Постанова

від 13.02.2008 по справі 12/202

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

12/202

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

                                                                                                                                                                                                                  ПОСТАНОВА                                                                                                                                                                                                                            

13.02.08                                                                                           Справа  № 12/202

м. Львів

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді                                                             Процика Т.С.

суддів                                                                                Галушко Н.А.

                                                                                Юрченка Я.О.

при секретарі судового засідання Трускавецькому В.П.

розглянув           у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Львівміськбудінвест»Закритого акціонерного товариства «Проектно-будівельне об'єднання  «Львівміськбуд»(далі ДП «Львівміськбудінвест») від 21.09.2007р.

на рішення           Господарського суду Львівської області від 04.09.2007р.

у справі           № 12/202

за позовом           Приватного підприємства «Ромек», м. Львів

до відповідача          ДП «Львівміськбудінвест», м. Львів

про           стягнення 151012,62 грн.

за участю представників:          

від позивача –Лапка І.С.- представник;

від відповідача -  Шпачук М.С. –заступник директора по економіці і фінансах, Лейко Є.В. –представник.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 06.11.2007р., з підстав, зазначених у ньому, внесено зміни у склад колегії суддів, введено у склад колегії суддів замість судді Галушко Н.А. суддю Краєвську М.В.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 20.11.2007р., з підстав, зазначених у ньому, внесено зміни у склад колегії суддів, введено у склад колегії суддів замість судді Краєвської М.В. суддю Галушко Н.А.

Представникам сторін права і обов'язки, передбачені ст.22 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), роз'яснено.

У судових засіданнях апеляційного господарського суду оголошували перерви, а також розгляд справи відкладався з підстав, зазначених в ухвалах суду апеляційної інстанції.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 04.09.2007р., суддя Запотічняк О.Д., позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з ДП «Львівміськбудінвест»на користь ПП «Ромек»–заборгованість у сумі 152640,75 грн., з яких 28120,53 грн. пені, 5168,49 грн. три проценти річних, 117723,60 грн. основний борг, 1510,13 грн. державного мита, 188,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду першої інстанції мотивоване положеннями норм ст.ст. 526, 530, 549, 551, 625 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), ст.ст.193, 232 Господарського кодексу України (далі ГК України), а також зокрема тим, що з матеріалів справи вбачається, що відповідач не оплатив прийняті (оформлені) ним без зауважень підрядні роботи, і сума основного боргу становить 117723,00 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ДП «Львівміськбудінвест», відповідач у справі, подало апеляційну скаргу та пояснення до апеляційної скарги , в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 04.09.2007р. у справі № 12/202 повністю і прийняти нове рішення, яким у позові відмовити за безпідставністю.

Скаржник посилається зокрема на те, що оскаржене рішення Господарського суду Львівської області прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, його як відповідача у справі не повідомлено про дату, час та місце судового засідання Господарського суду Львівської області у даній справі, у якому прийнято рішення про стягнення з нього на користь позивача суми боргу.

ПП «Ромек», позивач у справі, подало заперечення на апеляційну скаргу, в якому просить рішення Господарського суду Львівської області від 04.09.2007р. у цій справі залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача –без задоволення з підстав правомірності і обґрунтованості рішення.

18 грудня 2007р. розгляд цієї справи у судовому засіданні апеляційного господарського суду було відкладено з підстав подання представниками сторін спільного клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з укладанням сторонами у справі мирової угоди.

13 грудня 2007р. представниками сторін було подано спільне клопотання про затвердження судом мирової угоди, з додатком до нього –мировою угодою у справі № 12/202 від 13 лютого 2007 року.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та заслухавши пояснення представників сторін у судових засіданнях, суд встановив наступне.

ПП «Ромек»звернулося до господарського суду з позовом до ДП «Львівміськбудінвест»про стягнення з нього заборгованості на суму 151012,62 грн., з яких 28120,53 грн. пені, 5168,49 грн. три проценти річних, 117723,60 грн. основного боргу.

Як встановлено місцевим господарським судом і це вбачається з матеріалів справи, 1 листопада 2005р. між Приватним підприємством «Ромек»та ДП «Львівміськбудінвест»було укладено договір підряду № 2005/11/М-1 про влаштування штукатурних робіт стін і відкосів в 9-ти поверховому 153-х квартирному житловому будинку по вул. Манастирського у м. Львові.

Відповідно до умов договору ПП «Ромек»зобов'язувалося виконати підрядні роботи, а ДП «Львівміськбудінвест»відповідно прийняти та оплатити їх.

