Рішення

від 16.06.2011 по справі 5020-850/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

16 червня 2011 року справа № 5020-850/2011

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “УкрГРИТ”(54001, м. Миколаїв, ву л. Спаська, буд. 70/2, ідентифікац ійний код 33310770)

до Товариства з обмежено ю відповідальністю “Спільне підприємство технопарка “Ко рабел”(99001, м. Севастополь, ву л. Гер. Севастополя, буд. 13, іден тифікаційний код 30628492)

про стягнення 128788,73 грн.,

Суддя Погребняк О.С.

за участю представників:

позивача: ОСОБА_1 - пре дставник, довіреність б/н від 25.05.2010;

відповідача: ОСОБА_2 - представник, довіреність б/н від 15.06.2011;

суть спору:

Товариство з обмежено ю відповідальністю “УкрГРИТ ” звернулось до господарског о суду м.Севастополя з позово м до Товариства з обмеженою в ідповідальністю “Спільне пі дприємство технопарка “Кора бел” про стягнення 128788,73 грн., з я ких 103517,50 грн. - сума інфляційни х витрат, 25271,23 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги обґр унтовані тим, що 13.09.2007 господарс ьким судом м.Севастополя у сп раві № 20-12/148-9/178 було винесено ріш ення про стягнення з ТОВ “Спі льне підприємство технопарк а “Корабел” на користь ТОВ “У крГРИТ” заборгованості в сум і 280535,23 грн. Постановою Севастоп ольського апеляційного госп одарського суду від 30.10.2007 рішен ня суду першої інстанції у сп раві № 20-12/148-9/178 було залишено без змін, а постановою державног о виконавця від 11.03.2008 було відкр ито виконавче провадження з примусового виконання наказ у у справі № 20-12/148-9/178, який фактичн о було виконано лише 26.05.2011.

Таким чином, позивач проси ть суд окремо стягнути з відп овідача суму інфляційних вит рат та 3 % річних від суми основ ного боргу за період з 26.05.2008 по 26. 05.2011.

Ухвалою від 01.06.2011 позовна зая ва прийнята до розгляду, пору шено провадження у справі № 502 0-850/2011.

У судовому засіданні 16.06.2011 пі дтримав підтримав позовні ви моги.

Відповідач у судовому засі данні з доводами позовних ви мог не погодився, зазначивши , що розрахунок 3 % річних зробл ено без врахування позовної давності, а індекс інфляції з астосовано без надання його детального розрахунку. Також відповідач вважає недоведен ими збоку позивача обставини існування порушеного зобов` язання та вважає відсутніми підстави для застосування ча стини 2 статті 625 Цивільного ко дексу України.

Представникам сторін у суд овому засіданні були роз`ясн ені їх процесуальні права і о бов`язки, передбачені стаття ми 20, 22, 78 Господарського процес уального кодексу України.

Розглянувши матеріа ли справи, заслухавши по яснення представників сторі н, дослідивши надані докази, с уд вважає позовні вимоги обг рунтованими та підлягаючими задоволенню виходячи з наст упного.

13.09.2007 господарським судо м м.Севастополя у справі № 20-12/148- 9/178 було винесено рішення про с тягнення з ТОВ “Спільне підп риємство технопарка “Корабе л” на користь ТОВ “УкрГРИТ” з аборгованості в сумі 280535,23 грн.

Постановою Севастопольськ ого апеляційного господарсь кого суду від 30.10.2007 рішення суду першої інстанції у справі № 20 -12/148-9/178 було залишено без змін (а. с.8-11).

У порядку статті 116 Господар ського процесуального кодек су України був виданий наказ на примусове виконання озна ченого рішення суду.

Постановою державного вик онавця від 11.03.2008 було відкрито в иконавче провадження з приму сового виконання наказу у сп раві № 20-12/148-9/178.

Згідно з частиною 2 статті 35 Г осподарського процесуально го кодексу України, факти, вст ановлені рішенням господарс ького суду (іншого органу, яки й вирішує господарські спори ), за винятком встановлених рі шенням третейського суду, пі д час розгляду однієї справи , не доводяться знову при вирі шенні інших спорів, в яких бер уть участь ті самі сторони.

