Рішення

від 22.05.2008 по справі 43/6

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

43/6

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

22.05.08 р.                                                                                                     Справа № 43/6                               

Господарський суд Донецької області у складі судді І.В. Зубченко

При секретарі судового засідання Максимовій В.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробнича фірма “Стимул”, м. Харків

до відповідача: Закритого акціонерного товариства “Макіївський металургійний завод”, м. Макіївка

про стягнення заборгованості у сумі 101 847, 91 грн.

Представники сторін:

від позивача: Слоневський М.М. за дов. №01/08 від 02.04.2008р.

від відповідача: Штура Д.П. за дов. № 230/0109 від 26.03.2008р.

В судовому засіданні брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Науково-виробнича фірма “Стимул”, м. Харків, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Закритого акціонерного товариства “Макіївський металургійний завод”, м. Макіївка, про стягнення заборгованості у сумі 68 501, 00 грн., 3% річних 4 795, 06 грн., індексу інфляції 28 551, 85 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору підряду, вимог цивільного та господарського законодавства.

У судовому засіданні були досліджені наступні докази: договір підряду №494/05 від 22.04.2005р., довідки про вартість виконаних підрядних робіт за серпень 2005р. та за липень 2005р., акти прийму виконаних підрядних робіт №2/07 за серпень 2005р., №1/07 за липень 2005р., податкові накладні від 30.08.2005р., від 29.07.2005р., лист вх.№1499, розрахунок ціни позову станом на 01.03.2008р., супровідний лист №4-08 від 10.04.2008р. щодо повторного направлення на адресу відповідача рахунків-фактури, опис цінного листа, чек “Укрпошти” від 10.04.2008р., правоустановчі документи.

Відповідач у відзиві на позовну заяву №001/244 від 07.04.2008р. позов не визнав по викладеним у відзиві обставинам, зокрема обґрунтовуючи свої заперечення проти позову, відповідач посилався на відсутність у нього обов'язку проводити розрахунок з позивачем внаслідок невиставлення останнім рахунку. В подальшому, відповідно до додаткових пояснень до відзиву на позовну заяву №659/0109 від 06.05.2008р. пояснив, що платіжним дорученням від 06.05.2008р. №5142 перерахував грошові кошти за виконані підрядні роботи в розмірі 68 501, 00 грн. на розрахунковий рахунок позивача.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст.22 ГПК України.

Крім цього, представникам у судовому засіданні роз'яснено вимоги ст.81-1 ГПК України.

Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протокол, який  долучено до матеріалів справи.  

У відповідності до п.п.2, 3, 4 частини ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст.42 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Ст.33 Господарського процесуального кодексу України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

22.04.2005р. між позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю “Науково-виробнича фірма “Стимул”, який виступив підрядником, та відповідачем Закритим акціонерним товариством “Макіївський металургійний завод”, який виступив замовником, був підписаний договір підряду №494/05.

Згідно з розділом 1 “Предмет договору” вказаного договору відповідач зобов`язався прийняти, а позивач зобов`язався виконати для позивача роботи по наданню технічної допомоги при монтажу, пуску, наладці системи випарювального охолодження холодильників і клапанів повітронагрівачів доменної печі №5.

Відповідно до п. 3.1. договору вартість підрядних робіт визначається на підставі кошторису.

За умовами п.п. 5.1.1. договору, сторони домовились, що підрядні роботи виконуються у відповідності до графіків, специфікацій та кошторисів, які узгоджені сторонами та є невідє'мною частиною зазначеного договору.

Згідно до п.2.3. договору підрядні роботи вважаються виконаними після підписання відповідачем актів виконаних підрядних робіт за формою КБ-2В.

Пунктом 4.1. договору встановлено, що сплата за виконані роботи проводиться на основі актів виконаних підрядних робіт і довідок за формою КБ-3, оформлених у двостороннєму порядку, також рахунків на сплату.

Строк сплати грошових коштів за виконані підрядні роботи становить 25 днів з моменту акцепту відповідачем рахунків на оплату (п.4.6. договору).

Як вказує позивач, підрядні роботи були виконані ним згідно з умовами договору у повному обсязі та своєчасно.

Факт виконання підрядних робіт у сумі 68 501, 00 грн., підтерджується актами прийому виконаних підрядних робіт №1/07 за липень 2005р., №2/07 за серпень 2005р.; довідками про вартість виконаних підрядних робіт за липень 2005р. та за серпень 2005р.

Роботи перевірені повноважними особами замовника без зауважень та заперечень.

В сою чергу акти та довідки підписані уповноваженими особами як позивача, так і відповідача та засвідчені фірмовими печатками підприємств.

За твердженням позивача, відповідачем свої зобов'язання по сплаті вартості вказаних вище робіт належним чином і у встановлений строк не виконані.

