Рішення

від 20.06.2011 по справі 5023/2372/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІ ВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. ка нцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" червня 2011 р. Справа № 5023/2372/11

вх. № 2372/11

Суддя господарського суд у Калініченко Н.В.

при секретарі судового зас ідання Шилов С.Ю.

за участю представників ст орін:

позивача - ОСОБА_1, довір еність від 04.01.2011 року

відповідача - ОСОБА_2, дов іреність № 12 від 20.03.2011 року

розглянувши справу за поз овом ТОВ "Аметрін", м.Київ

до КПОЗ "Міжлікарняна а птека № 271", м. Харків

про стягнення 185369,40 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить суд с тягнути з відповідача 132588,81 грн . основного боргу, 13003,95 грн. відс отків за користування чужими грошовими коштами та 39776,64 грн. ш трафу мотивуючи неналежним в иконанням з боку відповідача своїх зобов' язань щодо опл ати поставленого позивачем т овару по договору купівлі-пр одажу № 5432/м-ос в ід 31 грудня 2009 року, укладеного між позивачем та відповідач ем. Також до стягнення заявле но державне мито та витрати н а інформаційно-технічне забе зпечення судового процесу.

Ухвалою суду від 07 квітня 2011 р оку про порушення провадженн я у справі № 5023/2372/11 розгляд справ и було призначено на 26 квітня 2011 року.

В засідання суду 26 квітня 2011 р оку позивач з' явився. Відпо відач в призначене засідання суду не з' явився, однак чере з канцелярію суду надав клоп отання про відкладення розгл яду справи, посилаючись на не можливість прибуття його пре дставника в судове засідання через відрядження. Суд, розгл янувши клопотання відповіда ча про відкладення розгляду справи, вислухавши думку поз ивача, який не заперечував пр оти його задоволення, визнав його таким, що підлягає задов оленню та ухвалою суду від 26 к вітня 2011 року відклав розгляд справи на 30 травня 2011 року.

В засідання суду 30 травня 2011 р оку позивач з' явився. Предс тавник відповідача в признач ене судове засідання 30 травня 2011 року з' явився та заявив кл опотання про витребування у позивача додаткових доказів , а саме: заявки відповідача на отримання товару та довірен ості на одержання товарно-ма теріальних цінностей відпов ідно до наданих накладних. Кр ім того, відповідач, відповід но до п. 3 ст. 69 ГПК України, заяви в клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 д нів. Суд, розглянувши заявлен і відповідачем клопотання, в ислухавши думку позивача, ви знав їх такими, що підлягають задоволенню, ухвалою суду ві д 30 травня 2011 року клопотання в ідповідача про витребування у позивача додаткових доказ ів задоволено, клопотання ві дповідача про продовження ст року розгляду справи задовол ено, розгляд справи відкладе но на 20 червня 2011 р.

В засідання суду 20 червня 2011 р оку сторони з' явились. Пози вач вимоги ухвали суду про ви требування доказів не викона в, витребувані судом докумен ти до матеріалів справи не на дав посилаючись на їх відсут ність. Водночас позивач підт римав подану ним через канце лярію суду заяву про витребу вання у відповідача додатко вих доказів (вх. № 15093 від 15.06.2011 р.). В ідповідач в засіданні суду 20 ч ервня 2011 року проти задоволен ня заяви позивача заперечив посилаючись на приписи ст. 33 т а 38 ГПК України.

Суд, розглянувши заяву пози вача про витребування доказі в, вислухавши думку відповід ача, виходить з наступного: зг ідно приписів ст. 38 ГПК Україн и сторона, прокурор, які заявл яють клопотання перед господ арським судом про витребуван ня доказів, повинні докладно зазначити про те, який доказ в итребовується; обставини, що перешкоджають його наданню; підстави, з яких впливає, що ц і докази має підприємство чи організація, і обставини, які можуть підтвердити ці доказ и. Покладення судом за ініціа тивою однієї сторони обов' я зку на іншу сторону щодо нада ння доказів на підтвердження своєї позиції є таким, що супе речить принципу змагальност і (ст.ст. 4-3, 33 ГПК України). Згідно положень цих норм судочинст во у господарських судах зді йснюється на засадах змагаль ності. Сторони та інші особи, я кі беруть участь у справі, обґ рунтовують свої вимоги і зап еречення поданими суду доказ ами. Кожна сторона повинна до вести ті обставини, на які вон а посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Про те позивач просить суд витре бувати у відповідача докумен ти, які косвено можуть підтве рдити обґрунтування позовн а заява позивача. Тобто, у заяв ника заяви (позивача) і у суду , відсутні правові підстави д ля спонукання однієї сторони (відповідача) подати докази н а підтвердження позиції дру гої сторони. Сторони компете нтні самостійно вирішити це питання, і самостійно несуть ризик недостатності поданих ними доказів. Суд, виходячи з вищевикладеного, вважає заяв у позивача про витребування доказів такою, що не підлягає задоволенню.

