Рішення

від 20.05.2008 по справі 20/6

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

20/6

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

20.05.08 р.                                                                                                     Справа № 20/6                               

Суддя господарського суду Донецької області Донець О.Є.

розглянув увідкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Дочірнього підприємства „Вторметсплав”, м.Київ

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча”, м.Маріуполь

про стягнення 519872,51 грн.

За участю представників:

від позивача: Смовж Ю.А. –дов.

від відповідача: Альошина С.В. - дов.

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Донецької області звернулось Дочірнє підприємство „Вторметсплав”, м.Київ, із позовом до Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча”, м.Маріуполь, про стягнення 519872,51 грн., з яких 441691,87 грн. – сума збитків, 78180,64 грн. – сума 3% річних, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем своїх обов'язків за договорами № 3123 від 26.03.04 р. та № 9281 від 29.12.05 р., відповідно до яких позивач зобов'язався поставити, а відповідач – прийняти та сплатити продукцію (металевий лом).

Позивач стверджує, що для виконання своїх зобов'язань за вищевказаними договорами ним укладено кредитні договори про відкриття кредитних ліній № 27 від 17.06.05 р. та № 22 від 19.04.06 р., а також договори застави майнових прав № 89 від 20.07.04 р. та № 38 від 19.04.06 р.

У позовній заяві позивач зазначив, що кредитні кошти були ним отримані під 17% річних та використовувалися безпосередньо для закупівлі продукції для забезпечення ломом відповідача.

При цьому, за ствердженням позивача, вищезазначена сума збитків складається з додатково сплачених позивачем відсотків за банківським кредитом у зв'язку із неналежною сплатою відповідачем поставленого металолому.

 В обґрунтування своїх вимог позивачем надано суду копії вищезазначених договорів, претензій, видаткових накладних, банківських виписок.

  Відповідач позову не визнав, посилаючись на недоведеність позовних вимог, просив суд призначити експертизу із перевірки розрахунку збитків, надав суду перелік питань, що слід поставити на розгляд експертів, та кандидатуру експертної установи.

  Позивач проти задоволення клопотання відповідача про призначення судової експертизи заперечив, однак у листі від 12.03.07 р. № 1203 запропонував кандидатуру експертної організації, та питання, що слід поставити на її розгляд.

  Ухвалою суду від 12.03.07 р. провадження у справі зупинено, судом призначено економічну експертизу, проведення якої доручено Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз, до якого було направлено матеріали справи № 20/6, а у наступному – додаткові документи, надані сторонами на виконання ухвал суду, якими задоволені клопотання експертної установи про надання нових доказів по справі.

Ухвалою суду від 10.04.08 р. провадження у справі поновлено у зв'язку із закінченням експертного дослідження та поверненням матеріалів справи до господарського суду.

Позивач погодився з експертним висновком, про що надав суду  письмовий відзив.

Відповідач надав суду письмові пояснення щодо експертного висновку, у яких просив суд відмовити у позові про стягнення збитків в сумі 441691,87 грн.

          За клопотанням сторін строк вирішення спору продовжено.

           Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Між позивачем та відповідачем укладено договір № 3123 від 26.03.04 р. та договір № 9281 від 29.12.05 р., відповідно до яких позивач зобов'язався поставити, а відповідач прийняти та оплатити продукцію (лом).

В обґрунтування факту та обсягу поставки лому відповідачу позивач надав суду накладні, що наявні в матеріалах справи.

За договором № 3123 та за договором № 9281 позивач виконав свої зобов'язання належним чином, проти чого позивач не заперечив.

Відповідно до п.3.1 договору № 3123 та п.3.1 договору № 9281, відповідач зобов'язаний сплатити продукцію (лом) протягом 30-ти банківських днів по факту поставки.

За таких обставин позивачем було укладено Кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 27 від 17.06.05 р., а потім Кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 22 від 19.04.06 р., під зобов'язання відповідача за договором № 3123 від 26.03.04 р. та договором № 9281 від 29.12.05 р. (Договір застави майнових прав № 89 від 20.07.04 р. з додатками та Договір застави майнових прав № 38 від 19.04.06 р.), кредитні кошти були отримані під 17% річних у гривні та мали використовуватись безпосередньо для закупівлі продукції для забезпечення ломом відповідача.

Відповідно до угоди № 2 від 17.06.05 р. оплата за поставлену продукцію по договорам № 3123 від 26.03.04 р. та № 9281 від 29.12.05 р., здійснювалась на рахунок, який знаходився у розпорядженні банку та з якого банк самостійно здійснював погашення кредитної лінії.

У позовній заяві позивач зазначає, що прострочка оплати за поставлену продукцію автоматично приводила к збільшенню терміну користування кредитними коштами, що в свою чергу приводило до необхідності позивача додатково оплачувати відсотки за користування кредитом.

