Рішення

від 15.03.2011 по справі 19/150-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                   тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" березня 2011 р.                                                                  Справа № 19/150-10

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю «Чарівниця», м. Бобровиця

                     Чернігівської області;

до                  Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафта Сервіс», с. Підгірці

                     Обухівського району Київської області;

про                стягнення 603788,93 грн.

                                                                                                                      Суддя   Т.П. Карпечкін

Представники:

від позивача:      Ламазян А.О. (директор, протокол № 30/11-01 від 30.11.2009 р.);

від відповідача:  не з’явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

        До господарського суду Київської області звернулось з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Чарівниця»(надалі –позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафта Сервіс»(надалі –відповідач) про стягнення 581584,43 грн.

        В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що між сторонами було укладено Договір поставки № 28/07 від 28.07.2009 р., згідно умов якого позивач зобов’язується поставляти та передавати у власність відповідача на протязі строку дії договору нафтопродукти належної якості, а відповідач зобов’язується оплачувати поставлений товар. Крім того, між сторонами було укладено ряд додаткових угод до Договору поставки № 28/07 від 28.07.2009 р., а саме: Додаткова угода від 18.08.2009 р., Додаткова угода № 2 від  01.09.2009 р., Додаткова угода № 3 від 01.12.2009 р. та Додаткова угода № 4 від 01.04.2010 р.  Внаслідок порушення відповідачем своїх зобов’язань за вищевказаним договором та додатковими угодами за ним утворилась заборгованість в розмірі 574666,45 грн., за прострочення сплати якої позивач додатково просить суд стягнути з відповідача 22564,27 грн. збитків завданих внаслідок інфляції та 6558,21 грн. –3 % річних.  

       Ухвалою господарського суду Київської області від 21.07.2010 р. порушено провадження у справі № 19/150-10 та призначено її розгляд на 02.08.2010 р.

        Ухвалою від 02.08.2010 р. суд відклав розгляд справи на 19.08.2010 р., у зв’язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, неподанням витребуваних доказів та необхідністю витребування нових доказів по справі.

        В судовому засіданні 19.08.2010 р. представником відповідача було подано клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, в зв’язку з тим, що відповідачем повністю заперечується факт підписання додаткових угод до Договору поставки № 28/07                      від 28.07.2009 р. директором ТОВ «Нафта Сервіс»ОСОБА_1 та достовірності відтиску печатки ТОВ «Нафта Сервіс».

        Ухвалою господарського суду Київської області від 19.08.2010 р. провадження у справі було зупинено, в зв’язку з призначенням судової почеркознавчої та технічної експертизи, проведення якої було доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, витрати по проведенню експертизи покладено на Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафта Сервіс».

         01.02.2011 р. до господарського суду Київської області надійшов лист від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України № 9716/10-11 від 28.01.2011 р. разом з матеріалами справи № 19/150-10. У вищевказаному листі зазначено, що почеркознавча та технічна експертизи проведені не були, оскільки до Київського НДІ судових експертиз додаткові матеріали і оплата експертизи не надійшли.

         При цьому, господарським судом Київської області на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафта Сервіс» направлялись листи  від 24 листопада 2010 року та від 25 листопада 2010 року, в яких повідомлялось про необхідність проведення попередньої оплати за проведення почеркознавчої та технічної експертизи, а також надати додаткові матеріали, необхідні для вирішення питань, поставлених перед експертизою, а саме зразків відтисків, нанесених печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафта Сервіс» та документи за серпень-грудень 2009 року і січень-липень 2010 року, які засвідчені печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафта Сервіс».

         Проте, відповідач додаткові матеріали не надав, попередню оплату за проведення почеркознавчої та технічної експертизи  не здійснив, що унеможливлює проведення судової експертизи.

        Ухвалою від 01.02.2011 р., відповідно до ч. 3 ст. 79 ГПК України, суд поновив провадження у справі № 19/150-10, та призначив розгляд справи на 22.02.2011 р.

