м. Краматорськ, надійшов лист (вхід.№01-18/11701 від 05.09.2006 року), в якому вона просила здійснити розгляд справи без її участі.

До початку судового засідання представником позивача було заявлене клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з необхідністю ознайомлення з матеріалами справи. За результатами розгляду клопотання залишене судом без задоволення з огляду на те, що Донецький апеляційний господарський суд виніс ухвалу про порушення апеляційного провадження 28.08.2006 року, якою призначив справу до розгляду на 02.10.2006 року. Таким чином, на думку судової колегії, впродовж такого тривалого строку позивач не був позбавлений можливості ознайомитись з матеріалами справи. Під час судового розгляду представник повторно заявив вказане клопотання, яке залишене судом без задоволення з тих самих підстав.

Крім того, представником позивача також було заявлене клопотання у порядку статті 38 Господарського процесуального кодексу України про витребування у відповідача для судового розгляду і належного дослідження документів, вказаних у цьому клопотанні. Дане клопотання позивача також залишене судом без задоволення, оскільки у відповідності до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а згідно зі статтею 101 цього ж Кодексу у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Такого обґрунтування заявником суду надано не було.

Представником податкового органу заявлене клопотання на підставі статті 25 Господарського процесуального кодексу України про здійснення заміни відповідача, Гірницької міжрайонної державної податкової інспекції м. Макіївки, у зв'язку з  реорганізацією, на її правонаступника, Макіївську об'єднану державну податкову інспекцією.

За результатами розгляду клопотання відповідача судом задоволене.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши наявні у матеріалах справи документи та вислухавши представників сторін, судова колегія встановила наступне.

Податковий орган 19.03.2004 року прийняв Рішення №116 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків, Відкритого акціонерного товариства “Макіївський стрілочний завод”, в рахунок погашення його податкового боргу, яким вирішено, у відповідності до Закону України “Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, здійснити стягнення коштів та продаж інших активів, що перебувають у власності (повному господарському віданні) позивача, а також тих активів, права власності на які він набуде у майбутньому, в рахунок погашення узгодженої суми податкового боргу цього платника податків.

Універсальною біржею “Примус” м. Краматорськ 23.12.2004 року були проведені торги з реалізації активів, що знаходяться в податковій заставі та перебувають на балансі підприємства - боржника ВАТ “Макіївський стрілочний завод” ДП ДХК “Укрвуглепромтранс”.

Перелік активів, що були реалізовані, зазначений в акті опису активів від 14.12.2004 року (т.1, арк.13), складеному податковим керуючим Гірницької міжрайонної державної податкової інспекції м. Макіївки, в рахунок погашення податкового боргу на підставі Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” в кількості 18 одиниць обладнання на загальну суму 319 859 грн.

За результатами проведених біржових торгів складений протокол біржових торгів від 23.12.2004 року. Переможцем даних торгів став брокер  Універсальної біржі Приватний підприємець Маматов Сергій Миколаєвич, який діяв на підставі договору доручення від 22.12.2004 року, укладеному з Товариством з обмеженою відповідальністю “Керченський стрілочний завод” м. Керч.

23.12.2004 року між Гірницької міжрайонною державною податковою інспекцією, яка виступала продавцем даного обладнання, Товариством з обмеженою відповідальністю “Керченський стрілочний завод” м. Керч (Покупець) та ВАТ “Макіївський стрілочний завод” ДП ДХК “Укрвуглепромтранс” був укладений договір купівлі-продажу, за умовами якого Покупцем були придбані 18 одиниць обладнання, які зазначені в акті опису активів від 14.12.2004 року на загальну суму 359172 грн.  Даний договір був зареєстрований на Універсальній біржі “Примус”  за №104/0 від 23.12.2004 року.

Судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

Статут Відкритого акціонерного товариства “Макіївський стрілочний завод” Дочірнього підприємства Державної холдінгової компанії “Укрвуглепромтранс” затверджено Загальними зборами  його акціонерів (Протокол №2 від 14.07.2003 року), зареєстровано у Виконавчому комітеті Макіївської міської ради №3128 від 22.12.2003 року.

У відповідності до Статуту позивача, він є власником майна, переданого йому засновниками та акціонерами у власність, продукції, виробленої товариством в результаті господарської діяльності, іншого майна, набутого на підставах, не заборонених чинним законодавством.

При цьому, товариство має право продавати, передавати безкоштовно, обмінювати, передавати в оренду юридичним особам засоби виробництва та інші матеріальні цінності, використовувати та відчужувати їх іншим особам.

