Постанова

від 20.09.2011 по справі 20/180-09-4795

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" вересня 2011 р. Справа № 20/180-09-4795

Вищий господарський суд Ук раїни у складі колегії судді в:

Ткаченко Н.Г. - головуючог о,

Катеринчук Л.Й., Коробенка Г .П.

розглянувши матеріали

касаційних скарг Першого заступника про курора Одеської області,

Виконавчого комітету Одес ької міської ради

на постанову Одеського апеляційного го сподарського суду від 30.06.2011р.

у справі господарського суду Одесь кої області

за позовом фізичної особи - підприєм ця ОСОБА_1

до Одеської міської ради

третя особа без самостійни х вимог на предмет спору на ст ороні відповідача

Виконавчий комітет О деської міської ради

про визнання права власності

за участю представник ів:

позивача: не з' явився,

відповідача: не з' явив ся,

третьої особи: не з' яви вся,

прокуратури: Савицька О.В. (прокурор Генеральної про куратури України, за посв.

від 20.07.2005р. № 231)

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-під приємець ОСОБА_1 звернувс я до господарського суду Оде ської області з позовом до Од еської міської ради про визн ання права власності на нежи тлові приміщення, розташован і за адресою: АДРЕСА_1, у від повідності із технічним пасп ортом.

Свої вимоги позивач мот ивував тим, що згідно свідоцт ва про право власності, видан ого Жовтневою райадміністра цією 18.10.2001р. на підставі дубліка тів договорів купівлі-продаж у та дарування від 19.01.2001р. та 21.09.2001р ., йому на праві власності нале жить трьохкімнатна квартира АДРЕСА_1, яка в подальшому була ним переобладнана у неж итлові офісні приміщення, на які було отримано технічний паспорт від 18.09.2009р., однак докум ентів підтверджуючих право в ласності на спірне приміщенн я отримано не було.

Рішенням господарсько го суду Одеської області від 04.11.2009р., залишеним без змін пост ановою Одеського апеляційно го господарського суду від 30.0 6.2011р., у справі №20/180-09-4795 позовні вим оги задоволено повністю. Виз нано за ФОП ОСОБА_1 право в ласності на нежитлові приміщ ення, розташовані за адресою : АДРЕСА_1, у відповідності із технічним паспортом від 18. 09.2009р.

Не погоджуючись з ріше нням та постановою, перший за ступник прокурора Одеської о бласті та виконавчий комітет Одеської міської ради зверн улись з касаційними скаргами до Вищого господарського су ду України, в яких просять їх с касувати. При цьому перший за ступник прокурора Одеської о бласті просить направити спр аву на новий розгляд до суду 1-х інстанції, а виконавчий ком ітет Одеської міської ради п росить прийняти нове рішення про відмову в задоволенні по зову, мотивуючи скарги поруш енням судами норм матеріальн ого та процесуального права.

Колегія суддів, приймаю чи до уваги межі перегляду сп рави в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи з астосування норм матеріальн ого та процесуального права при винесенні оспорюваних су дових актів, знаходить необх ідним касаційну скаргу першо го заступника прокурора Одес ької області задовольнити по вністю, а касаційну скаргу ви конавчого комітету Одеської міської ради - частково, врахо вуючи наступне.

Задовольняючи позов, го сподарський суд 1-ї та 2-ї інста нції керувався положенням с т.ст. 181, 316, 317, 319, 320, 321, 382, 383, п.п. 1, 2 ст. 331 ЦК Ук раїни, ст.ст. 7, 8 Житлового кодек су України, ст. 12 ЗУ "Про привати зацію державного житлового ф онду" та виходив з того, що поз ивач є законним власником кв артири, який може на свій розс уд здійснювати ремонт і змін и у квартирі, в результаті чог о після проведеного позиваче м переобладнання загальна пл оща квартири АДРЕСА_1 прак тично не змінилася (збільшил ася на 1,4 кв.м. за рахунок влашту вання прорізу у внутрішній н екапітальній стіні), що не суп еречить законодавству та не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб , приміщення відповідає вимо гам щодо його експлуатації з а цільовим призначенням, одн ак відсутність належних прав овстановлюючих документів н а нежитлові приміщення не да є позивачу змогу здійснювати у законному порядку свою під приємницьку діяльність та ко ристуватися правами, наданим и законом власнику.

Відповідно до ст. 15 ЦК Ук раїни та ст.20 ГК України кожна особа, суб' єкт господарюва ння та споживач мають право н а захист свого цивільного пр ава у разі його порушення.

Згідно ст.1 ГПК України п ідприємства, установи, орган ізації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють пі дприємницьку діяльність без створення юридичної особи, мають право звертатись до го сподарського суду за захисто м своїх порушених прав або ох оронюваний законом інтересі в.

