Постанова

від 30.06.2011 по справі 20/180-09-4795

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГО СПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" червня 2011 р. Справа № 20/180-09-4795

Одеський апеляційний го сподарський суд у складі кол егії суддів:

Головуючого судді: Миш кіної М.А

Суддів: Жек ова В.І.

Буд ішевської Л.О.

(Склад судової колегії змі нений розпорядженням в.о. гол ови суду №389 від 29.06.2011р.)

при секретарі судового за сідання Ярошенко О.А.

за участю представників с торін:

від позивача - не з' яв ився;

від відповідача - не з' явився;

від третьої особи - не з ' явився;

від прокуратури - ОСО БА_2 - старший помічник про курора - по довіреності

Розглянувши у відкритому с удовому засіданні апеляційн у скаргу заступника прокурора Приморського райо ну м. Одеси в інтересах держав и в особі виконкому Одеської міської ради

на рішення господарськ ого суду Одеської області ві д 04.11.2009р.

по справі № 20/180-09-4795

за позовом Фізичної ос оби-підприємця ОСОБА_3

до Одеської міської ра ди

третя особа без самостійн их вимог на предмет спору на с тороні відповідача

Виконавчий комітет Одес ької міської ради

про визнання права влас ності

Сторони належним чином повідомлені про час та місце судового засідання.

У судовому засіданні 30.06.2011р. з гідно ст.85 ГПК України оголоше но вступну та резолютивну ча стину постанови.

Встановив:

У вересні 2009р. Фізична осо ба-підприємець ОСОБА_3 (на далі - позивач, ФО-П) звернувс я до господарського суду Оде ської області з позовом до Од еської міської ради (надалі - відповідач) про визнання пра ва власності на нежитлові пр иміщення, розташовані за адр есою: АДРЕСА_1 (колишня кв. 1 2), у відповідності із технічни м паспортом.

Свої вимоги позивач обґрун тував посиланнями на положен ня ст.ст. 181, 182, 319, 320, 321, 382, 383 ЦК України, ст.ст. 7, 8 Житлового кодексу Укр аїни, ст. 12 ЗУ „Про приватизаці ю державного житлового фонду ” та вмотивував тим, що згідно свідоцтва про право власнос ті, виданого Жовтневою райад міністрацією 18.10.2001р. на підстав і дублікатів договорів купів лі-продажу та дарування від 19. 01.2001р. та 21.09.2001р., йому належить трь охкімнатна квартира АДРЕС А_1, право власності на яку 10.12 .2001р. було зареєстровано орган ом БТІ в книзі 402-пр-стр. 193-р за №120 . У подальшому позивачем було переобладнано квартиру у не житлові офісні приміщення, н а які останнім було отримано технічний паспорт від 18.09.2009р., о днак документів підтверджую чих право власності на спірн е приміщення отримано не бул о.

Рішенням господарського с уду Одеської області від 04 ли стопада 2009 року (суддя Щави нська Ю.М.) позовні вимоги задо волено повністю; визнано за Ф О-П ОСОБА_3 право власност і на нежитлові приміщення, ро зташовані за адресою: АДРЕС А_1, (колишня кв.12), у відповідн ості із технічним паспортом від 18.09.2009р.