Згідно з пунктом 8.1 Статуту органами управління товариства є Загальні збори акціонерів товариства, Спостережна рада та Правління.

Підпунктами 8.2.4 та 8.3.5 Статуту визначена компетенція Загальних зборів та  Спостереженої ради товариства відповідно, із яких не вбачається що вирішення питання про відчуження майна підприємства, у тому числі відчуження засобів виробництва відноситься до їх компетенції.  

За змістом підпункту 8.4.2 Статуту до компетенції Правління належать всі питання діяльності, крім тих, що згідно з чинним законодавством, Статутом, або рішенням зборів акціонерів, належать виключно до компетенції іншого органу товариства.

Одночасно, згідно з підпунктом 8.4.6 Статуту Голова Правління має право без доручення здійснювати дії від імені товариства. При цьому він уповноважений керувати поточними справами товариства, виконувати рішення вищого органу товариства та Спостережної ради, представляти товариство в його відносинах з іншими юридичними особами, державними та іншими органами і організаціями, вести переговори та укладати угоди від імені товариства та організовувати ведення протоколів засідань правління товариства.

Позивач є  Дочірнім підприємством Державної холдингової компанії “Укруглепромтранс”. 51% акцій статутного капіталу позивача належать Державній холдинговій компанії “Укруглепромтранс”, 100% акцій якої належить державі.

Державним підприємством є підприємство, що діє на основі державної власності, як це встановлено статтею 63 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 73 цього ж Кодексу державним підприємством є підприємство, яке утворюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку, входить до сфери його управління.

Орган державної влади, до сфери управління якого входить підприємство, є представником власника і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

Майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управління.

Найменування державного унітарного підприємства повинно містити слова “державне підприємство”.

Статтею 141 Господарського кодексу встановлено, що до державного майна у сфері господарювання належать цілісні майнові комплекси державних підприємств або їх структурних підрозділів, нерухоме майно, інше окреме індивідуально визначене майно державних підприємств, акції (частки, паї) держави у майні суб'єктів господарювання різних форм власності, а також майно, закріплене за державними установами і організаціями з метою здійснення необхідної господарської діяльності, та майно, передане в безоплатне користування самоврядним установам і організаціям або в оренду для використання його у господарській діяльності.

Таким чином, судова колегія вважає, що господарський суд дійшов правомірного висновку про те, що позивач є господарським товариством у формі відкритого акціонерного товариства, 51% акцій якого належать Державній холдинговій компанії “Укрвуглепромтранс”, а 49 % іншим особам. А відтак, позивач не входить до сфери управління органом державної влади, оскільки   управління   господарською   діяльністю  здійснюють  органи   управління підприємства відповідно до статуту, а саме: загальні збори акціонерів, наглядова рада, правління.

Згідно зі статтею 115 Цивільного кодексу України, господарське товариство є власником майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу; продукції, виробленої товариством у результаті господарської діяльності; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, що не заборонені законом.

З огляду на зазначене суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що позивач не є державним підприємством, а його майно не є державним, тому посилання позивача на те, що у статутному капіталі Відкритого акціонерного товариства “Макіївський стрілочний завод” Дочірнього підприємства Державної холдингової компанії “Укрвуглепромтранс” є державна частка та за цих підстав, при відчуженні державного майна не було отримано згоди вищого органу позивача, не були проведені збори акціонерів з цього питання, не було скликання засідання Наглядової ради та не була отримана згода Фонду Державного майна України щодо відчуження основних засобів до уваги судом не приймаються.

За змістом статті 4 Закону України “Про власність” власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном.

Як встановлено в ході судового слідства відповідно до Наказу Міністерства вугільної промисловості України №359 від 26.07.1996 року на виконання Указу Президента України від 07.02.1996 року “Про структурну перебудову вугільної промисловості”,  у відповідності з Указом Президента України “Про холдингові компанії, що створюються в процесі корпоратизації та приватизації” №224/94 від 11.05.1996 року прийняте рішення про створення Державної холдингової компанії “Укрвуглепромтранс” на базі державного акціонерного товариства “Укрвуглепромтранс”, а також про перетворення Відкритого акціонерного товариства “Макіївський стрілочний завод” у Дочірнє підприємство Державної холдингової компаніях “Укрвуглепромтранс”, при цьому, передавши їй контрольний пакет акції (51%) ВАТ “Макіївський стрілочний завод”.

Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Донецькій області    м. Донецьк 29.11.2002 року  був виданий наказ №1658, за змістом якого з метою реалізації плану розміщення акцій Відкритого акціонерного товариства “Макіївський стрілочний завод” Дочірнього підприємства Державної холдингової компанії “Укрвуглепромтранс” була створена комісія з продажу акцій та вирішено провести пільговий продаж акцій позивача.

У наказі Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Донецькій області м. Донецьк від 28.05.2004 року №667 вказано, що план розміщення акцій Відкритого акціонерного товариства “Макіївський стрілочний завод” Дочірнього підприємства Державної холдингової компанії “Укрвуглепромтранс” виконаний. Одночасно даним наказом була припинена робота комісії з продажу акцій.

Відповідно до плану розміщення акцій Відкритого акціонерного товариства “Макіївський стрілочний завод” Дочірнього підприємства Державної холдингової компанії “Укрвуглепромтранс” 51% акцій належить ДХК “Укрвуглепромтранс”, а 49% належать іншим особам.

Оскільки план приватизації був виконаний, з урахуванням вимог Закону України “Про державну програму приватизації” позивач не відноситься до об'єктів, акції якого належать державі.

З огляду на зазначене та на наявні в матеріалах справи докази господарський суд правомірно не прийняв до уваги  твердження заявника скарги про відсутність дозволу на відчуження майна з боку Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Донецькій області, оскільки в матеріалах справи наявна копія листа №04-5528 від 04.08.2004 року (т.1, арк.30) Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк, згідно з яким повідомлено, що позивач станом на  01.07.2004 року не має державної частки в статутному фонді і не відноситься до сфери управління Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Донецькій області, тому погодження регіонального відділення не потрібне.

Таким чином, Регіональним відділенням Фонду Державного майна України по Донецькій області підтверджений факт відсутності державної частки в статутному фонді позивача.

Матеріали справи містять копію листа №1/01-98 від 22.12.2004 року (том.1 арк.29), яким Державна холдингова компанія “Укрвуглепромтранс” надала дозвіл на реалізацію обладнання позивача, яке перебуває в податковій заставі.

Даний лист підписаний головою правління ДХК “Укрвуглепромтранс” Рибко А.В.

Таким чином, податковою службою був отриманий дозвіл вищого органу позивача - Правління, це спростовує твердження заявника скарги про відсутність у нього інформації щодо продажу його обладнання.  

Крім того, відповідно до акту приймання-передачі активів, реалізованих Гірницькою МДПІ м. Макіївки від 24.12.2004 року, копія якого наявна в матеріалах справи (т.2 а.с.26), Голова правління Лазарєв Є.С. передав майно, що визначене в переліку, Товариству з обмеженою відповідальністю “Керченський стрілочний завод”, що підтверджується підписами уповноважених осіб та печатками підприємств, наявних на даному акті.

Посилання заявника апеляційної скарги на порушенням вимог діючого законодавства при реалізації майна, що знаходилось у податковій заставі не можуть бути взяті до уваги з огляду на наступне.  

У відповідності до підпункту 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181 (далі Закон №2181) у разі, коли інші, передбачені цим Законом, заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності шляхом продажу інших активів такого платника податків.

Продаж інших активів здійснюється на підставі рішення податкового органу, підписаного його керівником та скріпленого гербовою печаткою податкового органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним податковим органом.

У підпункті 10.1.3 пункту 10.1 статті 10 Закону №2181 передбачено, що платник податків (для державних і комунальних підприємств - за узгодженням з органом, уповноваженим управляти його майном) самостійно визначає склад і черговість продажу своїх активів, виходячи з принципів збереження цілісності майнового комплексу, що забезпечує ведення його основної виробничої діяльності, та повного погашення суми податкового боргу.

Якщо податковий керуючий вирішує, що платник податків визначає для продажу активи, чия звичайна ціна є завідомо нижчою, ніж сума податкового боргу, такий податковий керуючий зобов'язаний самостійно визначити склад активів, що підлягають продажу, виходячи із принципів збереження цілісності майнового комплексу та з урахуванням того, що звичайна (оціночна) вартість таких активів не перевищує двократного розміру податкового боргу. Таке рішення податкового керуючого може бути оскаржене у порядку, визначеному цим Законом для оскарження рішень податкового органу щодо визначення сум податкових зобов'язань або податкового боргу. При цьому, протягом строку такого оскарження продаж активів платника податків, визначених за рішенням податкового керуючого, не здійснюється.

