Постанова

від 11.07.2011 по справі 15/001-11

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.07.2011 № 15/001-11

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Зелені на В.О.

суддів: Дикунської С .Я.

Алданової С.О.

при секретарі: Дім аковій Г.О.

Представники сторін:

позивача:ОСОБА_1., довіре ність б/н від 12.10.2010;

відповідача :ОСОБА_2., до віреність б/н від 10.02.2011;

розглянувши апеляційну ск аргу Приватного підприємств а «Лобірайт»

на рішення

господарського суду Київс ької області

від 11.03.2011

у справі № 15/001-11 (суддя: Рябцева О.О.)

за позовом Товариства з обм еженою відповідальністю «GPS Fr ozen»

від Приватного підприємст ва «Лобірайт»

про стягнення 44319,12 доларів СШ А

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «GPS Frozen» звер нулось до господарського суд у Київської області з позовн ою заявою до Товариства Прив атного підприємства «Лобіра йт» про стягнення 44319,12 доларів США.

Рішенням господарського суду Київської області від 11. 03.2011 у справі № 15/001-11 позов задовол ено повністю.

Стягнуто з Приватного під приємства «Лобірайт» на кори сть Товариства з обмеженою в ідповідальністю «GPS Frozen» забор гованості у розмірі 44319,12 долар ів США, витрати по сплаті держ авного мита у розмірі 443,19 долар ів США та 236,00 грн. витрат на інфо рмаційно-технічне забезпече ння судового процесу.

Не погоджуючись з вказани м рішенням, Приватне підприє мство «Лобірайт» звернулось з апеляційною скаргою до Киї вського апеляційного господ арського суду, в якій просить рішення господарського суду Київської області від 11.03.2011 у с праві № 15/001-11 скасувати і прийн яти нове яким відмовити пози вачу в задоволені позову.

Скарга мотивована тим, що господарським судом Київськ ої області не в повному обсяз і були з' ясовані обставини, що мають значення для справи , а також були порушені, неправ ильно застосовані норми мате ріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеля ційного господарського суду від 24.06.2011 прийнято до розгляду справу № 15/001-11. Розгляд апеляці йної скарги призначений на 11.0 7.2011 об 11:20.

Розпорядженням в.о. голов и Київського апеляційного го сподарського суду від 11.07.2011 № 01-23 /1/3 у справі № 15/001-11 у зв' язку з ви робничою необхідністю введ ено до складу колегії суду су ддю Алданову С.О.

Розглянувши мотиви апеля ційної скарги, перевіривши м атеріали справи, заслухавши пояснення представників сто рін, колегія суддів встанови ла наступне.

З матеріалів справи вбача ється, що на підставі рахункі в (інвойсів) l/09-Elata від 27.03.2009р. на сум у 16380,00 дол. США, 2/09-Elata від 23.04.2009р. на сум у 8840,40 дол. США, 4/09-Elata від 29.05.2009р. на сум у 19098,72 дол. США було поставлено в ідповідачу товар на за гальн у суму 44319,12 дол. США.

В зазначених вище рахунка х вказаний термін умови плат е жу протягом 30 днів з моменту відправки товару.

Відповідно до статті 30 Кон венції, Організації Об'єднан их Націй про договори міжнар одної купівлі-продажу товарі в від 11.04.1980р. продавець зобов'яз аний постави ти товар, переда ти документи, що стосуються й ого, та передати право власно сті на то вар відповідно до ви мог договору та цієї Конвенц ії.

Згідно з пунктом а) статті 31 Конвенції Організації Об'єд наних Націй про дого вори між народної купівлі-продажу тов арів від 11.04.1980р. якщо продавець не зобов'я заний поставити то вар в якомусь іншому визначе ному місці, його зобов'язання стосо вно поставки полягают ь, якщо договір купівлі-прода жу передбачає перевезення то ва ру,- у здачі товару першому перевізникові для передачі п окупцеві.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів, п озивач передав товар пе реві знику у Польщі, який за маршру том Польща - Україна перевіз н а підставі CMR б/н, CMR № 046869, CMR № 084062 това р ПП «Лобірайт» (відповідачу ) на загальну суму 44319,12 дол. США.