Позивач стверджує також, що у зв'язку із порушенням свого зобов'язання за договорами № 3123 та № 9281 відповідачем позивачу завдані збитки у сумі 441691,87 грн. Зазначена сума збитків, складається з додатково сплачених позивачем (Постачальником) відсотків за банківським кредитом, у зв'язку з неналежним виконанням своїх зобов'язань відповідачем (Покупцем) по оплаті поставленого металолому, відповідно до договору № 3123 від 26.03.04 р. та договору № 9281 від 29.12.05 р. Позивач зазначає, що фактично за весь період користування кредитом він сплатив 1728575,31 грн. процентів, що підтверджує виписками про списання процентів. За ствердженням позивача, якщо б відповідач належним чином виконував свої зобов'язання, то процентів було б сплачено 1286883,44 грн.

За даних обставин позивач звернувся до господарського суду із позовною заявою, у якій просить суд стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча”, м.Маріуполь, на користь Дочірнього підприємства “Вторметсплав”, м.Київ, 441691,87 грн. збитків та 78180,64 грн. 3% річних.

Відповідач позову не визнав, посилаючись на недоведеність позовних вимог.

Ухвалою суду від 12.03.07 р. призначено судову економічну експертизу, проведення якої доручено Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз.

       Згідно із ст.4-2) Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

       Відповідно до ст.4-3) зазначеного кодексу, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.  

 Згідно із ст.43 зазначеного кодексу, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

 Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

 Відповідно до ст.41 Господарського процесуального кодексу України, проведення судової експертизи має бути доручено компетентним організаціям чи безпосередньо спеціалістам, які володіють необхідними для цього знаннями.

 Згідно із ст.42 зазначеного кодексу, висновок судового експерта повинен містити докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обґрунтовані відповіді на поставлені господарським судом питання. Висновок подається господарському суду в письмовій формі, і копія його надсилається сторонам.

  Висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

  Наданий суду експертний висновок відповідає вищезазначеним вимогам, експерт попереджений про відповідальність, передбачену ст.ст.384, 385 Кримінального кодексу України, до експертної установи направлялися всі наявні у справі документи, а також додатково витребувані від сторін за клопотанням експерта.

 Отже, експертний висновок приймається судом у якості доказу по справі.

 За змістом експертного висновку, позивач фактично сплатив кредитній установі за користування кредитними грошовими коштами додаткові відсотки в розмірі 441777,85 грн.

 Разом з тим, експерт дійшов до висновку про те, що за умови направлення у випадку своєчасної сплати розміру простроченої заборгованості за договорами № 3123 від 26.03.04 р. та № 9281 від 29.12.05 р. в повному обсязі на погашення заборгованості за кредитними договорами позивач фактично сплатив би додаткові відсотки в розмірі 234619,63 грн.

 Отже, за даних обставин розмір збитків, заподіяних відповідачем позивачеві внаслідок несвоєчасної сплати отриманої продукції (лому) має складати 207158,22 грн. (441777,85 грн. – 234619,63 грн.).

 Експертним висновком також підтверджено розмір 3% річних, заявлених позивачем до стягнення, в сумі 78180,64 грн.

Згідно із ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст.224 зазначеного кодексу, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

 Відповідно до ст.623 Цивільного кодексу України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

 Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене, позов підлягає задоволенню в частині стягнення з відповідача 207158,22 грн. – суми збитків, 78180,64 грн. – суми 3% річних.

За змістом ст.49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій стороні, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.

Відповідач проти факту та обсягу поставленої позивачем продукції (лому) та проти її несвоєчасної сплати не заперечив, доказів відшкодування заявлених до стягнення сум суду не надав.

 Отже, судові витрати по справі покладаються на відповідача у повному обсязі.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 33, 41, 42, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов – задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” (87504, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Левченко, б.1; поточний рахунок 26002301510044 у філії “Іллічівське головне відділення ПІБ , м.Маріуполь”, МФО 334442, код ЄДРПОУ 00191129) на користь Дочірнього підприємства “Вторметсплав (03110, м.Київ, вул.І.Кліменка, б.25; поточний рахунок 260063010952 у АБ “НАЦІОНАЛЬНІ ІНВЕСТИЦІЇ”, м.Київ, МФО 300498, код ЄДРПОУ 30631526) 207158,22 грн. – суму збитків, 78180,64 грн. – суму 3% річних, 5198,72 грн. держмита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” (87504, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Левченко, б.1; поточний рахунок 26002301510044 у філії “Іллічівське головне відділення ПІБ , м.Маріуполь”, МФО 334442, код ЄДРПОУ 00191129) на користь Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз (83102, м.Донецьк, вул.Ливенка, 4; поточний рахунок 35224001000122 в ГУДК у Донецькій області, МФО 834016, код ЄДРПОУ 02883147) 9475,20 грн. – вартість проведеної судової експертизи (рахунок № 1538 від 17.12.07 р, експертиза № 1311/24).

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Видати наказ у встановленому порядку.

                                 Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 20.05.08 р.

                                                Повний текст рішення підписано 26.05.08 р.

               Суддя                                                                                                   Донець О.Є.                               

Надруковано 3 примірники:

1-          позивачеві;

1 – відповідачеві;

1 –у справу