Рішення

від 12.05.2008 по справі 12-02/5004

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12-02/5004

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------                                 

Р І Ш Е Н Н Я            

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"12" травня 2008 р.                                                                               Справа №  12-02/5004

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі –Петько Л.В., за участю представників сторін: позивача: Стеценко О.С. - за довіреністю, відповідача-1 –Денжанської О.С. і Бокові В.М. за довіреностями, відповідача-2 –Шевченко А.Л. і Бабіч Т.Г., третьої особи –не з'явились, у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Торгово-промышленная компания „Украинское угольное топливо” до Черкаської обласної ради (далі –відповідач-1), Черкаського обласного комунального підприємства „Облпаливо” (далі –відповідач-2), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів –товариства з обмеженою відповідальністю „Черкаська енергетична компанія” про стягнення 841802 грн. 44 коп., -                                                                                                                                          ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідачів солідарно 1326354 грн. 22 коп. В обґрунтування заявлених вимог позивач вказав, що на підставі договору поставки № 01/08 від 12.03.2004 року, укладеного між ним і відповідачем-2, поставив, а відповідач-2 прийняв у власність вугільну продукцію у кількості 15284, 75 тон на суму 4515634 грн. 31 коп. згідно специфікаціям, які є невід'ємною частиною договору. За поставлену продукцію відповідач-2 розрахувався частково, з зарахуванням взаємних однорідних вимог між сторонами заборгованість станом на 16.08.2006 року складала 605068 грн. 90 коп. Крім основної заборгованості позивач просив стягнути з відповідача договірну пеню станом на 15.08.2006 року в сумі 604250 грн. 07 коп., відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, втрати від інфляції –(693408,96-605068,9) 88340 грн. 06 коп., 3 % річних за період з 17.01.2005 по 16.08.2006 року –28695 грн. 19 коп., що разом складає 1326354 грн. 22 коп., та відшкодувати судові витрати: сплачені державне мито в сумі 13263 грн. 54 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –118 грн., а разом –13381 грн. 54 коп. Оскільки відповідач-2 утворений рішенням відповідача-1 і є власником майна відповідача-2, відповідач-1 повинен нести солідарну відповідальність по боргах відповідача-2.

У судовому засіданні позовні вимоги позивачем неодноразово уточнювались і змінювались. Згідно останній заяві (вхідний № 6862 від 07.04.2008 року) позивач остаточно просив стягнути з відповідачів на свою користь основний борг –481521 грн. 64 коп., втрати від інфляції за період з листопада 2004 по лютий 2008 року – (760322,67-481521,64) 278801 грн. 03 коп., 3 % річних з 01.11.2004 по 25.03.2008 року –49115 грн. 21 коп., договірну пеню –32364 грн. 56 коп., що разом становить 841802 грн. 44 коп., та відшкодувати судові витрати. З таких підстав і в такому розмірі  представник позивача позов підтримала і просила суд задовольнити.

Відповідач-1 подав письмовий відзив на позов. Із відзиву на позов і пояснень представників відповідача в суді вбачається, що відповідач-1 пороти позову заперечує з мотивів його необґрунтованості, зважаючи на те, що відповідач-1 як представник власника майна відповідача-2 за законом не несе відповідальності по зобов'язанням останнього.

Із письмових відзивів на позов відповідача-2 і пояснень його представників в суді вбачається, що станом на 01.11.2004 року заборгованість відповідача-2 перед позивачем по договору поставки № 01/08 від 12.03.2004 року складала 481521 грн. 66 коп. Рішенням відповідача-1 з 01.11.2004 року цілісний майновий комплекс відповідача-2, його активи, пасиви, продукція і печатка передані в оренду ТОВ „Черкаська енергетична компанія”, яка стала правонаступником кредиторської заборгованості відповідача-2, а діяльність відповідача-2 припинена шляхом його реорганізації через приєднання до ТОВ „Черкаська енергетична компанія”. Рішенням відповідача-1 від 03.03.2006 року майно, кредиторська і дебіторська заборгованість відповідача-2 повернена йому від ТОВ „Черкаська енергетична компанія”, згідно узгодженому уточненому передавальному балансу станом на 01.04.2007 року борг перед позивачем не змінився і складав 481521 грн. 66 коп. З урахуванням викладеного відповідач-2 вважав безпідставними та недоведеними позовні вимоги про стягнення пені, збитків від інфляції і 3 % річних, заявив про застосування строків позовної давності в частині стягнення пені.

