Постанова

від 07.04.2008 по справі 03/52-92

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

03/52-92

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 07 квітня 2008 р.                                                                                    № 03/52-92  

   Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

                Головуючого судді                                   Удовиченко О.С.

                суддів:                                                        Мамонтової О.М.

                                                                                    Хандуріна М.І.  

За участю представників сторін:

від позивача Якимчук В.І. (дов. № 21 від 25.02.08р.), Черненко О.С. (дов. № 22 від 29.01.08р.)        

від відповідача не з'явилися   

від третьої особи не з'явилися

розглянувши касаційну скаргу ВАТ "Луцький райагропостач" на рішення господарського суду Волинської області від 13.06.07р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду  від 12.12.07р.

у справі №  03/52-92

за позовом ВАТ "Луцький райагропостач", с. Гірка Полонка, Луцького району

до ТОВ “Авгур”, м. Львів

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача фізичної особи Адамчука В.М.

про визнання недійсним договору  

                                                 В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Волинської області від 13.06.07р. у справі 03/52-92 (головуючий Сініцина Л.М., судді Бондарєв С.В., Кравчук А.М.) відмовлено в задоволенні позовних вимог ВАТ "Луцький райагропостач" до ТОВ “Авгур” за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача фізичної особи Адамчука В.М. про визнання недійсним договору купівлі-продажу будинку складу запасних частин від 11.08.2000р.  

         Постановою Львівського апеляційного господарського суду  від 12.12.07р.  (головуючий Бойко С.М., судді Бонк Т.Б., Марко Р.І.) вказане рішення залишено без змін.

Не погоджуючись із прийнятими судовими актами, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення від 13.06.07р. та постанову від 12.12.07р. скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення та неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права, зокрема, ст. 41, 46, 47 Закону України "Про господарські товариства" та ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на слідуюче.

Судами попередніх інстанцій встановлено.

Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України у Волинській області № 79 від 14.02.96р. підприємство "Луцьке районне підприємство матеріально-технічного забезпечення "Райагропостач"" перетворено у відкрите акціонерне товариство "Луцький райагропостач", головою правління призначено Кравчука М.М.

Згідно Переліку нерухомого майна, переданого у власність відкритому акціонерному товариству, Регіональне відділення Фонду державного майна України у Волинській області передало ВАТ "Луцький райагропостач" об'єкти нерухомості, у тому числі, будинок складу запасних частин в с. Гірка Полонка Луцького району балансовою вартістю 3 592 543 тис. крб. станом на 01.09.95р.

11.08.2000р. між ВАТ "Луцький райагропостач" (Продавець) та ТОВ “Авгур” (Покупець) укладено договір купівлі-продажу належного Продавцеві на праві колективної власності будинку складу запасних частин А –1, загальною площею 1 124,5 кв. м., що знаходиться в с. Гірка Полонка Луцького району Волинської області за ціною 70 000грн.

17.04.07р. ВАТ "Луцький райагропостач" звернулося до місцевого господарського суду з позовом до ТОВ “Авгур” про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 11.08.2000р., в зв'язку з недодержанням в момент вчинення правочину вимог, встановлених ст. 203 ЦК України, а саме: договір з боку Продавця підписаний особою, що не мала відповідного обсягу цивільної дієздатності.

Відповідно до пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, який набрав чинності з 01 січня 2004 року, Кодекс застосовується до відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Судом першої інстанції було встановлено, що оспорюваний договір був укладений та виконаний сторонами до 01.01.04р., тобто до набрання чинності Цивільним кодексом України від 16 січня 2003 року.

Відповідність чи невідповідність угоди вимогам закону має оцінюватись господарським судом стосовно законодавства, яке діяло на момент укладення спірної угоди.

Згідно ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийнятті рішення по справі, зокрема, змінити підставу або предмет позову, отже, зміна підстави позову є правом сторони, а не суду.

В обґрунтування заявлених вимог позивачем зазначені ст.ст. 159-161, 203, 215 ЦК України, ст. 167 ГК України.

Матеріали справи не містять заяви ВАТ "Луцький райагропостач" про зміну підстав позову.  

За таких обставин, колегія вважає, що суди обґрунтовано відмовили у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору від 11.08.00р. за положеннями ЦК України.

Проте, на думку колегії, помилковим є висновок судів попередніх інстанцій, що оспорюваний договір не потребував обов'язкового погодження зі сторони Спостережної ради, оскільки у відповідності до п. 3.1 Положення про спостережну раду ВАТ "Луцький райагропостач" до її компетенції належить, у тому числі, погодження проведення операцій з розпорядження нерухомим майном акціонерного товариства, балансова вартість якого перевищує суму еквівалентну 2 000 мінімальних заробітних плат, виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, діючи на момент операції.

Враховуючи вищезазначене, оскаржені рішення та постанова прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 1117, 1119 –11111  Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

                                    П О С Т А Н О В И В:    

         Касаційну скаргу ВАТ "Луцький райагропостач" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Волинської області від 13.06.07р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду  від 12.12.07р. у справі №  03/52-92 залишити без змін.

Справу № 03/52-92 повернути до господарського суду Волинської області.

Головуючий суддя                                                           О.С. Удовиченко

Судді:                                                                                 О.М. Мамонтова

                                                                                            М.І. Хандурін