Рішення

від 07.07.2011 по справі 11/45/2011/5003

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.u a

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

07 липня 2011 р. Спр ава 11/45/2011/5003

за позовом Жмеринськ ої об'єднаної державної пода ткової інспекції

до товариства з об меженою відповідальністю «К ристал»

третя особа Головне управл іння державного казначейств а України у Вінницькій облас ті

про стягнення 898 522,22 г рн. заборгованості за бюджет ною позичкою

С уддя В. Матвійчук

при секретарі судового засідання Т. Кармаліта, за уча стю представників:

від позивача - ОСОБА_1 за довіреністю № 12886/10/10-013/1 від 08.12.2010р.,

від відповідача - ОСО БА_2 за довіреністю б/н від 05.05.2011р.,

третьої особи - ОСОБ А_3 за довіреністю № 15-40/59 від 0 4.01.2011р..

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стяг нення з товариства з обмежен ою відповідальністю «Криста л»простроченої заборговано сті перед державою в сумі 898 522,22 грн., в тому числі 264 700,00 грн. - суми основного боргу, 633 822,22 грн. - пені .

Позов мотивовано тим, що на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 12.11.1993р. № 929 «Про державний контракт і д ержавне замовлення на сільсь когосподарську продукцію, си ровину і продовольство на 1994 р ік», відповідно до договору № 05 від 14.06.1994р. Браїлівському цукр овому заводу надано кошти бю джетної позички в сумі 2 178 415 тис . крб. для надання авансів сіль ськогосподарським товарови робникам під контракти на по ставку цукрових буряків до д ержавних ресурсів в 1994 році. Зг ідно з п.2.5 договору ТОВ «Крист ал» (Браїлівський цукровий з авод) зобов'язане було забезп ечити повне повернення Асоці ації «Вінницяцукор»одержан ої позички до 31.10.1994р.. Проте, відп овідач залишок простроченої бюджетної позички станом на 01.01.1999р. в сумі 264,7 тис. грн. не викон ав, а тому вважається таким, що прострочив.

Відповідач в листі від 09.06.2 011р. та його представник при ро згляді справи, заперечує про ти позову, посилаючись на те, щ о згідно даних бухгалтерсько го обліку товариства, така за боргованість відсутня. Крім того, вказує, що згідно довідк и Жмеринської ОДПІ № 5513/10/24-033 від 07.06.2011р. заборгованість ТОВ «Кр истал»по податкам і зборам (о бов' язковим платежам) відсу тня.

Представник третьої особи позов підтримує в повному об сязі.

Розглянувши матеріали спр ави, заслухавши пояснення уч асників процесу, оцінивши на явні у справі докази, на засад ах всебічного, повно і об'єкти вного розгляду в судовому пр оцесі всіх обставин справи в їх сукупності, судом встанов лено наступне.

14 червня 1994 року між господар ською асоціацією «Вінницяцу кор»та Брайлівським цукрови м заводом укладено договір п ро надання бюджетної позички за умовами якого Асоціація « Вінницяцукор»надає Браїлів ському цукровому заводу кош ти бюджетної позички, а Брайл івський цукровий заводом за безпечує використання її за призначенням і повернення ра зом з вартістю кредиту у вста новлений строк.

Відповідно до п. 2.1. договору Асоціація зобов' язується п ерерахувати на рахунок Брайл івського цукрового заводу бю джетну позичку в сумі 2178415 тис. к рб.. для надання авансів сільс ькогосподарським товаровир обникам під контракти на пос тавку цукрових буряків до де ржавних ресурсів в 1994 році за п лату у розмірі 30 відсотків річ них строком до 31 жовтня 1994 року .

Відповідно до п. 2.5 цього дого вору Браїлівський цукровий з авод зобов' язався забезпеч ити повне повернення одержан ої позички в сумі 2178415 тис. грн. д о 31 жовтня 1994 року.

Окрім вказаного договору, позивач, як на підставу позов них вимог, посилається на лис ти Асоціації «Вінницяцукор »про надання додаткових пози чок.

