Постанова

від 12.07.2011 по справі 13/337

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.07.2011 № 13/337

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Чорног уза М.Г

суддів: Агрикової О.В .

Сухового В.Г.

при секретарі:

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1. (до віреність №3796 від 29.11.2010 року),

від відповідача: ОСОБА_2 . (довіреність №05416892 від 12.04.2011 року )

розглянувши матеріали апе ляційної скарги державного п ідприємства Український дер жавний інститут з проектуван ня об' єктів дорожнього госп одарства «Укрдіпродор»,

на рішення господарського суду міста Києва від 22 лютого 2011 року

у справі № 13/337 (суддя Курдельч ук І.Д.)

за позовом товариства з обм еженою відповідальністю «Ві ЕйБі Лізинг», м. Київ,

до державного підприємств а Український державний інст итут з проектування об' єкті в дорожнього господарства «У крдіпродор», м. Київ,

про стягнення заборговано сті та вилучення майна в розм ірі 148 510,41 грн.,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ВіЕйБі Лізинг» зве рнулось до господарського су ду міста Києва з позовною зая вою до ДП Український держав ний інститут з проектування об' єктів дорожнього господ арства «Укрдіпродор» про стя гнення заборгованості, штраф них санкцій та вилучення май на (т. І а.с. 5-11).

Рішенням господарського с уду м. Києва від 22 лютого 2011 року по справі № 13/337 позов задоволе но частково (т. ІІ а.с. 94-99).

Не погоджуючись із вказани м рішенням місцевого господа рського суду, відповідач зве рнувся із апеляційною скарго ю, в якій просить скасувати рі шення господарського суду м. Києва від 22 лютого 2011 року у спр аві № 13/337 частково та прийняти нове рішення, яким в позові ві дмовити в задоволенні позову повністю.

В обґрунтування апеляційн ої скарги прокурор посилаєть ся порушення місцевим господ арським судом норм матеріаль ного та процесуального права , зокрема, ч. 6 ст. 232 ГК України, п. 1 ч. 2 ст. 258 та ч. 3 ст. 267 ЦК України, ст . 61 Конституції України, а тако ж ст. 43 ГПК України.

Ухвалами Київського апеля ційного господарського суду від 27 травня 2011 року відновлен о строк подання апеляційної скарги, прийнято апеляційну скаргу до провадження та при значено розгляд справи в суд овому засіданні за участю пр едставників сторін.

У судовому засіданні 06 черв ня 2011 року представник позива ча надав відзив на апеляційн у скаргу, в якому посилаючись на законність та обґрунтова ність рішення господарськог о суду міста Києва, просить за лишити апеляційну скаргу від повідача без задоволення, а р ішення - без змін.

Ухвалою Київського апеляц ійного господарського суду в ід 06 червня 2011 року розгляд спр ави було відкладено на 20 червн я 2011 року, у зв' язку з нез' явл енням у судове засідання пре дставника скаржника.

У судових засіданнях 20 черв ня 2011 року та 04 липня 2011 року, у ві дповідності до ст. 77 ГПК Украї ни, оголошувались ухвали.

У судовому засіданні 04 липн я 2011 року представник відпові дача подав письмові поясненн я до апеляційної скарги, а пре дставник позивача подав дода ткові пояснення до відзиву н а апеляційну скаргу.

У судовому засіданні 12 липн я 2011 року представник відпові дача підтримує апеляційну ск аргу, просить скасувати ріше ння господарського суду м. Ки єва від 22 лютого 2011 року у справ і № 13/337 та відмовити в задоволе нні позову в повному обсязі.

Представник позивача прот и апеляційної скарги відпові дача заперечує, просить змін ити рішення в частині стягне ння з відповідача пені, інфля ційних втрат та 3% річних.

У відповідності до ч. 2 ст. 85 ГП К України, в судовому засідан ні 12 липня 2011 року, було оголоше но вступну та резолютивну ча стини постанови Київського а пеляційного господарського суду.

