Постанова

від 05.07.2011 по справі 42/210

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" липня 2011 р. Справа № 42/210

Вищий господарський суд України у складі колегії суд дів:

головуючого

суддів: Демидової А.М.,

Воліка І.М. (доповідача),

Шевчук С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Акціонерної енергопоста чальної компанії "Київенерго " в особі структурного відокр емленого підрозділу "Енергоз бут Київенерго"

на рішення від 07.09.2010

господарського суду міст а Києва

на постанову від 14.04.2011

Київського апеляційного господарського суду

у справі № 42/210

господарського суду міста Києва

за позовом Акціонерної енергопост ачальної компанії "Київенерг о" в особі структурного відок ремленого підрозділу "Енерго збут Київенерго"

до Управління освіти Голосі ївської районної у місті Киє ві державної адміністрації

про стягнення 534049, 17 грн.

В судове засідання прибу ли представники сторін:

позивача ОСОБА_1 (дов. від 22.04.2011 № Д 07/20 11/04/22-28);

відповідача не з' явились;

Відповідно до Розпорядж ення секретаря першої судово ї палати Вищого господарсько го суду України від 01.07.2011 року, у зв' язку з відпусткою судді Жукової Л.В., розгляд справи з дійснюється колегією суддів у наступному складі: головую чий-суддя - Демидова А.М., судді - Волік І.М. (доповідач), Шевчу к С.Р.

ВСТАНОВИВ:

У червні 2010 року позива ч - Акціонерна енергопостач альна компанія "Київенерго" в особі структурного відокрем леного підрозділу "Енергозбу т Київенерго" (надалі - АЕК "Ки ївенерго" в особі СВП "Енергоз бут Київенерго") звернулася д о господарського суду з позо вом до Управління освіти Гол осіївської районної у місті Києві державної адміністрац ії (надалі - Управління осві ти Голосіївської РДА у місті Києві, відповідач) про стягне ння заборгованості за постач ання теплової енергії по дог овору № 3040042 від 01.02.2004 у сумі 483576,25 грн ., а також інфляційних втрат у розмірі 23082,13 грн., 5521,57 грн. - 3% річн их та пені у сумі 21869,22 грн.

07.09.2010 позивач у судовому зас іданні подав клопотання про припинення провадження у спр аві в частині позовних вимог про стягнення основного бор гу у сумі 483576,25 грн. з посиланням на те, що зазначена сума забор гованості відповідачем спла чена під час розгляду справи у суді, в іншій частині позива ч позов підтримав.

Рішенням господарського с уду міста Києва від 07.09.2010 у спра ві № 42/210 (суддя Палам ар П.І.), залишеним без змін пос тановою Київського апеляцій ного господарського суду від 14.04.2011 (колегія суддів: Пантеліє нко В.О. - головуючий, судді - Верховець А.А., Гарник Л.Л.), пров адження у справі № 42/210 в частині вимог про стягне ння 483576,25 грн. боргу припинено; в іншій частині позов АЕК "Київ енерго" задоволено частково; стягнуто з Управління освіт и Голосіївської районної у м істі Києві державної адмініс трації на користь АЕК "Київен ерго" 23082,13 грн. збитків внаслідо к інфляції за час прострочен ня, 5521,57 грн. 3% річних з простроче ної суми, 1000,00 грн. пені, 5340,49 грн. ви трат по оплаті державного ми та, 236,00 грн. витрат на інформаці йно-технічне забезпечення су дового процесу; у позові в інш ій частині відмовлено.

Не погоджуючись з постанов леними судовими актами судів попередніх інстанцій, позив ач - АЕК "Київенерго" в особі С ВП "Енергозбут Київенерго" зв ернувся до Вищого господарсь кого суду України з касаційн ою скаргою, в якій просить ріш ення господарського суду міс та Києва від 07.09.2010 та постанову Київського апеляційного гос подарського суду від 14.04.2011 в час тині зменшення нарахованої п ені за прострочення виконанн я зобов' язання скасувати та прийняти в цій частині нове р ішення, яким задовольнити по зовні вимоги про стягнення п ені у повному обсязі. В обґрун тування своїх вимог скаржник посилається на те, що судами п опередніх інстанцій порушен о норми матеріального та про цесуального права, зокрема, ч астину 3 ст. 551 Цивільного кодек су України, ст. ст. 47, 32, 43, 83 Господа рського процесуального коде ксу України, оскільки вирішу ючи питання про зменшення пе ні суди не встановили наявно сті тих обставин, з якими зако н пов' язує можливість зменш ити розмір нарахованих штраф них санкцій та без обґрунтув ання зменшили розмір пені, що є підставою для скасування о скаржуваних рішень в цій час тині. В решті судові акти не ос каржуються.

Відповідач не скористався правом, наданим ст. 1112 Господа рського процесуального коде ксу України, та відзив на каса ційну скаргу позивача до Вищ ого господарського суду Укра їни не надіслав, що не перешко джає касаційному перегляду с удового акту, який оскаржуют ься.