Позивач позовні вимоги під тримує повністю.

Відповідач, з посиланням на відзив (вх. № 11967 від 20.06.2011 р.) проти задоволення позову заперечу є, заперечує факт отримання п ідприємством-відповідача то вару, за яким пред' явлено по зов у даній справі.

Згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України ст орони зобов'язані добросовіс но користуватися належними ї м процесуальними правами, ви являти взаємну повагу до пра в і охоронюваних законом інт ересів другої сторони, вжива ти заходів до всебічного, пов ного та об'єктивного дослідж ення всіх обставин справи.

Враховуючи достатність ча су, наданого позивачеві та ві дповідачеві для підготовки до судового засідання та під готовки витребуваних судом д окументів, приймаючи до уваг и принципи змагальності та д испозитивності господарськ ого процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4 -3 та ст. 33 ГПК України, суд вважа є, що господарським судом в ме жах наданих йому повноважень сторонам створені усі належ ні умови для надання доказів у справі та є підстави для роз гляду справи за наявними у сп раві матеріалами у відповідн ості до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані учасни ками судового процесу докуме нти і матеріали, всебічно та п овно з' ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об' єктивно оцінивши в сукупності докази, які мают ь значення для розгляду спра ви і вирішення спору по суті, с удом встановлено наступне.

Позивачем пред' явлено по зов на підставі договору куп івлі-продажу № 5432/М-ОС від 31 груд ня 2009 року. Відповідно до умов в казаного договору позивач (п родавець) зобов' язався пере дати, а відповідач (покупець) п рийняти окремими партіями і оплатити товар, номенклатура , кількість і ціна якого відоб ражаються у накладній на пар тію товару. Позивач, згідно ум ов договору (п.6.1 договору) здій снює постачання товару за ум ови надходження заявки відпо відача, а у відповідності до п . 6.3 договору передача товару п ровадиться за наявності у пр едставника відповідача циві льного паспорту і доручення на отримання товару, виписан ого підприємством; у разі від сутності доручення на отрима ння ТМЦ у представника відпо відача, у обов' язковому пор ядку повноважними представн иками сторін підписується дв осторонній акт прийому-перед ачі товару.

В обґрунтування своєї пози ції позивачем надано накладн і за період з вересня 2010 року п о січень 2011 року включно, з яки х не вбачається, що позивачем конкретно переданий товар в ідповідачеві, так як про одер жання товару за вищезгаданим и накладними не вказано пріз вища осіб, що його отримали, до віреності або інших доказів того, що вказані особи уповно важені на одержання товару д о суду не надано. Отже, як вбач ається із матеріалів справи позивачем не доведений факт отримання відповідачем това ру за накладними за якими пре д' явлено позов.

Згідно ст. 712 ЦКУ до договору поставки застосовуються заг альні положення про купівлю- продаж, якщо інше не встановл ено договорами. Відповідно д о ст. 664 ЦК України моментом вик онання обов' язку продавця п ередати товар та цей обов' я зок вважається виконаним при :

1) врученні товару покупцев і якщо товар доставляється п родавцем;

2) надання товару в розпоряд ження покупця, якщо товар має бути переданий за місцезнах одженням товару. Договором м оже бути встановлений інший момент виконання продавцем о бов' язку передати товар.

Пунктом 6.3 договору встанов лено, що передача товару пров адиться за наявності у предс тавника відповідача цивільн ого паспорту і доручення на о тримання товару, виписаного підприємством; у разі відсут ності доручення на отримання ТМЦ у представника відповід ача, у обов' язковому порядк у повноважними представника ми сторін підписується двост оронній акт прийому-передачі товару.

