Постанова

від 07.07.2008 по справі 10/548-07(31/292-06)

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.07.2008                                                                                  

Справа № 10/548-07(31/292-06) 

Дніпропетровський

апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді   Стрелець Т. Г. (доповідача),     

суддів: Бахмат Р.М., Євстигнеєва О.С,,

при

секретарі судового засідання: Ревковій

Г.О.,

Представники

сторін:

від

відповідача: Чувпило

В.Л., довіреність № б/н  від

31.10.07,  представник;

від

позивача, третіх особ-1,2, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору

на стороні позивача:

представники у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи

повідомлені.   

за

участю прокурора

відділу прокуратури Дніпропетровської області: Овчар Т.В., посвідчення №

173  від 28.10.03р.

розглянувши

у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності

-фізичної особи ОСОБА_1, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області на рішення

господарського суду Дніпропетровської області від 25.03.2008р. у справі №

10/548-07(31/292-06)

за

позовом Прокурора

Дзержинського району м. Кривого Рогу (50000, Дніпропетровська область, м.

Кривий Ріг, вул. Постишева, 1) в інтересах держави, в особі Виконавчого комітету

Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області (50101,

Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пл. Радянська, 1)

до

Суб'єкта

підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, м. Кривий Ріг

Дніпропетровської області (АДРЕСА_1)

за

участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на

стороні позивача-1 -Криворізької

міської ради, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області (50101, Дніпропетровська

область, м. Кривий Ріг, пл. Радянська, 1)

за

участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на

стороні позивача-2 -Головного

управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області, м.

Дніпропетровськ (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Челюскіна, 1)

про

визнання договору

оренди недійсним

ВСТАНОВИВ:

Рішенням

господарського суду Дніпропетровської області від 25.03.2008 року (суддя Кощеєв

І. М.) по справі № 10/548-07(31/292-06) задоволено позовні вимоги Прокурора

Дзержинського району м. Кривого рогу в інтересах держави в особі Виконавчого комітету

Криворізької міської ради до суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної

особи ОСОБА_1 задоволено, присуджено до стягнення з відповідача на користь

позивача 62334 грн. 14 коп. заборгованості по орендній платі; 7 427 грн. 92

коп. пені; на користь державного бюджету 697 грн. 64 коп. витрати по сплаті

державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення

судового процесу.

Не

погодившись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в якій

просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.03.2008р.

по справі № 10/548-07(31/292-06) скасувати, прийняти нове рішення яким в позові

Прокурора Дзержинського району м. Кривого Рогу відмовити.

Скаржник

вважає, що рішення господарського суду Дніпропетровської області є незаконним,

оскільки під час розгляду даної справи судом першої інстанції було порушено

норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального

права, неповно з'ясовано обставини які мають значення для справи, а висновок

господарського суду, викладений в оскаржуваному рішенні не відповідає

обставинам справи. Крім, того не було проведено належної оцінки наданих

доказів, що на думку скаржника є підставою для скасування рішення.

Свою

позицію обґрунтовує наступним:

-          відповідачем було надано докази, які

свідчать про те, що частина ділянки наданої в оренду СПД ОСОБА_1, дійсно

самовільно зайнята та забудована СПД ОСОБА_2, що у свою чергу не дозволяє

повноцінно користуватись ділянкою;

-          для перевірки цих фактів прокурор та

позивач надали клопотання про продовження строку вирішення спору до

31.03.2008р., вмотивовуючи тим, що цей час необхідний для збору і перевірки

документів та колегіального обстеження орендованої ділянки для визначення площі

самовільного захоплення, що в свою чергу прямо пропорційно впливає на

нарахування орендної плати;

-          обстеження проведено не було,

документів підтверджуючих захоплення ОСОБА_2 прокурором та позивачем надано

також не було;

Крім

того, судом першої інстанції було зроблено ряд порушень матеріального права.

Так,

зі сторони позивача було порушено вимоги договору оренди земельної ділянки від

18.04.2002р., а саме:

-          самовільне захоплення частини ділянки

ПП. ОСОБА_2, призвело до змін договору оренди, що в свою чергу впливає на

порушення вимог ст. 525 Цивільного Кодексу України;

-          СПД ОСОБА_1 не була надана в оренду

площа згідно договору у повному обсязі, що є прямим порушенням вимог ст. 759

Цивільного кодексу України.

