Постанова

від 02.02.2011 по справі 2а-7171/10/1070

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІ СТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 лютого 2011 року 2а-7171/10/1070

Київський окружний адм іністративний суд у складі:

головуючого судді Спирид онової В.О.,

за участю секретаря судов ого засідання Касянчук І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві адміністративну справу за п озовом Білоцерківської об' єднаної державної податково ї інспекції в Київській обла сті до товариства з обмежено ю відповідальністю «Інкомбу д»та товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз будінвест»про стягнення кош тів, отриманих за нікчемними правочинами,

ВСТАНОВИВ:

10.08.2010 року Білоцерківсь ка об' єднана державної пода ткова інспекція в Київській області (далі - позивач, Біло церківська ОДПІ) звернулася до Київського окружного адмі ністративного суду з позовом до товариства з обмеженою ві дповідальністю «Інкомбуд»(д алі - відповідач 1, ТОВ «Інком буд») та товариства з обмежен ою відповідальністю «Нафтог азбудінвест»(далі - відпові дач 2, ТОВ «Нафтогазбудінвест ») про стягнення з ТОВ «Нафтог азбудінвест»на користь ТОВ « Інкомбуд»коштів у розмірі 39256 00,00 грн., як вартість майна, отри маного за нікчемними правочи нами та стягнення з ТОВ «Інко мбуд»коштів у розмірі 3 925 600,00 грн., як вартість майна, отриманого за нікчемними пра вочинами.

В обґрунтування позовних в имог Білоцерківська ОДПІ пос илається на положення статей 207, 208 Господарського кодексу У країни (далі -ГК України).

Так, зазначає, що правочин в важається таким, що порушує п ублічний порядок, якщо він бу в спрямований на порушення к онституційних прав і свобод людини і громадянина, знищен ня, пошкодження майна фізичн ої або юридичної особи, держа ви, Автономної Республіки Кр им, територіальної громади, н езаконне заволодіння ним. Зг ідно з ч. 1 ст. 207 ГК України, який набрав чинності з 01.01.2004 року, го сподарське зобов'язання, що н е відповідає вимогам закону або вчинене з метою, яка завід омо суперечить інтересам дер жави й суспільства, або уклад ено учасниками господарськи х відносин з порушенням хоча б одним з них господарської к омпетенції (спеціальної прав осуб'єктності), може бути на ви могу однієї зі сторін, або від повідного органу державної в лади визнано судом недійсним повністю або в частині. У ч. 1 ст . 208 ГК України зазначено, що у р азі визнання недійсним госпо дарського зобов'язання як та кого, що вчинене з метою, яка з авідомо суперечить інтереса м держави і суспільства, то за наявності наміру в обох стор ін - у разі виконання зобов'яза ння обома сторонами - в доход д ержави за рішенням суду стяг ується все одержане ними за з обов'язанням, а у разі виконан ня зобов'язання однією сторо ною з другої сторони стягуєт ься в доход держави все одерж ане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшко дування одержаного. У разі на явності наміру лише у однієї зі сторін усе одержане нею по винно бути повернено другій стороні, а одержане останньо ю або належне їй на відшкодув ання виконаного стягується з а рішенням суду в доход держа ви.

Таким чином, позивач просит ь застосувати до відповідачі в адміністративно-господарс ьку санкцію, передбачену ст. 20 8 ГК України.

Представник відповідача 1 п роти позову заперечив з підс тав, викладених у письмових з апереченнях та зазначив, що п озивачем порушено строк заст осування адміністративно-го сподарських санкцій, встанов лений ст. 250 Господарського ко дексу України та просив відм овити у задоволенні позову. У судове засідання не з' явив ся, просив розгляд справи зді йснювати за відсутності його представника.

Відповідач 2 в судове засіда ння не з' явилися, хоча був на лежним чином повідомлений пр о дату, час та місце проведенн я судового засідання. Запере чень проти позову до суду не н адавав, заяв чи клопотань щод о розгляду справи за відсутн ості його представників до с уду не надсилав. Враховуючи в имоги ч. 6 ст. 71 Кодексу адмініст ративного судочинства Украї ни, суд вирішує справу на осно ві наявних доказів.