Рішення суду обґрунтовано посиланнями на положення ст .ст. 181, 316, 317, 319, 320, 321, 382, 383, п.п. 1, 2 ст. 331 ЦК Укр аїни, ст.ст. 7, 8 Житлового кодекс у України, ст. 12 ЗУ „Про привати зацію державного житлового ф онду” та вмотивоване тим, що п озивач є законним власником квартири та може на свій розс уд здійснювати ремонт і змін и у квартирі, наданій йому для використання як єдиного ціл ого; згідно порівняльного ан алізу двох техпаспортів (від 24.09.2007р. та від 18.09.2009р.), в результаті проведеного переобладнання загальна площа квартири АД РЕСА_1, у м. Одесі практично н е змінилася (збільшилася на 1,4 кв.м. за рахунок влаштування п рорізу у внутрішній некапіта льній стіні, що не є відповідн о до Інструкції про порядок п роведення технічної інвента ризації об' єктів нерухомог о майна, затвердженої наказо м Державного комітету будівн ицтва, архітектури та житлов ої політики України від 24.05.2001р. №127, зареєстрованої в Міністер стві юстиції України 10.07.2001р. за №582/5773, та методичних рекоменда цій із застосування зазначен ої Інструкції, самочинним бу дівництвом), зазначена зміна не суперечить законодавств у та не порушує прав і охороню ваних законом інтересів інши х осіб, приміщення відповіда є вимогам щодо його експлуат ації за цільовим призначення м; відсутність належних прав овстановлюючих документів н а нежитлові приміщення не да є позивачу змогу здійснювати у законному порядку свою під приємницьку діяльність та ко ристуватися правами, наданим и законом власнику.

18.05.2011р. заступник прокурора Приморського р айону м. Одеси звернувся до Одеського апеляційног о господарського суду з ап еляційною скаргою на ріше ння господарського суду Одес ької області від 04.11.2009р. по спра ві №20/180-09-4795, посилаючись на те, що оскаржуване рішення винесен о незаконно та підлягає скас уванню через неповне з' ясув ання судом обставин, що мають значення для справи, порушен ня та неправильне застосуван ня норм матеріального і проц есуального права; рішенням п орушені права в сфері містоб удування виконавчих органів місцевого самоврядування те риторіальної громади м. Одес и в особі виконавчого коміте ту Одеської міської ради, а та кож тим, що рішення було прийн ято фактично без участі відп овідача та без залучення вик онавчого комітету Одеської м іської ради. З цих підстав про курор Приморського району м. Одеси просить суд апеляційн ої інстанції скасувати рішен ня господарського суду від 04.1 1.2009р. та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенн і позову.

Прокурор зазначає, щ о судом не враховані положен ня ст. 29 ЗУ „Про планування і за будову територій”, ст. 12 ЗУ „Пр о основи містобудування”, П оложення про порядок надан ня дозволу на виконання буді вельних робіт, затвердженого наказом Держбуду України ві д 05.12.2000р. №273, Положення про по рядок реконструкцій вбудова них, вбудовано- прибудованих і прибудованих приміщень в м . Одесі, затвердженого рішенн ям Одеської міської ради від 17.04.2001р. №2153-ХХІІІ, безпідставно в изнано право власності на об ' єкт нерухомості, який є сам очинно збудованим у зв' язку з відсутністю дозволу на про ведення робіт та недотриманн ям позивачем порядку перевед ення житлового приміщення в нежитлове.

Ухвалами Одеського апеля ційного господарського суду від 23.05.2011р. прийнято апеляційну скаргу заступника прок урора Приморського району м. Одеси до провадження та залу чено до участі у справі № 20/180-09-4795 в якості третьої особи без са мостійних вимог на предмет с пору на стороні відповідача Виконавчий комітет Одесь кої міської ради (65004, м. Одеса, пл . Думська,1).

В засіданні апеляційного г осподарського суду представ ником прокуратури підтриман о доводи та вимоги апеляційн ої скарги.

Представники Одеської міс ької ради та Виконкому Одесь кої міської ради (надалі - ОМ Р, Виконком) заперечень по сут і апеляційної скарги не нада ли, своїх представників в суд ове засідання не направили.

Позивач своїм правом на при йняття участі в засіданні ап еляційної інстанції не скор истався.

Перевіривши матеріали спр ави, обговоривши доводи апел яційної скарги, заслухавши п ояснення представника проку ратури, колегія суддів вважа є, що апеляційна скарга задов оленню не підлягає виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 с т. 101 ГПК України у процесі пере гляду справи апеляційний гос подарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази при ймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанц ії з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господар ський суд не зв'язаний довода ми апеляційної скарги і пере віряє законність і обґрунтов аність рішення місцевого гос подарського суду у повному о бсязі.