        Ухвалою від 22.02.2011 р. суд відклав розгляд справи на 15.03.2011 р. , у зв’язку з неявкою в судове засідання представника відповідача.                                 

        Присутній у судовому засіданні 15.03.2011 р. представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та надав додаткові докази по справі.

        Відповідач у судове засідання вдруге не з‘явився, письмовий відзив на позов не подав, не виконав вимоги суду, викладені в ухвалах від 01.02.2011 р. та від 22.02.2011 р.             

        Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення. Ухвали суду від 01.02.2011 р. та від 22.02.2011 р. надсилалась за адресою, що зазначена в позовній заяві, та підтверджена витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України  по Київській області, наданого станом на 03.03.2011 р.

        Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

        Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року» (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

        Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

        У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

        Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з’ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

        В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

        Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році» (із змінами від 08.04.2008 р.), в якому зазначається, що  примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

        Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань  про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

         На підставі ст. 69 ГПК України, господарський суд обмежений двохмісячним строком вирішення спору, а тому вважає, що, у відповідності до ст. 75 ГПК України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами без участі представника відповідача, яких достатньо для винесення рішення по суті.

        Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, у нарадчій кімнаті.

        Згідно ст. 85 ГПК України, в засіданні суду була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

        Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

        28.07.2009 р. між позивачем (за договором –продавець) та відповідачем (за договором –покупець) було укладено Договір поставки № 28/07, у відповідності до умов якого продавець протягом строку дії даного договору зобов'язується поставляти та передавати у власність (повне господарське відання) покупця нафтопродукти (надалі  - товар) належної якості, згідно державним стандартам, а покупець зобов'язується приймати товар та оплачувати його на умовах даного договору (п. 1.1. договору). Продавець зобов'язався поставляти товар, згідно  заявкам покупця, в об'ємах та за цінами, які визначаються у кожному рахунку, який виписується продавцем, які діють протягом вказаного у ньому строку; здійснювати постачання товару покупцю на умовах EXW' склад продавця (Інкотермс 2000), або на інших умовах, які обумовлені сторонами в кожному конкретному випадку окремо. Продавець зобов'язаний своєчасно надавати Покупцю наступні документи: рахунок-фактуру. накладну

на  товар та акт звірки взаєморозрахунків (п.п. 2.1.- 2.3. договору). При цьому, покупець зобов'язався своєчасно сплачувати продавцю вартість товару, згідно умов договору; приймати у пункті постачання товар, який постачається; а також своєчасно надати продавцю наступні оригінали документів: товарно-транспорту накладну для переадресації, довіреність, накладну та акти звірки взаєморозрахунків (п.п. 3.2.- 3.4. договору).

        Згідно п.п. 5.2. –5.5. договору, передача (прийом-передача) товару здійснюється лише за умови наявності повноважних представників покупця в пункті постачання в момент поставки з належним чином оформленими документами. Прийом-передача товару по кількості та якості здійснюється сторонами в порядку, передбаченому діючим законодавством та оформлюється накладними. Перехід права власності на товар та ризик випадкової загибелі (порчі) переходить у момент передачі товару уповноваженому представнику покупця або перевізнику. Передача товару оформлюється товарно-транспортною накладною (ТТН). Постачання товару проводиться в день виписки ТТН. на наступний день ТТН вважається недійсною. Датою поставки буде вважатися дата, яка вказана в товарно-транспортній накладній.

        Відповідно до п.п. 7.1., 7.2., 7.5., 7.6., 7.7. договору, оплата товару здійснюється у безготівковій формі па погонний рахунок продавця у відповідності із банківськими реквізитами, що вказані у договорі. Покупець зобов'язується оплатити продавцю вартість товару, вказану у рахунку, в повному обсязі, не пізніше 7 (семи) календарних днів, починаючи з дати, якою датований рахунок. Рахунок виписується на підставі всіх ТТН за день відвантаження. У випадку не перерахування відповідної суми грошових коштів покупцем на поточний рахунок Продавця, згідно виставленим рахункам, протягом 7-ми (семи) календарних днів з дати, якою датований рахунок. Продавець збільшує вартість неоплаченого товару на 0,01 гри. за літр в день за кожний день прострочення платежу.