Третя особа відзив на позов не подала, явку свого представника в судове засідання не забезпечила. Відповідно до ст. 75 ГПК України суд розглянув справу без участі представника третьої особи за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позовні вимоги задовольняє частково з наступних підстав.

12.03.2004 року позивач і відповідач-2 уклали договір № 01/08 на поставку вугілля, за умовами якого позивач зобов'язався поставити відповідачу-2 обумовлений договором товар, а останній –оплатити його. Пунктом 5.3 договору передбачена відповідальність за порушення строків оплати товару у виді пені в розмірі 0,1 % заборгованості за кожен день прострочення.

17.08.2004 року відповідачем-1 прийнято рішення за № 17-15/ІV про надання в оренду ТОВ „Черкаська енергетична компанія” цілісного майнового комплексу відповідача-2 (в т.ч. всі паливні склади) терміном на 5 років та припинення діяльності відповідача-2 шляхом приєднання до ТОВ „Черкаська енергетична компанія”.

На виконання цього рішення 01.11.2004 року відповідачем-1 укладено договір оренди цілісного майнового комплексу відповідача-2 строком на 5 років з ТОВ „Черкаська енергетична компанія”, а 11.11.2004 року прийнято розпорядження № 227-р про припинення діяльності відповідача-2 шляхом його реорганізації через приєднання до орендаря, який виступає правонаступником усіх прав та обов'язків, визначено комплекс заходів, необхідних для здійснення державної реєстрації припинення діяльності відповідача-2 та державної реєстрації змін до установчих документів ТОВ „Черкаська енергетична компанія” про приєднання.

Згідно уточненому передавальному балансу станом на 01.11.2004 року (додаток № 23) у зв'язку з реорганізацією відповідач-2 передав, а ТОВ „Черкаська енергетична компанія” прийняла кредиторську заборгованість перед позивачем у розмірі 481521 грн. 64 коп. Зазначена заборгованість визнана сторонами, підтверджена первинними документами, актами звірки взаєморозрахунків.

Ухвалами господарського суду Черкаської області у справі № 10/2642 від 17.05.2006 року –порушено провадження про банкрутство ТОВ „Черкаська енергетична компанія”, від 24.11.2006 року –затверджено реєстр вимог кредиторів боржника, серед яких відповідач-2 на суму 1912800 грн. 85 коп., від 13.03.2007 року - ТОВ „Черкаська енергетична компанія” визнано банкрутом, відкрита процедура його ліквідації.

Згідно переліку кредиторів до передавального балансу станом на 01.04.2007 року ліквідатором ТОВ „Черкаська енергетична компанія” передано, а керівником відповідача-2 прийнято кредиторську заборгованість на суму 1441193 грн. 05 коп., в тому числі перед позивачем –481521 грн. 64 коп.

Із Статуту Черкаського обласного комунального підприємства „Облпаливо” (відповідача-2) вбачається, що підприємство створено рішенням Черкаської обласної ради (відповідача-1) № 69 від 15.11.73 року, не відповідає за зобов'язаннями держави та її органів, так само як держава та її органи не відповідають за його зобов'язаннями, відповідає за свої зобов'язання в межах належного йому майна, вважається реорганізованим або ліквідованим з моменту виключення його з державного реєстру України.

Згідно витягам з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців станом на 04.03.2008 року записи щодо державної реєстрації реорганізації чи ліквідації (відповідно, припинення та перетворення через приєднання) Черкаського обласного комунального підприємства „Облпаливо” та ТОВ „Черкаська енергетична компанія” відсутні.