Виконавши приписи ст . 101 ГПК України, колегія суддів дійшла до висновку, що обстав ини справи судом першої інст анції встановлені повно, ная вним доказам надана вірна оц інка з дотриманням вимог ст. 43 ГПК України та висновки суду відповідають обставинам, що мають значення для справи.

Так, суд першої інстан ції цілком правильно звернув увагу на те, що позивач як вла сник квартири відповідно до ст.ст. 316, 317, 319, 321 ЦК України, ст. 12 ЗУ „ Про приватизацію державного житлового фонду” мав право н а власний розсуд розпорядити сь належним йому нерухомим м айном.

Стаття 383 ЦК України, на яку послався суд першої інст анції, містить заборону влас нику квартири використовува ти її для промислового вироб ництва.

Матеріали справи не м істять доказів та прокурор в апеляційній скарзі не ствер джує і не посилається на будь -які свідчення використання переобладненої квартири в ці лях промислового виробництв а, в апеляційній скарзі не нав одиться спростування того фа кту, що квартира на І поверсі п о АДРЕСА_1 у м. Одесі переоб ладнана під офісне приміщенн я.

Не заперечує прокуро р і тієї обставини, що в резуль таті проведення ремонтних ро біт загальна площа приміщень змінилась на 1,4кв.м. за рахунок влаштування прорізу в некап італьній стіні, що не є відпов ідно до Інструкції про поряд ок проведення технічної інве нтаризації об' єктів нерухо мого майна, затвердженої нак азом Державного комітету буд івництва, архітектури та жит лової політики України від 24.0 5.20001р. №127, самочинним будівництв ом.

Згідно з пунктом 3.2. ціє ї Інструкції (в редакції Нака зу від 08.02.2006р. №42) у квартирах (баг атоповерхових будинках) - пер епланування, не пов'язані зі з мінами (збільшення чи зменше ння) житлової або допоміжної площ, без порушення несучих к онструкцій; збільшення житло вої чи допоміжної площ за рах унок демонтування перегород ок, комор, знесення печей, камі нів та грубок, засклення балк онів, лоджій, улаштування две рних прорізів у внутрішніх н екапітальних стінах; переста новка в межах призначених пр иміщень, обладнання.

Доводи прокурора не містя ть обґрунтування, за якими са ме ознаками він вважає прове дене переобладнання квартир и самочинним будівництвом та на якій підставі таке переоб ладнання має супроводжувати сь попереднім наданням дозво лу на виконання будівельних робіт.

Відповідно до преамбули ро зділу 1 Положення про поря док надання дозволу на викон ання будівельних робіт, затв ердженого наказом Державног о комітету будівництва, архі тектури та житлової політики України від 05.12.2000р. №273, це положе ння встановлює порядок та ум ови надання дозволу на викон ання робіт з нового будівниц тва, розширення, реконструкц ії, технічного переоснащення , реставрації та капітальног о ремонту об' єктів. Положе ння обо' язкове для засто сування усіма суб' єктами бу дівництва незалежно від форм власності, відомчої належно сті та джерел фінансування.

За цих підстав та з огляду н а встановлені судом першої і нстанції фактичні обставини справи, колегія суддів вважа є, що ст. 12 ЗУ „Про основи містоб удування” та ст. 29 ЗУ „Про план ування і забудову територій” застосуванню до спірних пра вовідносин не підлягають, а т акож здійснене позивачем пер еобладнання квартири не є са мочинним будівництвом, у зв' язку з чим посилання скаржни ка на положення ч.2 ст. 376 ЦК Укра їни як підставу відмови у поз ові слід вважати помилковим.

Виходячи із змісту ст. 4 Житл ового Кодексу Української РС Р спірне нерухоме майно, що на лежало позивачу на праві вла сності (квартира), є приватним житловим фондом. Стаття 8 ЖК У країнської РСР регулює питан ня переведення жилих будинкі в і жилих приміщень у нежилі у будинках державного і грома дського житлового фонду.