Враховуючи викладене, факт наявності заборгованості ві дповідача перед позивачем є встановленим та не потребує додаткового доказування.

За приписами статті 193 Госп одарського кодексу України т а статей 525, 526 Цивільного кодек су України зобов' язання пов инні виконуватись належним ч ином відповідно до умов дого вору та вимог цих Кодексів, ін ших актів цивільного законод авства, а за відсутності таки х умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно с тавляться. Одностороння відм ова від зобов' язання або од ностороння зміна його умов н е допускається, якщо інше не в становлено договором або зак оном.

Відповідно до частини друг ої статті 193 Господарського ко дексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, н еобхідних для належного вико нання нею зобов'язання, врахо вуючи інтереси другої сторон и та забезпечення загального сподарського інтересу. Поруш ення зобов'язань є підставою для застосування господарсь ких санкцій, передбачених ци м Кодексом, іншими законами а бо договором.

Із наведеною нормою коресп ондує стаття 611 Цивільного код ексу України, згідно з якою, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, в становлені договором або зак оном, зокрема, сплата неустой ки.

Порушенням зобов' язання є його невиконання або викон ання з порушенням умов, визна чених змістом зобов' язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України ).

Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України , боржник, який прострочив вик онання грошового зобов'язанн я, на вимогу кредитора зобов'я заний сплатити суму боргу з у рахуванням встановленого ін дексу інфляції за весь час пр острочення, а також три проце нти річних від простроченої суми, якщо інший розмір проце нтів не встановлений договор ом або законом.

Інфляційні збитки є наслід ком інфляційних процесів в е кономіці, а тому їх слід вважа ти складовою частиною основн ого боргу, а нарахування 3 % річ них по грошових розрахунках є визначеною законом платою боржника за користування гро шовими коштами кредитора.

Крім того, Вищий господарсь кий суд України в Інформайці йному листі від 20.11.2008 № 01-8/865 «Про п рактику застосування у виріш енні спорів деяких норм чинн ого законодавства (за матері алами справ, розглянутих Вер ховним Судом України)»зазнач ив, що чинне законодавство не заперечує звернення кредито ра до господарського суду з в имогою щодо стягнення з борж ника суми, на яку заборговані сть за грошовим зобов'язання м підвищена в порядку індекс ації, а також процентів річни х від простроченої суми за пе ріод після прийняття судом р ішення про стягнення відпові дної заборгованості.

Право кредитора вимагати с плату боргу з урахуванням ін дексу інфляції та процентів річних є способом захисту йо го майнового права та інтере су, суть яких полягає у відшко дуванні матеріальних втрат к редитора від знецінення грош ових коштів внаслідок інфляц ійних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржн ика за користування утримува ними ним грошовими коштами, н алежними до сплати кредитору .

Верховний Суд України визн ав правильними висновки госп одарських судів стосовно стя гнення інфляційних нарахува нь та процентів річних на існ уючу заборгованість за невик онаним зобов'язанням, виходя чи з такого.

Згідно зі статтями 598-609 ЦК Укр аїни рішення суду про стягне ння боргу не є підставою для п рипинення грошового зобов'яз ання.

Водночас, приписи статті 625 Ц К України не заперечують зве рнення кредитора з вимогою п ро стягнення з боржника, який прострочив виконання грошов ого зобов'язання, суми, на яку заборгованість за грошовим з обов'язанням підвищена в пор ядку індексації, а також проц ентів річних від прострочено ї суми за невиконання грошов ого зобов'язання, зокрема, за п еріод після прийняття судом відповідного рішення (постан ова Верховного Суду України від 30.09.2008 № 1/384-07).

За таких обставин, суд прихо дить до висновку про наявніс ть у позивача права на зверне ння до суду з позовом про стяг нення з відповідача 3 % річних та інфляційних витрат, нарах ованих окремо на суму боргу,с тягнуту за рішення суду, але н е виконану фактично протягом тривалого періоду.

Дослідивши період, за який п озивач просить суд стягнути з відповідача 3 % річних та інф ляційні втрати, судом встано влено, що виконавче провадже ння з примусового виконання наказу суду у справі № 20-12/148-9/178 бу ло відкрито постановою держа вного виконавця від 11.03.2008. Позив ач в якості періоду стягненн я вказує 26.05.2008-26.05.2011.