Вислухавши представника п озивача, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясув авши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оц інивши докази, які мають юрид ичне значення для розгляду с прави і вирішення спору по су ті, суд приходить до наступни х висновків.

ТОВ «Інкомбуд»зареєстрова не 17.06.2002 року відділом державно ї реєстрації виконавчого ком ітету Білоцерківської міськ ої ради (ідентифікаційний ко д 32059081) як суб' єкт підприємниц ької діяльності-юридична осо ба, відповідно до чого зробле но запис у журналі обліку реє страційних справ за № 26190664Ю0011637 т а видане свідоцтво про держа вну реєстрацію.

ТОВ «Інкомбуд»з 01.07.2002 року пе ребуває на обліку як платник податків у Білоцерківській ОДПІ, відповідно до довідки № 108 від 02.07.2002 року наданої Білоцер ківською ОДПІ.

24.09.2003 року Вишгородською райо нною державною адміністраці єю ТОВ «Нафтогазбудінвест»з ареєстроване як юридичну осо бу (ідентифікаційний код 32647496), в ідповідно до цього зроблено запис у журналі обліку реєст раційних справ за № 0689 та видан о свідоцтво про державну реє страцію. 24.09.2003 року (номер запис у 13341050001000995) свідоцтво про державн у реєстрацію замінено.

ТОВ «Нафтогазбудінвест»з 23.10.2003 року перебувало на обліку як платник податків в ДПІ у Ви шгородському районі, відпові дно до довідки № 423 від 23.10.2003 року наданої ДПІ у Вишгородськом у районі.

Відповідно до довідки № 67 ві д 25.01.2006 року ТОВ «Нафтогазбудін вест»взято на облік як платн ик податків у Житомирській О ДПІ (за місцезнаходженням юр идичної особи).

Як встановлено судом та під тверджується матеріалами сп рави, працівниками Білоцеркі вської ОДПІ з 01.02.2010 року по 18.02.2010 ро ку, на підставі направлень № 28 від 01.02.2010 року, № 50 від 13.02.2010 року, № 56 від 16.02.2010 року та відповідно до плану-графіку проведення пл анових виїзних перевірок про ведено планову виїзну переві рку ТОВ «Інкомбуд» з пит ань дотримання вимог податко вого законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.09.2009 року, валютно го та іншого законодавства з а період з 01.07.2007 року по 30.09.2009 року.

За результатами проведено ї перевірки складено акт про результати планової виїзної перевірки з питань дотриман ня вимог податкового, валютн ого та іншого законодавства ТОВ «Інкомбуд»від 23.02.2010 року № 5 23/23-2/32059081/34.

В ході проведення вищезазн аченої перевірки встановлен о та відображено у акті, що ТОВ «Інкомбуд»мало господарськ і взаємовідносини з ТОВ «Наф тогазбудінвест».

Так, TOB «Інкомбуд» у травні 2009 року було придбано послуги у TOB «Нафтогазбу дінвест», відповідно до : договору про надання реклам них послуг № 23/1 від 23.04.2009 року та а кту передачі-прийому виконан их робіт від 29.05.2009 року на загал ьну суму 350000,00 грн., в тому числі П ДВ 58333,33 грн., без ПДВ 291666,66 грн.; дого вору № 27/04-07 про надання маркети нгових послуг від 27.04.2009 року та акту прийому-передачі викона них робіт від 29.05.2009 року на зага льну суму 500000,00 грн., в тому числі ПДВ 83333,33 грн., без ПДВ 416666,67 грн.; дог овору підряду № 24/04-01 від 24.04.2009 рок у та акту прийому-передачі ви конаних робіт від 29.05.2009 року на загальну суму 3075600,00 грн., в тому ч ислі ПДВ 512600,00 грн., без ПДВ 2563000,00 гр н.