Відповідно до ст. 1 Конвенц ії про договір міжнародного автомобільного переве зення вантажів, вчиненої 19 травня 1956 року в м. Женеві, яка набирала чинності для України 17 травня 2007р. (Конвенція), ця конвенція з астосовується до різних дого ворів дорожніх перевезень ва нтажів якщо зазначені в дого ворі місце прийняття до пере ве зення вантажу та місце, пер едбачене не для розвантаженн я вантажу, знаходяться на тер иторії двох різних країн, з як их принаймні одна є учаснико м в .конвенції.

Статтею 4 Конвенції догов ір перевезення встановлюєть ся накладною. Відсутність, не правильність чи втрата накла дної не відображуються ні на існуванні, ні на дійсності до говору перевезення, до якого і в цьому випадку застосовую ться поста нови цієї Конвенц ії.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Конвенції н акладна, поки не доведено зво ротне, є доказом умов договор у та посвідченням прийняття вантажу транспортером.

Таким чином, факт перевез ення вантажу за вантажними т оваротранспортними накладн ими CMR б/н, CMR № 046869, CMR № 084062 підтверджу ється наявними в матеріалах справи належними доказами.

Отже, враховуючи, що позив ачем було передано товар пер евізнику для здійс нення йог о перевезення з Польщі в Укра їну, то відповідно до вимог ст . 31 Конвенції Організації Об'є днаних Націй про договори мі жнародної купівлі-продажу то варів від 11.04.1980р. продавець (поз ивач) виконав свої зобов'язан ня стосовно поставки товару у момент здачі товару переві зникові для передачі покупце ві.

Крім того, факт отримання т овару визнаний представнико м відповідача та під тверджу ється наявними в матеріалах справи доказами, а саме: ванта жними товаротра нспортними н акладними CMR б/н, CМR № 046869, CМR № 084062.

Статтею 53 Конвенції визна чено, що покупець зобов'язани й сплатити вартість товару і прийняти поставку товару зг ідно з вимогами договору та ц ієї Конвенції.

Згідно з статтею 59 Конвенц ії покупець зобов'язаний спл атити вартість у день, який вс тановлено чи може бути визна чено згідно з договором та ці єю Конвенцією, без необхідно сті якогось запиту або викон ання яких-небудь формальност ей з боку продавця.

Проте відповідач у зазнач ені терміни в рахунках не опл атив вартість поставленого п озива чем товару.

В апеляційній скарзі скар жник стверджує, що між сторон ами не було укладено ні догов ору поставки, ні зовнішньоек ономічного контракту, строк оплати не був визначений дво сторонньою домовленістю і на даний момент не настав.

До того ж, скаржник в апеля ційній скарзі посилається н а те, що у даному випадку взага лі відсутній зовнішньоеконо мічний контракт, сторонами н е досягнуто згоди щодо істот них умов договору, які висува ються до даного виду договор ів, тобто з наявних у справі до кументів неможливо зрозуміт и про що саме домовилися стор они.

Проте, колегія суддів не мо же погодитись з зазначеним в ище з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Циві льного кодексу України право чином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припине ння цивільних прав та обов'яз ків.

Дво- чи багатостороннім п равочином є погоджена дія дв ох або більше сторін (ч. 4 ст. 202 Ци вільного кодексу України).

Отже, двостороннім правоч инами притаманна наявність в заємоузгодженого волевиявл ення двох осіб, спрямованого на виникнення єдиного право вого результату, покликаного забезпечити реалізацію обоп ільної чи самостійної мети к ожної з цих осіб.

Статтею 627 Цивільного коде ксу України встановлено, що в ідповідно до статті 6 цього Ко дексу сторони є вільними в ук ладенні договору, виборі кон трагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів ци вільного законодавства, звич аїв ділового обороту, вимог р озумності та справедливості .

Приписами ч. 1 ст. 638 Цивільно го кодексу України встановле но, що Договір є укладеним, якщ о сторони в належній формі до сягли згоди з усіх істотних у мов договору.

Істотними умовами догово ру є умови про предмет догово ру, умови, що визначені законо м як істотні або є необхідним и для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сто рін має бути досягнуто згоди .

