Рішення

від 19.05.2008 по справі 07/79-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

07/79-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" травня 2008 р.                                                            Справа № 07/79-08

вх. № 1976/5-07

Суддя господарського суду Інте Т.В. 

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - (за первісним позовом) - Босюка В.В., дов. № 2 від 03.01.08 р.;  відповідача - (за первісним позовом) - Левицький Ю.Г.; Ульянов Д.В., дов. б/н від 14.04.08 р.;

розглянувши справу за позовом ЗАТ "Будівельна компанія "Мегабуд" м. Х-в  

до  АТ ЗТ "Крона", м. Х-в  

про стягнення 60060,30 грн. та за зустрічним позовом про визнання пункту договору недійсним, стягнення 15000,00 грн., зобов"язання прийняти роботи та про стягнення 94100,00 грн. боргу

ВСТАНОВИВ:

Позивач – ЗАТ „Будівельна компанія „Мегабуд” звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача – АТ закритого типу „Крона” 60060,30 грн., в тому числі, 37160,30 грн. заборгованості по оплаті послуг, наданих за договором підряду № 1/12 від 07.12.05 р. та 22900,00 грн. зайво сплаченої попередньої оплати. Судові витрати просить покласти на відповідача.

Відповідач відзив на позов не надав але заявив зустрічну позовну заяву, яка судом була прийнята до розгляду, як така, що заявлена з додержанням вимог чинного господарського процесуального законодавства, в якій просить суд  визнати п. 2.6. договору підряду № 1/12 від 07.12.05 р., в редакції додаткової угоди № 1 від 01.11.06 р., недійсним ; стягнути з відповідача за зустрічним позовом 15000,00 грн. безпідставно отриманих коштів; зобов*язати відповідача прийняти виконані роботи згідно договору підряду № 1/12 від 07.12.05 р. за актом від 31.10.07 р. на суму 12060,00 грн., за актом від 31.10.07 р. на суму 68940,00 грн., за актом від 31.10.07 р. на суму 36000,00 грн.; стягнути з відповідача 94100,00 грн. заборгованості по оплаті зазначених в актах робіт та відшкодувати сплачені судові витрати по зустрічній позовній заяві.

Відповідач за зустрічним позовом проти заявлених вимог заперечує з підстав, викладених у відзиві (т.2 а.с.2), зокрема посилаючись на додержання при укладанні додаткової угоди № 1 від 01.11.06 р. норм чинного законодавства; невиконання робіт, зазначених у актах, наданих позивачем тощо.

В судовому засіданні оголошувались перерви з 22.04.08 р. до 23.04.08 р.  та з 13.05.08 р. до 19.05.08 р. для виготовлення повного тексту рішення.

Розглянувши матеріали справи за первісним позовом, дослідивши надані документи та докази, вислухавши пояснення уповноважених представників сторін, судом встановлено наступне.

Відповідно до укладеного між сторонами по справі договору підряду № 1/12 від 07.12.05 р. (далі – договір), підрядник (відповідач) зобов*язався виконати будівельно-монтажні роботи по виготовленню та монтажу алюмінієвої фасадної системи (з остікленням) на рівні 3-9 поверхів та улаштування вентильованого фасаду (із плитки) на рівні 1-2 поверхів на будівлі адміністративного блоку ЗАТ „Харківгаз”, розташованій  за адресою м. Харків, вул. Мало - М*ясницька,2, а замовник (позивач) – прийняти та оплатити виконану роботу на умовах п. 2.3 договору, згідно якого, оплата проводиться поетапно, в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок підрядника, згідно Графіку фінансування робіт (додаток № 2 до договору)( т.1 а.с.10), який є невід*ємною частиною договору. Строк виконання робіт сторони встановили, згідно додатку № 3  від 30.12.06 р. до договору –  до 31.12.07 р. (т.1 а.с.16). Вартість робіт встановлена п. 2.1 договору – 2511000,00 грн.

24.10.06 р. між сторонами була укладена  додаткова угода № 2 до договору, за умовами якої, відповідач зобов*язався виготовити та здійснити монтаж алюмінієвих виробів із склопакетами на суму 178206,00 грн. Таким чином, загальна сума договору склала 2689206,00 грн.