Відповідно до п.3 договору виконання робіт повинно було початися 01.11.2005р. та завершитись 01.04.2006р.

Відповідно до п.5 договору оплата виконаних робіт здійснюється Замовником щомісячно платіжним дорученням на суму відповідно до підписаної підрядником довідки Форми № 3, не пізніше 5-та днів після підписання Форми № 3. Термін підписання Форми № 2 встановлюється 22-го числа, Форми № 3 –24-го числа звітного місяця.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання по договору виконав, що підтверджується:

-          Актом приймання виконаних підрядних робіт та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за вересень 2005 р. на суму 18522,00 грн.;

-          Актом приймання виконаних підрядних робіт та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2005 р. на суму 99201,60 грн.

Виходячи з положень п. 5 договору, замовник повинен здійснити оплату виконаних робіт 05.10.2005р. по акту приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2005р. та 03.01.2006р. по акту приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2005р.

Оскільки відповідач не виконав своїх зобов'язань по договору, станом на день звернення до суду його заборгованість перед позивачем становить 117723,60 грн.

Згідно з ч.1, п.1 ч.2 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується  на  свій  ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. При цьому, договір підряду може укладатися на виготовлення,  обробку, переробку,  ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ст. 837 ЦК України).

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Тобто, підстави виникнення зобов'язань (цивільних прав та обов'язків) встановлені ст.11 ЦК України, зокрема з договорів (що і є у даному випадку), тобто носять диспозитивний характер. Це полягає у обов'язку сторін договору виконувати взяті на себе зобов'язання, визначені умовами цього договору.

Згідно з ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.1, ч.2, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України  суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У зв'язку з вищенаведеним, апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про правомірність заявленого позову позивачем про стягнення з відповідача 117723,60 грн. основного боргу.

Щодо позовної вимоги ПП «Ромек»про стягнення з ДП «Львівміськбудінвест»28120,53 грн. пені та 5168,49 грн. трьох процентів річних, то у даному випадку ці позовні вимоги підлягають до задоволення частково, і рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню з огляду на наступне.

Згідно з п.8 Договору від 1 листопада 2005р. № 2005/11/М-1 на виконання підрядних робіт за невиконання зобов'язань замовником він сплачує підряднику пеню в розмірі 0,5 % від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно із ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч.1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки (штрафу, пені) є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Згідно з ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Проте, у даному випадку суд першої інстанції помилково врахував положення п.8 договору № 2005/11/М1-1, як той інший строк (понад шість місяців), який передбачений ч.6 ст.232 ГК України, оскільки положення п.8 вищезгаданого договору не містять посилань на нарахування пені понад шість місяців, встановлених ч.6 ст.232 ГК України, чи по день повного погашення заборгованості.

Наведене, матеріали справи не дають підстав для достовірного висновку про те, що положення п.8 договору № 2005/11/М1-1 встановлюють той інший строк (понад шість місяців), який передбачений ч.6 ст.232 ГК України, для застосування штрафних санкцій (стягнення пені) по день повного погашення заборгованості відповідача перед позивачем.

З огляду на викладене, нарахування пені позивачем повинно б було здійснюватись з 05.10.2005р. (строк оплати по акту приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2005 року) по 05.04.2006р. (шість місяців від 05.10.2005р. відповідно до ч.6 ст.232 ГК України), що становить, відповідно до поданого позивачем апеляційному господарському суду обґрунтованого розрахунку (перерахунку) пені:

розміри облікової ставки Національного Банку України у період з 10.08.2005р. по 10.06.2006р. –9,5 % (Лист Національного Банку України від 09.08.2005р. № 14-011/2644-7872);

нарахування пені за період:

-          з 05.10.2005р. по 03.01.2006р. –18522 грн./100%*(9,5*2)/365*90 =867,74 грн.;

-          з 03.01.2006р. по 05.04.2006р. –117723,60 грн./100%*(9,5*2)/365*92 =5637,83 грн.;

всього пеня за вказаний період становить 867,74 грн. + 5637,83 грн. = 6505,57 грн.

У даному випадку застосовується відповідно ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»розмір пені, який дорівнює подвійній обліковій ставці Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, оскільки встановлений п.8 договору розмір пені у розмірі 0,5% від суми заборгованості, перевищує встановлений ст.3 згаданого вище Закону розмір пені.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується відповідними розрахунками, пеня, нарахована на суму основного боргу у відповідності до договору, становить 6505,57 грн., які на підставі ст.624 ЦК України підлягають стягненню з відповідача.