        Звірка взаєморозрахунків за поставлений товар проводиться сторонами не пізніше 10 (десятого) числа кожного календарного місяця, який слідує за відповідним періодом постачання з одночасним оформленням сторонами відповідного Акту звірки взаєморозрахунків. У вказаний строк продавець надає покупцю оригінали всіх документів, а саме: рахунок-фактуру, накладні, акт звірки взаєморозрахунків, сертифікати відповідності та паспорти якості на відвантажене пальне. Продавець надає покупцю товарний кредит (ТК) у розмірі 700 000 (сімсот тисяч) гри. з врахуванням п.п. 7.2.-7.5. даного договору. ТК може бути змінений до 1 000 000 (один мільйон) грн. Всі зміни суми ТК оформлюються додатковою угодою до договору.

        У відповідності з п. 8.2. договору, строк дії даного договору складає 1 (один) рік з дати його підписання, а в частині взаєморозрахунків - до повного їх проведення. Цей строк автоматично продовжується на наступні періоди в 1 (один) рік кожний, якщо ні одна із сторін не повідомить іншу сторону за 30 (тридцять) днів до закінчення кожного однорічного період) дії даного договору про намір припинити його дію.

        Також між сторонами до Договору поставки № 28/07 від 28.07.2009 р. було укладено ряд додаткових угод.

        Так, згідно умов Додаткової угоди від 18.08.2009 р., сторони домовились, що продавець надає покупцю товарний кредит у розмірі 90 000 грн. без збільшення вартості товару, що відвантажений на дану суму, відповідно до п.7.5. договору, на період до 31 грудня 2009 року. Крім того, вказаною додатковою угодою було змінено та викладено в іншій редакції               п.п.7.5., 7.7. Договору поставки № 28/07 від 28.07.2009 р.

        У Додатковій угоді № 2 від 01.09.2009 р.. сторони домовились про наступне: пункт 1 Додаткової угоди від 18.08.2009 р. виключити. Пункт 7.5. Договору поставки № 28/07                  від 28.07.2009 р. змінити та викласти в новій редакції: у випадку неперерахування відповідної суми грошових коштів покупцем на поточний рахунок продавця, згідно виставленим рахункам, протягом семи календарних днів з дати, якою датований рахунок, продавець збільшує вартість неоплаченого товару на 0,02 грн. за літр в день за кожний день прострочення платежу протягом першого місяця, на 0,06 грн. за літр в день за кожний день прострочення платежу протягом другого місяця, на 0,09 грн. за літр в день за кожний день прострочення платежу протягом третього місяця. У випадку прострочення в оплаті за товар більші ніж сім днів, з урахуванням п.7.4. договору, відвантаження товару припиняється до повного погашення простроченої заборгованості по ціні, обумовленій даним пунктом договору. У випадку непогашення простроченої заборгованості протягом трьох місяців, вартість неоплаченого товару в подальшому не збільшується, а матеріали передаються до компетентного суду для примусового стягнення заборгованості.

        При цьому, також було змінено та викладено в новій редакції п. 7.7. Договору поставки № 28/07 від 28.07.2009 р., а саме: продавець надає покупцю товарний кредит (ТК) у розмірі 500 000 (п'ятсот тисяч) грн. з врахуванням п.п. 7.2.-7.5. даного договору. ТК надається виходячи з щомісячної вибірки у розмірі 600 тис. літрів нафтопродуктів. ТК може бути змінений у бік зниження або збільшення пропорційно фактичному придбанню палива за кожний окремо взятий місяць. Всі зміни суми ТК оформлюються додатковою угодою до договору.

