Рішення

від 20.05.2009 по справі 2-159/09

КАЛІНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДОНЕЦЬКА

Справа №2-159/09

РІШЕННЯ

Іменем України

20 травня 2009 р. Калінінський р айонний суд м. Донецька у скла ді: головуючого -судді Гаврил енка О.М

при секретарі - Ексановій Н. Е,

за участю сторін та їх пред ставників: адвоката ОСОБА_1 і ОСОБА_2, відповідно, пр едставника третьої особи О СОБА_3, розглянувши у відкри тому судовому засіданні в м. Д онецьку справу за позовом О СОБА_4, яка діяла також в інте ресах неповнолітньої доньки ОСОБА_5, до ОСОБА_6, трет і особи: ОСОБА_7, Орган опік и та піклування Калінінськог о РВК м. Донецька, про визнання правочину удаваним, визнанн я права власності на частку д омоволодіння, вселення до бу динку та усунення перешкод у користуванні жилою площею в ньому, -

ВСТАНОВИВ:

Звернувшись до суду у жовт ні 2008 р, позивачка просила визн ати удаваним правочином дого вір дарування від 09.09.2002 р. домов олодіння АДРЕСА_1, укладен ий між ОСОБА_7 та її чолові ком ОСОБА_6 Просила визнат и, зазначений договір таким, щ о приховує фактично укладени й між ними договір купівлі - пр одажу, за яким її чоловік прид бав за договірною ціною у 2300 до ларів США вказане домоволоді ння. Крім того, просила визнат и за нею право спільної суміс ної власності на майно подру жжя у вигляді 1/2 частки спірно го домоволодіння, вселити її туди з малолітньою донькою т а зобов' язати відповідача н е коїти їм перешкод у користу ванні жилою площею будинку. П ідтримавши заявлені вимоги в суді, мотивувала їх тим, що пі д час шлюбу з відповідачем по справі, на його ім' я було при дбане спірне домоволодіння, в якому з жовтня 2002 р. до початк у 2006 р. вона проживала разом з в ідповідачем та їх спільною д онькою, поки відповідач не ви гнав її з будинку. Про те, що за значена угода була оформлена чоловікам як договір дарува ння вона дізналася випадково , лише після фактичного припи нення шлюбних відносин між н ими і розгляду місцевим судо м у 2007 р. цивільної справи за по зовом відповідача про визнан ня її такою, що втратила право користування спірним будинк ом. Отому просила поновити їй пропущений з поважних причи н строк для звернення до суду з цим позовом. Вважала, що від повідачем був навмисно, штуч но прихований від неї факт ку півлі ними спірного домоволо діння на сумісні кошти удава ним правочином у вигляді осп орюваного договору даруванн я. Зроблено це було ним з метою позбавлення її можливості с умісного мешкання у разі пог іршення шлюбних відносин. Та кож пояснювала, що іншого жит ла у місті або за його межами н е має, на цей час вимушена прож ивати разом з матір' ю та пов нолітньою сестрою у гуртожит ку, займаючи кімнату площею 16 м2, оскільки відповідач, зміни в замки і не допускає їх з донь кою до домоволодінні, погрож уючи фізичною розправою.

Відповідач позов не визнав і просив відмовити в його зад оволенні за безпідставністю . Не заперечуючи фактичних об ставин щодо придбання ним сп ірного домоволодіння за домо вленістю з продавцем ОСОБА _7 за 2300 доларів США, посилався на те, що домоволодіння було п ридбано ним за кошти, подаров ані йому його матір' ю ОСОБ А_6 В, що були виручені останн ьою від продажу власної неру хомості у вигляді квартири в , м. Житомирі, де вона мешкає й д отепер. Тому, в будь якому разі , він вважав себе одноособови м власником спірного домовол одіння, заперечуючи проти ви знання його спільною сумісно ю власністю подружжя. Поясню вав, що правочин був оформлен ий у вигляді договору дарува ння, щоб зекономити на держми ті, а також про всяк випадок, у тому числі на випадок припин ення шлюбних відносин з пози вачкою, та з огляду на те, що бу динок купувався ним за гроші своєї матері без участі друж ини.

