Ухвала

від 14.02.2011 по справі 2-1755/11

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

 Справа № 2-1755/11

У Х В А Л А

про відкриття скороченого провадження

14.02.2011 Суддя Кіровського районного суду м. Дніпропетровська Леонов А.А., розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства комерційного банку „Приватбанк” про забезпечення позову до ОСОБА_1 Товариства з обмеженою відповідальністю „Українське Фінансове Агентство „Верус” у Кіровському районі м. Дніпропетровська, Приватного підприємства „Фірма Хрізоліт”, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, –

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк „Приватбанк” (далі –ПАТ КБ „ПРИВАТБАНК”) звернувся до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська із позовом до ОСОБА_1 Товариства з обмеженою відповідальністю „Українське Фінансове Агентство „Верус” у Кіровському районі м. Дніпропетровська (далі –ОСОБА_1 ТОВ „УФА „Верус” у Кіровському районі м. Дніпропетровська), Приватного підприємства „Фірма Хрізоліт” (далі –ПП „Фірма Хрізоліт”), ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою суду від 11.02.2011 року відкрито провадження у справі.

Позивач у поданій до суду заяві просить прийняти заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, рухоме та нерухоме майно, яке належить ПП „Фірма Хрізоліт”, ОСОБА_2, ОСОБА_3, в межах суми стягнення; обмежити ОСОБА_2, ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України до виконання ними своїх зобов’язань.   

Вивчивши матеріали справи, а також підстави заяви, суд вважає, що заява ПАТ КБ „ПРИВАТБАНК” про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.   

Відповідно до положень ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути  співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно з п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову” від 22.12.2006 року, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як вбачається з матеріалів справи ПАТ КБ „ПРИВАТБАНК” звернувся до суду з позовною заявою, просить ухвалити рішення, яким стягнути з відповідачів ПП „Фірма Хрізоліт”, ОСОБА_2, ОСОБА_3 солідарно заборгованість у розмірі 263722,42 гривень; з відповідачів ОСОБА_1 ТОВ „УФА „Верус” у Кіровському районі м. Дніпропетровська, ПП „Фірма Хрізоліт”, ОСОБА_2, ОСОБА_3 солідарно 200,00 гривень.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказує на те, що відповідно до укладеного договору № 01891 від 17.07.2007 року ПП „Фірма Хрізоліт” отримало від позивача кредит у розмірі 252500,00 гривень, однак свої зобов’язання по виконанню умов зазначеного кредитного договору не виконує, внаслідок чого виникла заборгованість.

Оскільки з метою забезпечення виконання зобов’язань ПП „Фірма Хрізоліт” за кредитним договором № 01891 були укладені договори поруки, згідно з умовами яких поручителі - ОСОБА_2, ОСОБА_3, які являються відповідачами у справі, поручилися перед банком за виконання ПП „Фірма Хрізоліт” своїх зобов’язань, позивач змушений був звернутись з даним позовом до суду та просити забезпечити позов.   

Таким чином, дійсно між сторонами виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, у зв’язку з чим заява позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно ПП „Фірма Хрізоліт”, ОСОБА_2, ОСОБА_3  в межах суми позовних вимог підлягає задоволенню.

Щодо вимог ПАТ КБ „ПРИВАТБАНК” про обмеження відносно відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 права виїзду за межі України до виконання ними своїх зобов’язань, то в цій частині суд вважає необхідним відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову, оскільки нормами ЦПК України не передбачена можливість застосування такого заходу забезпечення позову як обмеження у праві виїзду за межі України до виконання відповідачем своїх зобов’язань.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України, –

УХВАЛИВ:

Заяву Публічного акціонерного товариства комерційного банку „Приватбанк” (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570) про забезпечення позову до ОСОБА_1 Товариства з обмеженою відповідальністю „Українське Фінансове Агентство „Верус” у Кіровському районі м. Дніпропетровська, Приватного підприємства „Фірма Хрізоліт”, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості –задовольнити частково.

Накласти арешт на грошові кошти, рухоме та нерухоме майно, яке належить Приватному підприємству „Фірма Хрізоліт” (73034, м. Херсон, вул. Академіка Павлова, буд. 14, код ЄДРПОУ 21276976), ОСОБА_2 (73034, м. Херсон, вул. Академіка Павлова, буд. 14, ІПН НОМЕР_1), ОСОБА_3 (73034, м. Херсон, вул. Академіка Павлова, буд. 14, ІПН НОМЕР_2), на загальну суму 263722 (двісті шістдесят три тисячі сімсот двадцять дві) гривень 42 копійок шляхом заборони укладати угоди стосовно цього майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати його відчуження.

В задоволенні іншої частини заяви –відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому законом для виконання судових рішень.

Строк пред’явлення ухвали до виконання –протягом 3 (трьох) років з дня постановлення.

          Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в п’ятиденний строк з дня отримання копії ухвали апеляційної скарги.

          Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.