Позивач свої зобов*язання за договором виконав належним чином, що підтверджено двосторонніми актами виконаних робіт ( т.1 а.с. 17-65).

Як свідчать матеріали справи, а саме, довідка позивача ( т.1 а. 87) та розрахунок, наданий відповідачем ( т.1 а.с.126), позивачем на рахунок відповідача в оплату робіт останнього, було перераховано 2300000,00 грн., тоді як вартість виконаних відповідачем робіт, згідно актів виконаних робіт за період з червня 2006 р. по грудень 2007 р. склала 2277100,00 грн. Різниця між сплаченою сумою та вартістю виконаних робіт складає 22900,00 грн.

Відповідач не надав будь-яких доказів виконання ним робіт на суму 22900,00 грн., а надані ним до зустрічної позовної заяви односторонні акти за жовтень 2007 р. ( т.1 а.с.116-118) не можуть бути визнані належними доказами виконання робіт, в зв*язку з відмовою позивача у визнанні вказаних в них робіт виконаними, не передбаченням зазначених робіт у договорі, не доведенням відповідачем реального їх виконання та наявності у нього зобов*язання саме по виконанню зазначених в актах робіт або необхідності їх виконання на свій ризик.

Таким чином, суд визнає суму 22900,00 грн.  зайво сплаченою позивачем та такою, що підлягає стягненню з відповідача.

Щодо заявлених позовних вимог, за первісним позовом, по стягненню боргу відповідача в сумі 37160,30 грн., суд вважає дані вимоги правомірними та підлягаючими задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, 01.11.06 р. за домовленістю сторін за договором, між ними була підписана додаткова угода № 1, якою було доповнено розділ 2 договору „Ціна договору та порядок розрахунків” пунктом 2.6, відповідно до якого, відповідач погодився на утримання з нього на користь позивача, при взаєморозрахунках за виконані роботи, щомісячно, за надані позивачем послуги, 5% з вартості виконаних відповідачем та сплачуваних позивачем робіт. Відповідно до досягнутих умов, оплата проводиться на підставі рахунків та актів на послуги, наданих позивачем.

В підтвердження виконання зобов*язань по наданню послуг, позивачем додано до справи двосторонні акти на надання послуг за період з листопада 2006 р. по квітень 2007 р. ( т.1 а.с. 89-94) на загальну суму 52159,65 грн.

Відповідач підтвердив сплату ним 14999,35 грн. за надані послуги але у зустрічній позовній заяві просить стягнути дану суму, як безпідставно отриману відповідачем за зустрічною позовною заявою.

Безпідставність отримання пояснює недійсністю п. 2.6 договору, про що просить суд прийняти відповідне рішення.

Свої вимоги позивач за зустрічним позовом обґрунтовує тим, що 01.11.06 р. з боку відповідача за зустрічним позовом було висунуто вимогу про підписання додаткової  угоди № 1 до договору з причин наміру останнього частину робіт за договором здійснити самостійно, за свій рахунок, а вартість таких робіт утримати із коштів, що будуть підлягати перерахуванню позивачу за зустрічним позовом, як оплата за виконані  підрядні роботи. В порушення наміру, відповідач за зустрічним позовом, зі слів позивача, будь-яких робіт не здійснював та відмовлявся від перерахування коштів в оплату робіт, виконаних позивачем, до підписання останнім актів про надання послуг. У зустрічному позові позивач зазначає, що фактично, будь-яких послуг відповідачем за зустрічним позовом надано не було. Факт перерахування 15000,00 грн. позивач  пояснює загрозою зриву виконання  підрядних робіт за договором. Вимогу про визнання п. 2.6 договору недійсним позивач за зустрічним позовом обґрунтовує  порушенням  його змістом  норм чинного законодавства, а саме, ст. 638 ЦК України, згідно якої, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, якими є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Позивач за зустрічним позовом зазначає про те, що  умовами додаткової угоди № 1 від 01.11.06 р. сторонами не було визначено  предмету такого договору – які саме роботи повинні виконуватися відповідачем та скільки такі роботи повинні коштувати, що свідчить про недосягнення сторонами при підписанні  даної угоди згоди по всіх обов*язкових умовах договору. Позивач за зустрічним позовом наполягає на порушенні при укладанні додаткової угоди № 1 від 01.11.96 р. вимог ст.ст. 628, 638, 901 ЦК України та зазначає, що, відповідно до ст. 207 ГК України, господарське зобов*язання, що не відповідає вимогам закону або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства або укладене учасниками господарських відносин з порушенням, хоча б одним з них, господарської компетенції, може  бути на вимогу однієї із сторін визнано судом недійсним повністю або частково, в зв*язку з чим, просить визнати п. 2.6 договору підряду  № 1/12 від  07.12.05 недійсним.

