Постанова

від 04.09.2007 по справі 18/323

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД      

01025, м.Київ, пров.

Рильський, 8                                                           

т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

 04.09.2007                                                                                          

№ 18/323

 Київський апеляційний господарський суд у

складі колегії суддів:

 головуючого:                              Гарник Л.Л.

 суддів:                                          Дикунської  С.Я.

Сотнікова С.В.

 при секретарі:                     Семеняк Т.В. 

 За участю представників:

 від позивача - не з'явився

 від відповідача 1- Тарасенко Н.В. (довіреність

№ 220/394/Д від 23.06.2007р.

    від 12.04.2007р.);

від

відповідача 2 - Шер Ю.О. (довіреність № 281 від 09.08.2007р.);

 розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Державне підприємство Міністерства оборони України

"Південь"

 на рішення Господарського суду м.Києва від

11.07.2007

 у справі № 18/323 (Мандриченко О.В.)

 за позовом                               Фізична особа -

підприємець ОСОБА_1

 до                                                   Міністерство

оборони України

                                                  Державне

підприємство Міністерства оборони України "Південь"

 третя особа відповідача            

 третя особа позивача                      

 про                                                 

спонукання до укладення договору оренди землі

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням господарського суду міста Києва від

11.07.2007р. у справі № 18/323                           позовні вимоги

фізичної особи - підприємця ОСОБА_1до Міністерства оборони України, Державного

підприємства Міністерства оборони України „Південь” задоволено в частині

зобов'язання Державного підприємства Міністерства оборони України „Південь”

укласти з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1договір про надання права на

платне користування місцем № 3753 для встановлення торговельного контейнера на

території                                     

ТОВ „Промтоварний ринок” (7-й кілометр Овідіопольської дороги) на

умовах, викладених в договорі № 143 від 01.09.2006р.

Не

погоджуючись з прийнятим рішенням, Державне підприємство Міністерства оборони

України „Південь”  звернулося до

Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій

просить скасувати оскаржене рішення та прийняти нове рішення, яким у

задоволенні позовну відмовити.

Скарга

мотивована неповним з'ясуванням місцевим господарським судом обставин справи й

тією обставиною, що суд прийняв рішення про права та обов'язки осіб, які не

були залучені до участі у справі. Скаржник зазначає, що місцевий

господарський                  суд змінив

предмет договірних відносин сторін, оскільки помилково визнав договором оренди

землі укладений з позивачем договір про надання права на оплатне користування

місцем для встановлення торговельного контейнеру від 01.09.2006р. № 143.                                Крім того, суд

не звернув уваги на ту обставину, що Міністерство оборони України не є

власником земельної ділянки, на території якої знаходиться орендоване  за названим договором торговельне місце,  натомість зазначена земельна ділянка належить

Товариству                             з обмеженою відповідальністю

„Промтоварний ринок”.

Фізична

особа - підприємець ОСОБА_1відзив на апеляційну скаргу не надала, в судове

засідання апеляційної інстанції не з'явилась, про причини неприбуття суд не

повідомила. Враховуючи те, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1про дату, час

та місце слухання справи повідомлялась належним чином, колегія суддів вважає

можливим здійснити перегляд рішення місцевого господарського суду в даній

справі за наявними матеріалами справи та без її участі.

В

судовому засіданні апеляційної інстанції представники Міністерства оборони

України, Державного підприємства Міністерства оборони України „Південь”  висловилися за задоволення апеляційної

скарги.              

Колегія

суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення

представників відповідачів, дослідивши матеріали справи та перевіривши

правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення

норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна

скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Фізичною

особою - підприємцем ОСОБА_1                                 (далі по

тексту - позивач) пред'явлено позов про зобов'язання Міністерства оборони

України (далі по тексту - відповідач-1) спонукати Державне підприємство

Міністерства оборони України „Південь” 

укласти договір оренди земельної ділянки на території                  ТОВ „Промтоварний ринок” №

3753 для встановлення торговельних контейнерів терміном на 1 рік або на більший

термін - за домовленістю сторін; про спонукання Державного підприємства

Міністерства оборони України „Південь” (далі по тексту - відповідач-2) укласти

договір оренди зазначеної земельної ділянки.

Постановляючи

рішення про спонукання Державного підприємства Міністерства оборони України

„Південь” укласти з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1договір про надання

права платного користування місцем № 3753 для встановлення торговельного

контейнера на території ТОВ „Промтоварний ринок”            (7-й кілометр Овідіопольської

дороги) на умовах, викладених в договорі № 143                       від 01.09.2006р.,

місцевий господарський суд погодився з позицією позивача у справі               про наявність у нього

переважного права на укладення договору оренди земельної ділянки на підставі

статті 33 Закону України „Про оренду землі”.

Колегія

суддів Київського апеляційного господарського суду з таким висновком                 не погоджується, вважає його

таким, що не відповідає законодавству і фактичним обставинам справи та здійснений

без належної оцінки обставин, що мають значення для правильного вирішення

спору.

