Постанова

від 23.06.2011 по справі 5021/547/2011

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" червня 2011 р. Сп рава № 5021/547/2011

Колегія суддів у с кладі: головуючий суддя П огребняк В.Я., суддя Пуш ай В.І. , суддя Слободін М.М.

при секретарі Криворучен ко О.І.

за участю представників с торін:

позивача - ОСОБА_1 . з належно оформленою довіре ністю № 9 від 26.01.2011 р., яка була дол учена до матеріалів справи

відповідача - не з' я вився.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщ енні Харківського апеляційн ого господарського суду апел яційну скаргу позивача (вх . № 2053С/3-9) на рішення господа рського суду Сумської област і від 14.04.2011 року у справі № 5021/547/2011

за позовом Товариства з обмеженою відповідальніс тю “Деснагрейн”, м. Київ

до Дочірнього підприє мства Державної акціонерної компанії “Хліб України “Кро левецький комбінат хлібопр одуктів”, м. Кролевець Сумськ ої області

про стягнення 3 745 433,21 гр н.

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Товар иства з обмеженою відповіда льністю “Деснагрейн”, м. Київ звернувся до господарського суду Сумської області з позо вною заявою в якій просив суд стягнути з відповідача - До чірнього підприємства Держа вної акціонерної компанії “Х ліб України “Кролевецький к омбінат хлібопродуктів”, м. К ролевець Сумської області 374 5433,21 грн., у тому числі: 2 843 000,00 грн. бо ргу за поставлену пшеницю , 306 19 0,87 грн. інфляційних втрат, 92 704,17 г рн. трьох процентів річних, 503 53 8,17 грн. пені за порушення викон ання грошових зобов'язань та судові витрати (25 500,00 грн. по спл аті держмита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забез печення судового процесу). Та кож прость суд стягнути 30 000 грн . вартості послуг адвоката.

Рішенням господарськ ого суду Сумської області ві д 14.04.2011 р. у справі № 5021/547/2011 (суддя Ле вченко П.І.) позов задоволено ч астково. Стягнуто з Державно го підприємства Державної ак ціонерної компанії «Хліб Укр аїни «Кролевецький комбінат хлібопродуктів»на користь Т овариства з обмеженою відпов ідальністю «Деснагрейн»2 843 000,0 0 грн. боргу за поставлену пшен ицю, 306 190,87 грн. інфляційних втра т, 92 704,17 грн. трьох процентів річ них, 6 000,00 грн. витрат на послуги адвоката, 25 500,00 грн. витрат по де ржмиту, 204,27 грн. витрат на інфор маційно-технічне забезпечен ня судового процесу. В іншій ч астині позову відмовлено.

Рішення мотивоване з тих підстав, що відповідач н еналежним чином виконав взят і на себе зобов' язання щодо оплати отриманого товару (пш ениці) за укладеними між стор онами договорами поставки, щ о інфляційні та річні підляг ають стягненню з відповідача на користь позивача на підст аві відповідних вимог чинног о законодавства України в зв ' язку з простроченням відпо відачем грошового зобов' яз ання, а пеня не підлягає стягн енню у зв' язку з введенням м ораторію на задоволення вимо г кредиторів ухвалою господа рського суду Сумської област і від 02.10.2006 р. у справі № 7/166-06 про ба нкрутство відповідача та ін. .

Відповідач з рішенн ям господарського суду не по годжується, вважає його таки м, що прийняте з порушенням но рм матеріального та процесуа льного права, подав апеляцій ну скаргу в якій просить скас увати зазначене рішення в ча стині відмови у стягненні з в ідповідача пені та витрат на послуги адвоката у розмірі 24 000,00 грн. і прийняти в цій частин і нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь поз ивача 338 369,75 грн. пені за порушен ня виконання грошового зобов 'язання, 24 000,00 грн. витрат на посл уги адвоката. В іншій частині просить рішення залишити бе з змін. Судові витрати по спла ті державного мита в сумі 1 811,85 г рн. за подання апеляційної ск арги просить покласти на від повідача.