Вартість даних послуг вклю чено до складу витрат, пов'яза них з придбанням товарів, роб іт (послуг) за ІІ квартал 2009 рок у (рядок 04.1 Декларації з податк у на прибуток за ІІ квартал 2009 р оку).

Згідно з базою даних платни ків податків ДПА України TOB «Н афтогазбудінвест» зня то з обліку ДПІ у м. Житомирі (с права № 7/126Б від 07.08.2008 року). Підпри ємством подано до ДПІ у м. Жито мирі останню декларацію з по датку на прибуток підприємст ва за І квартал 2007 року з такими показниками: валовий дохід 234 51886,00 грн., валові витрати 23450459 грн. , нарахована сума податку 276 гр н. Остання декларація з подат ку на додану вартість подана до ДПІ у м. Житомирі за серпен ь 2007 року, з показниками: податк ові зобов'язання 4003,00 грн. (сума П ДВ), податковий кредит 3983,00 грн. ( сума ПДВ). Останній податкови й розрахунок комунального по датку подано до ДПІ у м. Житоми рі за ІІІ квартал 2007 року - зага льна чисельність за ІІІ квар тал 2007 року складає 8 осіб.

Працівниками ГВПМ Білоцер ківської ОДПІ при відпрацюва нні ТОВ «Інкомбуд»було встан овлено, що згідно відомостей бази автоматизованого співс тавлення податкового кредит у і податкових зобов'язань у р озрізі контрагентів TOB «Інком буд»було виявлено суттєві ро збіжності у декларуванні под аткового кредиту при здійсне нні фінансово-господарської діяльності в травні 2009 року з T OB «Нафтогазбудінвест».

При подальшому відпрацюва нні працівниками ГВПМ Білоце рківської ОДПІ було надіслан о запит до ГВПМ ДПІ у м. Жи томирі № 3271/7/26-31 від 03.11.2009 року щодо отримання копій документів, які підтверджують факт здій снення взаєморозрахунків TOB « Інкомбуд»з TOB «Нафтогазбудін вест». У відповіді, отриманої від ГВПМ ДПІ у м. Житоми рі № 8469/7/26-3 від 11.11.2009 року повідомл ено, що опитати засновника, ди ректора та головного бухгалт ера TOB «Нафтогазбудінвест»- ОСОБА_1 з приводу фінансово -господарських взаємовіднос ин з TOB «Інкомбуд»та витребува ти у нього документи, що підтв ерджують вищевказані взаємо відносини не є можливим, так я к відносно ОСОБА_1 порушен о кримінальну справу за ч. 3 ст . 212 КК України, а апеляційним су дом Хмельницької області вин есено обвинувальний вирок ві дносно ОСОБА_1 та застосов ано покарання у вигляді 5 рокі в позбавлення волі. Щодо фіна нсово-господарської діяльно сті TOB «Нафтогазбудінвест», ОСОБА_1 09.11.2009 року до ГВПМ ДПІ у м. Житомирі надано пояснення , в якому зазначено, що TOB «Нафто газбудінвест»з 2008 року фінанс ово-господарською діяльніст ю не займається.

Надаючи правову оцінку від носинам, що виникли між сторо нами, суд виходить з наступно го.

Стаття 203 Цивільного кодекс у України (далі - ЦК України) в изначає перелік вимог за яки ми правочин є чинним. Так, сере д вказаних вимог зазначено, щ о волевиявлення учасника пра вочину має бути вільним і від повідати його внутрішній вол і, правочин має вчинятися у фо рмі, встановленій законом, пр авочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним . В свою чергу, ч. 2 ст. 207 ЦК Україн и вказує, що правочин, який вчи няє юридична особа, підписує ться особами, уповноваженими на це установчими документа ми даної юридичної особи, дов іреністю, законом або іншими актами цивільного законодав ства та скріплюється печатко ю. При цьому, згідно з ч. 1 ст.215 ЦК України, підставою недійсно сті правочину є недодержання в момент вчинения правочину стороною (сторонами) вимог, як і встановлені частинами перш ою - третьою, п'ятою та шостою с т. 203 цього Кодексу. Тобто, право чин який вчинений не уповнов аженою на те особою та без її н алежного волевиявлення, не с кріплений належною печаткою такої юридичної особи - є нікч емним.