Постановою Кабінету Міністрів України №538 від 15.04.2002 року був затверджений Порядок стягнення коштів та продажу інших активів платника податків, які перебувають у податковій заставі, за приписами якого платник податків самостійно визначає склад, черговість продажу своїх активів. Визначені для продажу активи описуються в акті. Якщо платник податків самостійно не визначив активи для продажу, податковий керуючий зобов'язаний самостійно визначити у присутності платника податків склад активів, що підлягають продажу.

Доказів оскарження позивачем складеного податковим керуючим акту опису активів матеріали справи не містять.

Посилання на відсутність даних щодо проведеного опису активів від 14.12.2004 року не заслуговують на увагу, оскільки акт опису активів складений за участю директора позивача Лазарєва Є.С. та з його боку підписаний без заперечень.

За таких підстав, господарський суд дійшов правомірного висновку щодо правильності визначення податковим керуючим майна, яке було реалізоване для погашення податкового боргу.

Стосовно посилань заявника скарги на занижену ціну проданого обладнання судова колегія вказує наступне.

Згідно з підпунктом 10.2.2 пункту 10.2 статті 10 Закону №2181 у разі, коли продажу підлягає цілісний майновий комплекс підприємства, активи якого перебувають у державній або комунальній власності, чи коли згідно із законодавством з питань приватизації для відчуження активів підприємства потрібна попередня згода органу приватизації або іншого державного органу, уповноваженого здійснювати управління корпоративними правами, продаж активів такого підприємства організовується за поданням відповідного податкового органу регіональним органом приватизації із дотриманням норм законодавства з питань приватизації. При цьому інші способи приватизації, крім грошової, не дозволяються.

У підпункті 10.2.3 пункту 10.2 статті 10 цього ж Закону за наполяганням платника податків незалежна оцінка вартості активу, що підлягає продажу, для визначення його початкової вартості проводиться в порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність.

Платник податків має право самостійно визначити суб'єкта оціночної діяльності суб'єкта господарювання. У разі, коли платник податків самостійно не визначає такого суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання протягом установлених центральним податковим органом строків, таке визначення здійснюється податковим органом, який укладає договір про проведення оцінки активу.

Як вбачається із наданих до матеріалів справи доказів, а саме  Звіту про експертну оцінку рухомого майна ВАТ “Макіївський стрілочний завод” ДП ДХК “Укрвуглепромтранс” (т.1, арк.99-109) експертна оцінка проведена Товариством з обмеженою відповідальністю “Компанія “МАКС”.

Згідно з даною експертною оцінкою, майно, що було описане податковим керуючим 14.12.2004р., оцінено в 272100 грн. Обладнання у кількості 18 одиниць було реалізоване за 319859 грн., яка перевищує ціну, визначену експертною установою. Таким чином твердження позивача про занижену оцінку є безпідставними.

Господарський суд правомірно вказав на те, що твердження позивача про порушення пункту 10.2 Закону №2181 в частині строків, зокрема, між датою складення акту опису активів -14.12.2004 року та датою продажу вказаного обладнання - 23.12.2004 року, не підтверджуються фактичними даними, оскільки пунктом 10.2 статті 10 цього Закону не передбачені строки реалізації описаного майна.

Реалізація активів позивача проведена Універсальною біржею “Примус” у відповідності з вимогами Закону України “Про товарну біржу” та “Правилами проведення біржових торгів”, згідно з якими строк 10 днів від дати опису активів до дати проведення торгів не застосовується.

Беручи до уваги викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що заявлені позивні вимоги правомірно залишені господарським судом без задоволення.

За таких обставин. оскаржуване рішення господарського суду  не підлягає скасуванню, так як відповідає фактичним обставинам справи та чинному законодавству, а мотиви, з яких надана апеляційна скарга не можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись статтями 25, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Здійснити процесуальне правонаступництво і замінити відповідача у справі, Гірницької міжрайонної державної податкової інспекції м. Макіївки на  Макіївську об'єднану державну податкову інспекцією м. Макіївка.

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Макіївський стрілочний завод Дочірнього підприємства Державної холдінгової компанії “Укрвуглепромтранс”      м. Макіївка на рішення господарського суду Донецької області від 02.08.2006 року у справі №45/163пд залишити без задоволення.

Рішення від  02.08.2006 року  господарського  суду  Донецької  області  у  справі       №45/163пд  залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд.

Головуючий          Калантай  М.В.

Судді:          Акулова  Н.В.

          Кондратьєва  С.І.

                                                                                                                                                      Надруковано   9 примірників

                                                                                                                                                      1 –у справу, 3 – сторонам,

                                                                                                                                                      2 –3-м особам,

                                                                                                                                                       2 –ДАГС, 1 –ГС Донецької обл.