Одночасно

з цим, скаржник звертає увагу апеляційної інстанції, та той факт що прокурор

Дзержинського району перевищив свої повноваження подаючи позовні вимоги в

інтересах Виконавчого комітету Криворізької міської ради, оскільки він є

недержавної установою, тим самим вважає, що такі дії можна кваліфікувати як протиправні.

Ухвалою

від 29.05.2008р. прийнято апеляційну скаргу до розгляду, розгляд справи

призначено у судовому засіданні на 25.06.2008р. на 12 год. 00 хв.

Позивач

надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу СПД

ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення господарського суду

Дніпропетровської області від 25.03.2008р. по справі № 1-0/548-07(31/292-06)

залишити без змін, при цьому зазначає наступне.

-          посилання відповідача на те, що

спірна земельна ділянка частково зайнята іншим підприємцем не може прийматися

до уваги, оскільки в вищевказаний договір оренди земельної ділянки не було

внесено змін в установленому порядку відносно коригування площі або надання

частини земельної ділянки СПД ОСОБА_2 за рахунок СПД ОСОБА_1;

-          твердження відповідача, що прокурор

Дзержинського району не долучив до матеріалів справи документи яким

підтверджується повноваження виконкому Криворізької міської ради щодо укладення

договору оренди є безпідставними оскільки Прокурор Дзержинського району м.

Кривого Рогу звернувся з позовом до СПД ОСОБА_1 в інтересах держави, в особі

виконавчого комітету Криворізької міської ради за участю третьої особи

Криворізької міської ради про стягнення заборгованості з орендної плати за

землю відповідно до договору оренди земельної ділянки несільськогосподарського

призначення площею 772 кв.м по вул.. Ферганській, 2 в м. Кривому Розі,

укладеного 18.04.2002р. між виконкомом Криворізької міської ради та СПД ОСОБА_1

З договору оренди вбачається, що земельна ділянка знаходиться в межах

населеного пункту, тобто в м. Кривому Розі. Рішенням Криворізької міської ради

від 30.09.1998р. № 89 виконкому міської ради були передбачені повноваження щодо

вилучення та надання земельних ділянок для усіх потреб в межах міста громадянам,

підприємствам, установам згідно з вимогами, передбаченими Земельним кодексом

України. повноваження виконкому міської ради після вступу в дію нового

Земельного кодексу України не переглядалися і не скасовані, а тому доводи

апеляційної скарги відносно відсутності повноважень позивача є безпідставними;

-          позиція відповідача стосовно того, що

господарський суд помилково порушив справу за позовом прокурора в інтересах

держави, в особі виконавчого комітету Криворізької міської ради є також

необґрунтованими, оскільки рішенням господарського суду Дніпропетровської

області від 23.11.2006р. по справі № 28/481-06(30/209-06) за позовом Прокурора

Дзержинського району м. Кривого Рогу в інтересах держави в особі Криворізької

міської ради про стягнення з відповідача заборгованості згідно з договором №

1487 від 18.04.2002н. -в задоволенні зустрічного позову СПД ОСОБА_1 про

визнання протиправним дій прокурора та зобов'язання його утриматися від

вчинених дій, які порушують ст. 19 Конституції України -відмовлено. Відповідно

до п. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду

(іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї

справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті

самі сторони.

Одночасно

з цим позивач звертає увагу апеляційної інстанції на той факт, що при новому

розгляді справи Прокурор Дзержинського району м. Кривого Рогу з посиланням на

обставини зазначені в постанові Вищого господарського суду України від

07.11.2007р. уточнив позовні вимоги з урахуванням сплати відповідачем 11680

грн. які не були враховані при розгляді справи.

Прокурор

в судовому засіданні свої вимоги підтримав в повному обсязі, вважає доводи

апеляційної справи не обґрунтованими, просить апеляційну скаргу залишити без

задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області без змін.

Треті

особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні

відповідача -Криворізька міська рада, м. Кривий ріг та Головне управління

Державного казначейства України в Дніпропетровській області відзиви на

апеляційну скаргу не надали, в судовому засіданні пояснили, що проти

апеляційної скарги заперечують, просять залишити її без задоволення, при цьому

зазначають, що висновки скаржника викладені в обґрунтування вимог апеляційної

скарги не відповідають обставинам справи, рішення господарського суду

Дніпропетровської області є законним та таким, що прийнято у відповідності з

нормами матеріального та процесуального права.

В

судовому засіданні 25.06.2008р. оголошено перерву до 15 год. 00 хв.