Нікчемним, зокрема, є правоч ин, який порушує публічний по рядок.

Правочин вважається таким , що порушує публічний порядо к, якщо він був спрямований на порушення конституційних пр ав і свобод людини і громадян ина, знищення, пошкодження ма йна фізичної або юридичної о соби, держави, Автономної Рес публіки Крим, територіальної громади, незаконне заволоді ння ним.

Згідно з ч. 1 ст.207 ГК України, я кий набрав чинності з 01.01.2004 року , господарське зобов'язання, щ о не відповідає вимогам зако ну або вчинене з метою, яка зав ідомо суперечить інтересам д ержави й суспільства, або укл адено учасниками господарсь ких відносин з порушенням хо ча б одним з них господарсько ї компетенції (спеціальної п равосуб'єктності), може бути н а вимогу однієї зі сторін, або відповідного органу державн ої влади визнано судом недій сним повністю або в частині.

В ч. 1 ст. 208 ГК України зазначен о, що у разі визнання недійсни м господарського зобов'язанн я як такого, що вчинене з метою , яка завідомо суперечить інт ересам держави і суспільства , то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобо в'язання обома сторонами - в до ход держави за рішенням суду стягується все одержане ним и за зобов'язанням, а у разі ви конання зобов'язання однією стороною з другої сторони ст ягується в доход держави все одержане нею, а також все нале жне з неї першій стороні на ві дшкодування одержаного. У ра зі наявності наміру лише у од нієї зі сторін усе одержане н ею повинно бути повернено др угій стороні, а одержане оста нньою або належне їй на відшк одування виконаного стягуєт ься за рішенням суду в доход д ержави.

Положення статей 207 та 208 ГК Ук раїни слід застосовувати з у рахуванням того, що правочин , який вчинено з метою, завідом о суперечною інтересам держа ви і суспільства, водночас су перечить моральним засадам с успільства, а тому згідно з ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст.215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом н е вимагається.

В силу положень статті 204 Цив ільного кодексу України прав очин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встано влена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У сфері оподаткування осно ви публічного порядку визнач аються статтею 67 Конституції України, згідно з якою кожен з обов'язаний сплачувати подат ки і збори в порядку і розміра х, встановлених законом.

Суд при вирішенні даної спр ави виходить із презумпції с умлінності платників податк ів та інших учасників правов ідносин у економічній сфері. У зв'язку із цим презюмується , що дії платника податків, які мають своїм результатом оде ржання певної податкової виг оди, економічно виправдані, а відомості, що містяться в йог о податковій декларації та б ухгалтерській звітності, - є д остовірними.

Під податковою вигодою слі д розуміти зменшення розміру податкових зобов' язань вна слідок, зокрема, зменшення по даткової бази, одержання под аткової пільги, застосування більш низької ставки податк у, а також одержання права на п овернення (залік) або відшкод ування податку з бюджету.

Надання платником податкі в до податкового органу всіх належним чином оформлених д окументів, що передбачені по датковим законодавством, з м етою одержання податкової ви годи є підставою для її одерж ання, якщо податковий орган н е доведе, що відомості, які міс тяться в цих документах, є неп овними, недостовірними й/або суперечливими.

Одержання податкової виго ди повинно визнаватися необґ рунтованим, зокрема, у випадк ах, якщо для цілей оподаткову вання платником податків вра ховано операції, що не відпов ідають їх дійсному економічн ому змісту або враховано опе рації, не обумовлені розумни ми економічними або іншими п ричинами (цілями ділового ха рактеру).

