Постанова

від 21.07.2011 по справі 5020-850/2011

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕ ЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 липня 2011 року Справа № 5020-850/2011

Севастопольсь кий апеляційний господарськ ий суд у складі колегії судді в:

головуючого судді Плута В.М.,

суддів Борис ової Ю.В.,

Гон таря В.І.,

за участю представників ст орін:

позивача: ОСОБА_1., дов. № б/н від 25.05.2010;

відповідача: ОСОБА_2 , дов. № б/н від 15.06.2011;

розглянувши апеляційну ск аргу товариства з обмежен ою відповідальністю "Спільне підприємство технопарку "Ко рабел" на рішення господарсь кого суду міста Севастополя (суддя Погребняк О.С.) від 16 черв ня 2011 року у справі № 5020-850/2011

за позовом товари ства з обмеженою відповідаль ністю "УкрГРІТ"

до товариства з обмежен ою відповідальністю "Спільне підприємство технопарку "Ко рабел"

про стягнення 128788,73 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою ві дповідальністю “УкрГРИТ” зв ернулось до господарського с уду м. Севастополя з позовом д о Товариства з обмеженою від повідальністю “Спільне підп риємство технопарку “Корабе л” про стягнення 128788,73 грн., з яки х 103517,50 грн. - сума інфляційних в итрат, 25271,23 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги обґру нтовані тим, що 13.09.2007 господарсь ким судом м. Севастополя у спр аві № 20-12/148-9/178 було винесено ріше ння про стягнення з ТОВ “Спіл ьне підприємство технопарку “Корабел” на користь ТОВ “Ук рГРИТ” заборгованості в сумі 280535,23 грн. Постановою Севастопо льського апеляційного госпо дарського суду від 30.10.2007 рішенн я суду першої інстанції у спр аві № 20-12/148-9/178 було залишено без з мін, а постановою державного виконавця від 11.03.2008 було відкри то виконавче провадження з п римусового виконання наказу у справі № 20-12/148-9/178, який фактично було виконано лише 26.05.2011.

Таким чином, позивач просит ь суд окремо стягнути з відпо відача суму інфляційних витр ат та 3 % річних від суми основн ого боргу за період з 26.05.2008 по 26.05.2 011.

Рішенням господарського с уду м. Севастополя від 16.06.2011 у сп раві № 5020-850/2011 позов задоволено, с тягнуто з Товариства з обмеж еною відповідальністю “Спіл ьне підприємство технопарку “Корабел” на користь позива ча 103517,50 грн. інфляційних втрат т а 25271,23 грн. - 3 % річних.

Не погодившись з цим судом а ктом, Товариство з обмеженою відповідальністю “Спільне п ідприємство технопарку “Кор абел” звернулось до Севастоп ольського апеляційного госп одарського суду з апеляційно ю скаргою, в якій просить ріше ння суду першої інстанції ск асувати, прийняти нове рішен ня, яким у задоволенні позовн их вимог відмовити.

Доводи відповідача, виклад ені в апеляційній скарзі, пол ягають у тому, що рішенням гос подарським судом м. Севастоп оля від 13.09.2007 у справі № 20-12/148-9/178 стя гнуто заборгованість за векс елем, у зв`язку з чим, переважн ому застосуванню підлягає За кон України "Про обіг векселі в в Україні", Уніфікований зак он про переказні векселі та п рості векселі, а стаття 625 Циві льного кодексу України не пі длягає застосуванню. Також в ідповідач вважає, що не було д осліджено матеріали виконав чого провадження та не з`ясов ано підстав тривалого невико нання рішення суду.

Також в апеляційній скарзі відповідач посилається на н еобхідність застосування по зовної давності та на підпис ання позовної заяви особою, я ка не уповноважена на вчинен ня такої дії.

У судовому засіданні позив ач надав відзив на позов, в яко му вважає доводи апеляційної скарги безпідставними та ві дсутніми підстави для скасув ання рішення суду першої інс танції.

Розглянувши справу в поряд ку статті 101 Господарського пр оцесуального кодексу Україн и, суд апеляційної інстанції встановив.

13.09.2007 господарським судом м. С евастополя у справі № 20-12/148-9/178 бу ло винесено рішення про стяг нення з ТОВ “Спільне підприє мство технопарку “Корабел” н а користь ТОВ “УкрГРИТ” забо ргованості в сумі 280535,23 грн.

Постановою Севастопольськ ого апеляційного господарсь кого суду від 30.10.2007 рішення суду першої інстанції у справі № 20 -12/148-9/178 було залишено без змін (а. с.8-11).

У порядку статті 116 Господар ського процесуального кодек су України був виданий наказ на примусове виконання озна ченого рішення суду.

Постановою державного вик онавця від 11.03.2008 було відкрито в иконавче провадження з приму сового виконання наказу у сп раві № 20-12/148-9/178.

Позивач просить суд окремо стягнути з відповідача суму інфляційних витрат та 3 % річн их від суми основного боргу з а період невиконання судовог о рішення - з 26.05.2008 по 26.05.2011.