        У Додатковій угоді № 3 від 01.12.2009 р., сторони домовились про те, що у зв'язку з кризовими явищами в країна, сезонним зниженням споживання пального –призупинити  нарахування збільшення вартості неоплаченого товару до 31.12.2009 р. У випадку не оплати товару до 31.12.2009р. - продовжити нарахування збільшення вартості відвантаженого товару по всім раніше виставленим та неоплаченим рахункам з 01.01.2010 р. Крім того, вказаною додатковою угодою було змінено та викладено в іншій редакції п.п. 7.5., 7.7. договору поставки № 28/07 від 28.07.2009 р., зокрема,  встановлено товарний кредит у розмірі 541165,92 грн. ТК погашається покупцем щомісячно у розмірі не менше 30000 грн. до повного розрахунку.

        Згідно Додаткової угоди № 4 від 01.04.2010 р., сторони домовились, що у зв'язку з низькою платоспроможністю покупця, спадом споживання пального, - призупинити  нарахування збільшення вартості неоплаченого товару з 01.04.2010 р. У випадку несплати товару у розмірі 300000 (триста тисяч) грн. до 28.05.2010 р. - продовжити нарахування збільшення вартості відвантаженого товару по всім раніше виставленим та неоплаченим рахункам з 29.05.2010 р. Крім того, вказаною додатковою угодою було змінено та викладено в іншій редакції наступні пункти договору поставки № 28/07 від 28.07.2009 р., а саме:               пункт 7.5. договору, у випадку неперерахування покупцем обумовленої суми у розмірі 300000 (триста тисяч) грн. на поточний рахунок продавця до 28.05.2010 р. по раніше виставленим рахункам, з 29.05.2010 р. продавець збільшує вартість неоплаченого товару на 0,03 грн. за літр в день за кожний день прострочення платежу. Пункт 7.7. договору, продавець надає покупцю товарний кредит (ТК) у розмірі 593041 (п'ятсот дев'яносто три тисяча сорок одна) грн. 30 коп., з урахуванням п.п.7.2.-7.5. даного договору. ТК погашається покупцем до 28.05.2010 р. в розмірі 300000 (триста тисяч) грн., а решту суми боргу 293041 (двісті дев'яносто три тисячі сорок одна) грн. 30 коп. до закінчення дії договору, зокрема до                  28 липня 2010 року.

        Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України).

        Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

        Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

        У відповідності зі статтею 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки)  товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

        Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

        Позивач свої зобов'язання щодо поставки товару виконував належним чином, що підтверджується видатковими накладними: № РН-0000015 від 22.09.2009 р. № РН-0000016 від 24.09.2009 р. № РН-0000017 від 25.09.2009 р. № РН-0000018 від 29.09.2009 р. № РН-0000019  від  30.09.2009  р. № РН-0000020 від 05.10.2009 р., копії яких додані до матеріалів справи.

        Також, факт отримання відповідачем вищезазначеного товару підтверджується товарно-транспортними накладними на відпуск нафтопродуктів № 001496 від 22.09.2009 р., № 001537 від 24.09.2009 р., № 001538 від 24.09.2009 р., № 077470 від 25.09.2009 р., № 077551 від 29.09.2009 р., № 077611 від 30.09.2009 р., № 077705 від 05.10.2009 р. та актами звірки взаємних розрахунків за жовтень-грудень 2009 р. та січень-травень 2010 року, що скріплені печатками відповідача та підписані його уповноваженим представником.

        Таким чином, наданими до справи доказами підтверджено факт поставки товару позивачем відповідачу загальною вартістю 325066,07 грн. Відповідач за отриманий товар розрахувався частково. На день розгляду справи заборгованість відповідача за отриманий товар становить 291905,27 грн.

        Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

        Відповідно до статі 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

        Приписами ч. 1 ст. 694 Цивільного кодексу України передбачено, що договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.