Про необґрунтованість оде ржання платником податків по даткової вигоди можуть також свідчити наступні обставини :

неможливість реального зд ійснення платником податків зазначених операцій з ураху ванням часу, місця знаходжен ня майна або обсягу матеріал ьних ресурсів, що є економічн о необхідними для виробництв а товарів, виконання робіт аб о надання послуг;

відсутність необхідних ум ов для досягнення результаті в відповідної до економічної діяльності в силу відсутнос ті управлінського або техніч ного персоналу, основних зас обів, виробничих активів, скл адських приміщень, транспорт них засобів;

облік для цілей оподаткову вання тільки тих господарськ их операцій, які безпосередн ьо пов' язані з виникненням податкової вигоди, якщо для д аного виду діяльності також потрібно здійснення й облік інших господарських операці й;

здійснення операцій з това ром (послугами), який не виробл явся (послуги фактично не над авалися) або який не міг бути в ироблений (послуги не могли б ути наданими) в обсязі, зазнач еному платником податків у д окументах бухгалтерського о бліку.

Той факт, що юридичну особу контрагента платника податк ів ліквідовано або визнано б анкрутом одразу після заверш ення операції сам по собі не є ознакою того, що платник пода тків отримав податкову вигод у безпідставно, але у сукупно сті та взаємозв' язку з інши ми обставинами справи може с відчити про безпідставне отр имання податкової вигоди.

Суд зазначає, що юридична фо рма є похідною від економічн ої суті. За відсутності еконо мічного змісту у відносинах суб' єктів господарювання о дне лише формальне складання ділових паперів не може приз водити до безпідставного отр имання платником податків по даткової вигоди.

Отже, якщо платник податків уклав договір, який не обумов лений розумними економічним и або іншими причинами (цілям и ділового характеру), а лише з метою отримання податкової вигоди чи мінімізації оподат кування, такий правочин слід вважати таким, що суперечить інтересам держави та суспіл ьства, порушує публічний пор ядок і, таким чином, є нікчемни м.

Частиною 2 та ч. 3 ст. 9 Закону У країни «Про бухгалтерський о блік та фінансову звітність в Україні»передбачено, що пі дставою для бухгалтерського обліку господарських операц ій є первинні документи, що фі ксують факт здійснення госпо дарської операції. Первинні документи повинні бути склад ені під час здійснення госпо дарської операції, а якщо це н еможливо безпосередньо післ я її закінчення. Первинні док ументи можуть бути складені на паперових або машинних но сіях і повинні мати обов'язко ві реквізити: назва документ а; дату і місце складання; назв а підприємства, від імені яко го складається документ; змі ст і обсяг господарської опе рації; одиницю виміру господ арської операції; посади осі б, відповідальних за здійсне ння господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші да ні, що мають можливість ідент ифікувати особу , яка брала уч асть у здійсненні господарсь кої операції. Так, згідно з вим огами пп. 1.2 п. 1, пп. 2.1, пп. 2.4 п. 2 Полож ення про документальне забез печення записів у бухгалтерс ькому обліку, затвердженого наказом Міністерства фінанс ів України від 24.05.1995 року № 88, пер винні документи (на паперови х і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юр идичної сили і доказовості п овинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємст ва, установи, від імені яких ск ладений документ, назва доку мента (форми), код форми, дата і місце складання, зміст госпо дарської операції та її вимі рники (у натуральному і варті сному виразі), посади, прізвищ а і підписи осіб, відповідаль них за дозвіл та здійснення г осподарської операції і скла дання первинного документа. Отже, позивач вважає, що вищев казані акти виконаних робіт не є первинним документом бу хгалтерського обліку, що під тверджує факт виконання посл уг та робіт відповідно до вим ог, встановлених ст. 2, ст. 9 Зако ну України «Про бухгалтерськ ий облік та фінансову звітні сть в Україні»та пп. 1.2 п. 1, пп. 2.1, п п. 2.4 п. 2 Положення про документ альне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, зат вердженого наказом Міністер ства фінансів України від 24.05.19 95 року № 88, так як на момент укла дання договорів та підписанн я вищевказаних актів прийому -передачі виконаних робіт ди ректора ТОВ «Нафтогазбудінв ест»було заарештовано, а сам е підприємство з 2008 року фінан сово-господарською діяльніс тю не займається (з пояснень Пискуна В.В.).