Початкова дата є більш пізн ьою, ніж дата відкриття викон авчого провадження у справі, однак суд зазначає, що це не с уперечить жодним вимогам чин ного законодавства, визначен ня змісту позовних вимог є пр авом саме позивача.

Що стосується кінцевої дат и - 26.05.2011, то саме така дата взят а позивачем виходячи з дати п овного виконання державною в иконавчою службою наказу суд у № 20-12/148-9/178 та перерахування з ра хунку відділу державної вико навчої служби на користь ТОВ УкрГРИТ»суми, яка надійшла в ід боржника - ТОВ “Спільне п ідприємство технопарку “Кор абел” (а.с. - зворот).

Відповідач, відповідно до с татті 33 Господарського проце суального кодексу України, н е представив суду доказів то го, що ним сума боргу на підста ві рішення суду у справі № 5020-12/14 8-9/178 була перерахована позивач еві раніше, ніж 26.05.2011.

За таких обставин, суд вважа є обгрунтованими вимоги пози вача про стягнення з відпові дача 3 % річних та інфляційних втрат саме за період з 26.05.2008 по 26. 05.2011.

При цьому, посилання відпов ідача у відзиві на позовну за яву про перевищення позиваче м заявленого до стягнення пе ріоду на 1 день та вихід за меж і встановленого законом трир ічного строку позовної давно сті суд не може визнати обґру нтованими.

Частиною 3 статті 267 Цивільно го кодексу України встановле но, що позовна давність засто совується судом лише за заяв ою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

За правилами господарсько го судочинства така заява (кл опотання) має подаватися до с уду у письмовому вигляді.

В даному випадку від ТОВ “Сп ільне підприємство технопар ка “Корабел” жодних заяв про застосування позовної давно сті суду не подавало, у зв`язку з чим, з відповідача підлягає стягненню сума 3 % річних в роз мірі 25271,23 грн.

Перевіривши наданий позив ачем розрахунок індексу інфл яції, суд, з урахуванням Листа Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97Р «Рекомендації відно сно застосування індексів ін фляції про розгляді судових справ», вважає, що сума інфляц ійного відшкодування у зв' я зку із застосуванням індексу інфляції складає 103517,50 грн., сам розрахунок, здійснений пози вачем, суд вважає вірним (а.с.8).

Відповідно до статей 44, 49 Гос подарського процесуального кодексу України при задовол енні позову витрати по оплат і державного мита та витрати на інформаційно-технічне за безпечення судового процесу покладаються на відповідача .

На підставі викладеного, ке руючись статтями 49, 82-85, 116, 117 Госпо дарського процесуального ко дексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з о бмеженою відповідальністю “ Спільне підприємство техноп арка “Корабел” (99001, м. Севаст ополь, вул. Гер. Севастополя, б уд. 13, ідентифікаційний код 30628492 ) на користть Товариства з о бмеженою відповідальністю “ УкрГРИТ” (54001, м. Миколаїв, вул . Спаська, буд. 70/2, ідентифікаці йний код 33310770) 103517,50 грн. (сто три тисячі п`ятсот сімнадцять гр ивень, 50 копійок) інфляційних втрат та 25271,23 грн. (двадцять п`ят ь тисяч двісті сімдесят одна гривня, 23 копійки) - 3 % річних.

3. Стягнути з Товариства з о бмеженою відповідальністю “ Спільне підприємство техноп арка “Корабел” (99001, м. Севаст ополь, вул. Гер. Севастополя, б уд. 13, ідентифікаційний код 30628492 ) на користть Товариства з о бмеженою відповідальністю “ УкрГРИТ” (54001, м. Миколаїв, вул . Спаська, буд. 70/2, ідентифікаці йний код 33310770) витрати на опла ту державного мита у розмірі 1287,89 грн., витрати на інформаційно-технічне забез печення судового процесу у р озмірі 236,00 грн.

Накази видати після набрання рішен ням законної сили.

Суддя підпис О.С. Погребняк

Рішення оформлено і п ідписано

в порядкустатті 84 Господарс ького

процесуальногокодексу Укр аїни 17.06.2011