Третя особа ОСОБА_7, на це й час ліжковий хворий, письмо во підтримував позовні вимог и позивачки ОСОБА_4 у повн ому обсязі та з огляду на стан свого здоров' я просив розг лянути справу в його відсутн ість.

Орган опіки та піклування К алінінського РВК м. Донецька , також залучений до розгляду справи в якості третьої особ и, позовні вимоги підтримува в частково і просив вселити п озивачку з малолітньою дитин ою до спірного домоволодіння , зобов' язавши відповідача не коїти їм перешкод у корист уванні житлом. Вимоги ОСОБА _4 в іншій частині відносив н а розсуд суду.

Перевіривши матеріали спр ави, суд знаходить позовні ви моги обгрунтованими і підляг аючими задоволенню за підста вами, передбаченими ст, ст 60, 69, 70 СК України, ст. 58 ч.2 ЦК України 19 63 р, ст.ст 317, 321, 368, 369 ЦК України, ст. 155 Ж К України. Згідно до останніх , зокрема, якщо угода укладена з метою приховати іншу угоду (удавана угода), тоді застосов уються правила, що регулюють ту угоду, яку сторони дійсно м али на увазі. Майно, набуте под ружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на пра ві спільної сумісної власнос ті незалежно від того, що один з них не мав з поважної причин и (ведення домашнього господ арства, догляд за дітьми, хвор оба тощо) самостійного зароб ітку (доходу). У разі поділу ма йна, що є об' єктом права спіл ьної сумісної власності подр ужжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю м іж ними або шлюбним договоро м. Право власності є непорушн им і складається з прав волод іння, користування та розпор ядження своїм майном безвідн осно до місця проживання вла сника та місцезнаходження йо го майна.

Як убачається з пояснень ст орін, матеріалів справи, стор они перебувають у зареєстров аному шлюбі з лютого 1998 р. по це й час, від якого мають малоліт ню дочку ОСОБА_8, ІНФОРМА ЦІЯ_1, яка після фактичного п рипинення шлюбних відносин б атьків на початку 2006 р. постійн о проживає з позивачкою. Оста ння з дитиною на цей час мешка є разом зі своєю матір' ю в її кімнаті у гуртожитку. Рішенн ям місцевого суду від 20.11.2008 р, ві дповідач зобов' язаний до сп лати аліментів у розмірі 1/4 ча стки заробітку на утримання доньки. 09.09.2002 р. за договором дар ування на ім' я відповідача було придбане домоволодінні АДРЕСА_1. Договір був укла дений між третьою особою по с праві ОСОБА_7 і ОСОБА_6, посвідчений приватним нотар іусом Донецького міського но таріального округу ОСОБА_9 за реєстровим №3320 та зареєст рований в реєстрі Донецького БТІ за №32449, за яким ОСОБА_7 п одарував, а відповідач прийн яв у дар зазначений жилий буд инок, оцінений ними за його ін вентаризаційною вартістю у 9 216 грн, тоді як насправді між ни ми фактично був укладений до говір купівлі - продажу, чого п рактично не заперечували як сам ОСОБА_6, так і ОСОБА_7 (стороння людина стосовно об дарованого чи його родичів) у своїй письмовій заяві. Зокре ма, ОСОБА_6 підтверджував доводи дружини, що за придбан ням будинку він звернувся до ОСОБА_7 через оголошення у пресі про його продаж (у спра ві мається). Однак, пояснював, що їм з матір' ю вдалося, за до мовленістю з продавцем, зниз ити покупну ціну із заявлено ї в оголошенні у 2800 до 2300 доларів США. При цьому вони дійсно спо чатку надали ОСОБА_7 завда ток у 200 доларів США, а потім від дали остатню суму. З 30.10.2002 р. по це й час в домоволодінні зареєс тровані сторони по справі з ї х малолітньою дочкою, але фак тично проживає лише відповід ач. У квітні - травні 2007 р. останн ій звертався до місцевого су ду з позовом про визнання дру жини такою, що втратила право користування спірним жилим будинком, який судовою ухвал ою від 21 серпня 2008 р. був залишен ий без розгляду на підставі й ого ж, тобто ОСОБА_6, письмо вої заяви про це.