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 За кону України «Про податок на додану вартість» не підляга ють включенню до складу пода ткового кредиту суми сплачен ого (нарахованого) податку у з придбанням товарів (послуг), н е підтверджені податковими н акладними та іншими подібним и документами.

Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону У країни «Про податок на додан у вартість»податковий креди т звітного періоду, зокрема, с кладається із сум податків, с плачених (нарахованих) платн иком податку у звітному пері оді у зв'язку з придбанням тов арів (робіт, послуг).

Вищенаведена правова норм а Закону України «Про подато к на додану вартість», крім пі дстав виникнення у платника права на податковий кредит (н аявність правильно оформлен ої податкової накладної) з по датку на додану вартість пер едбачає обов' язкову наявні сть ще і такої підстави, як спл ата платником податку у звіт ному періоді відповідних сум податку. Тобто, чинним законо давством чітко передбачено, що однією з обов'язкових підс тав включення сум до податко вого кредиту з податку на дод ану вартість є сплата сум до Д ержавного бюджету України. З аконом України «Про податок на додану вартість»встановл ений прямий взаємозв'язок мі ж сплатою, надходженням до бю джету податку на додану варт ість та відшкодуванням таког о податку. При цьому зазначен і етапи нерозривно пов' язан і між собою: сплата податку, а потім включення відповідних сум до податкового кредиту з податку додану вартість та в ідшкодування податку на дода ну вартість за рахунок кошті в, що були сплачені у вигляді п одатку.

Згідно з реєстрами отриман их податкових накладних за т равень 2009 року TOB «Інкомбуд»вкл ючено до складу податкового кредиту з ПДВ за травень 2009 рок у (р. 10.1 «підлягають оподаткува нню за ставкою 20 відсотків та нульовою ставкою» та р. 17 «усь ого податкового кредиту») ПД В, що містилося у вартості вищ евказаних придбаних послуг у TOB «Нафтогазбудінвест», а сам е за: травень 2009 року - 654267,00 грн. Таким чином, придбання TOB «І нкомбуд»вищевказаних послу г у TOB «Нафтогазбудінвест»не п ідтверджено первинними доку ментами та податковими накла дними, чим порушено пп.7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про по даток на додану вартість».

Крім того, остання декларац ія з податку на додану вартіс ть TOB «Нафтогазбудінвест»под ано до ДПІ у м. Житомирі за сер пень 2007 року, з такими показник ами: податкові зобов' я зання 4003,00 грн. (сума ПДВ), податк овий кредит 3983,00 грн. (сума ПДВ), т оді як TOB «Інкомбуд»по контраг енту TOB «Нафтогазбудінвест»в ідобразило в уточнюючій декл арації № 60199 від 24.07.2009 року (період , який уточнюється - травень 2009 року) обсяг придбання без ПДВ 3271333,00 грн., сума ПДВ, включена ТОВ «Інкомбуд»до складу податко вого кредиту з ПДВ за травень 2009 року по контрагенту TOB «Нафт огазбудінвест»становить 654257, 00 грн. (включено ТОВ «Інкомбуд »до додатку 5 до уточнюючої де кларації з ПДВ № 60199 від 24.07.2009 року (період, яки й уточнюється - тр авень 2009 року). Також, ТОВ «Нафт огазбудінвест»не відображе но суму ПДВ 654257,00 грн. у складі по даткового зобов'язання з ПДВ за травень 2009 року по контраге нту TOB «Інкомбуд»(не включено до додатку 5 до декларації з ПД В за травень 2009року та відпові дно р.1 (колонка Б) та р.9 Деклара ції з ПДВ за травень 2009 року), в р езультаті чого ТОВ «Інкомбуд »віднесено до 2 категорії роз поділу, так як виявлено розбі жності по податковому кредит у в сумі 654257,00 грн. по господарсь ких операціях з контрагентом TOB «Нафтогазбудінвест».