Так, матеріали справи міс титься лист Асоціації «Вінни цяцукор»№ 05-01-80 від 21.07.1994р. в якому зазначено, що Браїлівському цукровому заводу на умовах договору № 5 від 14.06.1994р. надана до даткова державна позичка в с умі 2 637 254 820 карбованців.

В листі Асоціації «Вінниця цукор»№ 05-01-89 від 25.08.1994р. зазначено , що Браїлівському цукровом у заводу на умовах договору № 5 від 14.06.1994р. надана додаткова де ржавна позичка в сумі 5 820 254 820 ка рбованців.

В листі Асоціації «Вінниця цукор»№ 05-01-91 від 30.08.1994р. зазначено , що Браїлівському цукровому заводу на умовах договору № 5 від 14.06.1994р. надана додаткова поз ичка в сумі 7600 млн. карбованців .

В листі Асоціації «Вінниця цукор»№ 05-01-103 від 07.10.1994р. зазначен о, що Браїлівському цукровом у заводу на умовах договору № 05 від 14.06.1994р. надана додаткова по зичка в сумі 129 672 тисяч карбов анців.

Проте, доказів надання бюдж етної позички ні позивачем н і третьою особою не надано. Як доказ виконання умов догово ру позивач вказує акт звірки розрахунків по бюджетній по зичці станом на 01 жовтня 1996 рок у згідно з яким за Браїлівськ им цукровим заводом рахуєтьс я заборгованість в сумі 335,9 тис . грн., та акт інвентаризації з аборгованості по бюджетній п озичці станом на 01.01.1999р. в якому визначена заборгованість в сумі 264,7 тис. грн..

Відповідно до п. 1 Статуту за критого акціонерного товари ства «Кристал», товариство с творене за рішенням установч их зборів шляхом викупу труд овим колективом майна Брайлі вського цукрового заводу. То вариство з обмеженою відпові дальністю «Кристал»заснова но шляхом перетворення суб' єкта підприємницької діяльн ості закритого акціонерного товариства «Кристал»(п. 1.1. Ста туту ТОВ «Кристал»).

З урахуванням встановлени х обставин суд дійшов наступ них висновків.

Відповідно до Прикінцевих та Перехідних положень Циві льного кодексу України від 16.0 1.2003р. Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після на брання ним чинності. Щодо цив ільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивіль ним кодексом України, положе ння цього Кодексу застосовую ться до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують і снувати після набрання ним ч инності. Зважаючи, що правові дносини які є предметом розг ляду в даній справі виникли д о набрання чинності Цивільни м кодексом України та продов жують існувати після набранн я ним чинності, до вказаних пр авовідносин застосовуються положення цього Кодексу.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні п рава та обов'язки виникають і з дій осіб, що передбачені акт ами цивільного законодавств а, а також із дій осіб, що не пер едбачені цими актами, але за а налогією породжують цивільн і права та обов'язки, й серед п ідстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, п ередбачає договори та інші п равочини.

Як зазначено в ст. 174 Господар ського кодексу України, госп одарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господа рського договору та інших уг од, передбачених законом, а та кож з угод, не передбачених за коном, але таких, які йому не с уперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільно го кодексу України зобов'яза нням є правовідносини, в яком у одна сторона (боржник) зобов 'язана вчинити на користь дру гої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплат ити гроші тощо) або утриматис я від певної дії, а кредитор ма є право вимагати від боржник а виконання його обов'язку. Та ке ж положення містить і ст. 173 Г осподарського кодексу Украї ни, в якій зазначено, що господ арським визнається зобов'яза ння, що виникає між суб'єктом г осподарювання та іншим учасн иком (учасниками) відносин у с фері господарювання з підста в, передбачених цим Кодексом , в силу якого один суб'єкт (зоб ов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинит и певну дію господарського ч и управлінсько-господарсько го характеру на користь іншо го суб'єкта (виконати роботу, п ередати майно, сплатити грош і, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а і нший суб'єкт (управнена сторо на, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'яза ної сторони виконання її обо в'язку.