Відповідно до ст. 33 ГПК У країни кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підст аву своїх вимог і заперечень .

Доказів того, що відпов ідач претендує на відповідне право власності позивача чи перешкоджає останньому у ре алізації його права на належ не йому на праві власності ма йно, що в свою чергу потребує з ахисту в судовому порядку, ма теріали справи не містять і позивачем суду не надано, на щ о суд 1-ї та 2-ї інстанції уваги н е звернув, залишивши дану обс тавину без дослідження та оц інки.

Слід також зазначити, щ о зміст позовних вимог свідч ить про те, що суть спору звод иться до намагань позивача в судовому порядку отримати п равовстановлюючий документ на переобладнану ним кварти ру із жилої в офісне (нежиле) п риміщення, що в разі задоволе ння такого позову призведе д о зміни статусу жилих приміщ ень у квартирі позивача на н ежилі всупереч встановленог о порядку для здійснення так ого переведення.

Так, відповідно до ст. 4 Ж итлового Кодексу Українсько ї РСР жилі будинки, а також жил і приміщення в інших будівля х, що знаходяться на територі ї Української РСР, утворюють житловий фонд, до якого наряд у з іншим входять і жилі будин ки (частини будинків), кварти ри, що належать громадянам на праві приватної власності (п риватний житловий фонд).

Спірне нерухоме майно, що належить позивачу на прав і власності (Свідоцтво про пр аво власності на квартиру № 1 065), є приватним житловим фондо м.

Відповідно до ст. 8 Житло вого кодексу Української РСР переведення придатних для п роживання жилих будинків і ж илих приміщень у будинках де ржавного і громадського житл ового фонду в нежилі, як прави ло, не допускається. У винятко вих випадках переведення жи лих будинків і жилих приміще нь у нежилі може здійснювати ся за рішенням органів, зазна чених у частині другій статт і 7 цього Кодексу, а саме викон авчого комітету обласної, мі ської (міста республікансько го підпорядкування) Ради нар одних депутатів.

Доказів винесення відп овідним органом місцевого са моврядування рішення щодо п ереведення спірного жилого п риміщення у нежиле матеріали справи не містять, що судом п опередніх інстанцій при вине сені оскаржуваних рішень так ож враховано не було.

Не погоджується колегі я і з застосуванням судом поп ередніх інстанцій до спірних правовідносин положень ст. 320 , 383 ЦК України з огляду на таке.

Відповідно до ст. 320 Ц К України власник має право в икористовувати своє майно дл я здійснення підприємницько ї діяльності, крім випадків, в становлених законом. Законом можуть бути встановлені умо ви використання власником св ого майна для здійснення під приємницької діяльності.

За своїм змістом навед ена норма закріплює право вл асника майна використовуват и його у підприємницькій дія льності, однак судом не врахо вано, що спір у даній справі ви ник не з підстав неможливос ті здійснення позивачем підп риємницької діяльності шлях ом використання свого майна , а з підстав відсутності у поз ивача правовстановлюючого д окумента на нежиле приміщенн я, що свідчить про наявність р ізних обставин, які породжую ть різні способи захисту пор ушеного права.

Що ж до ст. 383 ЦК України, т о вона визначає права власни ка житлового будинку (кварти ри), якою спірне офісне (нежиле ) приміщення не являється.

Відповідно до ст. 11110 Госп одарського процесуального к одексу України підставам и для скасування або зміни рі шення місцевого чи апеляційн ого господарського суду або постанови апеляційного гос подарського суду є порушення або неправильне застосуванн я норм матеріального чи проц есуального права.

З огляду на викладене, оскільки судами першої та ап еляційної інстанції неправи льно застосовано норми мате ріального права та не дослід жено в повному обсязі матері али та обставини справи, що м ають суттєве значення для ро згляду спору, всі винесені су дові рішення підлягають ска суванню із передачею справи до місцевого господарського суду на новий розгляд.

Керуючись ст. 1115, 1117, 1118, 1119 - 11112 Гос подарського процесуального кодексу України, Вищий госпо дарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу перш ого заступника прокурора Оде ської області задовольнити повністю.

Касаційну скаргу виконавч ого комітету Одеської місько ї ради задовольнити частково .

Постанову Одеського апеля ційного господарського суду від 30.06.2011р. та рішення господар ського суду Одеської області від 04.11. 2009р. у справі № 20/180-09-4795 скас увати.

Справу направити до господ арського суду Одеської облас ті на новий розгляд.

Головуючий суддя : Н.Г. Ткаченко

Судді: Л.Й. Катеринчук

Г.П. Коробенко