Так як TOB «Інкомбуд» за резул ьтатами автоматизованого сп івставлення податкових зобо в'язань та податкового креди ту в розрізі контрагентів ві днесено до 2 категорії розпод ілу за травень 2009 року, в резуль таті розбіжностей у податков ому кредиті в сумі 654257,00 грн. по г осподарських операціях з кон трагентом TOB «Нафтогазбудінв ест»та в зв'язку з вищевиклад еним, є підстава вважати, що зг ідно з термінологією, яка вжи вається в Примірному порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрац юванні розшифровок податков их зобов' язань та податково го кредиту з податку на додан у вартість у розрізі контраг ентів, затвердженому наказом ДПА України № 266 від 18.04.2008 року TOB « Нафтогазбудінвест»є вигодо формуючим суб'єктом (податко вою ямою), а ТОВ «Інкомбуд»- ви годотрансформуючим суб'єкто м (транзитером).

Відповідно до статей 11, 71 Код ексу адміністративного судо чинства України розгляд і ви рішення справ в адміністрати вних судах здійснюються на з асадах змагальності сторін т а свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні п еред судом їх переконливості . Кожна сторона повинна довес ти ті обставини, на яких ґрунт уються її вимоги та заперече ння.

Інформацію відносно того, я ким чином отримані послуги в икористовувалися в його госп одарській діяльності, відпов ідач 1 суду не надав.

Відповідно до ст. 2 ГК Україн и учасниками відносин у сфер і господарювання є суб'єкти г осподарювання, споживачі, ор гани державної влади та орга ни місцевого самоврядування , наділенні господарською ко мпетенцією, а також громадян и, громадські та інші організ ації, які виступають засновн иками суб'єктів господарюван ня чи здійснюють щодо них орг анізаційно-господарські пов новаження на основі відносин власності.

Згідно ч. 1 ст. 3 ГК України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється ді яльність суб'єктів господарю вання у сфері суспільного ви робництва, спрямована на виг отовлення та реалізацію прод укції, виконання робіт чи над ання послуг вартісного харак теру, що мають цінову визначе ність.

Суд вважає вірним висновок Білоцерківської ОДПІ стосов но того, що договори за № 27/04-07 ві д 27.04.2009 року про надання маркети нгових послуг, за № 23/1 від 23.04.2009 ро ку про надання рекламних пос луг та договору підряду № 24/04-01 в ід 24.04.2009 року, укладених між TOB «І нкомбуд»та TOB «Нафтогазбудін вест», є фіктивними операція ми, які відображені в бухгалт ерському обліку TOB «Інкомбуд» з конкретною метою, що супере чить інтересам держави, а сам е: здійснювати підприємницьк у діяльність в порушення чин ного законодавства.

Зважаючи на всі факти і обст авини, встановлені судом під час розгляду даної справи у ї х сукупності і взаємозв' язк у, за відсутності дійсного ек ономічного змісту в договора х, укладених відповідачами, в раховуючи те, що внаслідок ук ладення договорів відповіда ч 1 отримав очевидну податков у вигоду у вигляді зменшення об' єкта оподаткування пода тком на прибуток та формуван ня податкового кредиту з под атку на додану вартість, суд в важає, що договір про надання рекламних послуг № 23/1 від 23.04.2009 р оку на загальну суму 350000,00 грн., в тому числі ПДВ 58333,33 грн.,; догові р про надання маркетингових послуг від 27.04.2009 року № 27/04-07 на заг альну суму 500000,00 грн., в тому числ і ПДВ 83333,33 грн.; договір підряду від 24.04.2009 року № 24/04-01 на загальну с уму 3075600,00 грн., в тому числі ПДВ 512 600,00 грн., є нікчемними, оскільки суперечить інтересам держав и і суспільства та порушує пу блічний порядок.