Згідно з частиною першою ст атті 99 ГПК України, в апеляцій ній інстанції справи перегля даються за правилами розгляд у цих справ у першій інстанці ї з урахуванням особливостей , передбачених у цьому розділ і. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в а пеляційному порядку, користу ється правами, наданими суду першої інстанції.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язан ий доводами апеляційної скар ги і перевіряє законність і о бґрунтованість рішення місц евого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, розглянувш и наявні матеріали, обговори вши доводи апеляційної скарг и, перевіривши юридичну оцін ку фактичних обставин даної господарської справи та повн оту їх встановлення, досліди вши правильність застосуван ня судом першої інстанції но рм процесуального та матеріа льного права встановила наст упне.

22 серпня 2008 року між ТОВ «ВіЕй Бі Лізинг» (лізингодавець) та ДП Український державний ін ститут з проектування об' єк тів дорожнього господарства «Укрдіпродор» (лізингоодерж увач) було укладено договір ф інансового лізингу № 080822-144/ФЛ-Ю -А (надалі - Договір) (т. І а.с. 26-33).

Предметом даного Договору є надання лізингодавцем в пл атне володіння та користуван ня на умовах фінансового ліз ингу лізингоодержувачу пред мету лізингу, найменування, м одель, ціна одиниці, кількіст ь і загальна вартість на моме нт укладення Договору якого наведена в Специфікації (Дод аток № 2 до Договору) - далі за текстом - «Майно» або «Пред мет лізингу», для підприємни цьких цілей у власній господ арській діяльності лізингоо держувача на визначений стро к, за умови сплати останнім пе ріодичних лізингових платеж ів.

Відповідно до 2.1 Договору ст рок користування лізингооде ржувачем майном становить 37 м ісяців з моменту підписання сторонами Акту приймання-пер едачі майна згідно п. 4.3. Догово ру за умови сплати ним лізинг ових платежів та належного к ористування майном за догово ром.

Згідно з п. 3.1 Договору лізинг оодержувач виплачує лізинго давцю лізингові платежі відп овідно до Графіку сплати ліз ингових платежів.

19 вересня 2008 року сторонами Д оговору складено, підписано та скріплено печатками Акт п рийому-передачі майна в кори стування за договором № 080822-144/Ф Л-Ю-А, яким підтвердили, що ліз ингодавець передав майно, а с аме: автомобіль Volkswagen Transporter, 2008 року випуску, державний реєстрац ійний номер - АА 5489 НТ, номер ку зова WV2ZZZ7HZ9H003824, а лізингоодержува ч прийняв вищевказане майно в користування (фінансовий л ізинг) (т. І а.с. 41). Пунктом 3 вказа ного Акту встановлено, що вар тість майна на момент переда чі становить 204 317 грн. 73 коп.

Сторони підписали Графік с плати лізингових платежів (Д одаток № 1 до Договору) (т. І а.с. 35 ).

Позивачем за період з січня по квітень 2010 року було вистав лено 4 рахунки-фактжур на зага льну суму 51 375 грн. 21 коп. (т. І а.с. 20-2 3). Вказану заборгованість пог ашено платіжним дорученням № 24 від 19 травня 2010 року на суму 51 375 грн. 21 коп. (т. І а.с. 125).

За період з травня по серпен ь 2010 року відповідачем було сп лачено 49 255 грн. 09 коп. в якості по гашення суми основного боргу , що підтверджується платіжн ими дорученнями: № 152 від 18 серп ня 2010 року на суму 12 416 грн. 75 коп., № 153 від 18 серпня 2010 року на суму 12 38 8 грн. 46 коп., № 58 від 19 серпня 2010 рок у на суму 12 209 грн. 66 коп., № 56 від 19 се рпня 2010 року на суму 12 240 грн. 22 коп . (т. І а.с. 108-111).

Колегія суддів апеляційно ї інстанції наголошує, що дію че законодавство України, а т акож умови договору фінансов ого лізингу від 22 серпня 2008 рок у не звільняють лізингоотрим увача від внесення лізингови х платежів та від відповідал ьності за їх прострочення у р азі розірвання договору з ви ни лізингоотримувача. Аналог ічна позиція викладена у пос танові Вищого господарськог о суду України від 1 березня 2011 року по справі № 2-5/2766-2010.