07.07.2008р.

Розпорядженням

в. о. голови судової палати Дніпропетровського апеляційного господарського суду

Лотоцької Л.О. від 07.07.2007р., справа № 10/548-07(31/292-06) передана для

розгляду колегії суддів у складі: головуючий -Стрелець Т.Г. (доповідач),  судді -Бахмат Р.М., Євстигнеєв О.С.

В

судовому засіданні 07.07.2008р. за згодою представника відповідача оголошено

вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши

доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи

апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність

юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування

господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права

при прийнятті ним рішення, колегія суддів приходить до висновку про те, що

апеляційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

18.04.2002

року між виконкомом Криворізької міської ради (орендодавець) та Приватним

підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) на підставі розпорядження міського голови № 175-р

від 30.03.2001 року був укладений Договір оренди земельної ділянки № 934,

відповідно до п. 1.1 якого Орендарю було передано в тимчасове користування на

умовах оренди земельну ділянку загальною площею 772 м2 по вул.

Ферганській, 2 в м. Кривому Розі строком на п'ять років (п. 1.2 договору).

Відповідно

до п. 3.1 договору за користування земельною ділянкою орендар сплачує

орендодавцю орендну плату на рік у розмірі 5% від її грошової оцінки на

підставі довідки управління земельних ресурсів м. Кривого Рогу щомісячно не

пізніше 15 числа наступного за звітним.

Згідно

довідки Криворізького міського управління земельних ресурсів від 12.12.2003р.

грошова оцінка даної земельної ділянки становила 330 408,28 грн.

Ст.

206 Земельного кодексу України, ст. 2 Закону України „Про плату за землю” визначає,

що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю  є земельна ділянка.

Згідно

зі ст. ст. 161, 162 ЦК Української РСР, що діяв на час укладання договору

зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений договором

строк, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

В

зв'язку з тим, що справа не одноразово переглядалася в різних інстанціях,

прокурор уточнював свої позовні вимоги за останнім розрахунком Прокурора,

підтриманим виконавчим комітетом Криворізької міської ради та Криворізькою

міською радою, з урахуванням часткової оплати, заборгованість по орендній платі

за період з квітня 2002р. по березень 2008р. склала 62 334,14 грн., цей факт

відображено в оскаржуваному рішенні.

При

детальному дослідженні матеріалів справи, колегія суддів погоджується з

встановленими фактами викладеними в рішенні суду першої інстанції.

Так,

відповідно до наданих прокурором матеріалів, вбачається, що відповідач неналежним

чином виконував свої зобов'язання по договору, несвоєчасно та не в повному

обсязі сплачував орендну плату, а тому факт не виконання відповідачем

зобов'язань за договором щодо сплати орендної плати, матеріалами справи

доведено.

Проведений

аналіз норм чинного законодавства колегією суддів підтверджує обґрунтованість

висновків місцевого господарського суду викладених в оскаржуваному рішенні.

З

01.01.2004 р. набрав чинність Господарський кодекс України (в подальшому ГК

України), який відповідно до ст. 1 визначає 

основні  засади  господарювання   в Україні 

і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та

здійснення господарської діяльності між 

суб'єктами господарювання,  а  також між цими суб'єктами та іншими

учасниками відносин у сфері господарювання.

Згідно

Прикінцевих положень ГК України, Господарський кодекс України застосовується до

господарських відносин, які виникли 

після  набрання чинності його

положеннями відповідно до цього розділу. До господарських  відносин, 

що  виникли до набрання чинності

відповідними положеннями Господарського кодексу України, зазначені

положення   застосовуються   щодо  

тих  прав  і 

обов'язків,  які продовжують

існувати або  виникли  після 

набрання  чинності  цими положеннями.

Вказані

у позові господарські відносини, пов'язані зі стягненням з відповідача

заборгованості по орендній платі, виникли до набрання чинності відповідними

положеннями Господарського кодексу України, але вони продовжують існувати

після  набрання  чинності 

цими положеннями, тому господарським судом вірно були застосовані

зазначені положення.

Відповідно

до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання 

та  інші  учасники 

господарських відносин 

повинні  виконувати  господарські 

зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних  

вимог  щодо  виконання 

зобов'язання  - відповідно до

вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До    виконання   

господарських   договорів   застосовуються відповідні положення  Цивільного 

кодексу  України з урахуванням

особливостей, передбачених цим Кодексом.