Щодо застосування самої са нкції, передбаченої ст. 208 ГК Ук раїни, до TOB «Нафтогазбудінвес т»та ТОВ «Інкомбуд»позиваче м, суд зазначає наступне.

Органи державної податков ої служби, вказані в абзаці 1 с т.10 Закону «Про державну подат кову службу в Україні», можут ь на підставі п. 11 цієї статті з вертатись до судів із позова ми про стягнення в доход держ ави коштів, одержаних за прав очинами, вчиненими з метою, як а завідомо суперечить інтере сам держави і суспільства, по силаючись на їхню нікчемніст ь.

Частиною 1 ст. 218 ГК України вс тановлено, що підставою госп одарсько-правової відповіда льності учасника господарсь ких відносин є вчинене ним пр авопорушення у сфері господа рювання.

Відповідно до ст. 250 ГК Україн и адміністративно-господарс ькі санкції можуть бути заст осовані до суб'єкта господар ювання протягом шести місяці в з дня виявлення порушення, а ле не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення го сподарської діяльності, крім випадків, передбачених зако ном.

Згідно з ч. 1 ст. 238 ГК України з а порушення встановлених зак онодавчими актами правил зді йснення господарської діяль ності до суб'єктів господарю вання можуть бути застосован і уповноваженими органами де ржавної влади або органами м ісцевого самоврядування адм іністративно-господарські с анкції, тобто заходи організ аційно-правового або майново го характеру, спрямовані на п рипинення правопорушення су б'єкта господарювання та лік відацію його наслідків.

Санкція, передбачена ч. 1 ст. 2 08 ГК України, відповідає цьому визначенню і є публічно-прав овою конфіскаційною адмініс тративно-господарською санк цією за порушення імперативн ої вимоги закону (яка полягає у забороні вчинення правочи нів з метою, яка завідомо супе речить інтересам держави і с успільства).

Органом державної влади, уп овноваженим застосовувати т аку санкцію, згідно з ч. 6 ст. 41 К онституції України, ч. 1 ст. 208 ГК України є суд.

Договори, за якими позивач п росить стягнути адміністрат ивно-господарські санкції, у кладені відповідачами у квіт ні 2009 року, а саме: договір про н адання маркетингових послуг № 27/04-07 від 27.04.2009 року, договір про н адання рекламних послуг № 23/1 в ід 23.04.2009 року та договір підряду № 24/04-01 від 24.04.2009 року.

Адміністративний позов, як зазначалося вище, поданий 10.08.2 010 року.

Таким чином, вимоги податко вого органу про стягнення ко штів, отриманих за нікчемним и угодами, задоволенню не під лягають, оскільки пропущений строк застосування адмініст ративно-господарської санкц ії.

Відповідно до частини перш ої статті 94 Кодексу адміністр ативного судочинства Україн и, якщо судове рішення ухвале не на користь сторони, яка не є суб' єктом владних повноваж ень, суд присуджує всі здійсн ені нею документально підтве рджені судові витрати з Держ авного бюджету України (або в ідповідного місцевого бюдже ту, якщо іншою стороною був ор ган місцевого самоврядуванн я, його посадова чи службова о соба).

Відповідач не надав суду д оказів понесення ним судових витрат, тому підстави для при судження на його користь суд ових витрат відсутні.

Керуючись статтями 11, 14, 70-72, 86, 15 9-163, 254 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адмініс тративного позову відмовити .

Постанова набирає за конної сили в порядку, встано вленому ст. 254 КАС України.

У разі подання апеляційно ї скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає за конної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного пр овадження або набрання закон ної сили рішенням за наслідк ами апеляційного провадженн я.

Постанова може бути оска ржена до Київського апеляцій ного адміністративного суду у порядку, встановленому ста ттями 185-187 КАС України, шляхом п одання апеляційної скарги че рез Київський окружний адмін істративний суд протягом дес яти днів з дня отримання копі ї постанови.

Суддя Спиридонова В.О .

Постанова у повному обсязі виготовлена 07 лютого 2011 року.