Ухвала

від 07.04.2008 по справі 40/7-63

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

У  Х  В 

А  Л  А 

07.04.08

р.                                                                                

№ 40/7-63                                                                                                                                                                

За

позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 м.Маріуполь

До

фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Маріуполь

про

стягнення 10 504 грн. 80 коп.

Суддя

господарського суду Донецької області Підченко Ю.О.

Представники

сторін не викликалися

          Суть спору: фізична особа -

підприємець ОСОБА_2 звернувся до господарського суду з позовом до фізичної

особи - підприємця ОСОБА_1 з вимогами про розірвання договору оренди

нежитлового приміщення №03 від 01.08.07р. та стягнення боргу в сумі 9 574 грн.

80 коп. та пені в сумі 930 грн.

Розглянувши

позовну заяву та додані до неї документи, суддя встановив:

-          позивачем не подано доказів сплати

державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового

процесу у встановленому порядку та розмірі;

-          в одній позовній заяві позивачем

об'єднано кілька вимог до одного відповідача і сумісний розгляд цих вимог

суттєво утруднить вирішення спору.

Пунктом

2 ст. 3 Декрету КМУ “Про державне мито” зі змінами згідно з законом України від

25.03.05р. № 2505-ІУ встановлений розмір державного мита за подачу позовної

заяви майнового характеру до господарського суду у розмірі 1 відсотку ціни

позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше

1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За подачу позовної заяви

немайнового характеру - у розмірі 5-ти неоподатковуваних мінімумів доходів

громадян.

У

випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового

характеру державне мито згідно з пунктом 36 Інструкції  про 

порядок  обчислення  та справляння   державного  

мита,   затвердженої   наказом 

Головної державної  

податкової   інспекції   України 

від  22.04.93  N  15,

підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру,

так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів

немайнового характеру.

Відповідно

до Постанови Кабінету міністрів України „Про затвердження Порядку оплати витрат

з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом

цивільних та господарських справ, та їх розмірів” від 21 грудня 2005 р. N 1258

сума витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

визначається:

-          для позивачів, у встановленому

порядку звільнених від сплати державного мита, - за нульовою ставкою;

-          для всіх інших позивачів - за ставкою

118 гривень.

Фактично

після розірвання договору борг по орендній платі для позивача є збитками.

Об'єднання вимог про розірвання чи зміну умов договору та відшкодування

збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням договірних

зобов'язань, суперечить правилам статті 58 ГПК України і тому такі позовні

заяви не повинні прийматися до розгляду (п. 5 статті 63 ГПК України).

Щодо

адвокатських послуг, то законодавець визначає, що відшкодування цих витрат

здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі,

постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про

надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої

довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного

доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Документального

підтвердження сплати адвокатських послуг заявником не надано.

Крім

того, слід звернути увагу позивача на те, що письмові докази подаються в

оригіналі або в належним чином засвідчених копіях (ст. 36 ГПК). Печатка

обов'язково засвідчує підпис посадової особи. Поруч з підписом посадової особи

на вільному від тексту місці проставляється печатка та вчинюється напис „З

оригіналом згідно”.

Недодержання

вимог ст. ст. 54, 57 ГПК України щодо форми, змісту і додатків до позовної

заяви тягне за собою наслідки, передбачені ст. 63 ГПК України.

За

таких обставин позовна заява підлягає поверненню без розгляду. Після усунення

обставин, що зумовили повернення позовної заяви без розгляду, позивач може звернутися

з нею знов у загальному порядку.

На

підставі викладеного, керуючись ст. ст. 36, 54, 57, п.п. 4, 5, 10 ст. 63, ст.

86 ГПК України, суд

          У Х В А Л И В:

1.Позовну

заяву і додані до неї документи на 27 аркушах (у т.ч. квитанції від 20.03.08р.

на суму 170 грн. та  30 грн.) повернути

позивачеві без розгляду.

Суддя                                                                                        

Підченко Ю.О.