Постанова

від 05.07.2011 по справі 15/498

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.07.2011                                                                                           № 15/498

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Ільєнок  Т.В.

суддів:            Борисенко  І.В.

          Шипка  В.В.

при секретарі

судового засідання :      Загрунній Л.І.

за участі представників:

позивача:                        ОСОБА_1 - дов. № б/н від 12.04.2011                  

відповідача-1:                ОСОБА_2 - дов. № 2317/0/4-11 від 02.06.2011

від відповідача-2:          ОСОБА_3 - дов. № 304 від 15.06.2011          

від третьої особи:          не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином

розглянувши матеріали

апеляційної скарги     ТОВ „Торговий дім „Купець”

на рішення     

Господарського суду м. Києва від 15.03.2011

у справі №   

15/498 (Суддя Хоменко М.Г.)

за позовом

ТОВ „Торговий дім „Купець”

до відповідачів:

1.Державний комітет з державного матеріального резерву

2. Державне підприємство „Ресурспостач”

третя особа:

Державний комітет ветеринарної медицини

про  

визнання права власності на товар – 139 тон м’яса птиці механічного обвалювання (фарш курячий) за Державним комітетом з державного матеріального резерву

ВСТАНОВИВ:

29.12.2010 ТОВ „Торговий дім „Купець” звернулося до Господарського суду

м. Києва з позовом до Державного комітету з державного матеріального резерву та ДП „Ресурспостач, щодо визнання права власності на товар – 139 тон м’яса птиці механічного обвалювання (фарш курячий) за Державним комітетом з державного матеріального резерву.

Позовна заява мотивована на тому, що Державний комітет з державного матеріального резерву навмисне продав іншій особі ПП „Продукти харчування”  зіпсовану продукцію, яка на той час знаходилася у позивача на зберіганні. ПП „Продукти харчування” відмовилося приймати зіпсований товар і залишило його на складах позивача, що завдає останньому збитків у вигляді постійних витрат на зберігання даної продукції.

За результатами розгляду справи Господарський суд м. Києва прийняв Рішення від 15.03.2011 № 15/498 про відмову у позові в повному обсязі.

Рішення суду першої інстанції мотивоване на безпідставності та необґрунтованості доводів позовних вимог ТОВ „Торговий дім „Купець”.

Не погоджуючись з Рішенням суду першої інстанції, ТОВ „Торговий дім „Купець” звернувся до Київського апеляційного господарського суду зі скаргою, у якій просить скасувати вказане Рішення та задовольнити позовні вимоги ТОВ „Торговий дім „Купець” в повному обсязі з урахуванням Заяви про збільшення позовних вимог

від 18.02.2011.

Ухвалою КАГС від 20.05.2011 апеляційну скаргу ТОВ „Торговий дім „Купець” повернуто без розгляду на підставі п.4 ч.1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, як таку, що подана після закінчення строку встановленого для її подання, без клопотання про відновлення цього строку.

30.05.2011 ТОВ „Торговий дім „Купець” повторно звернувся до Київського апеляційного господарського суду зі скаргою на Рішення господарського суду

м. Києва від 15.03.2011 № 15/498, подавши Клопотання про відновлення процесуального строку на оскарження даного судового Рішення.

Ухвалами КАГС від 15.06.2011 було відновлено ТОВ „Торговий дім „Купець” пропущений строк апеляційного оскарження на Рішення господарського суду

м. Києва від 15.03.2011 № 15/498, розгляд справи призначено на 05.07.2011.

У судове засідання від 05.07.2011 представник третьої особи - Державний комітет ветеринарної медицини не з’явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, вимоги Ухвали суду від 15.06.2011 року не виконав.

У судовому засіданні від 05.07.2011 представником Державного комітету з державного матеріального резерву (відповідач -1) надано Відзив на апеляційну скаргу ТОВ „Торговий дім „Купець” з проханням відмовити у її задоволенні. Разом з Відзивом відповідач -1 надав копію Постанови КАГС від 28.10.2010 по справі № 32/229, згідно якої Договір купівлі-продажу № 1-2287 від 06.08.2008, укладеного між Державним комітетом України з державного матеріального резерву та ПП ом „Продукти харчування” визнано дійсним.

У судовому засіданні від 05.07.2011 представники ТОВ „Торговий дім „Купець”, Державного комітету з державного матеріального резерву та ДП „Ресурспостач” надали усні пояснення по суті спору.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, дійшла висновку про необхідність залишити без задоволення апеляційну скаргу ТОВ „Торговий дім „Купець”, Рішення   Господарського суду м. Києва від 15.03.2011 № 15/498 залишити без змін, з наступних підстав.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Як встановлено місцевим господарським судом та не заперечується скаржником, 09.05.2008 ДП “Ресурспостач” (відповідач-2) заклало на зберігання до камер орендованих ТОВ ом “Торговий дім”Купець”(позивач) товар, а саме - 139 тон м’яса птиці механічного обвалювання (фарш курячий).

23.05.2008 між ДП “Ресурспостач”(відповідач-2) та ТОВ “Торговий дім ”Купець”(позивач) був укладений Договір відповідального зберігання №48зб, на виконання умов якого відповідач-2 передав позивачу на зберігання 139 тон м’яса птиці механічного обвалювання (фарш курячий).

           Відповідно до сертифікату відповідності №546008 на товар, виробником є Підприємство POLSKAMP Sp. z.o.o.”, яке розташовано за адресою: 05-462 Wiazowna-Duchnow, ul.Szosa |Minska 36, Польща.

