Рішення

від 25.03.2008 по справі 10/548-07(31/292-06)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.03.08р.

Справа

№ 10/548-07(31/292-06)

За

позовом  Прокурора Дзержинського району м. Кривого

Рогу в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Криворізької міської ради

, м. Кривий Ріг 

до 

Суб'єкта підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 , м. Кривий

Ріг

Третя

особа -1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача

: Криворізька міська рада , м. Кривий Ріг

Третя  особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на

предмет спору на стороні Позивача:  

Головне управління Державного казначейства України у Дніпропетровській

області, м. Дніпропетровськ

про стягнення 62 673,66 грн.

Суддя  Кощеєв І.М.

Представники:

  Від прокурора: Зіма В.Б.(посвідчення № 117

від 13.08.07р.)-прокурор відділу

Від

позивача: Болгар С.О. (дов. №7/26-3031 від 26.12.2007 р. ) - спе.ІІ катег.

Від

відповідача: ОСОБА_2 (дов.№ б/н від 31.10.07 р.) - представник

Від

третьої особи-1: Болгар С.О. (дов. №7/26-3031 від 26.12.2007 р. ) - спе.ІІ

катег.

Від

третьої особи-2: не з"явився

СУТЬ

СПОРУ:

Прокурор

Дзержинського району м. Кривого Рогу звернувся до господарського суду

Дніпропетровської області з позовом в інтересах держави в особі виконавчого

комітету Криворізької міської ради до Суб'єкта підприємницької діяльності -

фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з орендної плати за

земельну ділянку в розмірі 63 099,4 грн. та пені в розмірі 6 377,58 грн. (з

урахуванням уточнення).

Рішенням

від 04.10.2006 р. господарський суд Дніпропетровської області позовні вимоги

задовольнив у повному обсязі.

Постановою

від 18.04.2007 р. Дніпропетровський апеляційний господарський суд рішення суду

першої інстанції змінено: позов задоволено в частині стягнення заборгованості з

орендної плати в сумі 56 534,56 грн. та пені в сумі 3 057,45 грн., а в решті

позову відмовлено.

Постановою

Вищого господарського суду України від 07.11.2007 р. рішення господарського

суду Дніпропетровської області від 04.10.2006 р. та постанову

Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.04.2007 р. у справі

№ 31/292-06 скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої

інстанції.

      На новому розгляді справи, Прокурор

Дзержинського району м. Кривого Рогу з урахуванням обставин зазначених в постанові

Вищого господарського суду України від 07.11.2007 р. уточнив позовні вимоги і

просив суд стягнути з Відповідача на користь Позивача 62 334,14 грн.

заборгованості по орендній платі та пені у розмірі 7 427,92 грн. Заборгованість

нарахована прокурором станом на 03.03.2008 р., за період з квітня 2002 р. по

березень 2008 р., у рахуванням часткової оплати. Пеня нарахована, виходячи з

подвійної облікової ставки НБУ на суму основного боргу за період з 30.03.2007

р. по 03.03.2008 р.   

       Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на

підставі договору оренди № 1487 від 18.04.2002 року відповідачу надано в оренду

земельну ділянку площею 772 м2 по вул. Ферганській, 2 у

Дзержинському районі м. Кривого Рогу під кафе строком на п'ять років.

Позивач

підтримав позовні вимоги прокурора у повному обсязі.

Криворізька

міська рада  позовні вимоги прокурора

Дзержинського м. Кривого Рогу підтримує та 

зазначає, що відповідач своєчасно орендні платежі не сплачував у зв'язку

з чим у нього виникла заборгованість по орендній платі

Відповідач

проти задоволення позовних вимог Прокурора заперечує.

    Представники відповідача та третьої особи -

2 в судове засідання не з'явилися, витребуваних судом документів не

надали.         

Господарський

суд розглядає справу за наявними в ній документами.

      Клопотання про застосування засобів

технічної фіксації судового процесу  (

аудіо   запису ) представниками сторін та

прокурором не заявлялося.

        За згодою представників Позивача та

Прокурора у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину

рішення.

    Дослідивши матеріали справи, заслухавши

пояснення представників Позивача та Прокурора, Відповідача на попередніх

судових засіданнях, господарський  суд, -

ВСТАНОВИВ :

     18.04.2002 року між виконкомом

Криворізької міської ради ( Орендодавець ) 

та приватним підприємцем ОСОБА_1 ( Орендар ) на підставі розпорядження

міського голови № 175-р від 30.03.2001 року був укладений Договір оренди

земельної ділянки № 934, відповідно до п. 1.1 якого Орендарю було передано в

тимчасове користування на умовах оренди земельну ділянку загальною площею 772 м2

по вул. Ферганській, 2 в м. Кривому Розі строком на п'ять років ( п. 1.2

договору ).

