Рішення

від 19.05.2011 по справі 2-271/2011

ДЕРАЖНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

       

Справа № 2-271/2011

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И

          19.05.2011

Деражнянський районний суд Хмельницької області

в складі:          головуючого – судді          Коваля Ф.І.

                              при секретарі                     Ясінській М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Деражня справу за позовом кредитної спілки «Веста» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розірвання договору кредиту та стягнення боргу,   

встановив:

КС «Веста» звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розірвання договору та стягнення заборгованості у розмірі 4471 грн. 10 коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що згідно з кредитним договором №20173-с від 27 лютого 2008 року спілка надала відповідачці по справі ОСОБА_1 споживчий кредит у розмірі 2200 грн. під 46 відсотків річних строком до 27 лютого 2009 року. В забезпечення кредитного договору між позивачем та відповідачем по справі ОСОБА_2 27 лютого 2008 року було укладено договір поруки №20173. Сторони домовились, що погашення кредиту та відсотків за користування ним здійснюватиметься відповідачкою відповідно до графіку. Проте ОСОБА_1 не виконала свого зобов’язання, допустивши станом на 14 січня 2011 року заборгованість по договору кредиту у розмірі 4471,10 грн., із яких сума основного боргу складає 1474,00 грн., сума нарахованих відсотків – 2997,10 грн. Тому позивач просить розірвати кредитний договір №20173-с від 27 лютого 2008 року, укладений між ним та відповідачкою ОСОБА_1, а також стягнути солідарно з відповідачів 4471,10 грн. заборгованості за вказаним договором та понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 52 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав і просить суд задовольнити їх у повному розмірі.   

Представник відповідача ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнали частково, не визнаючи нарахування позивачем подвоєної відсоткової ставки за користування кредитом, щодо задоволення решти позовних вимог не заперечують. Зокрема, пояснили, що у зв’язку з важким матеріальним становищем відповідачка ОСОБА_1 була позбавлена можливості погашати заборгованість згідно встановленого графіка, проте про обставини, які б дали змогу кредитору відстрочувати сплату платежів, позивача вона не повідомляла, оскільки при укладенні договору їй не було роз’яснено умови договору щодо можливості такого відстрочення.

Вислухавши доводи сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.   

Судом встановлено, що 27 лютого 2008 року між кредитною спілкою «Веста» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №20173-с, за яким спілка надала останній кредит в сумі 2200 гривень строком на вісімнадцять місяців. За цим договором ОСОБА_1 взяла на себе зобов’язання повернути до 27 лютого 2009 року кредит та відсотки за користування ним у розмірі 46% річних, згідно встановленого графіка.

У забезпечення виконання зобов’язань між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 27 лютого 2008 року було укладено договір поруки №20173, за умовами якого у разі несплати відповідачкою ОСОБА_1 грошових коштів, останній зобов’язався нести разом з боржником солідарну відповідальність перед кредитором з повернення кредиту, сплати відсотків за користування ним і штрафних санкцій, передбачених кредитним договором.   

Наведені обставини підтверджені матеріалами справи та визнаються сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору, закону тощо. Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), проте, як встановлено судом, відповідачка ОСОБА_1 своїх зобов’язань за кредитним договором не виконала.   

Згідно п. 5.2.1 договору кредиту при невиконанні позичальником умов вказаного договору позивач має право достроково розірвати договір, стягнути заборгованість за кредитом та нараховані відсотки за користування ним. Крім того, при простроченні по сплаті основної суми та/або відсотків за користування кредитом згідно графіку, без поважних причин, про що кредитор не був повідомлений, кредитор залишає за собою право подвоїти відсоткову ставку згідно п. 6.3. зазначеного договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 538 Цивільного кодексу України, у разі невиконання однією із сторін у зобов’язанні свого обов’язку у встановлений строк, друга сторона має право зупинити виконання свого обов’язку, відмовитися від його виконання в повному обсязі.

Нормами ст. 651 ЦК України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.   

У відповідності до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку.   

В силу ст. 554 цього Кодексу у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.   

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.   

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №20173-с від 27 лютого 2008 року, ОСОБА_1 станом на 14 січня 2011 року допустила заборгованість в сумі 4471,10 грн., яка включає основний борг у розмірі 1474,00 грн., та подвійну ставку відсотків за користування кредитом у розмірі 2997,10 грн.

В матеріалах справи наявний протокол засідання кредитного комітету КС «Веста» про подвоєння щодо ОСОБА_1 відсоткової ставки за користування нею кредитом, однак будь-які докази про те, що копія такого рішення направлялась відповідачці, відсутні.

За таких обставин суд доходить до висновку про недоведеність позовних вимог у частині стягнення з відповідачів подвоєної відсоткової ставки за договором кредиту.  

Враховуючи наведене, з відповідачів як солідарних боржників на користь позивача підлягає стягненню заборгованість по кредитному договору, яка виникла станом на 14 січня 2011 року в сумі 1474,00 грн. основної суми боргу та відсотків за користування кредитом  у розмірі 1498,55 грн., всього 2972,55 грн.  

У відповідності до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Такі витрати, понесені позивачем, складають розмір 172 грн.

Керуючись ст. ст. 208-215, ЦПК України, ст.ст. 526, 530, 625, 1048, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, суд, -  

вирішив:

позов задовольнити частково.   

Розірвати кредитний договір №20173-с від 27 лютого 2008 року, укладений  між кредитною спілкою «Веста» та ОСОБА_1.   

Стягнути солідарно із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь кредитної спілки «Веста» (код 26293689, рах. 2650101012412 в ХФ ВАТ «Кредобанк», МФО 315654) заборгованість за кредитним договором в сумі 2972 (дві тисячі дев’ятсот сімдесят дві) гривні 55 копійок, а також 52 (п’ятдесят дві) гривні понесених позивачем витрат по сплаті судового збору та 120 (сто двадцять) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Хмельницької області через Деражнянський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення – протягом 10-ти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя:

ОСОБА_3