Постанова

від 29.06.2006 по справі 03/1711

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

03/1711

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

          01033, м.Київ,  вул.Жилянська 58-б                                                       тел. 284-37-31

Іменем   України

                                          П О С Т А Н О В А

29.06.06 р.                                                                                                    № 03/1711                                                                                

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий                                                                                Федоров  М. О.

Судді                                                                                          

                                                                                                         Міщенко  П. К.

                                                                                                         Рудченко С.Г.

При секретарі судового засіданні Коробко О.І.

за участю представників сторін - згідно протоколу судового засідання від 29.06.2006р. (в матеріалах справи)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ВАТ «Смілянський завод металевих виробів», м. Сміла на ухвалу господарського суду Черкаської області від 15.05.2006 року

у справі №03/1711 (суддя Єфименко В.В.)

за заявою          ПП «Супой-Рибак 1», м. Черкаси

до          ВАТ «Смілянський завод металевих виробів», м. Сміла

про          витребування майна з незаконного чужого володіння

ВСТАНОВИВ:

В березні 2006р. ПП «Супой-Рибак 1», м. Черкаси звернулось до господарського суду Черкаської області з позовною заявою до ВАТ «Смілянський завод металевих виробів», м. Сміла про витребування майна з незаконного чужого володіння.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 24.03.2006р. клопотання позивача про забезпечення позову і накладення арешту на кошти відповідача в сумі 508 362грн. в розмірі вартості належного позивачу обладнання, інструменту, гофрокоробів, а також відходів жерсті, деревини і пакувального паперу задоволено частково: накладено арешт на:

-          жерсть в кількості 200025 кг на суму 113 014,00 грн.;

-          деревину в кількості 47,33 м куб. на суму 1 656,00 грн.;

-          пакувальний папір у кількості 15 807 кг на суму 3 952,00 грн.;

-          гофрокороб у кількості 3 923 шт. на   суму 4 356,00 грн.;

-          обладнання в кількості 18 одиниць (а.с.76).

          Ухвалою від 11.05.2006р. місцевий господарський суд залучив до участі у справі №03/1711 в якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору «Укрінбанк»в особі Черкаської філії (а.с.235).

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 15.05.2006 року по справі №03/1711 задоволено клопотання Директора ПП «Супой-Рибак 1»О.П.Шеїна про вилучення та передачу спірного майна підприємства Черкаській філії АТ «Укрінбанк»(а.с.205).

Не погоджуючись з винесеною ухвалою суду першої інстанції, відповідач звернувся до Київського міжобласного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Черкаської області від 15.05.2006р. по справі № 03/1711 про вилучення та передачу спірного майна підприємства Черкаській філії АТ «Укрінбанк».

Апеляційна скарга вмотивована тим, що при винесені оскаржуваної ухвали, місцевим господарським судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи.

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 20.06.2006р., згідно ст. 98 ГПК України, апеляційна скарга була прийнята до провадження, а розгляд справи призначено на 29.06.2006р.

Перед початком судового засідання головуючий суддя оголосив розпорядження Заступника Голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду про заміну в складі колегії суддів, відповідно до ст. 42 Закону України «Про судоустрій України».

Черкаська філія АТ «Укрінбанк», у складеному в порядку ст.96 ГПК України відзиві № 1017/13 від 29.05.2006р., проти вимог апеляційної скарги заперечує.

ПП «Супой-Рибак 1»надало доповнення до відзиву № 75 від 27.06.2006р.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу ВАТ «Смілянський завод металевих виробів», м. Сміла слід задовольнити, а ухвалу місцевого суду скасувати за наступних підстав.

У відповідності до п.4 частини третьої ст.129 Конституції України, та ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський   суд  приймає  тільки  ті  докази,  які  мають значення для справи.  Обставини справи, які  відповідно  до  законодавства  повинні бути  підтверджені  певними  засобами  доказування,   не    можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності зі ст. 43 ГПК України наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності, і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили. (Роз‘яснення ВАСУ від 10.12.1996 р. № 02-5/422 “Про судове рішення”).

А як зазначається в частині першій ст. 32  ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський   суд   у  визначеному  законом  порядку  встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до п.п. 2, 3 Роз‘яснень Пленуму Вищого арбітражного суду України від 10.12.1996 р. № 02-5/422 «Про судове рішення»–рішення господарським судом повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом та повинно ґрунтуватись на повному з‘ясуванні фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.

Як вбачається з матеріалів справи, разом з заявленим позовом про витребування майна із незаконного володіння, яким відповідач користувався згідно договору №7 від 26.02.2004р. у період з 01.03.2004р. по 31.12.2004р. (а.с.2-3) позивач звернувся з клопотанням про забезпечення позову і накладення арешту на кошти відповідача в сумі 508 363 грн. в розмірі вартості належного позивачу обладнання, інструменту, гофрокоробів, а також відходів жесті, деревини і пакувального паперу (а.с.3), яке господарським судом першої інстанції задоволено та застосовано заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на спірне майно, передбачені ст. 67 ГПК України (а.с.76).

В ході розгляду справи позивач звернувся з клопотанням про вилучення та передачу спірного майна підприємства Черкаській філії АТ «Укрінбанк»(а.с.138), яке судом задоволено та відповідно до ухвали від15.05.2006р. спірне майне передано  на зберігання третій особі. У вказаній ухвалі місцевий господарський суд зазначає, що вказані дії вчинено судом з метою збереження спірного майна в інтересах обох сторін та усунення можливості його знищення (а.с.250).

Проте, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду не погоджується з висновками господарського суду першої інстанції, оскільки по-перше, клопотання, яке заявлено ПП «Супой-Рибак 1»про вилучення та передачу спірного майна підприємства Черкаській філії АТ «Укрінбанк» не ґрунтується на законі та суперечить ст. 67 ГПК України, де не передбачено такого заходу забезпечення позову, як передача спірного майна на збереження третій особі.

По-друге, в своїй ухвалі від 15.05.2006р. господарський суд Черкаської області не зазначив законних підстав передачі спірного майна на відповідальне збереження третій особі.

На думку колегії суддів апеляційної інстанції, накладення арешту на спірне майно достатньо для забезпечення позову. Вилучення ж майна та передача його третій особі не доцільно, оскільки руйнує технологічну лінію.

До того ж, як вбачається з матеріалів справи, відсутні дані про те, що  ухвала від 24.03.2006р.  про накладення арешту порушується стороною.

Враховуючи викладене вище судова колегія Київського міжобласного апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом порушено норми матеріального і процесуального права та приписи ст. 43 ГПК щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду усіх об ставин справи в їх сукупності, що призвело до прийняття ухвали, яка не відповідає вимогам закону.

В зв'язку з чим, ухвала господарського суду Черкаської області від 15.05.2006р. у справі № 03/1711 підлягає скасуванню.

Керуючись ч.1 ст. 80, ст. 99, ст. 101, ст. 102, п. 2 ст. 103, п. 1.4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу ВАТ «Смілянський завод металевих виробів», м. Сміла на ухвалу господарського суду Черкаської області від 15.05.2006 року по справі №03/1711 задовольнити.

2.          Ухвалу господарського суду Черкаської області від 15.05.2006 року у справі №03/1711  скасувати повністю.

3.          В заявленому Директором ПП «Супой-Рибак 1»О.П.Шеїним клопотанні про вилучення та передачу спірного майна підприємства Черкаській філії АТ «Укрінбанк»–відмовити.

4.          Матеріали справи № 03/1711 повернути до господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий                                                                                Федоров  М. О.

Судді                                                                                          

                                                                                                         Міщенко  П. К.

                                                                                                         Рудченко С.Г.