Представник позивача в с удовому засіданні просить ап еляційну скаргу задовольнит и.

Відповідач відзив на апеля ційну скаргу не надав, у призн ачене судове засідання свого представника не направив, хо ча належнім чином повідомлен ий про час та місце розгляду а пеляційної скарги, про причи ни неприбуття представника н е повідомив.

Враховуючи факт належного повідомлення відповідача пр о час та місце розгляду апеля ційної скарги, та те, що норми ст. 38 ГПК України, щодо обов`язк у господарського суду витреб увати у сторін документи і ма теріали, необхідні для виріш ення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторі н подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Ко нституції України визначає о дним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведе нні перед судом їх переконли вості, судова колегія вважає , що судом в межах наданих ним повноважень створені належн і умови для надання сторонам и доказів та вважає за можлив е розглядати справу за наявн ими у справі документами.

Неявка в судове засідання п редставника відповідача не п ерешкоджає розгляду апеляці йної скарги по суті.

Перевіривши матеріали спр ави, оцінивши надані суду док ази та доводи, судова колегія встановила наступне:

Як свідчать матеріали спра ви, та правомірно встановлен о судом першої інстанції, сто ронами укладено ідентичні за змістом договори: № S0104/10-01-1 від 07.0 4.2010 року, № S0104/10-01-2 від 14.04.2010 року, № S0104/10- 01-3 від 20.04.2010 року та № S0104/10-01-4 від 28.04.2010 р оку (в подальшому - Договори ), відповідно до умов яких пози вач (продавець) зобов'язався п оставити відповідачеві (поку пець) пшеницю третього класу врожаю 2009 року (в подальшому - товар) у кількості 1000 тонн +/- 10% за вибором позивача за ціною 1300 г р. за тону, а покупець зоб ов'язався прийняти товар та о платити його вартість на умо вах даних договорів.

Отже, між сторонами за вказа ними договорами склалися пра вовідносини з купівлі-продаж у (поставки).

Відповідно до п. 5.1 вказаного договору, оплата за товар зді йснюється покупцем шляхом пе рерахування коштів на банків ський рахунок продавця у від повідності до реквізитів до 31 травня 2010 року включно.

Відповідно до п. 6.1 вищезазна чених договорів у випадках, я кщо покупець здійснить оплат у пізніше строків, передбаче них договором, покупець спла чує продавцю пеню в розмірі 0,2 % від вартості несплаченого т овару за кожний день простро чення.

Як зазначає позивач у квітн і 2010 року він поставив відпові дачеві по видаткових накладн их від 08.04.2010 р. № ТРН-000114, від 11.04.2010 р. № ТРН-000125, від 12.04.2010 р. № ТРН-000147, від 13.04.2010 р., від 21.04.2010 р. № ТРН-000177, від 21.04.2010 р. № Т РН-000201 пшеницю третього класу н а виконання зобов'язань за ви щезгаданими договорами в заг альній кількості 3 980, 4 тон та за гальною вартістю 5174520 грн. 00 коп. (включаючи ПДВ).

Отже, як вбачається з матері алів справи, факт виконання п озивачем своїх зобов'язань з а даними договорами, поставк и відповідачеві товару на су му 5174520,00 грн. підтверджуюься вид атковими накладними та відпо відними довіреностями на отр имання товарно - матеріальни х цінностей та останнім не за перечується.

На виконання умов Договорі в щодо здійснення розрахункі в відповідач частково розрах увався за товар, сплативши по зивачеві кошти на загальну с уму 2331520,00 грн., про що свідчать пл атіжні документи, які містят ься в матеріалах справи.

Отже, відповідач на порушен ня умов договорів, оплату отр иманого товару здійснив лише частково, за товар не розраху вався у повному обсязі у стро к, встановлений договорами. Т аким чином, розмір заборгова ності відповідача перед пози вачем за даними Договорами с тановить 2843000,00 грн.