Як

вбачається з матеріалів справи, 01.09.2006р. був укладений договір № 143,                    предметом регулювання якого

стали відносини з приводу надання Державним підприємством Міністерства оборони

України „Південь” ОСОБА_1права оплатного користування місцем для встановлення

належного їй торговельного контейнеру на території „Промтоварний ринок” по вул.

Розова (а.с. 7).                                         

Згідно пунктів 6.1, 6.2 названого договору сторони визначили, що після

закінчення його терміну - 31.12.2006р., договір не підлягає продовженню на

новий строк.

Згідно

наданих позивачем листів Державного підприємства Міністерства оборони України

„Південь” від 11.01.1007р. (а.с. 20), від 17.01.2007р. № 20 (а.с. 19), останнє

повідомило ОСОБА_1про те, що термін дії договору оренди № 143 від 01.09.2006р.

закінчився 31.12.2006р. та звернулося з вимогою звільнити орендоване

торговельне місце.

В

контексті викладеного, враховуючи ті обставини, що позивач згідно наявних  матеріалів справи належним чином виконував

обов'язки за договором оренди № 143                 від 01.09.2006р. й раніше

укладеним договором оренди від 10.04.2001р. № 297                            та неодноразово

звертався до відповідачів з пропозицією укласти новий договір                         або продовжити термін

дії раніше укладеного договору оренди торговельного місця, місцевий

господарський суд постановив рішення про зобов'язання відповідача-2 укласти                  з позивачем договір про

надання права на платне користування місцем № 3753                       для встановлення

торговельного контейнера на умовах, викладених в договорі № 143                   від 01.09.2006р.

З

цього приводу колегія суддів зауважує на тій обставині, що зміст позовної заяви

фізичної особи - підприємця ОСОБА_1свідчить про те,                          що нею на вирішення

господарського суду ставилися питання про спонукання відповідачів до вчинення

дій, пов'язаних з укладенням договору оренди земельної ділянки на території ТОВ

„Промтоварний ринок” № 3753 для встановлення торговельних контейнерів.

Наявні

матеріали справи не свідчать про те, що позивач до прийняття рішення                             по справі змінював

заявлені позовні вимоги.

Згідно

приписів частини другої статті 19 Конституції України, норми якої являються

нормами прямої дії, органи державної влади (в тому числі судової), їх посадові

особи  зобов'язані діяти лише на

підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Частиною

2 статті 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено право

господарського суду щодо виходу за межі позовних вимог за одночасної наявності

двох умов: по-перше, якщо це потрібно для захисту прав і законних інтересів

позивача або третьої особи з самостійними позовними вимогами на предмет спору

і, по-друге,                 за наявності

відповідного клопотання заінтересованої сторони.

З

огляду на викладені положення чинного законодавства й ту обставину,                         що матеріали справи не

місять клопотання позивача про вихід за межі позовних вимог, місцевий

господарський суд був позбавлений правових підстав змінювати на власний розсуд

позовні вимоги, заявлені фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1

Крім

того, всупереч приписів пункту 4 частини 1 статті 84 Господарського

процесуального кодексу України, згідно якого резолютивна частина рішення має

містити висновок про задоволення позову або про відмову в позові повністю чи

частково по кожній з заявлених вимог, резолютивна частина рішення

господарського суду міста Києва                    від 11.07.2007р. у справі №

18/323 не містить висновку господарського суду про відмову           у задоволенні позовних вимог в

частині зобов'язання Міністерства оборони України спонукати Державне

підприємство Міністерства оборони України „Південь”  укласти договір оренди земельної ділянки на

території ТОВ „Промтоварний ринок” № 3753                     для встановлення

торговельних контейнерів терміном на 1 рік або на більший термін -                 за домовленістю сторін. Пункт

5 рішення, викладений в редакції: „У задоволенні позовних вимог до Міністерства

оборони”, не має змістовного навантаження та у цьому зв'язку не відповідає

вимогам пункту 4 частини 1 статті 84 Господарського процесуального кодексу

України.

Згідно

частини 2 статті 104 Господарського процесуального кодексу України порушення

або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для

скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до

прийняття неправильного рішення.

Стосовно

заявлених у справі позовних вимог колегія суддів на підставі встановлених

обставин справи вважає за необхідне зазначити наступне.

Земельний

кодекс України визначає право оренди земельної ділянки як засноване на  договорі строкове платне володіння і

користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження

підприємницької та іншої діяльності (частина 1 статті 93); відносини, пов'язані

з орендою землі, регулюються законом (частина 6 статті 93); право на оренду

земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної

реєстрації (пункт 2 статті 125).

Згідно

положень Закону України „Про оренду землі” від 02.10.2003р.                          № 1211-ІУ договір

оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати

орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а

орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов

договору та вимог земельного законодавства (стаття 13). Істотними умовами

договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної

ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру,

індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та

відповідальності за її несплату; умови використання                    та цільове призначення

земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта

оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю;                                умови повернення

земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо

використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового

пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність

сторін. Невід'ємною частиною договору оренди землі є: план або схема земельної

ділянки,                    яка

передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням

обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт

визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт

приймання-передачі об'єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у

випадках, передбачених цим Законом (стаття 15 Закону).