Законодавством України, пр оте, не передбачено окремої н орми щодо порядку переведенн я з житлового фонду в нежитло вий приватизованої квартири , натомість, ст. 150 ЖК УРСР та ст. 1 2 ЗУ „Про приватизацію держав ного житлового фонду”, встан овлюють право власника житл а розпорядитись квартирою на свій розсуд.

Прокурор, посилаючись на по рушення позивачем Положен ня про порядок реконстру кції вбудованих, вбудован о - прибудованих і прибудован их приміщень в м. Одесі, затвер дженого рішенням Одеської мі ської ради від 17.04.2001р. №2153-ХХІІ, не зазначає, в чому саме полягал а реконструкція квартири, хо ча для визнання проведених в ній робіт реконструкцією ма в довести, що внаслідок них ві дбулися надбудови, вбудови, п рибудови, часткові зміни в ок ремих конструкціях приміщен ь квартири. При цьому в матері алах справи докази здійсненн я позивачем саме реконструкц ії відсутні. Таким чином, підс тави стверджувати, що позива ч повинен був отримати дозві л на виконання проектних роб іт з реконструкції об' єкта (квартири) прокурором не дове дені, а посилання на порушенн я вимог Положення про пор ядок надання дозволу на вико нання будівельних робіт відх иляються судом.

Колегія суддів відхиляє як безпредметні також тверджен ня скаржника щодо неврахуван ня при прийнятті рішення По ложення про Приморську рай онну адміністрацію Одеської міської ради, затвердженого рішенням ОМР №4943 від 22.01.2010р., поз аяк компетенція райадмініст рації згідно з цим Положенн ям не розповсюджувалась на спірні правовідносини на ча с їх виникнення (2009р.)

Слід зазначити, що відповід ач та третя особа по справі (Ви конком ОМР, визначений проку рором органом, уповноваженим здійснювати відповідні функ ції у спірних правовідносина х) своєї позиції по суті спору , доводами апеляційної скарг и прокурора та її вимогам не в исловили та заперечень проти позовних вимог ФОП ОСОБА_3 не навели.

Апеляційна скарга також не містить посилань на те, що зді йснене позивачем переобладн ання квартири в офісне примі щення порушує права та охоро нювані законом інтереси інши х осіб, зокрема, власників інш их квартир в будинку №73 по вул . Катерининській у м. Одесі.

Відповідно до ст. 320 ЦК Україн и власник має право використ овувати своє майно для здійс нення підприємницької діяль ності, крім випадків, встанов лених законом. Законом можут ь бути встановлені умови вик ористання власником свого ма йна для здійснення підприємн ицької діяльності.

Стаття 383 ЦК України виокрем лює випадок обмеження власни ка квартири у здійсненні ним права розпорядження нею та в икористання для здійснення п ідприємницької діяльності, а саме, заборону використання квартири для промислового в иробництва. Як вбачається з т ехнічного паспорту квартири АДРЕСА_1 у м. Одесі, станом на 18.09.2009р. остання повністю пере обладнана під нежитлове прим іщення, що не суперечить вимо гам ч.1 ст. 383 ЦК України.

Враховуючи викладене, судо ва колегія вважає, що у зв' яз ку із фактичною зміною стату су спірних приміщень з житло вих на нежитлові позивач нар азі є власником цих нежитлов их приміщень і суд правомірн о визнав за ним право власнос ті за оскарженим рішенням.

Враховуючи викладене, суд а пеляційної інстанції дійшов до висновку, що оскаржене ріш ення господарського суду Оде ської області від 04.11.2009р. слід з алишити без змін, апеляційну скаргу заступника прокурора Приморського району м. Одеси - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 ГП К України, колегія суддів

Постановила:

Рішення господар ського суду Одеської області від 04.11.2009р. по справі №20/180-09-4795 залиш ити без змін, апеляційну скар гу - без задоволення.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає зако нної сили з дня її прийняття. Постанова суду апеляційної інстанції може б ути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарсь кого суду України.

Головуючий суддя М.А. Мишкіна

Суддя В.І. Жеков

Суддя Л.О. Будішевська