Обставини щодо несплати ві дповідачем заборгованості с тали підставою для звернення позивача до суду з позовом по даній справі.

З матеріалів справи також в бачається, що господарський суд приймаючи оскаржуване рі шення крім іншого виходив з т ого, що відповідач неналежни м чином виконав взяті на себе зобов' язання щодо оплати о триманого товару (пшениці) за укладеними між сторонами до говорами поставки, що інфляц ійні та річні підлягають стя гненню з відповідача на кори сть позивача на підставі від повідних вимог чинного закон одавства України в зв' язку з простроченням відповідаче м грошового зобов' язання, а пеня не підлягає стягненню у зв' язку з введенням морато рію на задоволення вимог кре диторів ухвалою господарськ ого суду Сумської області ві д 02.10.2006 р. у справі № 7/166-06 про банкру тство відповідача.

Однак, викладені вище висно вки господарського суду, на д умку колегії суддів, не повні стю відповідають фактичним о бставинам спору та матеріала м справи і, хоча судом правові дносинам, що склалися між сто ронами в цілому була надана н алежна правова оцінка, однак при цьому суд безпідставно д ійшов висновку щодо неможлив ості застосування санкцій з огляду на введення мораторію на задоволення вимог кредит орів відповідача, в зв' язку з чим, прийняте по справі ріше ння підлягає частковому скас уванню.

Як вже було зазначено вище, між сторонами за відповідним и договорами існували правов ідносини з купівлі-продажу (п оставки).

Проте, господарський суд за значаючи про правомірність з астосування санкцій за прост рочення грошових зобов' яза нь, передбачених чинним зако нодавством України без враху вання того, що на задоволення певних вимог введено морато рій і, при цьому, визначаючи пр о неможливість застосування санкцій у вигляді пені перед бачених Договорами, з огляду на введення мораторію на зад оволення вимог кредиторів ві дповідача, проігнорував той факт, що позивач є поточним кр едитором, з відповідними вим огами, які виникли по вищевка заних договорах вже після вв едення мораторію та не був вк лючений до складу конкурсних кредиторів відповідача у сп раві № 7/166-06 про банкрутство від повідача.

П. 2.2 Роз' яснень президії В ищого арбітражного суду Укра їни від 18.09.97 р. за № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосуван ня Господарського процесуал ьного кодексу України”перед бачено, що Вирішуючи питання щодо доказів господарські суди повинні враховувати ін ститут допустимості засобів доказування, згідно з яким об ставини справи, що відповідн о до законодавства повинні б ути підтверджені певними зас обами доказування, не можуть підтверджуватись іншими зас обами доказування.

Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повин на довести ті обставини, на як і вона посилається як на підс таву своїх вимог та заперече нь.

Згідно зі статтею 43 ГПК Укра їни, господарський суд оціню є докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтуєтьс я на всебічному, повному і об' єктивному розгляді в судовом у процесі всіх обставин спра ви в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 34 ГПК України, доказами у спра ві є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом по рядку встановлює наявність ч и відсутність обставин, на як их грунтуються вимоги і запе речення сторін, а також інші о бставини, які мають значення для правильного вирішення г осподарського спору. Обстави ни справи, які відповідно до з аконодавства повинні бути пі дтверджені певними засобами доказування, не можуть підтв ерджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовіднош ення, в якому одна сторона (бор жник) зобов'язана вчинити на к ористь другої сторони (креди тора) певну дію (передати майн о, виконати роботу, надати пос лугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а к редитор має право вимагати в ід боржника виконання його о бов'язку.

Зобов'язання виникають з п ідстав, встановлених ст. 11 ЦК У країни, зокрема з договору та іншого правочину.

Частина 1 статті 626 Цивільно го кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямов ана на встановлення, зміну аб о припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 526 ЦК Украї ни, зобов'язання має виконува тися належним чином, відпові дно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів ци вільного законодавства, а за відсутності таких умов та ви мог - відповідно до звичаїв ді лового обороту або інших вим ог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК Ук раїни, якщо у зобов'язанні в становлений строк (термін) й ого виконання, то воно підляг ає виконанню у цей строк (терм ін).