Станом на 22 лютого 2011 року (ден ь прийняття спірного рішення місцевим господарським судо м) відповідач погасив заборг ованість перед позивачем за лізинговими платежами за спі рний період.

За приписами п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК У країни господарський суд при пиняє провадження у справі, я кщо відсутній предмет спору.

Тому, місцевим господарськ им судом правомірно припинен о провадження у справі в част ині стягнення з відповідача 18 173 грн. 76 коп. основного боргу.

Крім того, згідно із ст.625 ЦК У країни, боржник, який простро чив виконання грошового зобо в'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму б оргу з урахуванням встановле ного індексу інфляції за вес ь час прострочення, а також тр и проценти річних від простр оченої суми, якщо інший розмі р процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п. 11.2.1 Договору, за пору шення обов'язку з своєчасної сплати лізингових платежів та інших платежів, передбаче них пунктом 3.1 Договору і Граф іком сплати лізингових плате жів, та інших платежів, передб ачених Договором, відповідач зобов'язався сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла в період пр острочки від непогашеної заб оргованості за лізинговими п латежами за кожен день прост рочки та відшкодувати всі зб итки, завдані цим позивачеві , понад вказану пеню. Якщо у ра зі несвоєчасної сплати відпо відачем лізингових платежів Позивач буде змушений нести збитки (в тому числі пов'язані з збільшенням процентної ст авки за використання кредитн их коштів, або інші). Відповіда ч протягом 5 (п'яти) банківськи х днів відшкодовує ці збитки після отримання відповідної вимоги від позивача.

Колегія суддів апеляційно ї інстанції не погоджується з висновками місцевого госпо дарського суду щодо розміру задоволених пені, 3% річних та інфляційних нарахувань з огл яду на наступне.

27 січня 2011 року позивач подав заяву про уточнення позовни х вимог, в якій вказав, що пого джується з висновком судово- економічної експертизи № 1933ц та просить стягнути з відпов ідача 8 330 грн. 11 коп. пені, 1 179 грн. 89 коп. 3% річних та 3 513 грн. 89 коп. інф ляційних (т. ІІ а.с. 37-38).

Проте позивачем не вказано періодів, за які він просить с тягнути зазначені суми.

Висновком судово-економіч ної експертизи № 1933ц розрахов ано пеню, індекс інфляції та т ри відсотки річних за несвоє часне внесення лізингових пл атежів по Договору за період з 16 жовтня 2008 року по 13 травня 2010 р оку.

Однак, між ТОВ «ВіЕйБі Лізин г» та ДП Український державн ий інститут з проектування о б' єктів дорожнього господа рства «Укрдіпродор» вже розг лянуто судом спір про стягне ння пені, 3% річних та інфляцій них втрат (за прострочення сп лати чергових лізингових пла тежів по Договору № 080822-144/ФЛ-Ю-А) з а період з березня по жовтень 2009 року, який було вирішено ріш енням господарського суду мі ста Києва від 02 лютого 2010 року у справі № 23/180 (т. ІІ а.с. 86-87).

Тому, заява позивача від 27 сі чня 2011 року про уточнення позо вних вимог в частині стягнен ня з відповідача пені, трьох в ідсотків річних та інфляційн их втрат у зазначених сумах, н е підлягала прийняттю місцев им господарським судом, а том у вказані вимоги належить ро зглядати з урахуванням уточн ення позовних вимог від 16 вере сня 2010 року за період з 15.01.2010 по 18.0 5.2010 року. (т. І а.с. 117-120).

Здійснивши перевірку прав ильності нарахування пені, і нфляційних та 3 % річних за доп омогою калькулятора підраху нку заборгованості та штрафн их санкцій «ЛІГА:Еліт 8.2.3», коле гія суддів Київського апеляц ійного господарського суду в становила, що розрахунки поз ивача в частині нарахування 2 274 грн. 65 коп. пені, 332 грн. 87 коп. 3% рі чних та 486 грн. 37 коп. інфляційни х не перевищують сум, нарахов аних судовою колегією, а тому підлягають задоволенню.