        У зв'язку з несвоєчасним виконанням зобов'язань по договору в частині строків оплати отриманого товару, на підставі п.п.7.5., 7.7. Договору поставки № 28/07 від 28.07.2009 р. та додаткових угод до нього, вартість неоплаченого товару була збільшена на суму                         282761,18 грн., що також підтверджується доданими до справи актами коригування до видаткових накладних на збільшення вартості відвантаженого товару, підписаних і скріплених печаткою відповідача.

        Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

        Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

        Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).         

        Якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

        Відповідно до п. 7.2. договору, покупець зобов'язувався оплатити продавцю вартість товару, вказану у рахунку, в повному обсязі, не пізніше 7 (семи) календарних днів, починаючи з дати, якою датований рахунок.

        У відповідності з приписами ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

        Відповідно до ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

        Позивач не надав суду доказів виставлення відповідачу рахунків для оплати товару.

        Однак, 20.10.2009 р. позивач вручив відповідачу лист за № 20/10 від 20.10.2009 р., в якому просив погасити заборгованість за отриманий товар з урахуванням наданого товарного кредиту.

        Таким чином, зібраними по справі доказами підтверджується наявність заборгованості на день розгляду справи відповідача перед позивачем за отриманий товар у загальній сумі 574666,45 грн. з урахуванням збільшення вартості відвантаженого товару відповідно до умов договору.

        Отже, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу в розмірі                  574666,45 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

        Крім того, позивач просить стягнути з відповідача, на підставі ст. 625  Цивільного кодексу України, втрати від інфляційні в сумі 22564,27 грн. за період з жовтня 2009 року по  липень 2010 року та 3% річний у сумі 6558,21 грн., нарахованих окремо по кожній накладній.

        Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

        У відповідності до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.     

        Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

        Оскільки позивач не надав суду рахунків, на підставі яких, відповідно до п. 7.2. Договору поставки № 28/07 від 28.07.2009 р., покупець повинен був проводити оплату товару не пізніше 7 (семи) календарних днів, починаючи з дати, якою датований рахунок, проте, виходячи з приписів ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України та наявності листа позивача за № 20/10 від 20.10.2009 р. з вимогою сплатити заборгованість за спірними видатковими накладними, суд вважає, що строк виконання зобов’язань настав 26.10.2009 р., а тому з 27.10.2009 р. боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання.

        Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд перевірив правильність нарахування втрат від інфляції та 3% річних і задовольняє їх за наступними розрахунками:

        - втрати від інфляції за період з листопада 2009 року по липень 2010 року:                    291905,27 грн. (борг за отриманий товар без збільшення його вартості) х 101,1% х 100,9% х101,8% х 101,9 х 100,9% х 99,7% х 99,4% х 99,6% х 99,8% = 307084,34 грн. –291905,27 = 15179,07 грн.;

        - 3% річних за період з 27.10.2009 р. по 06.07.2010 р.: 291905,27 грн. (борг) х 3% : 100 : 365 х  253 дня = 6070,03 грн.

        Таким чином, враховуючи вищенаведені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають частковому задоволенню.

        Судові витрати, відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

        Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

        1. Позов задовольнити частково.

        2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафта сервіс»(08710, Київська область,  Обухівський район, с. Підгірці, вул. Надгірна, 20; код ЄДРПОУ 20034308) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Чарівниця»(17400, Чернігівська область, м. Бобровиця, вул. Незалежності, 65А; код ЄДРПОУ 14242994) заборгованість в сумі 574666 (п’ятсот сімдесят чотири тисячі шістсот шістдесят шість) грн. 45 коп., інфляційні втрати в сумі 15179 (п’ятнадцять тисяч сто сімдесят дев’ять) грн. 07 коп. та 3% річних у сумі 6070 (шість тисяч сімдесят) грн. 03 коп., витрати по сплаті державного мита  в сумі 5959 (п’ять тисяч дев’ятсот п’ятдесят дев’ять) грн. 16 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 232 (двісті тридцять дві) грн. 93 коп.

        3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

        4. В іншій частині позову відмовити.

        Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                                      Т.П. Карпечкін

Рішення підписано:  04.04.2011 р.