Відповідно до ст. 193 ГК Укра їни, суб'єкти господарювання та інші учасники господарсь ких відносин повинні виконув ати господарські зобов'язанн я належним чином відповідно до закону, інших правових акт ів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо викон ання зобов'язання - відповідн о до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьо му, до виконання господарськ их договорів застосовуються відповідні положення ЦК Укр аїни з урахуванням особливос тей, передбачених ГК України .

Відповідно до ст.712 Цивільн ого кодексу України, за догов ором поставки продавець (пос тачальник), який здійснює під приємницьку діяльність, зобо в'язується передати у встано влений строк (строки) товар у в ласність покупця для викорис тання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях , не пов'язаних з особистим, сі мейним, домашнім або іншим по дібним використанням, а поку пець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього пев ну грошову суму. До договору п оставки застосовуються зага льні положення про купівлю-п родаж, якщо інше не встановле но договором, законом або не в ипливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 692 ЦК України , покупець зобов'язаний оплат ити товар після його прийнят тя або прийняття товаророзпо рядчих документів на нього, я кщо договором або актами цив ільного законодавства не вст ановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язани й сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до вимог ст.ст. 610- 612 ЦК України, порушенням зобо в' язання є його невиконання або виконання з порушенням у мов, визначених змістом зобо в' язання (неналежне виконан ня). У разі порушення зобов'яза ння настають правові наслідк и, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зо бов'язання або не виконав йог о у строк, встановлений догов ором або законом.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивіль ного кодексу України боржник , який прострочив виконання г рошового зобов'язання, на вим огу кредитора зобов'язаний с платити суму боргу з урахува нням встановленого індексу і нфляції за весь час простроч ення, а також 3% річних від прос троченої суми, якщо інший роз мір процентів не встановлени й договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, у зв' язку з допущени м порушенням зобов' язання, невиконанням його відповіда чем в повному обсязі у строки встановлені договорами та в раховуючи доведеність факту порушення відповідачем вимо г діючого законодавства, а та кож те, що відповідач не надав на вимогу суду доказів викон ання своїх зобов'язань своєч асно, суд знаходить позовні в имоги в сумі 2 843 000,00 грн. боргу за поставлену пшеницю, 306 190,87 грн. і нфляційних втрат, 92 704,17 грн. трь ох процентів річних, 6 000,00 грн. ви трат на послуги адвоката, 25 500,00 г рн. витрат по держмиту, 204,27 грн. витрат на інформаційно-техн ічне забезпечення судового п роцесу обґрунтованими, таким и, що підтверджуються матері алами справи та відповідають діючому законодавству, у зв' язку з чим правомірно визнан і судом такими, що підлягають задоволенню. Рішення в цій ча стині залишається без змін.

При цьому, не можуть бути пр ийняті судом до уваги доводи відповідача щодо наявності мораторію, оскільки згідідно з ст.42 ГК України, господарськ а діяльність здійснюється су б'єктами господарювання само стійно, ініціативно, система тично та на власний ризик, а по зивач є поточним кредитором.

Разом з тим, не можуть бути п рийняті судом до уваги довод и позивача щодо відшкодуванн я витрат на послуги адвоката у розмірі 24000 грн. у зв' язку з н еспіврозмірністю наданих по слуг та фактичних втрат. Отже висновки господарського суд у щодо стягнення 6000грн. відпов ідних витрат та відмови у поз ові в іншій частині є правомі рними і апеляційна скарга у з азначеній частині задоволен ню не підлягає

Згідно зі ст. 549 ЦК України, не устойкою (штрафом, пенею) є гро шова сума або інше майно, які б оржник повинен передати кред иторові у разі порушення бор жником зобов' язання. Штрафо м є неустойка, що обчислюєтьс я у відсотках від суми невико наного або неналежно виконан ого зобов' язання.

