Постанова

від 04.07.2011 по справі 15/76-10-2218

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" липня 2011 р. Справа № 15/76-10-2218

Вищий господарський суд Ук раїни у складі колегії судді в:

Карабаня В.Я. - головуючог о,

Жаботиної Г.В.,

Ковтонюк Л.В.,

розглянувши матеріали ка саційної

скарги Фізичної особи-підприємц я ОСОБА_1

на постанову Одеського апел яційного господарського суд у від 09.03.2011р.

у справі господарського суду Одес ької області № 15/76-10-2218

за позовом Іллічівської міської рад и Одеської міської ради Одес ької області

Виконавчого комітету Іллі чівської міської ради Одеськ ої області

до Фізичної особи-підприємц я ОСОБА_1

про знесення самочинно будова них об"єктів нерухомості

за участі представників с торін:

від позивача - не з'явилис я;

від відповідача - ОСОБА_ 2

У С Т А Н О В И В:

25.05.2010р. Іллічівська м іська рада Одеської області, виконавчий комітет Іллічівс ької міської ради Одеської о бласті звернулися до господа рського суду Одеської област і з позовом про зобов'язання ф ізичну особу-підприємця ОС ОБА_1 знести самочинно збуд овані об' єкти нерухомості, що розташовані на земельній ділянці АДРЕСА_1, які побу довано у порушення вимог ЗУ “ Про планування та і забудову територій”, ЗУ “Про основи мі стобудування” без дозволу на виконання будівельних робіт та належно затвердженого пр оекту.

31.01.2011р. рішенням господарсько го суду Одеської області (суд дя Петров В.С.), залишеним без з мін 09.03.2011р. постановою Одеськог о апеляційного господарсько го суду (судді: Картере В.І.- гол овуючий, Жеков В.І., Пироговськ ий В.Т.) позов задоволено част ково, посилаючись на положен ня ч.4 ст. 376 ЦК України зобов'яза но ФОП ОСОБА_1 знести за вл асний рахунок самочинно збуд овані об'єкти нерухомості: дв оповерхову будівлю КПП (літ. “ Г”), двоповерхову будівлю пун кту охорони (літ. “Ж”), дві двоп оверхові будівлі КПП (літ. “П” і “Р”), двоповерхову побутову будівлю (літ. “Л”), будівлю гар ажу (літ. “М”), будівлю вбираль ні (літ. “К”), будівлю кладової (комори) (літ. “Н”), що розташова ні на земельній ділянці за ад ресою: АДРЕСА_1. В решті поз ову відмовлено, оскільки нав іс (літ. „О”) та альтанка (літ. „С ”), згідно висновку судової б удівельно-технічної експерт изи №8342 від 24.09.2010р., не являлися об ' єктами нерухомості, тому д о них не могли бути застосова ні приписи зазначеної статті .

. У касаційній скарз і ФОП ОСОБА_1 посилався на порушення попередніми судов ими інстанціями норм матеріа льного та процесуального пра ва, що призвело до ухвалення н езаконних судових рішень, як і просив скасувати та ухвали ти нове про відмову в задовол енні позову. Заявник зазнача в, що суди безпідставно посил алися на положення ч.4 ст.376 ЦК У країни, які могли бути застос овані лише при наявності зап еречення власника земельної ділянки проти визнання за пі дприємцем права власності на самочинне будівництво, що ві дсутнє у матеріалах справи. В ідповідно до ст.26 ЗУ "Про місце ве самоврядування в Україні" питання щодо регулювання зе мельних відносин вирішуютьс я виключно на пленарних засі даннях ради, яка не приймала б удь-яких рішень про визнання чи відмову у праві власності підприємця на спірне майно. К рім того, судами взагалі не до сліджувались обставини за на явності яких суд може прийня ти рішення про знесення об'єк тів нерухомості, які за висно вками судової будівельно-тех нічної експертизи відповіда ли будівельним нормам та пра вилам, а відсутність лише доз вільного документу за довода ми заявника не могло бути під ставою для прийняття відпові дного рішення.

Проаналізувавши касацій ну скаргу на предмет її обґру нтованості у сукупності з ін шими матеріалами справи, кол егія суддів приходить до вис новку про часткове задоволен ня вимог заявника та скасува ння рішень обох інстанцій, як і не можна визнати законними та обґрунтованими. Рішення є законним тоді, коли суд, вико навши всі вимоги процесуальн ого законодавства і всебічно перевіривши обставини справ и, вирішив справу у відповідн ості з нормами матеріальног о права, що підлягають застос уванню до спірних правовідно син. Обґрунтованим визнаєтьс я судове рішення, в якому повн о відображені обставини спра ви, що мають значення для дано ї справи, висновки суду про вс тановлені обставини та право ві наслідки є вичерпними, від повідають дійсності та підтв ерджуються достовірними док азами, дослідженими в судово му засіданні.

При розгляді справи судам и обох інстанцій установлено , що відповідно до договору ор енди землі, укладеного 09.10.2008р. з Іллічівською міською радою земельна ділянка по вул. вул. П ромислова, 12 загальною площею 3,530 га передана в оренду ФОП О СОБА_1 строком до 11.04.2057р. Згідн о п. 2 договору оренди на цій зе мельній ділянці знаходяться об' єкти нерухомого майна, я кі належать підприємцю на пр аві приватної власності.