Цивільний

Кодекс України (далі ЦК України) також набрав чинності з 01.01.2004р.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України - ЦК

Української РСР втратив чинність з 01.01.2004р.

Згідно

з п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, ЦК України також

застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК України, положення

цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або

продовжують існувати після набрання ним чинності.

Відповідно

до ст.  525 ЦК України, одностороння  відмова 

від  зобов'язання  або одностороння зміна  його 

умов  не  допускається, 

якщо  інше  не  

встановлено договором або законом.

Зобов'язання

має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору 

та  вимог  цього 

Кодексу,  інших актів цивільного

законодавства,  а за відсутності таких

умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового 

обороту  або  інших 

вимог,  що  звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Відповідно

до ст. 759 ЦК України, за  договором  найму 

(оренди)  наймодавець  передає  

або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на

певний строк.

За  користування 

майном  з  наймача 

справляється  плата, розмір якої

встановлюється договором найму. Плата 

за  користування  майном вноситься щомісячно,  якщо інше не встановлено договором (ст. 762

ЦК України).

Враховуючи

наведене, судова колегія погоджується з висновком господарського суду, що

позовні вимоги прокурора пов'язані зі стягненням заборгованості по орендній

платі є обґрунтованими та такими, що підлягали задоволенню.

Крім

того, необхідно зазначити, що господарським судом правомірно задоволені вимоги

стосовно нарахованої пені, виходячи з наступного.

Ст.

610 ЦК України передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або

виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне

виконання).

У

разі порушення зобов'язання, відповідно до ст. 611 ЦК України настають  правові 

наслідки, встановлені договором або законом.

За

ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно,

які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або

неналежного  виконання  зобов'язання. Пенею є неустойка, що

обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання

за кожен день прострочення виконання.

П.

3.7 Договору передбачено, що за несвоєчасне внесення орендної плати з орендаря

справляється пеня у розмірі 0,3% суми заборгованості за кожен день прострочки.

На

підставі п. 3.7 прокурор, за несвоєчасне внесення орендної плати нарахував

орендарю пеню, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ на суму основного

боргу за період з 30.03.2007 р. по 03.03.2008 р., розмір якої склав 7 427,92

грн. 

Відповідно

до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого  особа може звернутися до суду з вимогою про

захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна

позовна давність встановлюється тривалістю у 

три роки (ст. 257 ЦК України ).

Ст.

258 ЦК України передбачає, що для 

окремих  видів  вимог 

законом  може  встановлюватися спеціальна позовна давність:

скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна

давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки

(штрафу, пені).

Відповідно

до ст. 267 ЦК України, позовна 

давність  застосовується  судом  лише 

за  заявою сторони у спорі,

зробленою до винесення ним рішення. 

Позиція

господарського суду щодо не застосування позовної давності, оскільки про її

застосування сторони не заявляли є обґрунтованою, підтвердженою нормами

законодавства та повністю підтримується колегією суддів.

Слід

звернути увагу, що рішенням господарського суду Дніпропетровської області від

23.11.2006р. по справі № 28/481-06-(30/209-06) за позовом Прокурора

Дзержинського району м. Кривого Рогу в інтересах держави в особі Криворізької

міської ради про стягнення з відповідача 63 099 грн. 40 коп. заборгованості по

орендній платі, 6 377 грн. 58 коп. пені згідно з договором № 1487 від

18.04.2002р. - в задоволенні зустрічного позову Суб'єкта підприємницької

діяльності фізичної особи ОСОБА_1  про

визнання протиправними дії прокурора та зобов'язати його утриматися від

вчинення дій, які порушують ст. 19 Конституції України - відмовлено.

Виходячи

з викладеного, господарський суд вважає позовні вимоги Прокурора обґрунтованими

та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

З

огляду на встановлені судом першої та апеляційної інстанцій обставини,

дослідження наявних матеріалів справи та аналіз норми чинного земельного

законодавства колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого

висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись

ст. ст. 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу  України, суд, -    

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну

скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, м. Кривий

Ріг Дніпропетровської області на рішення господарського суду Дніпропетровської

області від 25.03.2008р. у справі № 10/548-07(31/292-06) залишити без

задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області залишити без

змін.

Постанова

набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову

апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого

господарського суд України протягом одного місяця з дня набрання постановою

апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий

суддя   

Т. Г.

Стрелець

Суддя

Р. М.

Бахмат

Суддя

О. С.

Євстигнеєв