Частиною 2 ст. 7 Закону Україн и «Про фінансовий лізинг» пе редбачено, що лізингодавець має право відмовитись від до говору лізингу та вимагати п овернення предмету лізингу в ід лізингоодержувача у безсп ірному порядку на підставі в иконавчого напису нотаріуса , якщо лізингоодержувач не сп латив лізингові платіж частк ово або у повному обсязі та пр острочення сплати становить більше 30 днів.

Відповідно до п. 16.3. Договору на вимогу лізингодавця Дого вір може бути достроково роз ірваний ним у односторонньом у порядку у випадках, коли ліз ингоодержувач не сплатив ліз инговий платіж (частково або в повному обсязі) та простроч ення сплати становить більше 30 днів з дня настання строку п латежу, встановленого в Граф іку сплати лізингових платеж ів.

Платіжним дорученням № 24 ві д 19 травня 2010 року підтверджуєт ься, що відповідач прострочи в сплату поточного платежу з а березень 2010 року більше ніж н а 30 днів (т. І а.с. 125).

17 травня 2010 року позивач вруч ив відповідачеві повідомлен ня № 1361 від 12 травня 2010 року, в яко му вказав про розірвання Дог овору та вимагав у строк до 20 т равня 2010 року повернути ТОВ «В іЕйБі Лізинг» за адресою : м. К иїв, вул. Дегтярівська, 21 літер а «Г», отримане за договором м айно - предмет лізингу (т. І а .с. 102). Отримання відповідачем ц ього повідомлення 17 травня 2010 р оку підтверджується відбитк ом штампу вхідної кореспонде нції в правому нижньому куті .

Згідно ч. 3 ст. 7 Закону Україн и «Про фінансовий лізинг» ві дмова від договору лізингу є вчиненою з моменту, коли інша сторона довідалася або могл а довідатися про таку відмов у.

Пунктом 10.2. Договору передба чено, що у випадку виникнення будь-якої з підстав, передбач ених 10.1.1, 10.1.5 Договору, лізингода вець направляє лізингоодерж увачу повідомлення про вилуч ення майна із зазначенням ст року його передачі. Документ ом, що підтверджує факт прийн яття лізингодавцем рішення п ро розірвання Договору, є рек омендований або цінний лист лізингодавця. Лізингоодержу вач зобов'язаний за свій раху нок, протягом 7 робочих днів з моменту направлення лізинго давцем на адресу лізингоодер жувача відповідної вимоги, п овернути майно лізингодавцю . Примусове вилучення майна з дійснюється у відповідності з чинним законодавством Укр аїни.

Відповідно до п. 7 ст. 11 Закону України «Про фінансовий ліз инг» лізингоодержувач зобов ' язаний у разі закінчення с троку лізингу, а також у разі д острокового розірвання дого вору лізингу та в інших випад ках дострокового повернення предмета лізингу - повернути предмет лізингу у стані, в яко му його було прийнято у волод іння, з урахуванням нормальн ого зносу, або у стані, обумовл еному договором.

Таким чином, вимога позивач а про повернення предмета лі зингу є правомірною та обґру нтованою, а тому підлягає зад оволенню.

Пунктом 11.2.2 Договору передба чено, що в разі якщо лізингоод ержувач та/або інші особи, яки м майно, при обов'язковій наяв ності відповідного письмово го дозволу лізингодавця, мож е бути надано лізингоодержув ачем у тимчасове користуванн я, не повернули майно або пове рнули його невчасно, зокрема у випадках вилучення майна у відповідності до ст. 10 Догово ру, лізингоодержувач сплачує неустойку у розмірі подвійн ої облікової ставки Націонал ьного Банку України, що діяла в період, за який нараховуєть ся неустойка, від загальної в артості майна на момент укла дення Договору, вказаної в п. 3 .2. Договору, за кожний день про строчення строку повернення майна.

Як зазначено вище, позивач п овідомленням № 1361 від 12 травня 2010 року вимагав повернути май но у строк до 20 травня 2010 року, од нак, відповідач вимог цього п овідомлення не виконав та пр едмет лізингу не повернув.