Перевіряючи юридичну оці нку встановлених судом факти чних обставин справи та їх по вноту, Вищий господарський с уд України, заслухавши суддю -доповідача, представника по зивача та перевіривши матері али справи, дійшов висновку, щ о касаційна скарга не підляг ає задоволенню з наступних п ідстав.

Судові акти перевіряються касаційною інстанцією тільк и в оскаржуваній частині, з ог ляду на те, що позивач не погод жується з рішенням суду в час тині зменшення пені, посилаю чись на невірне застосування судами частини 3 ст. 551 Цивільно го кодексу України, ст. 83 ГПК Ук раїни, які надають право суду зменшувати розмір пені у вин яткових випадках, оскільки с удом не встановлено тих обст авин, які є підставою для заст осування даних законодавчих положень.

Як встановлено місцевим го сподарським судом, позивач з аявив до стягнення, в тому чис лі, 21869,22 грн. пені, яка розрахова на, виходячи з умов пункту 3.5 До датку № 4 до Договору № 3040042 від 01.0 2.2004, згідно якого, у разі неспла ти за теплову енергію до кінц я розрахункового періоду ене ргопостачальна організація нараховує пеню на суму факти чного боргу в розмірі 0,5% за кож ен день прострочення платежу по день фактичної сплати, але не більше суми, обумовленої ч инним законодавством, а отже з урахуванням Закону Україн и "Про відповідальність за не своєчасне виконання грошови х зобов' язань", пеня нарахов ана у розмірі, що не перевищує подвійної облікової ставки НБУ в межах скороченого стро ку позовної давності.

Втім, місцевий господарськ ий суд дійшов висновку про не обхідність зменшення розмір у пені до 1000,00 грн., мотивувавши с вою правову позицію приписам и частини 1 ст. 233 Господарськог о кодексу України, взявши до у ваги ступінь виконання зобов ' язання відповідачем (на ча с розгляду справи основна за боргованість погашена у повн ому обсязі), розмір простроче ної суми, майновий стан сторі н, а також положеннями статті 83 Господарського процесуаль ного кодексу України. Апеляц ійний господарський суд пого дився з такими висновками мі сцевого суду залишаючи оскар жуване рішення без змін з тих же підстав.

Колегія суддів Вищого госп одарського суду України пого джується з такою правовою по зицією судів попередніх інст анцій з огляду на наступне.

Відповідно до статті 233 Госп одарського кодексу України, у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно ве ликі порівняно із збитками к редитора, суд має право зменш ити розмір санкцій; при цьому повинно бути взято до уваги: с тупінь виконання зобов' яза ння боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зо бов' язанні; не лише майнові , але й інші інтереси сторін, щ о заслуговують на увагу. Анал огічні положення містяться в частині 3 ст. 551 Цивільного коде ксу України.

Зі змісту згаданих правови х норм вбачається, що як право зменшувати розмір штрафних санкцій, так і право оцінюват и поважність підстав для так ого зменшення, належить суду .

Таким чином, висновки попер едніх судових інстанцій про обґрунтованість заявлених п озовних вимог та зменшення р озміру пені на підставі ст. 233 Г осподарського кодексу Украї ни, ст. 83 Господарського проце суального кодексу України, є законними, відповідають фак тичним обставинам та наявним в матеріалах справи доказам , нормам матеріального і проц есуального права.

З огляду на наведене, не при ймаються до уваги посилання скаржника на те, що обставини , які визнані судом достатнім и для зменшення розміру штра фних санкцій, не є поважними. К рім того, такі посилання факт ично є спробою переоцінки об ставин справи.

В той же час, відповідно до с татті 1117 Господарського проце суального кодексу України, п ереглядаючи у касаційному по рядку судові рішення, касаці йна інстанція на підставі вс тановлених фактичних обстав ин справи перевіряє застосув ання судом першої чи апеляці йної інстанції норм матеріал ьного і процесуального права . Касаційна інстанція не має п рава вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних до казів над іншими, збирати нов і докази або додатково перев іряти докази.

Враховуючи викладене, дово ди касаційної скарги не можу ть бути підставою для скасув ання оскаржуваних судових рі шень у справі, а тому, рішення та постанову судів попередні х інстанцій слід залишити бе з змін, так як вони ухвалені пр и повному з' ясуванні судами всіх обставин справи та при в ірному правозастосуванні.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119-11111 Гос подарського процесуального кодексу України, Вищий госпо дарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Акц іонерної енергопостачально ї компанії "Київенерго" в особ і структурного відокремлено го підрозділу "Енергозбут Ки ївенерго" залишити без задов олення.

Постанову Київського ап еляційного господарського с уду від 14.04.2011 та рішення господа рського суду міста Києва від 07.09.2010 у справі № 42/210 залишити без змін.

Головуючий, суддя А .М. Демидова

Судді : І .М. Волік

С.Р . Шевчук