Позивачка ОСОБА_4 з дон ькою іншого житла в місті або в області не мають.

Наведене підтверджене док ументально і сторонами по сп раві не заперечувалося.

Заслухавши пояснення стор ін та їх представників, свідк ів, дослідивши наявні матері али справи, суд доходить висн овку про доведеність доводів позивачки про те, що домоволо діння АДРЕСА_1 фактично бу ло придбано її чоловіком ОС ОБА_6 під час перебування з н ею в зареєстрованому шлюбі з а 2300 доларів США, які на той час за курсом НБУ були еквівален тні 12236 грн. з розрахунку: 1 долар США за 5, 32 грн. України, що підтв ерджено документально і чого сам відповідач у суді не запе речував. Таким чином суд вваж ає, що укладанням оспорювано го договору дарування спірно го домоволодіння від 09.09.2002 р. за ініціативою ОСОБА_6 дійсн о була прихована фактично ук ладена між сторонами угода щ одо купівлі - продажу спірног о домоволодіння, а тому суд ви знає зазначений договір дару вання удаваним правочином. Т ому при вирішенні спору суд з астосовує правила, що регулю ють фактичну угоду, яку сторо ни дійсно мали на увазі, тобто правила, що регулюють догові р купівлі - продажу майна.

За викладеним суд виходить з факту придбання спірного д омоволодіння на ім' я відпов ідача за договором купівлі - п родажу від 09.09.2002 р. під час переб ування сторін у зареєстрован ому шлюбі, а тому як такого, що на час розгляду справи переб уває в спільній сумісній вла сності сторін (подружжя ОСО БА_6). Звідси випливає правом ірність вимог позивачки стос овно визнання за нею права вл асності на частку домоволоді ння, при визначенні якої суд в иходить з рівності часток по дружжя в праві їх спільної су місної власності і визнає пр аво власності в домоволодінн і на 1/2 частку за кожною зі стор ін.

При цьому суд не приймає до уваги доводи відповідача про те, що лише він є одноособовим власником домоволодіння, бо воно було придбане за кошти й ого матері саме для нього. Так , насамперед, стороною в удава ному правочині виступив відп овідач, але не його матір ОС ОБА_10 Тому у фактичному дого ворі купівлі - продажу, що мав місце між ОСОБА_7 і ОСОБА _6 у період перебування стор ін у зареєстрованому шлюбі, в ідповідач також вважається й ого стороною. За таких обстав ин доводи відповідача щодо п оходження коштів, витрачених , за його твердженням, на купів лю спірного будинку, а саме: ві д своєї матері ОСОБА_6 В, ви ручених нею від продажу влас ної квартири у м. Житомирі за д оговором від 06.08.2002 р. за 30000 грн. та іншого житла тощо, є неспромо жними і в будь якому разі визн ачального значення при виріш енні спору ці доводи не мають .

Таким чином, протидія відпо відача вселенню позивачки до домоволодіння порушує перед бачені законодавством її зак онні права, як співвласника д омоволодіння. Тому суд вважа є за необхідне вселити позив ачку разом з неповнолітньою донькою в домоволодіння, зоб ов' язавши відповідача не ко їти їм перешкод у користуван ні жилою площею в будинку і в з дійсненні позивачкою свого п рава власності на частку в до моволодінні.