Позивач заявляє вимоги про стягнення неустойки за пері од з 20 травня 2010 року по 02 червня 2010 року. Перевіривши правильн ість нарахування неустойки, колегія суддів встановила, щ о з відповідача на користь по зивача слід стягнути 148 грн. 75 к оп.

Щодо вимог позивача про стя гнення штрафу за порушення п роцедури вилучення майна суд ова колегія зазначає наступн е.

Відповідно до вимог частин и 2 статті 7 Закону України «Пр о фінансовий лізинг» лізинго давець має право відмовитися від договору лізингу та вима гати повернення предмету ліз ингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підс таві виконавчого напису нота ріуса, якщо лізипгоодержувач не сплатив лізинговий платі ж частково або у повному обся зі та прострочення становить більше 30 днів.

Також, пунктом 10.3 Договору пе редбачено, що лізингодавець має право стягнути (витребув ати) майно у лізингоодержува ча або інших осіб, у яких знахо диться майно, у безспірному п орядку на підставі виконавчо го напису нотаріуса.

Тобто, процедура вилучення майна передбачає звернення до нотаріуса за отриманням в иконавчого напису або до суд у.

З матеріалів справи вбачає ться, що ТОВ «ВіЕйБі Лізинг» в иконавчий напис нотаріуса не отримувало, а тому процедуру вилучення майна до моменту з вернення до суду не розпочин ало.

Пунктом 11.2.5 Договору встанов лено, що за порушення процеду ри вилучення майна, порушень положень статті 7, пунктів 5.3, 5.5 цього Договору - штраф у розмі рі 10 % загальної вартості майн а на момент укладення цього Д оговору за кожен випадок так ого порушення.

Колегія суддів апеляційно го господарського суду нагол ошує, що штраф, який просить ст ягнути позивач накладається саме за порушення процедури вилучення майна, яку останні й в установленому порядку, ще не розпочинав.

Отже, штраф за порушення про цедури вилучення майна заявл ено позивачем передчасно, а т ому, задоволенню не підлягає .

Місцевим господарським су дом вказане вище з' ясовано не було.

Щодо посилань скаржника на порушення місцевим господар ським судом ч. 6 ст. 232 ГК України , а також п. 1 ч. 2 ст. 258 та ч. 3 ст. 267 ЦК У країни, колегія суддів зазна чає, що нарахування штрафних пені не за прострочення спла ти лізингових платежів не пе ревищує шести місяців від дн я, коли вони мали бути сплачен і. Слід відзначити, що відпові дачем не подавалось заяви пр о застосування строку позовн ої давності до вимог про нара хування штрафних санкцій.

При вирішенні спору у справ і № 13/337 колегія суддів Київсько го апеляційного господарськ ого суду врахувала позицію В ищого господарського суду Ук раїни, яка викладена у постан овах від 02 березня 2011 року по сп раві № 9/135, від 24 травня 2011 року по справі № 55/387, від 01 березня 2011 рок у по справі № 2-5/2766-2010 та від 10 листо пада 2010 року по справі № 12/221.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відобр ажені обставини, що мають зна чення для даної справи, висно вки суду стосовно встановлен их обставин і правові наслід ки є вичерпними, відповідают ь дійсності і підтверджуютьс я достовірними доказами, дос лідженими в судовому засідан ні.

Господарським судом міста Києва при прийнятті рішення у справі не виконано вимог ви кладених вище. У зв' язку з чи м місцевий суд неповно з' яс ував обставини, що мають знач ення для справи, а висновки, ви кладені у рішенні суду не від повідають обставинам справи . Тому, суд першої інстанції пр ийшов до помилкового висновк у про часткове задоволення п озову.

З огляду на зазначене колег ія суддів апеляційного госпо дарського суду приходить до висновку, що апеляційна скар га державного підприємства У країнський державний інстит ут з проектування об' єктів дорожнього господарства «Ук рдіпродор» підлягає частков ому задоволенню, а рішення го сподарського суду міста Києв а від 22 лютого 2011 року слід скас увати частково і прийняти но ве рішення.