Частиною 1. ст. 207 Цивільного кодексу України передбачено , що правочин вважається таки м, що вчинений у письмовій фор мі, якщо його зміст зафіксова ний в одному або кількох доку ментах, у листах, телеграмах, я кими обмінялися сторони. Пра вочин вважається таким, що вч инений у письмовій формі, якщ о воля сторін вира жена за доп омогою телетайпного, електро нного або іншого технічного засобу зв'язку.

Згідно з ч. 3 ст. 31 Закону Укр аїни «Про міжнародне приватн е право» зовнішньо економічн ий договір, якщо хоча б однією стороною є громадянин Украї ни або юриди чна особа Україн и, укладається в письмовій фо рмі незалежно від місця його укладен ня, якщо інше не встан овлено законом або міжнародн им договором України.

Відповідно до ст. 1 Конвенц ії Організації Об'єднаних На цій про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11.04.1980р., до якої Україна приєдна лася відповідно до Указу Пре зидії Верховної Ради УРСР ві д 23.08.1989р. № 7978-ХІ 01 лютого 1991р. (Конвен ція), ця Конвенція застосовує ться до договорів купівлі-пр одажу товарів між сторонами, комерційні підприємства яки х перебувають у різних держа вах: коли ці держави є Договір ними державами або коли згід но з нормами міжнародного пр иватно го права застосовано право Договірної держави. По льща до зазначеної Конвенції при єдналася 01.06.1996 року.

Позивач - товариство з обм еженою відповідальністю GPS Frozen , а саме прода вець, є товарист вом, яке знаходиться на терит орії держави Польща, а покупц ем є при ватне підприємство « Лобірайт», яке знаходиться н а території України.

В ст. 11 Конвенції Організац ії Об'єднаних Націй про догов ори між народної купівлі-про дажу товарів від 11.04.1980p. не вимаг ається, щоб договір купівлі п родажу укладався чи підтверд жувався в письмовій формі аб о підпорядковувався ін шій в имозі щодо форми. Він може дов одитися будь-якими засобами, включаючи свід чення.

Відповідно до Указу Прези дії Верховної Ради УРСР від 23. 08.1989р. № 7978-ХІ "Українська Радянсь ка Соціалістична Республіка відповідно до статей 12 та 96 Кон ве нції заявляє, що будь-яке по ложення статті 11, статті 29 або ч астини ІІ Конвенції, яке допу скає, щоб договір купівлі-про дажу, його зміна або припинен ня угодою сторін чи оферта, ак цепт або будь-яке інше вираже ння наміру здійснювались не в письмовій, а в будь-якій форм і, незастосовне, якщо хоча б од на із сторін має своє комерці йне підпри ємство в Українсь кій Радянській Соціалістичн ій Республіці".

В ст. 12 Конвенції Організац ії Об'єднаних Націй про догов ори міжнародної купівлі-прод ажу товарів від 11.04.1980р. визначен о, що будь-яке положення статт і 11, статті 29 частини ІІ цієї Ко нвенції, яке допускає, щоб дог овір купівлі-продажу, його зм іна та припинення за згодою с торін або оферта, акцепт чи бу дь-яке інше вираження наміру здійснювалися не в письмові й; а в будь-якій іншій формі, не застосовне, якщо хоча б одна з і сторін має своє комерційне підприємство в договірній д ержаві, яка зро била заяву на п ідставі статті 96 цієї Конвенц ії. Сторони не можуть відступ ати від цієї статті чи змінюв ати її дію.

Відповідно до ст. 13 Конвенц ії Організації Об'єднаних На цій про договори між народно ї купівлі-продажу товарів ві д 11.04.1980р. для цілей цієї Конвенц ії під "пись мовою формою" розу міються також повідомлення т елеграфом і телетайпом.

Згідно з ч.l ст. 5 Закону Укра їни «Про міжнародне приватне право» у випадках, передбаче них законом, учасники (учасни к) правовідносин можуть само стійно здійс нювати вибір пр ава, що підлягає застосуванн ю до змісту правових відноси н.

Проте, з матеріалів справ и вбачається, що сторонами не здійснено вибір права, що під лягає застосуванню до змісту право вих відносин.