Відповідач за зустрічним позовом проти  визнання  п. 2.6 договору недійсним заперечує (т.2 а.с.2), посилаючись на  реальність даної угоди, тобто дійсне надання позивачу за зустрічним позовом послуг з організації та координації виконання  підрядних робіт, здійснення технічного нагляду, тощо. Зауважує про добровільне, попередньо узгоджене підписання  сторонами додаткової угоди № 1 від 01.11.06 р., підтвердження позивачем за зустрічним позовом у відповіді на претензію ( т.1 а.с. 67) наявності його заборгованості по додатковій угоді № 1 від 01.11.06 р. ( 5% від вартості робіт) в сумі 37160,30 грн., наявність двостороннього акту звірки сторін (т.1 а.с.68), яким підтверджені всі суми боргу, тощо. Заперечує проти виконання позивачем за зустрічним позовом додаткових робіт в жовтні 2007 р. на загальну суму 117000,00 тис., що  стало підставою для відмови у підписанні актів виконаних робіт, наданих останнім.

Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою-третьою, п*ятою та шостою ст.203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Якщо недійсність право чину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий право чин може бути визнаний судом недійсним.

Згідно ст. 203 ЦК України, якою встановлені загальні вимоги додержання яких є необхідним для чинності правочину, зміст право чину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (ч.1);  особа, яка вчиняє правочин повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч.2); волевиявлення учасника право чину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч.3); право чин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. (ч.5).

Частиною першою ст. 207 ГК України передбачено, що господарське зобов*язання, яке не відповідає вимогам закону або вчинено з метою, яка свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням, хоча б одним з них, господарської компетенції (спеціальної правосуб*єктності),  може бути, на вимогу однієї із сторін або  відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Викладене вище є вичерпним переліком обставин,  які можуть бути підставою визнання правочину недійсним.

Відсутність, за твердженням позивача за зустрічним позовом, в умовах п. 2.6 договору таких істотних умов, як перелік послуг та їх ціна, не може бути визнана, як порушення закону бо п.3 ст. 6 ЦК України надає сторонам за договором право вибору: використати існуючі норми законодавства для регламентації своїх стосунків або встановити для себе правила поведінки на свій розсуд.

Так, сторонами за договором було добровільно ( бо про інше суду заявлено не було) досягнуто згоди щодо предмету пункта 2.6 угоди – надання послуг, що є реальним при підрядних взаємовідносинах, та утримання у їх оплату 5% вартості  виконаних робіт.

Названі відповідачем за зустрічним позовом послуги, такі як  організація та координація виконання робіт, здійснення технічного нагляду, пожежно-сторожова охорона виконаних робіт та майна підрядника в межах будівельного майданчика, здійснення заходів з техніки безпеки та охорони праці загального характеру, благоустрій та утримання будівельного майданчика, прибирання та вивезення сміття передбачені  листом Держбуду України від 02.03.01 р. № 7/7-161, опублікованим у „Збірнику офіційних документів та роз*яснень ціноутворення в будівництві” № 3 за 2001 рік  та повинні надаватись в обов*язковому порядку, а порядок їх оплати сторони вправі, відповідно до ст. 6 ЦК України вирішувати на свій розсуд, в тому числі без визначення твердої ціни послуг.