За

змістом наведених положень чинного законодавства договір про надання права              на оплатне користування місцем

для встановлення торговельного контейнеру                                  від

01.09.2006р. № 143 договором оренди земельної ділянки не є.

Згідно

частини 1 статті 33 Закону України „Про оренду землі” від 02.10.2003р.                          № 1211-ІУ встановлено

переважне право орендаря на поновлення договору оренди землі після закінчення

строку, на який він укладався, за умови належного виконання обов'язків за

договором та за інших рівних умов.

У

розумінні викладеної норми правом вимоги поновити договір оренди землі

наділений орендар, який є стороною цього договору.

Оскільки

фактичні обставини справи свідчать про відсутність між сторонами відносин з

приводу оренди земельної ділянки, підстав застосовувати до спірних відносин

сторін положення частини 1 статті 33 Закону України „Про оренду землі” у

місцевого господарського суду не було.

Суд

першої інстанції не надав оцінки цим суперечливим даним, у зв'язку з чим,

погоджуючись з правовою позицією позивача у справі, помилково визначив правову

природу договору оренди місця для встановлення торговельного контейнеру                                від

01.09.2006р. № 143.

Поза

увагою суду першої інстанції залишено також ту обставину, що позивач позбавлений

права вимоги поновлення договору оренди торговельного місця:

-

оскільки не є стороною цього договору (орендарем  за договором є фізична особа  ОСОБА_1);

- в

силу положень частини 3 статті 33 Закону України „Про оренду землі”,                     згідно якої договір оренди

підлягає поновленню лише за відсутності письмових заперечень орендодавця

протягом одного місяця після закінчення строку дії договору;

- з

урахуванням тієї обставини, що в матеріалах справи наявні надіслані                                  в установлений строку позивачу

повідомлення Державного підприємства Міністерства оборони України „Південь” про

закінчення терміну дії договору оренди № 143                               від 01.09.2006р.

та необхідність звільнення орендованого торговельного місця.

Крім

того, в порушення вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України

позивачем не надано доказів того, що відповідачі є власниками земельної

ділянки, питання про передачу якої в оренду ставиться згідно заявлених вимог.

 У судовому засіданні представники відповідачів

наголосили на відсутності у Державного підприємства Міністерства оборони

України „Південь” та Міністерства оборони України права власності на зазначену

земельну ділянку.

Згідно

частини 5  статті 93 Земельного кодексу

України орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними

особи.

Згідно

зі статтею 1 Господарського процесуального кодексу України позивачами  є підприємства та організації, що подали

позов про захист свого порушеного  чи

оспореного права або охоронюваного законом інтересу. Юридична заінтересованість

позивача у судовому процесі зобов'язує його довести як наявність спірних

матеріальних правовідносин, так і ту суб'єктивну обставину,  що його права порушені і на відповідача має

бути покладено відповідальність на передбачених законом підставах.

При

таких обставинах, коли позов заявлено без надання переконливих та достатніх

доказів, які б свідчили про обґрунтованість і законність заявлених вимог,

підстав  для задоволення позову  немає.

То ж,

враховуючи наведене, рішення господарського суду міста Києва                                від

11.07.2007р. у справі № 18/323 підлягає скасуванню в повному обсязі на підставі

частини 2 статті 104 Господарського процесуального кодексу України з прийняттям

відповідно до вимог пункту 2 статті 103 названого кодексу нового рішення про

відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись

ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення

господарського суду міста Києва від 11.07.2007р. у справі № 18/323 скасувати.

Прийняти

нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову фізичної особи - підприємця

ОСОБА_1до Міністерства оборони України, Державного підприємства Міністерства

оборони України „Південь” про зобов'язання Міністерства оборони України

спонукати Державне підприємство Міністерства оборони України „Південь”  укласти договір оренди земельної ділянки на

території ТОВ „Промтоварний ринок” № 3753 для встановлення торговельних

контейнерів терміном на 1 рік або на більший термін - за домовленістю сторін;

про спонукання Державного підприємства Міністерства оборони України „Південь

укласти договір оренди земельної ділянки на території ТОВ „Промтоварний ринок”

№ 3753  для встановлення торговельних

контейнерів терміном на 1 рік або на більший термін -   за домовленістю сторін.

Стягнути

з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1на користь Державного підприємства

Міністерства оборони України „Південь” 42,50 грн.   (сорок дві грн. 50 коп.) витрат з оплати

державного мита за розгляд апеляційної скарги.

Видачу

наказу доручити господарському суду міста Києва.

Справу

№ 18/323 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова

набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному

порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції

протягом місяця з дня набрання постановою законної сили.

 Головуючий суддя                                                                     

Гарник Л.Л.

 Судді                                                                                          Дикунська  С.Я.

Сотніков С.В.

 05.09.07 (відправлено)