Вислухавши пояснення прис утніх у судовому засіданні п редставників сторін, досліди вши обставини справи та ріше ння суду першої інстанції на предмет його відповідності нормам матеріального та проц есуального права, суд апеляц ійної інстанції приходить до висновку про відсутність пі дстав для задоволення апеляц ійної скарги та скасування о скаржуваного рішення виходя чи з наступного.

Згідно з частиною 2 статті 35 Г осподарського процесуально го кодексу України, факти, вст ановлені рішенням господарс ького суду (іншого органу, яки й вирішує господарські спори ), за винятком встановлених рі шенням третейського суду, пі д час розгляду однієї справи , не доводяться знову при вирі шенні інших спорів, в яких бер уть участь ті самі сторони.

Факт наявності заборгован ості відповідача перед позив ачем є встановленим судовим рішенням та не потребує дода ткового доказування.

Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив вик онання грошового зобов'язанн я, на вимогу кредитора зобов'я заний сплатити суму боргу з у рахуванням встановленого ін дексу інфляції за весь час пр острочення, а також три проце нти річних від простроченої суми, якщо інший розмір проце нтів не встановлений договор ом або законом.

Інфляційні збитки є наслід ком інфляційних процесів в е кономіці, а тому їх слід вважа ти складовою частиною основн ого боргу, а нарахування 3 % річ них по грошових розрахунках є визначеною законом платою боржника за користування гро шовими коштами кредитора.

Крім того, Вищий господарсь кий суд України в Інформацій ному листі від 20.11.2008 № 01-8/865 "Про пра ктику застосування у вирішен ні спорів деяких норм чинног о законодавства (за матеріал ами справ, розглянутих Верхо вним Судом України)" зазначив , що чинне законодавство не за перечує звернення кредитора до господарського суду з вим огою щодо стягнення з боржни ка суми, на яку заборгованіст ь за грошовим зобов'язанням п ідвищена в порядку індексаці ї, а також процентів річних ві д простроченої суми за періо д після прийняття судом ріше ння про стягнення відповідно ї заборгованості.

Право кредитора вимагати с плату боргу з урахуванням ін дексу інфляції та процентів річних є способом захисту йо го майнового права та інтере су, суть яких полягає у відшко дуванні матеріальних втрат к редитора від знецінення грош ових коштів внаслідок інфляц ійних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржн ика за користування утримува ними ним грошовими коштами, н алежними до сплати кредитору .

Згідно зі статтями 598-609 ЦК Укр аїни рішення суду про стягне ння боргу не є підставою для п рипинення грошового зобов'яз ання.

Водночас, приписи статті 625 Ц К України не заперечують зве рнення кредитора з вимогою п ро стягнення з боржника, який прострочив виконання грошов ого зобов'язання, суми, на яку заборгованість за грошовим з обов'язанням підвищена в пор ядку індексації, а також проц ентів річних від прострочено ї суми за невиконання грошов ого зобов'язання, зокрема, за п еріод після прийняття судом відповідного рішення (постан ова Верховного Суду України від 30.09.2008 № 1/384-07).

За таких обставин, судова ко легія погоджується з висновк ом господарського суду м. Сев астополя про наявність у поз ивача права на звернення до с уду з позовом про стягнення з відповідача 3 % річних та інфл яційних витрат, нарахованих окремо на суму боргу, стягнут у за рішення суду, але не викон ану фактично протягом тривал ого періоду.

Можливість стягнення з бор жника суми, на яку заборгован ість за грошовим зобов'язанн ям підвищена в порядку індек сації, а також процентів річн их від простроченої суми за п еріод після прийняття судом рішення підтверджено постан овою Верховного Суду України від 21.02.2011 у справі № 14/65-09-1897, при том у, що в силу статті 111-28 Господар ського процесуального кодек су України, рішення Верховно го Суду України, прийняте за н аслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застос ування судом (судами) касацій ної інстанції одних і тих сам их норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єк тів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльн ості нормативно-правовий акт , що містить зазначену норму п рава, та для всіх судів Україн и.

Посилання відповідача на н еобхідність застосування За кону України "Про обіг вексел ів в Україні", Уніфікованого з акону про переказні векселі та прості векселі судова кол егія вважає безпідставним, о скільки з моменту набрання ч инності рішенням суду у спра ві № 20-12/148-9/178 ТОВ “Спільне підпри ємство технопарку “Корабел” набуває перед ТОВ “УкрГРИТ” грошове зобов`язання по спла ті 280535,23 грн., при тому, що частина 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює відповід альність за прострочення сам е грошового зобов'язання.

Норми Закону України "Про об іг векселів в Україні", Уніфік ованого закону про переказні векселі являлись правовою п ідставою для виникнення грош ового зобов`язання.

Дослідивши період, за який п озивач просить суд стягнути з відповідача 3 % річних та інф ляційні втрати, судом встано влено, що виконавче провадже ння з примусового виконання наказу суду у справі № 20-12/148-9/178 бу ло відкрито постановою держа вного виконавця від 11.03.2008. Позив ач в якості періоду стягненн я вказує 26.05.2008-26.05.2011.