        Відповідно до п. 3.1 договору за

користування земельною ділянкою Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату  на рік у розмірі 5% від її грошової оцінки на

підставі довідки управління земельних ресурсів м. Кривого Рогу щомісячно не

пізніше 15 числа наступного за звітним.

         Згідно довідки Криворізького міського

управління земельних ресурсів від 12.12.2003 р. грошова оцінка даної земельної

ділянки становила 330 408,28 грн.

     Ст. 206 Земельного кодексу України, ст. 2

Закону України „Про плату за землю” визначає, що використання землі

в Україні є платним. Об'єктом плати за землю 

є земельна ділянка.

     Згідно зі ст. ст. 161, 162 ЦК Української

РСР, що діяв на час укладання договору зобов”язання повинні виконуватись

належним чином і в установлений договором строк, одностороння відмова від

виконання зобов”язань не допускається.

       За останнім розрахунком Прокурора,

підтриманим Виконавчим комітетом Криворізької міської ради та Криворізькою

міською радою, з урахуванням часткової оплати, заборгованість по орендній платі

за період з квітня 2002 р. по березень 2008 р. склала 62 334,14 грн.

       Відповідно до наданих Прокурором

матеріалів, вбачається, що Відповідач неналежним чином виконував свої

зобов”язання по договору, несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував орендну

плату.

      Таким чином, факт не виконання Відповідачем

зобов”язань за договором щодо сплати орендної плати, матеріалами справи

доведено.

      З 01.01.2004 р. набрав чинність

Господарський кодекс України ( в подальшому ГК України ), який відповідно до

ст. 1 визначає  основні  засади 

господарювання   в Україні  і регулює господарські відносини,  що виникають у процесі організації та

здійснення господарської діяльності між 

суб'єктами господарювання,  а  також між цими суб'єктами та іншими

учасниками відносин у сфері господарювання.

     Згідно Прикінцевих положень ГК

України,  Господарський кодекс України

застосовується до господарських відносин, 

які виникли  після  набрання 

чинності його положеннями відповідно до цього розділу. До

господарських  відносин,  що  виникли

до набрання чинності відповідними положеннями Господарського кодексу України,

зазначені положення   застосовуються   щодо  

тих  прав  і 

обов'язків,  які продовжують

існувати або  виникли  після 

набрання  чинності  цими положеннями.

     Вказані у позові господарські відносини,

пов'язані зі стягненням з відповідача заборгованості по орендній платі, виникли

до набрання чинності відповідними положеннями Господарського кодексу України,

але вони продовжують існувати після 

набрання  чинності  цими положеннями, тому господарським судом

зазначені положення   також

застосовуються.

      Відповідно до ст. 193 ГК України,

суб'єкти господарювання  та  інші 

учасники  господарських

відносин  повинні  виконувати 

господарські  зобов'язання

належним чином відповідно до закону, 

інших правових актів,  договору, а

за відсутності   конкретних   вимог 

щодо  виконання  зобов'язання 

- відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До    виконання   

господарських   договорів   застосовуються відповідні положення  Цивільного 

кодексу  України з урахуванням

особливостей, передбачених цим Кодексом.

         Цивільний Кодекс України ( далі ЦК

України ) також  набрав чинності з

01.01.2004р. Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України -

ЦК Української РСР втратив чинність з 01.01.2004 р.

       Згідно з п. 4 Прикінцевих та перехідних

положень ЦК України, ЦК України також застосовується до цивільних відносин, що

виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до

набрання чинності ЦК України, положення цього Кодексу застосовуються до тих

прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним

чинності.

      Відповідно до ст.  525 ЦК України, одностороння  відмова 

від  зобов'язання  або одностороння зміна  його 

умов  не  допускається, 

якщо  інше  не  

встановлено договором або законом.

       Зобов'язання має виконуватися належним

чином відповідно до умов  договору  та 

вимог  цього  Кодексу, 

інших актів цивільного законодавства, 

а за відсутності таких умов та вимог - 

відповідно до   звичаїв   ділового 

обороту  або  інших 

вимог,  що  звичайно ставляться ( ст. 526 ЦК України ).

       Відповідно до ст. 759 ЦК України,

за  договором  найму 

(оренди)  наймодавець  передає  

або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на

певний строк.

       За 

користування  майном  з 

наймача  справляється  плата, розмір якої встановлюється договором

найму. Плата  за  користування 

майном вноситься щомісячно,  якщо

інше не встановлено договором ( ст. 762 ЦК України ).