Відповідно до ст. 33 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, ст. 22 Закону України Про господарські товариства, ч. 5 ст. 91 ГК України, ліквідація товариства вважається завершеною, а товариство таким, що припинило свою діяльність, з дня внесення запису про його ліквідацію до державного реєстру.

За змістом ч. 6 ст. 78 ГК України, комунальне підприємство не несе відповідальності за зобов'язаннями власника та органу місцевого самоврядування, і навпаки. Зазначені приписи закону узгоджуються з відповідними положеннями Статуту відповідача-2.

Згідно ст.ст. 179, 193, 202 ГК, 11, 509, 525, 526, 599 ЦК України, угода (договір) є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків (зобов'язань); зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк відповідно до умов договору, вимог законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, припиняється після його належного виконання.

Відповідно до ст.ст. 625 ч. 1 ЦК, 194 ч. 2 ГК України, неможливість виконання, неналежне виконання зобов'язання третьою особою не звільняє сторони від обов'язку виконати зобов'язання в натурі. Разом з тим, відповідно до ст. 218 ГК України, невиконання господарського зобов'язання є підставою господарсько-правової відповідальності.

Вимога позивача про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних передбачена ст. 625 ч. 2 ЦК України, їх розрахунок судом перевірений і визнаний вірним.

Вимога позивача про стягнення пені передбачена п. 5.3 договору, відповідає приписам ст. 232 ч. 6 ГК України. Разом з тим, відповідно до ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, ст. 231 п. 6 ГК України розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБ України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Отже, при умові приведення розрахунку розміру пені у відповідність названому Закону і ГК України, вимога про її стягнення підлягала б задоволенню. Проте, відповідно до ст. 258 ч. 2 п. 1 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік. Зазначений строк позивачем пропущений, поважних причин його пропуску позивачем не наведено. Підстав зміни тривалості позовної давності, зупинення чи переривання її перебігу суд не вбачає, про її застосування заявляє відповідач. За таких обставин, відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності суд визнає підставою для відмови у позові в частині стягнення пені.

З урахуванням викладеного, відповідно до умов договору та вимог законодавства суд визнає обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги до відповідача-2 в частині стягнення основного боргу, інфляційних втрат і 3 % річних, що разом складає (481521,64+278801,03+49115,21) 809437 грн. 88 коп., в частині вимог про стягнення пені (32364,56 грн.) –відмовляє у зв'язку зі спливом позовної давності. В задоволенні позову до відповідача-1 суд відмовляє повністю у зв'язку з його необґрунтованістю.

На підставі ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати пропорційно задоволеній частині позову - державне мито в розмірі 8094 грн. 37 коп. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього - 8212 грн. 37 коп.

Керуючись ст. 49 ст.ст. 82-84 ГПК України, господарський суд

                                                                    ВИРІШИВ:

Позовну заяву задовольнити частково.

В задоволенні позову до Черкаської обласної ради про стягнення 841802 грн. 44 коп., - відмовити повністю.

Стягнути з Черкаського обласного комунального підприємства „Облпаливо”, 18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 44, ідентифікаційний код 14180129 на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Торгово-промышленная компания „Украинское угольное топливо”, 83050, м. Донецьк, вул. Рози Люксембург, 33, ідентифікаційний код 32645022, п/р 26002159800 в ЗАТ „Донгорбанк” м. Донецька, МФО 334970 –481521 грн. 64 коп. боргу, 278801 грн. 03 коп. інфляційних втрат, 49115 грн. 21 коп. –3 % річних, 8212 грн. 37 коп. судових витрат.

В іншій частині позову до Черкаського обласного комунального підприємства „Облпаливо” про стягнення пені в сумі 32364,56 грн., судових витрат в сумі (13381,54-8212,37) 5169 грн. 17 коп., - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня підписання повного тексту.

          Суддя                                                                                  В.М. Грачов

          Повний текст рішення підписано 16.05.2008 року.