Як вбачається із матеріалі в справи предметом позову є с тягнення боргу за договором про надання фінансової пози ки.

В силу ст. 1046 ЦК України за дог овором позики одна сторона (п озикодавець) передає у власн ість другій стороні (позичал ьникові) грошові кошти або ін ші речі, визначені родовими о знаками, а позичальник зобов 'язується повернути позикода вцеві таку ж суму грошових ко штів (суму позики) або таку ж к ількість речей того ж роду та такої ж якості.

У відповідності до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має пр аво на одержання від позичал ьника процентів від суми поз ики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмі р і порядок одержання процен тів встановлюються договоро м. Якщо договором не встановл ений розмір процентів, їх роз мір визначається на рівні об лікової ставки Національног о банку України.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України по зичальник зобов'язаний повер нути позикодавцеві позику (г рошові кошти у такій самій су мі або речі, визначені родови ми ознаками, у такій самій кіл ькості, такого самого роду та такої самої якості, що були пе редані йому позикодавцем) у с трок та в порядку, що встановл ені договором.

В силу ст. 629 Цивільного кодек су України зазначено, що дого вір є обов'язковим для викона ння сторонами.

Згідно зі ст. 526 Цивільного ко дексу України, ст. 193 Господарс ького кодексу України зобов' язання має виконуватися нале жним чином відповідно до умо в договору та вимог цих Кодек сів, інших актів цивільного з аконодавства, а за відсутнос ті таких умов та вимог - відпов ідно до звичаїв ділового обо роту або інших вимог, що звича йно ставляться.

Одностороння відмова від з обов'язання або одностороння зміна його умов не допускаєт ься, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Ци вільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 527 Цивільно го кодексу України боржник з обов'язаний виконати свій об ов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інш е не встановлено договором а бо законом, не випливає із сут і зобов'язання чи звичаїв діл ового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язан ні має право вимагати доказі в того, що обов'язок виконуєть ся належним боржником або ви конання приймається належни м кредитором чи уповноважено ю на це особою, і несе ризик на слідків непред'явлення такої вимоги.

Матеріали справи не містят ь належних доказів (первинни х документів) виконання дого вору про надання бюджетної п озички № 05 від 14.06.1994 р. зі сторони Асоціації. Крім того, в матері алах справи відсутні і доказ и повернення Браїлівським цу кровим заводом бюджетної поз ички Асоціації, як визначен о п.2.5 договору. Акт звірки розр ахунків по бюджетній позичці станом на 01 жовтня 1996 року, на як ий посилається позивач, свід чить про наявність заборгова ності у АТ «Кристал»по бюдже тній позичці, отриманій в 1994 ро ці в розмірі 335,9 тис. грн.. Однак, даний акт не містить посилан ь на договір про надання бюдж етної позички № 05 від 14.06.1994 р.. В ак ті інвентаризації заборгова ності по бюджетній позичці с таном на 01.01.1999р., проведеної між Асоціацією «Віннияцукор»та управлінням Державного казн ачейства у Вінницькій област і, за Браїлівським цукровим з аводом визначено заборгован ість по бюджетній позичці в р озмірі 264,7 тис. грн.. Вказану сум у заборгованості позивачем заявлено до стягнення, однак розрахунку даної суми з поси ланням на первинні документи , останнім не надано. Відпові дно до пояснень позивача та т ретьої особи, договір та дока зи його виконання надати не в идається за можливе у зв' яз ку з їх відсутністю. При цьому суд зазначає, що в силу ст. 34 Го сподарського процесуальног о кодексу України Обставини справи, які відповідно до зак онодавства повинні бути підт верджені певними засобами до казування, не можуть підтвер джуватися іншими засобами до казування. Положення ст. 33 цьо го Кодексу обов' язок доказу вання покладають на сторін.

