Постанова

від 19.11.2008 по справі 12-02/5004

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

12-02/5004

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 19 листопада 2008 р.                                                                                    № 12-02/5004  

Доповідач –суддя Мележик Н.І.

Вищий господарський суд України у складі  колегії суддів:

Дунаєвська Н.Г. - головуючого,

Мележик Н.І.,

Волік І.М.

розглянувши у відкритому

судовому засіданні касаційну

скаргу                                                   Черкаського обласного комунального

                                                            підприємства "Облпаливо"

на постанову            Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 26.08.2008 року

у справі                                                  № 02/5004

господарського суду                              Черкаської області

за позовом                                                  Товариства з обмеженою відповідальністю

"Торгово-промышленная компания

"Украинское угольное топливо"

до відповідачів:          1) Черкаської обласної ради

2) Черкаського обласного комунального підприємства "Облпаливо"

за участю третьої особи, яка не

заявляє самостійних вимог на

предмет спору на стороні

відповідачів:                                        Товариства з обмеженою відповідальністю

"Черкаська енергетична компанія"

про          стягнення 1 326 354,22 грн.

за участю представників:

позивача –          не з"явились

відповідачів –          1) не з"явились

          2) Татаринова О.С.

третьої особи -           не з"явились

В С Т А Н О В И В :

В жовтні 2006 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-промышленная компания "Украинское угольное топливо" звернулось до господарського суду Черкаської області з позовом до Черкаської обласної ради та Черкаського обласного комунального підприємства "Облпаливо" про стягнення  заборгованості за вугільну продукцію у розмірі 693 408,96 грн. з урахуванням інфляційних витрат, пені у розмірі 604 250,07 грн., 3% річних у розмірі 28 695,19 грн. та судових витрат.

Уточнивши позовні вимоги, позивач просив суд стягнути з відповідача суму боргу з урахуванням інфляційних витрат у розмірі 760 322,67 грн., пеню у розмірі 32 364,56 грн., 3% річних у розмірі 49 115,21 грн. та судові витрати.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Останнім рішенням господарського суду Черкаської області від 12.05.2008 р. (суддя Грачов В.М.), залишеним без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 26.08.2008 року (судді: Рудченко С.Г., Гаврилюк О.М., Мельник С.М.), позов задоволено частково; стягнуто з Черкаського обласного комунального підприємства "Облпаливо” на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промышленная компания "Украинское угольное топливо” 481 521 грн. 64 коп. боргу, 278 801 грн. 03 коп. інфляційних втрат, 3 % річних  у розмірі 49 115 грн. 21 коп. та судові витрати; в іншій частині позову до Черкаського обласного комунального підприємства "Облпаливо" про стягнення пені у розмірі 32 364,56 грн. відмовлено; відмовлено також в задоволенні позову до Черкаської обласної ради про стягнення 841 802 грн. 44 коп.

В касаційній скарзі Черкаське обласне комунальне підприємство "Облпаливо" просить скасувати рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів, посилаючись на неправильне застосування вказаними судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача №2, перевіривши матеріали справи,  перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши  правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення. Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення або постанова господарського суду прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Матеріали справи свідчать про те, що суди попередніх інстанцій повно та об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, дослідили подані, в обґрунтування вимог і заперечень, докази сторін.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що спірні правовідносини між сторонами виникли з укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-промышленная компания "Украинское угольное топливо" та Черкаським обласним комунальним підприємством "Облпаливо" договору на поставку вугільної продукції від 12.03.2004 року, на виконання якого позивач поставив відповідачеві №2 обумовлений договором товар. Оскільки Черкаське обласне комунальне підприємство "Облпаливо" розрахувалось за отриману вугільну продукцію частково, сума заборгованості останнього станом на 30.10.2004 року складала 481 521,66 грн.

Рішенням Черкаської обласної ради від 17.08.2004р. №17-15/ІV, цілісний майновий комплекс Черкаського обласного комунального підприємства "Облпаливо", розташований у м. Черкаси, по вул. Будіндустрії, 9, передано в оренду ТОВ "Черкаська енергетична компанія" терміном на 5 років, в зв"язку з чим 01.11.2004 року між орендодавцем та орендарем укладено договір оренди та уточнений передавальний баланс.