В іншій частині, заявлених позивачем, позовних вимог щодо стягнення пені у розмірі 21614,96 грн. (28120,53 грн. - 6505,57 грн.) слід відмовити за безпідставністю, з чим погоджується і позивач.

Щодо позовної вимоги ПП «Ромек»про стягнення з ДП «Львівміськбудінвест»5168,49 грн. трьох процентів річних, то апеляційний господарський суд зазнає наступне.

Згідно з ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до норми вищезгаданого Закону позивач нарахував відповідачу три проценти річних на суму  заборгованості, що становить 5168,49 грн.

Як вже було зазначено вище, 13 грудня 2007р. представниками сторін було подано спільне клопотання з додатком до нього –мировою угодою у справі № 12/202 від 13 лютого 2007 року, про затвердження судом мирової угоди.

Згідно з положеннями вищезгаданої мирової угоди у цій справі від 13 лютого 2008 року:

«З метою добровільного врегулювання спору, Сторони по справі –ПП «Ромек», в особі представника Лапки Ігоря Степановича, який діє на підставі Доручення № 03-01/08 (далі - «Позивач») та ДП «Львівміськбудінвест», в особі Шпачук Михайла Сергійовича, який діє на підставі Довіреності від 22.01.2008р., (надалі іменується «Відповідач»), що є сторонами судового спору у справі № 12/202, домовились про укладення мирової угоди на зазначених умовах:

1.          Сторони погодились, що розмір заборгованості Відповідача перед Позивачем на момент укладення цієї Мирової угоди становить 100000,00 грн. (Сто тисяч гривень 00  копійок).

2.          Відповідач гарантує, що вся сума заборгованості буде погашена повністю шляхом перерахування суми боргу на рахунок Позивача до 01 квітня 2008 року включно.

3.          Сторони зобов'язуються до 13.02.2008 року звернутись із спільною заявою до суду для затвердження даної Мирової угоди.

4.          В разі невиконання Відповідачем зобов'язань, покладених на нього даною Мировою угодою, Позивач і Відповідач визнають, що ухвала суду про затвердження даної мирової угоди буде являтися виконавчим документом.

5.          Позивач і Відповідач заявляють, що ні в процесі укладання цієї Мирової угоди, ні в процесі виконання її умов, не були, не будуть і не можуть бути порушені права будь-яких третіх осіб, в тому числі і держави.

6.          Сторони стверджують про відсутність будь-яких інших претензій одна до одної.

7.          Сторони ознайомлені з наслідками укладення мирової угоди.

8.          Дана мирова угода набирає чинності з моменту її підписання Позивачем та Відповідачем.».

Згідно з ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно з ч.2 ст.99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно з ч.3, ч.4 ст.78 ГПК України мирова угода може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмету позову. Про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, оцінюючи усі докази, які містяться у матеріалах справи, Львівський апеляційний господарський суд вважає рішення Господарського суду Львівської області від 04.09.2007р. у справі № 12/202 таким, що прийняте з неправильним застосування норм матеріального права частково, а тому таке рішення підлягає скасуванню в частині стягнення з відповідача 21614,96 грн. В решті позовних вимог підлягає затвердженню мирова угода, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню частково, а провадження у справі припиненню.

Керуючись ст.ст. 32, 34, 43, 78, 80, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський ПОСТАНОВИВ:

1.          Скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 04.09.2007р. у справі № 12/202 частково.

2.          Затвердити мирову угоду, укладену між позивачем - ПП «Ромек»(79038, м. Львів, вул.Пасічна, 64/21, код ЄДРПОУ 20844792) та відповідачем - ДП Львівміськбудінвест»ЗАТ «Проектно-будівельне об'єднання  «Львівміськбуд» (79066, м. Львів. вул. Зубрівська, 38 код ЄДРПОУ 30478314) щодо сплати ДП «Львівміськбудінвест»ЗАТ «Проектно-будівельне об'єднання  «Львівміськбуд»на користь ПП «Ромек»100000,00 грн. до 01 квітня 2008 року включно.

3.          Припинити провадження у справі.

4.          Судові витрати за розгляд справи в апеляційному порядку покласти на скаржника.

Головуючий-суддя                                                            Процик Т.С.

                   суддя                                                            Галушко Н.А.

                   суддя                                                            Юрченко Я.О.