За таких обставин, суд дійшо в висновку, що позивачем не до ведено обставин в підтвердже ння позовних вимог, а відтак і наявності заборгованості в сумі 264 700 грн. у ТОВ «Кристал»за договором про надання бюдже тної позички № 05 від 14.06.1994 р..

Судом також розглянуто вим огу позивача про стягнення 633 82,22 грн. пені.

Відповідно до ст. 611 Цивільно го кодексу України, у разі пор ушення зобов'язання настають правові наслідки, встановле ні договором або законом, зок рема сплата неустойки, відшк одування збитків та морально ї шкоди.

Згідно з ч. 3 ст. 549 Цивільного к одексу України пенею є неуст ойка, що обчислюється у відсо тках від суми несвоєчасно ви конаного грошового зобов'яза ння за кожен день прострочен ня виконання.

Згідно ч.6 ст. 232 Господарсько го кодексу України, нарахува ння штрафних санкцій за прос трочення виконання зобов' я зання, якщо інше не встановле но законом або договором, при пиняється через шість місяці в від дня, коли зобов' язання мало бути виконано.

Штрафними санкціями у Госп одарському кодексі України в изнаються господарські санк ції у вигляді грошової суми (н еустойка, штраф, пеня), яку уча сник господарських відносин зобов' язаний сплатити у ра зі порушення ним правил здій снення господарської діяльн ості, невиконання або ненале жного виконання господарськ ого зобов' язання (ч.1 ст. 230 ГК У країни).

Частиною 4 статті 231 Господар ського кодексу України перед бачено, що у разі якщо розмір ш трафних санкцій законом не в изначено, санкції застосовую ться в розмірі, передбаченом у договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановле но договором у відсотковому відношенні до суми невиконан ня частини зобов'язання, або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відн ошенні до суми зобов'язання н езалежно від ступеня його ви конання, або у кратному розмі рі до вартості товарів (робіт , послуг).

Відповідно до ч.1 ст.624 Цивіль ного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання вста новлено неустойку, то вона пі длягає стягненню у повному р озмірі, незалежно від відшко дування збитків.

Зважаючи на недоведеність наявності заборгованості за договором про надання бюдже тної позички № 05 від 14.06.1994 р., відс утні правові підстави для ст ягнення пені. Крім того, умов ами договору не визначено ві дповідальність у вигляді пен і за несвоєчасне виконання з обов' язань за договором, що виключає можливість її нара хування.

В силу ст. 32 Господарського п роцесуального кодексу Украї ни, доказами у справі є будь-як і фактичні дані, на підставі я ких господарський суд встано влює наявність чи відсутніст ь обставин, на яких ґрунтують ся вимоги і заперечення, а так ож інші обставини, які мають з начення для правильного вирі шення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Госпо дарського процесуального ко дексу України докази подають ся сторонами та іншими учасн иками судового процесу. Обст авини справи, які відповідно до законодавства повинні бу ти підтверджені певними засо бами доказування, не можуть п ідтверджуватися іншими засо бами доказування. Господарсь кий суд оцінює докази за свої м внутрішнім переконанням, щ о ґрунтується на всебічному, повному і об' єктивному роз гляді в судовому процесі всі х обставин справи в їх сукупн ості, керуючись законом. Ніяк і докази не мають для господа рського суду заздалегідь вст ановленої сили. Визнання одн ією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторон а обґрунтовує свої вимоги аб о заперечення для господарсь кого суду не є обов' язковим .

За змістом статті 33 Господа рського процесуального коде ксу України, обов'язок доказу вання та подання доказів роз поділяється між сторонами, в иходячи з того, хто посилаєть ся на юридичні факти, які обґр унтовують його вимоги і запе речення.

Враховуючи наведене, суд ді йшов висновку про відмову в з адоволенні позову з розподі лом судових витрат за правил ами ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.43, 33, 43, 49, 82, 84, 85, 115 Го сподарського процесуальног о кодексу України, -

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити.

Повне рішення складено 11.07.2011р.

Суддя В. Матвійч ук

віддрук. прим.:

1 - до справи