Постанова

від 19.08.2009 по справі 2-а-1402009

КОСІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-А-140 2009 року

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«19» серпня 2009 року м.Косів

Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі:

Головуючого - судді: Цалин Б.М.

Секретаря: Губчук Д.Ю.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Косів адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного Фонду України в Косівському районі про визнання дій протиправними, зобов’язання здійснити підвищення розміру пенсії, як дитині війни на 30 % мінімальної пенсії за віком та стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до управління Пенсійного Фонду України в Косівському районі про визнання дій протиправними, зобов’язання здійснити підвищення розміру пенсії, як дитині війни на 30 % мінімальної пенсії за віком та стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги.

Позивач, ОСОБА_1, в судове засідання не з’явився, подав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, просить позов задоволити.

Із змісту позовних вимог ОСОБА_1 вбачається, що він народився 12.01.1939 року і відповідно до ст.1 Закону України № 2195-IV від 18.11.2004 року «Про соціальний захист дітей війни» являється дитиною війни, а тому відповідно до ст. 6 цього ж Закону з 01 січня 2006 року йому повинна щомісячно виплачуватись соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. При цьому розмір мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлюється на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. У 2006-2008 роках йому така допомога не виплачувалася, оскільки Верховною Радою України відповідно до ЗУ №3235-IV від 20.12.2005 року «Про державний бюджет України на 2006 рік» (ст.ст. 77, 110) та ЗУ №489-V від 19.12.2006 року «Про державний бюджет України на 2007 рік» (ст. 71, п. 12) призупинено дію статті 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни». Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 положення п.12 ст. 71 та ст. 111 ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 рік» були визнані неконституційними. А також рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 визнано неконституційним положення ст.41 розділу II ЗУ «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Просить позов задоволити.

Представник відповідача головний спеціаліст - юрисконсульт юридичного сектору управління Пенсійного Фонду України в Косівському районі ОСОБА_2, в судове засідання не з’явилася, подала заяву про розгляд справи у її відсутності та заперечення на адміністративний позов ОСОБА_1 В обґрунтування вказує, що позовні вимоги є безпідставними та такі, що не підлягають задоволенню оскільки при призначенні надбавки до пенсії як дитині війни у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» не застосовується положення ст.28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», так як цей закон застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим законом. Правильність такої позиції обгрунтовано ухвалою Конституційного Суду України від 19 травня 2009 року, в якій зазначено, що у ч.3 ст. 28 Закону № 1058-IV закладено однозначну вимогу щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, установленого в абзаці першому частини першої цієї статті, -виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Окрім того ЗУ «Про державний бюджет на 2006 рік» № 3235-IV від 20.12.2005 року (п.17 ст.77.) зупинено на 2006 рік дію норми ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни». А тому за вказаний період позовна вимога не може підлягати до задоволення. А також п.12.ст.71 ЗУ «Про Державний Бюджет України на 2007 рік» з урахуванням ст. 111 даного Закону призупинено на 2007 рік дію статті 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни». Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року положення п. 12 ст. 71 та ст. 111 ЗУ «Про державний бюджет України на 2007рік » №489-V від 19.12.2006 року були визнані неконституційними. Подібні відносини склались і в 2008 році та Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року були визнанні неконституційними положення ст. 41 розділу II ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Рішення Конституційного Суду України зворотної дії в часі не мають, оскільки згідно ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. А тому позовна вимога про виплату надбавки 30 % мінімальної пенсії за весь період в цілому в розмірі визначеному позивачем не може підлягати до задоволення, як недоведена. Відповідно до п.8 Постанови КМУ від 28.05.2008 року № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», яка вступила в силу із 22.05.2008 року передбачено, що дітям війни до пенсії виплачується підвищення в розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Просить в задоволенні позову відмовити.

Суд, розглянувши позовну заяву, подане представником відповідача заперечення, оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення за наступних підстав:

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 відповідно до ст. 1 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-IV від 18.11.2004 року є дитиною війни, що підтверджується паспортом громадянина України серії СС 612609, та пенсійним посвідченням №142903, в яких зазначено дату його народження 12.01.1939 року.

В силу ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-IV від 18.11.2004 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком. З огляду на наведене позивач має право на отримання державної соціальної підтримки - підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Проте ЗУ «Про державний бюджет на 2006 рік» № 3235-IV від 20.12.2005 року (п.17 ст.77.)зупинено дію норми ст. 6 вказаного Закону.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік» № 3367-IV від 19.01.2006 року, який набрав чинності з 01.04.2006 року, п. 17 ст.77 ЗУ «Про державний бюджет на 2006 рік» було виключено і відповідно відновлено дію ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни».