Відповідно до пункту 11 Інст рукції про порядок приймання продукції виробничо-технічн ого призначення і товарів на родного споживання па кілько сті (П-6), приймання товарів маю ть право здійснювати робітни ки отримувача (покупця), уповн оважені на то керівництвом п ідприємства-отримувача, і ці працівники повинні відносит ись до категорії матеріально -відповідальних осіб.

До договорів повинні бути д одані розписки матеріально-в ідповідальних осіб, що вони о знайомлені з Правилами прийм ання товарів за їх особистим и підписами.

Відпуск товарно-матеріаль них цінностей покупцям або п ередача їх безоплатно здійсн юється підприємствами тільк и на підставі доручень отрим увачей (покупців). Порядок вик ористання доручень регулюєт ься Наказом Мінфіну України № 99 від 16.05.96 р. Про затвердження Інструкції про порядок реєст рації виданих, повернутих та використаних доручень на от римання цінностей (зареєст. у Мінюсті України 12.06.96 р. № 293/1318).

Доручення на отримання цін ностей є первинним документо м, у якому зафіксовано рішенн я керівника підприємства про уповноваження конкретну осо бу отримати для підприємства по переліку та у відповідній кількості товарно-матеріаль ні цінності. Без доручення не може бути виписаний або підп исаний інший первинний докум ент - накладна, яка є дозволом для здійснення господарсько ї операції по видачі цінност ей і яка відповідно до ст. 9 Зак ону України “Про бухгалтерсь кий облік та фінансову звітн ість в Україні” є підставою д ля бухгалтерського обліку го сподарських операцій.

Відповідно до вимог вказан ої Інструкції № 99 забороняєть ся відпускати товар у разі пр ед' явлення доручення, яке в идано з порушенням встановле ного порядку заповнення, тим більше, зовсім без доручень.

Як вбачається з матеріалів справи, в накладних, на яких ґ рунтується позов, не вказані прізвище осіб, що отримали то вар, довіреності, або інших до казів того, що вказані особи у повноважена на його одержанн я до місцевого господарсько го суду не надано.

Згідно п. 13 Інструкції Про по рядок реєстрації виданих, по вернутих і використаних дові реностей на одержання ціннос тей № 99 передбачено, що “при це нтралізовано-кільцевих пере везеннях цінностей підприєм ствами їх відпуск постачальн иками може здійснюватися без довіреності, якщо одержувач цінностей за підписом керів ника і головного бухгалтера підприємства або інших осіб, які уповноважені підписуват и довіреності, повідомив пос тачальника про зразок печатк и (штампу), якою матеріально ві дповідальна особа, що буде пр иймати цінності, завіряє на с упровідних документах (накла дній, акті, ордері тощо) свій п ідпис про одержання цінносте й. Таких доказів також суду не надано у зв' язку із не оформ ленням, про що зазначено стор онами під час розгляду справ и.

Відповідно до ст. 526 Цивільно го кодексу України, зобов' я зання має виконуватись належ ним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільног о Кодексу, інших актів цивіль ного законодавства, а за відс утністю умов та вимог - відпов ідно до звичаїв ділового обо роту або інших вимог, що звича йно ставляться.

Враховуючи вищевказане, су д вважає, що в матеріалах спра ви відсутні належні докази, я кі б свідчили про порушення в ідповідачем умов договору, о скільки з наданих суду накла дних за вказаний вище період не вбачається, що позивачем к онкретно переданий товар від повідачеві.

Отже, суд не приймає до уваг и посилання позивача про ная вність на спірних накладних підписів осіб та печаток, ос кільки накладні не засвідче ні належним чином підписами уповноважених осіб відпові дача, а позивачем не було дове дено суду, яким чином було пос тавлено або відпущено товар, а також ким він був отриманий .

Таким чином, приймаючи до ув аги вищевикладене, суд зазна чає, що позовні вимоги ТОВ "Ам етрін", м. Київ є безпідставни ми та необґрунтованими, супе речать приписам діючого зако нодавства, а тому відсутні пі дстав для їх задоволення.

Відповідно до ст. 49 ГПК Украї ни судові витрати залишаютьс я на позивачеві.

За таких обставин, керуючис ь ст. ст. 1,4,12, 22, 33, 34, 38, 43, 44, 49, 82-85 ГПК Украї ни, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Суддя Калініче нко Н.В.

Повний текст судового ріш ення по справі № 5023/2372/11 підписан о 22 червня 2011 року.