Ухвала

від 22.05.2008 по справі 15/264-07-7219

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

15/264-07-7219

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

22 травня 2008 р.                                                                                   № 15/264-07-7219  

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. –головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Котовської квартирно-експлуатаційної частини району, м. Котовськ Одеської області (далі –Котовська КЕЧ району)

на рішення господарського суду Одеської області від 19.02.2008 та

постанову  Одеського апеляційного господарського суду від 25.03.2008

зі справи № 15/264-07-7219

за позовом  Одеської єпархії Української Православної Церкви, м. Одеса             (далі –Одеська єпархія)

до Балтської районної ради, м. Балта Одеської області, та

Котовської КЕЧ району

про визнання права власності на майно та зобов'язання виконати певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Одеської області від 19.02.2008 (суддя Петров В.С.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 25.03.2008 (колегія суддів у складі: суддя                      Картере В.І. –головуючий, судді Жеков В.І., Пироговський В.Т.), позов задоволено:

визнано за Одеською єпархією право власності на Балтсько-Феодосіївський чоловічий монастир з єдиним майновим комплексом;

зобов'язано Котовську КЕЧ району передати Одеській єпархії у власність будівлі, які входили до майнового комплексу колишнього Свято-Покровського Балтсько-Феодосіївського чоловічого монастиря.

Котовська КЕЧ району звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати частково, а постанову суду апеляційного господарського суду повністю. Скаржником також подано клопотання про відновлення пропущеного строку подання касаційної скарги, яке мотивовано тим, що в період з 26.04.2008 по 04.05.2008 державні установи України, у тому числі й судові, не працювали, а відтак касаційну скаргу Котовська КЕЧ району подала в перший наступний за вихідними днями робочий день.

Згідно зі статтею 110 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) касаційна скарга може бути подана протягом одного місяця з дня набрання рішенням місцевого господарського суду чи постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Проте, якщо встановлений законом процесуальний строк пропущено, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи може визнати причину пропуску строку поважною і відновити пропущений строк, як це передбачено статтею 53 цього Кодексу.

З огляду на наведене Вищий господарський суд України вважає, що строк на касаційне оскарження в даному випадку був пропущений з поважних причин і підлягає відновленню.

Водночас суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність повернення касаційної скарги з огляду на таке.

Відповідно до статті 45 і частини першої статті 46 ГПК України заяви про оскарження рішень, ухвал, постанов  господарського суду оплачуються державним митом (крім випадків, встановлених законодавством) у порядку  і розмірі, встановлених законодавством України.

Порядок і розмір сплати державного мита в Україні встановлено Декретом Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 № 7-93 "Про державне мито" (далі – Декрет).

Відповідно до підпункту "а" пункту 2 статті 3 Декрету ставку державного мита із позовних заяв майнового характеру встановлено в розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, з урахуванням  розміру ставки державного мита, сплаченого Одеською єпархією за подання позову до місцевого господарського суду, при поданні касаційної скарги у справі Котовською КЕЧ району мало бути сплачено державне мито в сумі 51 грн., фактично ж за платіжним дорученням від 05.05.2008 № 9 перераховано лише 25,50 грн. мита.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1113 ГПК України касаційна скарга на приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.

Проте відповідно до частини третьої статті 1113 ГПК України після усунення обставин, зазначених, зокрема у пункті 4 частини першої цієї статті, сторона у справі має право повторно подати касаційну скаргу.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 8 Декрету сплачене скаржником державне мито в сумі 25,50 грн. підлягає поверненню з державного бюджету.

Керуючись статтею 53, пунктом 4 частини першої та частиною другою статті 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

1. Відновити Котовській квартирно-експлуатаційній частині району пропущений строк подання касаційної скарги.

2. Касаційну скаргу на рішення господарського суду Одеської області від 19.02.2008 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 25.03.2008 зі справи № 15/264-07-7219 повернути Котовській квартирно-експлуатаційні частині району.

3. Повернути Котовській квартирно-експлуатаційній частині району державне мито в сумі 25,50 грн. Видачу  довідки на  повернення державного мита  доручити господарському суду Одеської області.

Суддя                                                                                                 В. Селіваненко

Суддя                                                                                                 І. Бенедисюк

Суддя                                                                                                 Б. Львов