Законом України «Про Державний бюджет на 2006 рік» ст. 110 передбачено, що пільги дітям війни, передбачені ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. В 2006 році такого порядку Кабінет Міністрів України не запровадив і надбавки до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії не доплатив. Таким чином вимоги позивача щодо виплати надбавки до пенсії як дитині війни у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком в період 2006 року до задоволення не підлягають.

Пунктом 12 статті 71 ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 рік» з урахуванням ст. 111 даного Закону, було зупинено на 2007 рік дію ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни».

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року по справі №6-рп/|2007 (справа про соціальні гарантії громадян) положення п. 12 ст. 71 та ст. 111 ЗУ «Про державний бюджет України на 2007рік » №489-V від 19.12.2006 року були визнані неконституційними, тобто із цього часу дію ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» було відновлено в повному обсязі. Відповідно до пункту 5 резолютивної частини вказаного рішення Конституційного Суду України, воно має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей законів, що визнанні неконституційними. При цьому рішення Конституційного Суду України зворотної дії в часі не мають, оскільки згідно ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, право позивача щодо отримання підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком, як дитині війни у 2007 році виникло з 09.07.2007 року.

Статтею 41 розділу 2 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-VI від 28.12.2007 року, ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» викладено в новій редакції, якою передбачено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачуються замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Відповідно до ст.14 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 3551-XII від 22.10.1993 року, учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 15 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни - на 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року по справі № 10-рп/2008 були визнанні неконституційними положення ст. 41 розділу II ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», а отже, з цього часу відновлено дію ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» в повному обсязі.

Відповідно до пункту 6 резолютивної частини вказаного рішення Конституційного Суду України, воно має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей законів, що визнанні неконституційними. При цьому рішення Конституційного суду України зворотної дії в часі не мають, оскільки згідно ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Тобто, право позивача щодо отримання підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком як дитині війни у 2008 році виникло з 22.05.2008 року.

Судом встановлено, що всупереч вказаним рішенням Конституційного Суду України управління Пенсійного фонду України у Косівському районі Івано-Франківської області вказане підвищення пенсії позивачу протягом 2007 року не виплачувалося, а у 2008 році - виплачувалося в розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

За таких обставин суд вважає, що порушено право позивача на отримання підвищення пенсії як дитині війни в розмірі визначеному ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» - 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року з подальшою її виплатою, в чому відповідач безпідставно відмовив.

При цьому розмір мінімальної пенсії за віком встановлено на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно до ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, тому це не є перешкодою для застосування мінімального розміру пенсії за віком для розрахунку інших, пов’язаних з нею пенсій чи доплат.

Суд визнає безпідставними доводи представника відповідача про те, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлений ч.1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» не поширюється на спірні правовідносини, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем гарантованого Законом України «Про соціальний захист дітей війни» права на отримання підвищеного розміру пенсії, виходячи із мінімального розміру пенсії за віком.

Посилання відповідача на відсутність коштів для забезпечення виплат, доплат до пенсії не може братися до уваги, оскільки відсутність коштів не є підставою невиконання зобов’язань покладених на управління законодавством.

Як вбачається із пенсійного посвідчення, позивачу призначено пенсію за віком, а відповідно до преамбули Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ним визначаються зокрема принципи засади і механізми функціонування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.

В силу ч.1 ст.107 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», пенсійний фонд, його органи та посадові особи за шкоду заподіяну особам внаслідок несвоєчасного або неповного надання соціальних послуг, призначення (перерахунку) та виплати пенсій, передбачених цим Законом, а також за невиконання або неналежне виконання ними обов’язків з адміністративного управління Накопичувальним фондом несуть відповідальність згідно із Законом. Таким чином, для покладення на органи Пенсійного Фонду України обов’язку із нарахування та виплати недоплачених сум пенсій, необхідно встановити факт протиправності дій вказаних органів по невиплаті пенсії чи гарантованих Законом надбавок до пенсії.

Враховуючи, що управлінням ПФУ в Косівському районі Івано-Франківської області не виплачено в установленому Законом порядку ОСОБА_1 надбавки до пенсії, суд вбачає підстави для визнання відмови у виплаті 30-ти відсоткового підвищення до пенсії позивача протиправною та слід зобов’язати відповідача здійснити перерахування та виплату позивачу щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, визначеної ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в період з 09 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня по 31 грудня 2008 року з подальшою її виплатою.

На підставі наведеного ст. ст. 8, 22, 55, 95 Конституції України, ч.2 ст.3, 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», та керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задоволити частково. Визнати бездіяльність управління Пенсійного Фонду України в Косівському районі Івано-Франківської області по не нарахуванню до пенсії ОСОБА_1 щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» протиправною.

Зобов’язати управління Пенсійного Фонду України в Косівському районі провести перерахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, з розміру встановленого ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в період з 09 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року з подальшою її виплатою.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано до Косівського районного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Львівського Адміністративного Апеляційного суду через Косівський районний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.