З метою врегулювання спору мирним шляхом, позивачем на адресу відповідача були направлений лист б/н та б/д з проханням здійснити розрахунки за виконані роботи. Проте, відповідачем вказаний лист залишений без відповіді та задоволення.

Тому позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за виконані роботи у сумі 68 501, 00 грн., а також позовні вимог про стягнення 3% річних 4 795, 06 грн. та індексу інфляції 28 551, 85 грн.

За приписом ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до вимог ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки, між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то  судом застосовані положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, який регулює правовідношення у господарській сфері.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч.1 ст.174 ГК України).

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору ( п.1 ст.193 ГК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів абзацу 2 п.1 ст.193 ГК України.

Частиною 2 ст.11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інши правочини. У випадках встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або не настання певної події.

Відповідно до вимог ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (ч.1 ст.218 ГК України).

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення (ч.2 ст.218 ГК України).

Як встановлено судом, позивачем та відповідачем у межах договору було обумовлено строк сплати замовником вартості виконаних підрядником робіт в сумі 68 501, 00 грн., а саме протягом 25 днів з моменту акцепту відповідачем рахунків на сплату (п.4.6. договору №494/05 від 22.04.2005р.)

Згідно розрахунку ціни позову станом на 01.03.2008р., наданого позивачем, днем виконання зобов'язання відповідача щодо сплати грошових коштів за виконані підрядні роботи слід вважати 26.09.2005р.

Однак, таке припущення позивача є необґрунтованими у зв'язку з неправильним тлумаченням та застосуванням позивачем умов договору №494/05 від 22.04.2005р., щодо зобов'язання по сплаті вартості робіт.

Оскільки, за умовами договору строк сплати становить 25 днів з моменту акцепту відповідачем рахунків на сплату, то згідно до вимог “Інструкціі про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті”, затвердженої постановою НБУ від 21.01.2004 N 22, акцептом в даному випадку слід вважати згоду на оплату або гарантування оплати документів.

Позивачем всупереч вимогам ст.33 Господарського процесуального кодексу України до матеріалів справи доказів направлення у серпні або вересні 2005р. на адресу відповідача вимоги про сплату грошових коштів за виконані підрядні роботи в розмірі 68 501, 00 грн. не надано.

Проте останнім до матеріалів справи надані докази направлення 10.04.2008р. на адресу відповідача вимоги про сплату грошових коштів - в сумі 68 501, 00 грн., зокрема супровідний лист №4-08 від 10.04.2008р. щодо повторного направлення на адресу відповідача рахунків-фактури, опис цінного листа, чек “Укрпошти” від 10.04.2008р.

Тобто вимога про сплату грошових коштів за виконані підрядні роботи у сумі 68 501, 00 грн., а саме рахунки-фактури №№ СФ-01/04, СФ-02/04 від 10.04.2008р. була направлена відповідачу лише 10.04.2008р.

Разом з тим, відповідач у додаткових поясненнях до відзиву на позовну №659/0109 пояснив, що на підставі отриманих 21.04.2008р. рахунків, в межах 25-денного строку, встановленого п.п.4.1., 4.6. договору, платіжним дорученням від 06.05.2008р. №5142 перерахував грошові кошти за виконані підрядні роботи в розмірі 68 501, 00 грн. на розрахунковий рахунок позивача.

Оригінал означеного платіжного доручення судом оглянуто та приєднано до матеріалів справи.

Таким чином, враховуючи, що відлік строку виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо сплати вартості робіт починається з дня направлення позивачем вимоги про сплату вказаної суми, виходячи з того, що докази, які підтверджують факт направлення останньої на адресу відповідача лише 10.04.2008р., суд дійшов висновку, що позивачем не доведено факту порушення відповідачем своїх зобов'язань щодо сплати вартості виконаних робіт в сумі 68 501, 00 грн.

Отже у позивача були відсутні підстави для стягнення з відповідача заборгованості у сумі 68 501, 00 грн., 3% річних 4 795, 06 грн., індексу інфляції 28 551, 85 грн.

Внаслідок чого позовні вимоги про стягнення заборгованості у сумі 68 501, 00 грн., 3% річних 4 795, 06 грн. та індексу інфляції 28 551, 85 грн. підлягають залишенню без задоволення за недоведенестю.

Судові витрати покладаються на позивача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.129 Конституції України, ст.174, 193,  218 Господарського кодексу України, ст.ст.11, 16, 526 Цивільного кодексу України, ст.ст.4, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,  господарський суд, -

                                                                 ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробнича фірма “Стимул”, м. Харків, до Закритого акціонерного товариства “Макіївський металургійний завод”, м. Макіївка про стягнення заборгованості у сумі 68 501, 00 грн., 3% річних 4 795, 06 грн., індексу інфляції 28 551, 85 грн. відмовити за недоведеністю.

У судовому засіданні 22 травня 2008р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення за правилами ст. 84 Господарського процесуального кодексу України підписано 23 травня 2008р.

               Суддя