За наслідками обстеження будівель АДРЕСА_1 комісіє ю представників інспекції ДА БК було виявлено самовільно збудовані споруди, без дозво лу на виконання будівельних робіт та належно затверджено го проекту, у зв'язку з чим під приємця притягнуто до адміні стративної відповідальност і. З посиланням на зазначені о бставини позивачами заявле но відповідні вимоги, задово льняючи частково які суди ді йшли висновку про наявність в даному випадку підстав для застосування ч.4 ст.376 ЦК Україн и та знесення самочинного бу дівництва, з чим не погоджуєт ься колегія суддів.

Згідно ч.4 ст.376 Ц К України, якщо власник (корис тувача) земельної ділянки за перечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила само чинне будівництво на його зе мельній ділянці, або якщо це п орушує права інших осіб, майн о підлягає знесенню особою, я ка здійснила самочинне будів ництво, або за її рахунок.

Застосовуючи ці положен ня, судами не було надано прав ової оцінки вищезазначеним д оводам відповідача, виходячи з вимог ЗУ "Про місцеве самовр ядування в Україні" не з'ясова но наявності відповідного за перечення ради. Як убачаєтьс я із матеріалів справи, підпр иємець звертався до Іллічівс ької міської ради Одеської о бласті з проханням надати зг оду на визнання права власно сті на самочинно збудовані п риміщення, з посиланням на ві дповідність їх вимогам держа вних стандартів, будівельних норм та правил, яким не поруше но права інших осіб, але будь-я кі результати розгляду цього питання у матеріалах справи відсутні.

Також, ні судом першої, ні ап еляційної інстанцій не устан овлювались належним чином фа ктичні обставини справи, від яких залежить правильне вир ішення спору, не перевірено ч и достатньо лише відсутність дозвільного документу для п рийняття рішення про знесенн я самочинного будівництва. З а приписами п.7 ст. 376 ЦК України знесенню нерухомого майна з а рішенням суду за рахунок ос оби, яка здійснила (здійснює) б удівництво повинно передува ти: 1) встановлення факту істот ного відхилення від проекту, що суперечить суспільним ін тересам або порушує права ін ших осіб, істотного порушенн я будівельних норм і правил; 2) рішення суду про зобов'язанн я особи, що здійснила самочин не будівництво, провести пер ебудову цих будівель і спору д або встановлення факту нем ожливості проведення такої п еребудови чи відмови особи, щ о здійснила самочинне будівн ицтво провести перебудову. П роте, судами не встановлено н аявність істотного порушенн я будівельних норм і правил, порушення суспільних інтере сів або права інших осіб, не пе ревірено чи звертався відпов ідний орган державної влади або орган місцевого самовряд ування з позовом про зобов'яз ання особи, яка здійснила (зді йснює) будівництво, провести відповідну перебудову, чи ві дмовлявся підприємець викон ати такі дії. При цьому, за вис новками судової будівельно - технічної експертизи №8342 від 24.09.2010р., проведеної Одеським на уково - дослідним інституто м судових експертиз, спірні б удівлі відповідали норматив но - технічним вимогам (ДБН), що не враховано судами. Виріш уючи справу щодо самочинного будівництва, суди повинні бу ли перевірити загальні умови , дотримання яких вимагаєтьс я при будівництві або реконс трукції будь-якого об'єкту не рухомості, а також наявність права на земельну ділянку, на якій ведеться нове будівниц тво, дотримання цільового пр изначення та дозволеного вик ористання земельної ділянки , наявність затвердженої у вс тановленому порядку проектн ої документації, дозволу на б удівництво, дотримання міст обудівних регламентів, будів ельних, екологічних, санітар но-гігієнічних, протипожежни х та інших правил, нормативів , дотримання права та законни х інтересів власників, земле користувачів та орендарів.

Беручи до уваги зазначене, р ішення обох інстанцій не мож на визнати законними та обґр унтованими, тому підлягають скасування з направленням сп рави для нового розгляду, під час якого господарському су ду необхідно врахувати викла дене, всебічно і повно з'ясува ти та перевірити всі фактичн і обставини справи, об'єктивн о оцінити докази, що мають юри дичне значення для її розгля ду та вирішення спору по суті , встановити дійсні права та о бов'язки сторін, і в залежност і від установленого правильн о застосувати норми матеріал ьного та процесуального прав а, якими урегульовано спірні правовідносини, та ухвалити законне й обґрунтоване ріше ння.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 -11112 Гос подарського процесуального кодексу України, Вищий госпо дарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу фізичн ої особи-підприємця ОСОБА_1 задоволити частково.

Постанову Одеського апеля ційного господарського суду від 09.03.2011р. та рішення господар ського суду Одеської області від 31.01.2011 у справі №15/76-10-2218 скасува ти, а справу направити для нов ого розгляду.

Головуючий суддя В.Я. Карабань

Суддя Г.В. Жаботина

Суддя Л.В. Ковтонюк