Таким чином, договір між с торонами укладений не у форм і єдиного документа, проте пи сьмову форму (спрощений спос іб) сторонами дотримано, що ві дповідає вимогам Ч.3 ст. 31 Закон у України «Про міжнародне пр иватне право», ст. 12 Конвенції Організації Об'єднаних Наці й про договори міжнародної к упівлі-продажу товарів від 11.0 4.1980р., ч. 1. ст. 207 Цивільного кодекс у України та ч.l ст. 181 Господарс ького кодексу Украї ни.

Ніяких заперечень стосов но строку оплати товару, вказ аного в інвойсах 1109 Elata від 27.03.2009р., 2109-Elata від 23.04.2009р., 4/09-Elata від 29.05.2009р. відпо відач позивачу не направляв.

Отже, позивач належним чи ном виконав взяті на себе зоб ов' язання і поставив відпов ідачу товар, але відповідач в строк не розплатився за пост авлений товар, наслідком чог о у нього з' явилась заборго ваність перед позивачем в ро змірі 44319,12 доларів США.

Відповідно до статті 509 Цив ільного кодексу України зобо в'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник ) зобов'язана вчинити на корис ть другої сторони (кредитора ) певну дію (передати майно, ви конати роботу, надати послуг у, сплатити гроші тощо) або утр иматися від певної дії, а кред итор має право вимагати від б оржника виконання його обов' язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених стат тею 11 цього Кодексу.

Оскільки між сторонами по справі склались господарськ і правовідносини, то згідно з ст. 173 Господарського кодексу України господарським визна ється зобов'язання, що виника є між суб'єктом господарюван ня та іншим учасником (учасни ками) відносин у сфері господ арювання з підстав, передбач ених цим Кодексом, в силу яког о один суб'єкт (зобов'язана сто рона, у тому числі боржник) зоб ов'язаний вчинити певну дію г осподарського чи управлінсь ко-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (ви конати роботу, передати майн о, сплатити гроші, надати інфо рмацію тощо), або утриматися в ід певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому чис лі кредитор) має право вимага ти від зобов'язаної сторони в иконання її обов'язку.

Статтею 526 Цивільного коде ксу України встановлено, що з обов'язання має виконуватися належним чином відповідно д о умов договору та вимог цьог о Кодексу, інших актів цивіль ного законодавства, а за відс утності таких умов та вимог - в ідповідно до звичаїв діловог о обороту або інших вимог, що з вичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 193 Господарсь кого кодексу України встанов лено, що суб'єкти господарюва ння та інші учасники господа рських відносин повинні вико нувати господарські зобов'яз ання належним чином відповід но до закону, інших правових а ктів, договору, а за відсутнос ті конкретних вимог щодо вик онання зобов'язання - відпові дно до вимог, що у певних умова х звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є об ов' язковим до виконання сто ронами.

Відповідно до ст. 525 Цивільн ого кодексу України, односто роння відмова від зобов' яза ння або одностороння зміна й ого умов не допускається, якщ о інше не встановлено догово ром або законом.

З огляду на викладене вищ е, колегія суддів вважає, що ви мога позивача про стягнення з відповідача заборгованост і у розмірі 44319,12 доларів США, обґ рунтованою та такою, що право мірно була задоволена судом першої інстанції.

Таким чином, наведене вищ е та докази, які містяться в ма теріалах справи, спростовуют ь доводи скаржника, викладен і в апеляційній скарзі.

За таких обставин колегія суддів прийшла до висновку, щ о висновки суду першої інста нції про встановлені обстави ни і правові наслідки є вичер пними, відповідають дійсност і і підтверджуються достовір ними доказами, дослідженими як судом першої так і апеляці йної інстанції, а тому рішенн я господарського суду Київсь кої області від 11.03.2011 у справі № 15/001-11 відповідає чинному закон одавству, фактичним обставин ам та матеріалам справи.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Гос подарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу При ватного підприємства «Лобір айт» залишити без задоволенн я, а рішення господарського с уду Київської області від 11.03.20 11 у справі № 15/001-11 - без змін.

2. Матеріали справи № 15/001-11 пове рнути до господарського суду Київської області.

Постанова набирає законн ої сили з дня її прийняття та м оже бути оскаржена в касацій ному порядку протягом двадця ти днів.

Головуючий суддя Зеленін В.О.

Судді Дикунська С.Я.

Алда нова С.О.

15.07.11 (відправлено)