Якщо в одній позовній заяві об'єднані вимоги майнового т а немайнового характеру, дер жавне мито підлягає оплаті я к за ставками, встановленими для позовів майнового, так і н емайнового характеру (пункт 36 Інструкції Головної держав ної податкової інспекції Укр аїни від 22 квітня 1993 року N 15 "Про п орядок обчислення та справля ння державного мита").

ТОВ «ВіЕйБі Лізинг» заявля є вимоги про стягнення грошо вих коштів (майновий характе р) та вилучення та передачу вл аснику предмету лізингу (нем айновий характер).

Згідно з ч. 1 ст. 49 ГПК України д ержавне мито покладається у спорах, що виникають при вико нанні договорів та з інших пі дстав, - на сторони пропорційн о розміру задоволених позовн их вимог.

Керуючись ст.ст. 99, 101-102, п.п. 1-1 та 2 ч. 1 ст. 80, п. 2 ст. 103, п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Г ПК України, Київський апеляц ійний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скарг у державного підприємства Ук раїнський державний інститу т з проектування об' єктів д орожнього господарства «Укр діпродор» на рішення господа рського суду м. Києва від 22 лют ого 2011 року у справі № 13/337 задово льнити частково.

2. Рішення господарськ ого суду м. Києва від 22 лютого 20 11 року по справі № 13/337 скасувати частково.

3. Прийняти нове рішенн я та викласти резолютивну ча стину рішення в наступній ре дакції:

«1. Позов задовольнити частк ово.

2. Стягнути з державного під приємства Український держа вний інститут з проектування об' єктів дорожнього господ арства «Укрдіпродор» (03037, м. Ки їв, проспект Повітрофлотськи й, 39/1, код 34000752) на користь товарис тва з обмеженою відповідальн істю «ВіЕйБі Лізинг» (04119, м. Киї в, вул. Дегтярівська, 21-г, код 33880354 ) 2 274 грн. 65 коп. пені, 332 грн. 87 коп. 3% р ічних, 486 грн. 37 коп. інфляційних та 148 грн. 75 коп. неустойки за про строчку повернення майна, а т акож 117 грн. 43 коп. державного ми та та 122 грн. 17 коп. витрат на інфо рмаційно-технічне забезпече ння судового процесу.

3. Припинити провадження у с праві в частині стягнення 18 173 грн. 76 коп. основного боргу.

4. В задоволенні позовних ви мог у частині стягнення 20 431 гр н. 77 коп. штрафу за порушення пр оцедури вилучення майна - від мовити.

5. Вилучити у Державного під приємства Український держа вний інститут з проектування об' єктів дорожнього господ арства "Укрдіпродор" (03037, м. Київ , проспект Повітрофлотський 39/1, код ЄДРПОУ 34000752) предмет лізин гу - автомобіль Volkswagen Transporter T5 Combi, ном ер кузова WV2ZZZ7HZ9H003824, державний но мер - АА 5489 НТ та повернути йог о Товариству з обмеженою від повідальністю "ВіЕйБі Лізинг " (04119, м. Київ, вул.. Дегтярівська, 2 1-г, код ЄДРПОУ 33880354).»

4. Стягнути з товариств а з обмеженою відповідальніс тю «ВіЕйБі Лізинг» (04119, м. Київ, в ул. Дегтярівська, 21-г, код 33880354) на користь державного підприєм ства Український державний і нститут з проектування об' є ктів дорожнього господарств а «Укрдіпродор» (03037, м. Київ, про спект Повітрофлотський, 39/1, ко д 34000752) 51 грн. 01 коп. державного мит а за перегляд справи у Київсь кому апеляційному господарс ькому суді.

5. Доручити господарсь кому суду міста Києва видати відповідні накази.

6. Справу № 13/337 повернути до господарського суду м. Киє ва.

Постанова апеляційного го сподарського суду набирає за конної сили з дня її прийнятт я.

Постанову Київського апел яційного господарського суд у може бути оскаржено протяг ом 20 днів до Вищого господарсь кого суду України у порядку, п ередбаченому ст. 109 ГПК Україн и.

Головуючий суддя Чорногуз М.Г

Судді Агрикова О.В.

Сухо вий В.Г.

14.07.11 (відправлено)