11.11.2004 р. розпорядженням цієї ж ради припинено діяльність відповідача №2 шляхом його реорганізації через приєднання до ТОВ "Черкаська енергетична компанія", який виступає правонаступником усіх прав та обов"язків Черкаського обласного комунального підприємства "Облпаливо".

Згідно уточненого передавального балансу станом на 01.11.2004 року (додаток № 23) у зв'язку з реорганізацією відповідач-2 передав ТОВ "Черкаська енергетична компанія” кредиторську заборгованість перед позивачем у розмірі 481 521 грн. 64 коп., яка підтверджена первинними документами та актами звірки взаєморозрахунків.

Ухвалою господарського суду Черкаської області у справі № 10/2642 від 17.05.2006 року порушено провадження про банкрутство ТОВ "Черкаська енергетична компанія”,  ухвалою цього ж суду від 24.11.2006 року затверджено реєстр вимог кредиторів боржника, до яких включено відповідача №2 на суму 1912800,85 грн., а постановою від 13.03.2007 року ТОВ "Черкаська енергетична компанія” визнано банкрутом і відкрита процедура його ліквідації.

Станом на 04.03.2008 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців відсутні записи щодо державної реєстрації реорганізації чи ліквідації (припинення та перетворення через приєднання) Черкаського обласного комунального підприємства "Облпаливо” та ТОВ "Черкаська енергетична компанія".

З огляду на викладене, позивач просить суд стягнути з відповідачів заборгованість, пеню та витрати в порядку ст.625 ЦК України.

Місцевий господарський суд, з висновками якого погодилась апеляційна інстанція, приймаючи рішення у даній справі про задоволення позовних вимог щодо стягнення заборгованості з Черкаського обласного комунального підприємства "Облпаливо”, встановив, що станом на день розгляду справи в ЄДРПОУ відсутні записи щодо реорганізації чи ліквідації Черкаського обласного комунального підприємства "Облпаливо”, що, в силу вимог ст.ст. 525, 526, ЦК України, є підставою для стягнення з останнього заборгованості за отриману вугільну продукцію.

При цьому, суд послався на ст. 33 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців", ст. 22 Закону України "Про господарські товариства", ч. 5 ст. 91 ГК України, якими передбачено, що ліквідація товариства вважається завершеною, а товариство таким, що припинило свою діяльність, з дня внесення запису про його ліквідацію до державного реєстру.

Крім того, суди попередніх інстанцій, відмовляючи в задоволенні позову в частині стягнення грошових коштів з Черкаської обласної ради, послались на ч. 6 ст. 78 ГК України, за якою комунальне підприємство не несе відповідальності за зобов'язаннями власника та органу місцевого самоврядування, і навпаки.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст.ст.19, 22 Закону України "Про господарські товариства" припинення діяльності товариства відбувається шляхом його реорганізації     (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) або ліквідації з дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції. Реорганізація товариства відбувається за рішенням вищого органу товариства. Ліквідація товариства вважається завершеною, а товариство таким, що припинило свою діяльність, з моменту внесення запису про це до державного реєстру.

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади,  прийнятим у випадках, передбачених законом. Юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про  державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Статтями 525, 526 цього ж Кодексу передбачено, що одностороння  відмова  від  зобов'язання або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від   відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду відсутності запису в ЄДРПОУ про реорганізацію чи ліквідацію боржника, колегія суддів погоджується з висновками господарського суду Черкаської області та Київського міжобласного апеляційного господарського суду, виходячи із приписів вказаних норм, про задоволення позову та стягнення  заборгованості, пені, інфляційних витрат та 3% річних з Черкаського обласного комунального підприємства "Облпаливо", оскільки вони відповідають матеріалам справи, встановленим судом обставинам та вимогам закону.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків господарських судів першої та апеляційної інстанцій, які прийняті при повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.

Враховуючи те, що у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, прийнята постанова відповідає нормам чинного законодавства та підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Черкаського обласного комунального підприємства "Облпаливо" залишити без задоволення.

Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 26.08.2008 року у справі № 02/5004 залишити без змін.

Головуючий суддяН.Г. Дунаєвська

СуддіН.І. Мележик

І.М. Волік