Крім того, суд вважає доведе ною вимогу позивачки про пон овлення їй строку звернення до суду з даним позовом з огля ду на її твердження, що вона не знала про вчинення чоловіко м удаваного правочину заміст ь фактичної купівлі - продажу будинку за рахунок власних з ним заощаджень до часу виник нення в суді спору за позовом позивача про визнання її так ою, що втратила право користу вання будинком, оскільки той приховував від неї цю обстав ину і не показував їй договор у дарування. Будь яких переко нливих доказів зворотнього в ідповідачем не надано, тоді я к наведені доводи позивачки, об' єктивно, заслуговують н а увагу.

Судові витрати у справі ста новлять: держмито - 51 грн; витра ти на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справ и - 30 грн, а всього 81 грн, які були сплачені позивачкою на час п одання позову, підлягають ст ягненню на її користь з відпо відача. Судові витрати у вигл яді частки держмита, що підля гає сплаті пропорційно розмі ру задоволених вимог, але не б ільш 1700 грн, суд стягує з відпов ідача: у розмірі 10, 18 грн (61, 18-51) на к ористь держави.

Керуючись ст, ст 10-11, 60, 209, 212-214 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

ОСОБА_4 поновити строк дл я звернення до суду з даним по зовом до ОСОБА_6 про визна ння правочину удаваним, визн ання права власності на част ку домоволодіння, вселення д о будинку та усунення перешк од у користуванні жилою площ ею в ньому.

Позов ОСОБА_4, яка діяла т акож в інтересах неповнолітн ьої доньки ОСОБА_4, до ОС ОБА_6, треті особи: ОСОБА_7 , Орган опіки та піклування Ка лінінського РВК м. Донецька, п ро визнання правочину удаван им, визнання права власності на частку домоволодіння, все лення до будинку та усунення перешкод у користуванні жил ою площею в ньому задовольни ти у повному обсязі.

Визнати договір дарування від 09.09.2002 р. домоволодіння АДР ЕСА_1, укладений між ОСОБА _7 та ОСОБА_6, посвідчений приватним нотаріусом Донець кого міського нотаріального округу ОСОБА_9 за реєстро вим №3320, удаваним правочином, я кий приховував фактично укла дений між сторонами договір купівлі - продажу вказаного д омоволодіння.

Вважати, що 09.09.2002р. між зазначе ними особами замість вказано го договору був укладений до говір купівлі - продажу, за яки м ОСОБА_7 продав, а ОСОБА _6 купив домоволодіння АДР ЕСА_1 інвентаризаційною вар тістю 9216 грн. (довідка - характе ристика БТІ м. Донецька №90 від 09.09.2002 р.) за договірною ціною у 2300 доларів США, передавши цю сум у продавцеві ОСОБА_7 у пов ному обсязі.

Визнати за ОСОБА_4 та за ОСОБА_6 право власності на 1/2 частку, за кожним з них, у дом оволодінні АДРЕСА_1.

ОСОБА_4 з неповнолітньою д онькою ОСОБА_5, ІНФОРМАЦ ІЯ_1, вселити в будинок АДР ЕСА_1, зобов' язавши ОСОБА _6 не коїти їм перешкод у кори стуванні жилою площею в буди нку.

Стягнути з ОСОБА_6 судов ий збір у вигляді держмита у р озмірі 51 грн. а також витрати н а інформаційно - технічне заб езпечення розгляду справи у розмірі 30 грн, а всього в сумі 81 грн. на користь ОСОБА_4 і ча стки держмита у розмірі 10, 18 грн . на користь держави.

Рішення може бути оскаржен о до судової палати по цивіль них справах апеляційного суд у Донецької області шляхом п одання через місцевий суд за яви про апеляційне оскарженн я рішення протягом 10 днів з дн я його праголошення та апеля ційної скарги - протягом 20 дні в після подання вказаної зая ви, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК Ук раїни.