           27.06.2008 був складений приймальний Акт форми Р-16, відповідно до якого власником та поклажодавцем названого товару став Державний комітет з державного матеріального резерву (відповідач-1).

          04 серпня 2008 року за результатами проведення аукціону №25/прод., переможцем стало ПП “Продукти харчування” м. Донецьк. (ар.с. 188).

           06.08.2008 між відповідачем-2, який діяв від імені відповідача-1, відповідно до Договору доручення від 10 лютого 2006 року №юр-234/2006 та ПП “Продукти харчування” був укладений Договір купівлі-продажу №1-2287 за яким передано ППу „Продукти Харчування” 139 тон м’яса птиці механічного обвалювання (фарш курячий).

           Пунктами 4.4, 4.6 Договору №1-2287 визначено, що право власності на матеріальні цінності, а також ризик їх випадкової втрати чи пошкодження переходять до покупця - ПП “Продукти харчування” з моменту передачі йому наряду (розпорядження). З моменту переходу права власності на матеріальні цінності від продавця до покупця, останній несе всі подальші витрати, пов‘язані із зберіганням, відвантаженням та транспортуванням матеріальних цінностей.

           18.08.2008 року  на виконання Договору купівлі-продажу №1-2287 від 06.08.2010 року Державний комітет з державного матеріального резерву (відповідач-1) видав ПП “Продукти харчування” наряд-розпорядження №969/6-5 на отримання товару з пункту відповідального зберігання.

           Вищевказаний наряд  було отримано представником ПП “Продукти харчування” ОСОБА_4, яка діяла на підставі довіреності №472912 від 20.08.2008.

При прийнятті оскаржуваного Рішення Господарський суд м. Києва від 05.07.2011 № 15/498 керувався наступним.

          Відповідно до ч.2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

          Згідно із п. 4 ст. 11 Закону України “Про державний матеріальний резерв”підприємства, установи, організації всіх форм власності, яким встановлені мобілізаційні та інші спеціальні завдання, зобов‘язані забезпечити розміщення, зберігання, своєчасне освіження, заміну, а також відпуск матеріальних цінностей із державного резерву згідно із зазначеними завданнями власними силами.

            Освіження запасів державного резерву–відпуск матеріальних цінностей з державного резерву у зв‘язку із закінченням встановленого терміну зберігання матеріальних цінностей, тари, упаковки, а також внаслідок виникнення обставин, які можуть призвести до псування або погіршення якості продукції до закінчення терміну її зберігання, за умови одночасної або наступної поставки і закладення до державного резерву тієї ж кількості аналогічних матеріальних цінностей в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

           Відповідно до ч.2 ст. 7 Порядку формування, розміщення та проведення операцій з матеріальними цінностями державного резерву, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1997р. №1129 закладання до державного резерву матеріальних цінностей, що знаходяться на зберіганні у відповідальних зберігачів, в порядку освіження, заміни провадиться цими зберігачами із дотриманням вимог Держкомрезерву щодо якості матеріальних цінностей.

           Відповідно до ч.3 пункту 12 даного порядку Порядку формування, розміщення та проведення операцій з матеріальними цінностями державного резерву, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1997р. №1129 встановлено, що освіження матеріальних цінностей державного резерву, що знаходиться у відповідальних зберігачів, а також заміна їх продукцією аналогічного асортименту та якості здійснюються ними самостійно без залучення додаткових бюджетних коштів.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до висновку, що згідно Договору купівлі-продажу № 1-2287 від 06.08.2008 власником товару у вигляду 139 тон м‘яса птиці механічного обвалювання” (фарш курячий) є ПП “Продукти харчування” і відмовив у позові як необґрунтованому на доказах.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

Як зазначалось вище, ТОВ „Торговий дім „Купець” звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Державного комітету з державного матеріального резерву та ДП „Ресурспостач”, щодо визнання права власності на товар – 139 тон м’яса птиці механічного обвалювання (фарш курячий) за Державним комітетом з державного матеріального резерву.

Тобто, визначеним ТОВом „Торговий дім „Купець” способом захисту свого порушеного права та інтересу з яким позивач звернувся до суду є – визнання права власності на 139 тон м’яса птиці механічного обвалювання (фарш курячий) за Державним комітетом з державного матеріального резерву.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 16 ЦК України передбачено, що  кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Зважаючи на вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку про те, що скаржником не правильно вибрано спосіб захисту свого порушеного права та інтересу, оскільки ч. 2 ст. 16 ЦК України не передбачає такого способу захисту цивільних прав та інтересів як визнання право власності на товар за третьою особою, яка, до того ж у даному випадку називається відповідачем -1 (Державний комітет з державного матеріального резерву) за пред’явленим позовом.

Враховуючи  вищевикладене, колегія суддів вважає за необхідне залишити без задоволення апеляційну скаргу ТОВ „Торговий дім „Купець”, Рішення Господарського суду м. Києва від 15.03.2011 № 15/498 без змін.

          Керуючись  ст.ст. 32-34, 43, 85, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

             1.Апеляційну скаргу ТОВ „Торговий дім „Купець” залишити без задоволення

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 15.03.2011 № 15/498 залишити без змін

Постанова Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2011

№ 15/498  набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2011

№ 15/498 може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України у 20-денний  термін.

Матеріали справи № 15/498 повернути до Господарського суду м. Києва

Головуючий суддя                                                                      Ільєнок  Т.В.

Судді                                                                                          Борисенко  І.В.

                                                                                          Шипко  В.В.