Постанова

від 01.04.2008 по справі 16/415

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01033, м.Київ, 

вул.Жилянська 58-б                                                      

тел. 284-37-31

Іменем   України

                                          П О С

Т А Н О В А

01.04.08

р.                                                                                         

№ 16/415         

Київський

міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого

судді:                    Писана  Т.О

(доповідач по справі),

суддів:

                                                  Мостової  Г. І.

                                                  Фаловської  І.М.

секретар

судового засідання  Рустам'ян Е.А.,

за

участю представників сторін:

від

позивача: ОСОБА_2

-представник за дов. №9093 від 05.09.2007р.,                     від відповідача: не

з'явились,

розглянувши

матеріали апеляційної скарги відкритого акціонерного товариства «Лубенський

м'ясокомбінат»на рішення господарського суду Полтавської області від

27.12.2007р.,

у справі №16/415 (суддя

Тимощенко О.М.)

за

позовом приватного

підприємця ОСОБА_1, с. Давидківці, Хмельницький р-н, Хмельницька область,

до           відкритого акціонерного товариства «Лубенський

м'ясокомбінат», м. Лубни, Полтавська область,

про               стягнення 62755,90 грн.

в с т а н о в и в:

До

господарського суду Полтавської області звернувся суб'єкт підприємницької

діяльності ОСОБА_1 з позовом до відкритого акціонерного товариства «Лубенський

м'ясокомбінат»про стягнення боргу за порушення умов договору поставки від

17.08.2007р. у загальному розмірі 62755,90 грн., з яких: 60000,00грн. основної

заборгованості, 2320,76грн. пені та 435,14грн. суми 3% річних.

Рішенням

господарського суду Полтавської області від 27.12.2007р. по справі №16/415

позов задоволено, стягнуто з відповідача 60000 грн. основного боргу,

2320,76грн. пені, 435,14 грн. 3% річних та судові витрати.

Не

погодившись із прийнятим рішенням, відповідач 

подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення місцевого

господарського суду та прийняти нове рішення про відмову у позові.

Представник

апелянта у судове засідання не з'явився, хоч відповідач був належним чином

повідомлений про час і місце розгляду апеляційної скарги, що підтверджено

повідомленнями про вручення поштових відправлень, які наявні в матеріалах

справи.

Позивач

надав відзив, в якому проти апеляційної скарги заперечив.

Розглянувши

доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази,

проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність

застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла

висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно

із ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за

правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей,

передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Відповідно

до ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний

доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість

рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як

вірно встановлено місцевим господарським судом, 17.08.2007р. між приватним

підприємцем ОСОБА_1 (позивач) та відкритим акціонерним товариством «Лубенський

м'ясокомбінат»(відповідач, ВАТ «Лубенський м'ясокомбінат») був укладений

договір разової поставки №б/н, відповідно до умов якого позивач (як

постачальник) зобов'язався поставити і передати у власність, а відповідач (як

покупець) зобов'язався прийняти і оплатити коробку пластмасову для харчових

продуктів (товар) в кількості, по номенклатурі, за ціною та строками,

передбаченими умовами даного договору. Зокрема, згідно з п. 3.1 договору

позивач зобов'язався поставити 17.08.2007р. коробку пластмасову для харчових

продуктів з контрольним замком (500мл) у кількості 55000 шт. на суму

32083,33грн. та коробку пластмасову для харчових продуктів з контрольним замком

(300мл) плоский овал у кількості 45000 шт. на суму 24000,00грн. Загальна

вартість обумовленого сторонами товару з ПДВ склала 67300,00грн.

Виконання

позивачем договірних зобов'язань підтверджено видатковою накладною №ГА-0000371

від 17.08.2007р. та довіреністю серії ЯНШ №002397 від 17.08.2007р., копії яких

містяться у матеріалах справи.

У

розділі 5 договору разової поставки від 17.08.2007р. визначений наступний

порядок розрахунків: покупець зобов'язується оплатити 50% вартості поставленого

товару протягом чотирнадцяти календарних днів з дати поставки, але не пізніше

31.08.2007р.; а решту 50% вартості протягом наступних семи календарних днів,

але не пізніше 07.09.2007р.

Як

свідчать матеріали справи, відповідачем було сплачено позивачеві  7900,00грн., що підтверджено платіжним

дорученням №2400 від 26.09.2007р., із яких на погашення заборгованості за

отриманий згідно з договором разової поставки товар зараховано лише

7300,00грн., про що зазначено позивачем у позові. Решта 600,00грн. була

зарахована у погашення  попередньої

заборгованості, про що відповідач не заперечив.

Відповідач

у апеляційній скарзі стверджує, що ним додатково сплачено позивачеві

12800,00грн. згідно з платіжним дорученням від 31.08.2007р. №2250. Однак, у

рядку призначення доданої відповідачем до матеріалів справи копії вказаного

платіжного доручення зазначено, що платіж здійснено за «коробку по рахунку

№ГА-0000470 від 17.08.2007р.». Позивач також підтвердив, що дана проплата

грошових коштів була здійснена на погашення іншої заборгованості, про що

вбачається із наявного в матеріалах справи акта зведення взаєморозрахунків за

період з 01.01.2007р. по 19.10.2007р. Крім того, як вбачається із наданого

позивачем до матеріалів справи листа відповідача від 15.10.2007р. №310 (після

здійсненої проплати на суму 12800,00грн.) відповідач суму боргу у розмірі

60000,00грн. визнавав та просив її розстрочити.