Крім того, факт підписання позивачем за зустрічним позовом актів про надання відповідачем послуг за певний період та часткова оплата їх, підтверджує добровільність укладання п.2.6 договору саме в редакції, узгодженій сторонами 01.11.06 р.

Таким чином, оскаржуваний позивачем за зустрічним позовом пункт договору повністю відповідає вимогам чинного законодавства, а саме, відповідає внутрішній волі сторін на час укладання угоди,  спрямований на реальне настання правових наслідків, обумовлених ним - надання послуг та сплата за це коштів, в зв*язку з чим суд визнає відсутніми правові підстави  для визнання п. 2.6 договору в редакції додаткової угоди № 1 від 01.11.06 р. недійсним та виключає визнання сплаченої за  п. 2.6 договору суми 14999,35 грн. як безпідставно отриманої відповідачем за зустрічною позовною заявою, в результаті чого вимога про стягнення даної суми з відповідача не підлягає задоволенню.

Не визнаються правомірними і вимоги за зустрічним позовом про зобов*язання відповідача прийняти виконані роботи згідно договору підряду № 1/12 від 07.12.05 р. за актом від 31.10.07 р. на суму 12060,00 грн., за актом від 31.10.07 р. на суму 68940,00 грн., за актом від 31.10.07 р. на суму 36000,00 грн., в зв*язку з не доведенням позивачем фактичного їх виконання, складанням сторонами за договором в грудні 2007 р. кінцевого акту виконаних робіт на суму 33894,00 грн., яка була відповідачем сплачена, що підтверджено відповідним розрахунком виконаних робіт, про який зазначено вище.

Надані позивачем за зустрічним позовом документи в підтвердження виконаних в жовтні 2007 р. робіт ( видаткові накладні на купівлю будматеріалів, акти здачі-приймання виконаних робіт та калькуляції до них) не визнаються судом як належні докази, так як не доводять застосування саме цих матеріалів  при спірних роботах та виконання робіт саме  тими особами, з якими укладались акти на їх виконання( т.1 а.с. 116-181). Узгодження сторонами необхідності виконання вказаних в актах робіт позивачем за зустрічним позовом не доведено.

Таким чином, відмова суду у зобов*язанні відповідача за зустрічним позовом  прийняти виконані позивачем роботи згідно актів за жовтень 2007 р., виключає стягнення з відповідача за зустрічним позовом на користь позивача за зустрічним позовом вартості даних робіт – 94100,00 грн.

З урахуванням викладеного вище, визнаючи  п. 2.6 договору чинним, суд вважає позовні вимоги  за первісним позовом про стягнення 37180,30 грн. вартості наданих за договором послуг, правомірними, належно обґрунтованими, підтвердженими  відповідними доказами та заявленими  відповідно до ст. 903 ЦК України, згідно якої, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов*язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об*активному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно  до вимог чинного господарського процесуального законодавства, в разі  задоволення первісного позову в повному обсязі, сплачені позивачем за первісним позовом судові витрати підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача за первісним позовом.

Сплачені позивачем за зустрічним позовом судові витрати, в зв*язку з відмовою у позові, відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 46, 49, 69, 82-85 ГПК України, ст. 207 ГК України, ст.ст. 628, 638, 901, 903 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги за первісним позовом задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства закритого типу „Крона” (61002, м. Харків, вул. Маршала Бажанова, 10, к.7, код за ЄДРПОУ 23755362, п/р 26006805403420 в ХОФ АКБ „Укрсоцбанк” м. Харків, МФО 351016) на користь ЗАТ „Будівельна компанія „ Мегабуд” (61002, м. Харків, вул. Артема, 30, код за ЄДРПОУ 30234797, п/р 260092483 в ВАТ „Мегабанк”, МФО 351629) 37160,30 грн. заборгованості за договором підряду, 22900,00 грн. переплати авансових платежів, 600,60 грн. державного та 118,00 грн. витрат на інформаціно – технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні зустрічного позову відмовити.

Повний текст рішення підписано 19 травня 2008 року.

Суддя                                                                                            Інте Т.В.