         Враховуючи наведене, господарський суд

вважає позовні вимоги Прокурора пов”язані зі стягненням заборгованості по

орендній платі - обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

           Ст. 610 ЦК України передбачає, що

порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням   умов,  

визначених  змістом  зобов'язання 

(неналежне виконання).

У

разі порушення зобов'язання, відповідно до ст. 611 ЦК України настають  правові 

наслідки, встановлені договором або законом.

           За ст. 549 ЦК України неустойкою

(штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати

кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що

обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежного  виконання 

зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми

несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення

виконання.

      Згідно п. 3.7 Договору за

несвоєчасне  внесення орендної плати з

Орендаря справляється пеня у розмірі 

0,3% суми заборгованості за кожен день прострочки.

         За несвоєчасне  внесення орендної плати, Прокурор нарахував

Орендарю, на підставі п. 3.7 Договору - пеню, виходячи з подвійної облікової

ставки НБУ на суму основного боргу за період з 30.03.2007 р. по 03.03.2008 р.,

розмір якої склав 7 427,92 грн. 

          Відповідно до ст. 256 ЦК

України,  позовна давність - це

строк,  у 

межах  якого  особа 

може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або

інтересу.

        Загальна позовна давність

встановлюється тривалістю у  три роки

(ст. 257 ЦК України ).

     Ст. 258 ЦК України передбачає, що для  окремих 

видів  вимог  законом 

може  встановлюватися спеціальна

позовна давність : скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною

давністю. Позовна давність в один рік 

застосовується,  зокрема,  до вимог про стягнення неустойки (штрафу,

пені).

             Відповідно до ст. 267 ЦК України,

позовна  давність  застосовується  судом 

лише  за  заявою сторони у спорі, зробленою до

винесення ним рішення. 

     Господарським

судом по справі  не застосовується

позовна  давність, оскільки про її

застосування сторони не заявляли.

             Рішенням господарського суду

Дніпропетрповвської області від 23.11.2006 р. по справі справі №

28/481-06-(30/209-06) за позовом Прокурора Дзержинського району м. Кривого Рогу

в інтересах держави в особі Криворізької міської ради про стягнення з

відповідача 63 099 грн. 40 коп. заборгованості по орендній платі, 6 377 грн. 58

коп. пені згідно з договором № 1487 від 18.04.2002 р. - в задоволенні

зустрічного позову Суб'єкта підприємницької діяьності фізичної особи

ОСОБА_1  про визнання протиправними дії

прокурора та зобов'язати його утриматися від вчинення дій, які порушують ст. 19

Конституції України - відмовлено.

            Виходячи з викладеного,

господарський суд вважає позовні вимоги Прокурора обґрунтованими та такими, що

підлягають задоволенню у повному обсязі.

            Судові витрати на підставі ст. 49

ГПК України слід покласти на відповідача, оскільки позов задоволено.

            Згідно зазначеного, керуючись ст.

ст. 22, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України,  суд, -

ВИРІШИВ:

             Позовні вимоги Прокурора  задовольнити.

         Стягнути з  Суб'єкта підприємницької діяльності - фізична

особа ОСОБА_1 , м. Кривий Ріг на користь Виконавчого комітету Криворізької

міської ради, м. Кривий Ріг -  62 334,14

грн. заборгованості по орендній платі; 7 427,92 грн. пені.

             Видати наказ.

         Стягнути з  Суб'єкта підприємницької діяльності - фізична

особа ОСОБА_1 , м. Кривий Ріг на користь Державного  бюджету в особі відділення державного

казначейства в Жовтневому районі м. Дніпропетровська - 697,64 грн. витрат  по сплаті державного мита .

            Видати наказ.

          Стягнути з  Суб'єкта підприємницької діяльності - фізична

особа ОСОБА_1 , м. Кривий Ріг на користь Державного  бюджету в особі відділення державного

казначейства в Жовтневому районі м. Дніпропетровська - 118 грн. витрат  на інформаційно-технічне забезпечення

судового процесу.

           Видати наказ.

          Рішення набирає законної сили після

закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

          Рішення суду може бути оскаржене

протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги

до Дніпропетровського апеляційного господарського суду. 

    Рішення набирає законної сили після

закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

     Рішення суду може бути оскаржене протягом

десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до

Дніпропетровського апеляційного господарського суду. 

Суддя

 І.М. Кощеєв

(

рішення оформлене відповідно до  ст. 84

ГПК України 31.03.2008 р. )