Початкова дата є більш пізн ьою, ніж дата відкриття викон авчого провадження у справі, однак судова колегія погодж ується з тим, що це не суперечи ть жодним вимогам чинного за конодавства, визначення зміс ту позовних вимог та періоду стягнення є правом саме пози вача.

Що стосується кінцевої дат и - 26.05.2011, то саме така дата взят а позивачем виходячи з дати п овного виконання державною в иконавчою службою наказу суд у № 20-12/148-9/178 та перерахування з ра хунку відділу державної вико навчої служби на користь ТОВ "УкрГРИТ" суми, яка надійшла в ід боржника - ТОВ “Спільне п ідприємство технопарку “Кор абел”.

Відповідач, згідно зі статт ею 33 Господарського процесуа льного кодексу України, не пр едставив суду доказів того, щ о ним сума боргу на підставі р ішення суду у справі № 5020-12/148-9/178 бу ла перерахована позивачеві р аніше, ніж 26.05.2011.

При цьому, посилання відпов ідача на необхідність дослід ження матеріалів виконавчог о провадження судова колегія не може визнати обґрунтован ими.

Відповідно до статті 33 Госп одарського процесуального к одексу України, кожна сторон а повинна довести ті обстави ни, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і зап еречень. Докази подаються ст оронами та іншими учасниками судового процесу.

Судова колегія зазначає, що відповідач, будучи стороною виконавчого провадження, ма є доступ до його матеріалів т а, у випадку існування доказі в відсутності його вини у три валому невиконанні рішення с уду, має змогу надати суду нео бхідні докази, чого зроблено не було.

За таких обставин, суд вважа є обґрунтованими вимоги пози вача про стягнення з відпові дача 3 % річних та інфляційних втрат саме за період з 26.05.2008 по 26. 05.2011.

При цьому, посилання відпов ідача в апеляційній скарзі н а невірне застосування судом першої інстанції статті 267 Ци вільного кодексу України суд ова колегія не може визнати о бґрунтованим.

Відповідно до частини 1 стат ті 254 Цивільного кодексу Украї ни, строк, що визначений рокам и, спливає у відповідні місяц ь та число останнього року ст року.

Таким чином, позивач вірно о значив трирічний строк з 26.05.2008 п о 26.05.2011. Позовна давність в дано му випадку не закінчилась.

Крім того, частиною 3 статті 267 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давн ість застосовується судом ли ше за заявою сторони у спорі, з робленою до винесення ним рі шення.

В даному випадку ТОВ “Спіль не підприємство технопарку “ Корабел” у відзиві на позов л ише звертало увагу на пропус к позовної давності на 1 день. Однак жодних заяв про застос ування позовної давності суд у не подавалось.

Відповідач у власній апеля ційній скарзі також посилаєт ься на підписання позовної з аяви неуповноваженою особою .

Однак, судова колегія вважа є такі доводи безпідставними з огляду на статтю 61 Господар ського процесуального кодек су України, відповідно до яко ї питання про прийняття позо вної заяви вирішується судде ю, якому вона була передана у п орядку, встановленому частин ою третьою статті 2-1 цього код ексу.

Суд також вважає за необхі дне звернути увагу на частин у 4 статті 92 Цивільного кодекс у України, якою встановлено, щ о якщо члени органу юридично ї особи та інші особи, які відп овідно до закону чи установч их документів виступають від імені юридичної особи, поруш ують свої обов'язки щодо пред ставництва, вони несуть солі дарну відповідальність за зб итки, завдані ними юридичній особі.

Поштова кореспонденція на правлялась судом позивачеві на адресу, яка міститься в Єди ному державному реєстрі юрид ичних осіб та фізичних осіб-п ідприємців, а матеріали спра ви містять відомості про отр имання позивачем такої корес понденції. Керівні органи по зивача, таким чином, мають мож ливість ознайомитись характ ером судового спору, що виник у даній справі. Однак, збоку с амого позивача відсутні жодн і посилання на підписання по зовної заяви неуповноважено ю особою та пред`явлення, у зв` язку з цим, до такої особи вимо г про відшкодування збитків.

Таким чином, судова колегі я вважає відсутніми підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішенн я суду першої інстанції.

Керуючись статтями 101, 103-105 Гос подарського процесуального кодексу України, Севастопол ьський апеляційний господар ський суд:

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товар иства з обмеженою відповідал ьністю “Спільне підприємств о технопарка “Корабел” залиш ити без задоволення.

2. Рішення господарського су ду м. Севастополя від 16 червня 2011 року у справі № 5020-850/2011 залишит и без змін.

Головуючий суддя В.М. Плут

Судді Ю.В. Б орисова

В.І. Гонтар

Розсилка:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "УкрГРІТ" (в ул. Спаська, 70/2,Миколаїв,54001)

Офіс Ю.Ф. "ОСОБА_1 та партн ери" (99029, м. Севастополь, пр. Ген. О стрякова, 54)

2. Товариство з обмеженою в ідповідальністю "Спільне під приємство технопарка "Корабе л" (вул. Гер. Севастополя, 13,Сева стополь,99001)