Таким

чином, сума основного боргу на момент винесення місцевим господарським судом

оскаржуваного рішення склала 60000,00грн., яка відповідачем погашена не була.

          Відповідно до ст. 526 ЦК України

зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та

вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності

таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог,

що звичайно ставляться. Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням

зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених

змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно

зі ст. 193 Господарського кодексу України (далі -ГК України) суб'єкти

господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати

господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових

актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання

-відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання

господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу

України (далі -ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених цим

кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання

нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення

загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для

застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами

або договором.

          Частиною 2 ст. 193 ГК України

встановлено, що порушення зобов'язань є підставою для застосування

господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

          Відповідно до п. 6.2 договору у

випадку несплати (недоплати) покупцем вартості товару протягом строку,

зазначеного у п. 5 даного договору, покупець несе відповідальність у виді

сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день

прострочення платежу але не більше 10 % від вартості товару.

          Як вбачається із доданого до

матеріалів справи розрахунку нарахованого розміру пені, позивач нарахував

103,25грн. пені на суму 33650,00грн. (50% - п. 5.1.1 договору) за період з

01.09.2007р. по 07.09.2007р.; 560,52 грн. пені на суму 67300,00грн. за період з

08.09.2007р. по 26.09.2007р. та з урахуванням часткової оплати 1656,99грн. пені

на суму 60000,00грн. за період з 27.09.2007р. по 28.11.2007р. -всього

2320,76грн., що не є більше 10 % від вартості товару.

Із

матеріалів справи вбачається, що відповідач направив позивачеві лист за №310

від 15.10.2007р., у якому гарантував сплату заборгованості суми боргу у розмірі

60000,00грн. рівними частинами по 10000,00гн. протягом періоду з 15.10.2007р.

по 25.11.2007р. Приписами статті 654 ЦК України передбачено, що зміна умов договору

вчиняється в такій самій формі, що й договір. Оскільки доказів узгодження

зазначеного вище графіку сторонами відповідачем не надано, суд першої інстанції

правомірно не взяв до уваги даний лист, як зміну умов договору щодо здійснення

порядку розрахунків.

Враховуючи

наведене, суд першої інстанції вірно визнав наданий розрахунок пені

обґрунтованим та задовольнив позовні вимоги в частині стягнення 2320,76грн.

Крім

того, згідно зі статтею 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання

грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з

урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а

також  три проценти річних  від простроченої суми, якщо інший розмір

процентів не встановлений договором або законом.

Позивач

нарахував суму 3 % річних у розмірі 435,14грн. з урахуванням визначеного

умовами договору порядку розрахунків та з урахуванням здійсненого відповідачем

платежу.

Право

нарахування відсотків річних від простроченої суми передбачено законом, умовами

договору може бути змінений лише розмір відсотка. Апелянт зазначає, що місцевий

господарський суд безпідставно задовольнив вимогу щодо стягнення нарахованих

відсотків річних, оскільки у п. 6.2 договору передбачений інший розмір

процентів. Дане твердження апелянта є помилковим та таким, що не береться до

уваги, оскільки відповідною умовою договору передбачено обмеження щодо

нарахування розміру пені, а не щодо розміру процентів річних, передбачених

статтею 625 ЦК України.

Враховуючи

наведене, суд першої інстанції вірно визнав наданий розрахунок суми 3% річних

обґрунтованим та задовольнив позовні вимоги в частині стягнення 435,14грн.

Відповідно

до роз'яснень, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від

29.12.1976 р. №11 «Про судове рішення»зі змінами та доповненнями, рішення є

законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і

всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами

матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим

визнається рішення, в якому повно 

відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки

суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають

дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому

засіданні.

Рішення

місцевого суду відповідає зазначеним вимогам повністю.

Колегія

суддів, на підставі наявних в справі матеріалів, дійшла до висновку що

відповідно до ст. 43 ГПК України суд першої інстанції повно і всебічно дослідив

подані сторонами докази у їх сукупності з матеріалами справи, дав їм вірну

правову оцінку, на підставі чого виніс законне і обґрунтоване рішення, яке

відповідає вимогам чинного законодавства, підстав для скасування чи зміни

рішення місцевого господарського суду не вбачає, а тому апеляційні скарги

задоволенню не підлягають.

Керуючись

ст.ст. 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України,

апеляційний господарський суд, -

постановив :

1.          Апеляційну скаргу відкритого

акціонерного товариства «Лубенський м'ясокомбінат»на рішення господарського

суду Полтавської області від 27.12.2007р. у справі №16/415 залишити без

задоволення.

2.          Рішення господарського суду

Полтавської області від 27.12.2007р. у справі №16/415 без змін.

Матеріали

справи направити до господарського суду Полтавської області.

Головуючий

суддя:                                                                     

Писана  Т.О

Судді:

Мостова  Г. І.

Фаловська  І.М.

Дата відправки  04.04.08