Відповідно до п. 6.1 вищезазн ачених договорів у випадках, якщо покупець здійснить опл ату пізніше строків, передба чених договором, покупець сп лачує продавцю пеню в розмір і 0,2 % від вартості несплаченог о товару за кожний день прост рочення.

Заборгованість відповідач ем за отриманий товар була сп лачена лише частково, з прост роченням, внаслідок чого на м омент винесення оскаржувано го рішення за ним рахується з аборгованість в сумі 2 843 000,00 грн . Зазначені обставини відпов ідачем, всупереч вимогам ст. 33 ГПК України, жодним чином не с простовані, належні та допус тимі докази сплати заборгова ності в розумінні до ст. 34 ГПК У країни не надані.

З урахуванням викладеног о, суд визнає доводи відповід ача позбавленими фактичного та правового обґрунтування, а так само такими, що не відпо відають, як матеріалам справ и, так і нормам чинного законо давства, у зв' язку з ненадан ням всупереч вимогам ст. 33 ГПК України доказів в підтвердж ення обставин, на існуванні я ких наполягає відповідач.

Як свідчать матеріали спр ави, позивач при поданні позо ву на підставі зазначених но рм закону нарахував відповід ачу до стягнення пеню за по рушення грошового зобов'язан ня в розмірі 503538,17 грн. за період з 01.06.2010 року по 13.04.2011 року відповід но до пункту 6.1 договорів. При ц ьому, з урахуванням статті 4 За кону України «Про відповідал ьність за несвоєчасне викона ння грошових зобов'язань та ч . 6 статті 232 ГК України, розмір п ені, що підлягає стягненню за перерахунком складає 338369,75 г рн. У зв' язку з чим, не можуть бути прийняті судом до уваги доводи позивача щодо стягне ння пені в розмірі, понад 338369,75 г рн..

Враховуючи викладене, вк азане рішення в частині відм ови у задоволенні позову про стягнення з відповідача 338369,75 г рн. пені; 3383,69 грн. державного мит а та 1811,85 грн. державного мита по апеляційній скарзі підлягає скасуванню, а позов в цій част ині - підлягає задоволенню.

Таким чином, висновки, в икладені в рішенні господарс ького суду частково відповід ають вимогам чинного законод авства та фактичним обставин ам справи, а мотиви заявника с карги, з яких вони оспорюютьс я можуть бути підставою для й ого часткового скасування.

Керуючись ст. ст. 101, 102, п. 2 ст. 10 3, п. 1, 4 ст. 104, ст. 105 ГПК України, суд ова колегія -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу за довольнити частково.

Рішення господарського су ду Сумської області від 14.04.2011 ро ку у справі № 5021/547/2011 в частині ві дмови в позові про стягнення 338 369,75 грн. пені та 3383,69 грн. державн ого мита скасувати та прийня ти нове рішення, яким позов в ц ієї частині задовольнити.

Стягнути з Державного підп риємства Державної акціонер ної компанії «Хліб України « Кролевецький комбінат хлібо продуктів»( код ЄДРПОУ 00955911; вул . Андріївська, буд.10 , м. Кролеве ць, Кролевецький район, Сумсь ка область, 41300) на користь Това риства з обмеженою відповіда льністю «Деснагрейн»(код ЄДР ПОУ 34003340; вул. Пимоненка, буд. 13, ко рп. 5, м. Київ, 04050) 338 369,75 грн. пені; 3 383,69 г рн. державного мита та 1 811,85 грн д ержмита за подання апеляційн ої скарги.

Наказ доручити видати госп одарському суду Сумської обл асті.

В іншій частині рішення зал ишити без змін, а апеляційну с каргу - без задоволення.

Дана постанова набирає зак онної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протяг ом двадцяти днів до касаційн ої інстанції Вищого господар ського суду України.

Головуючий суддя Погребняк В.Я.

Суддя Пушай В.І.

Суддя Слободін М.М.

Повний текст поста нови підписано 20.06.2011 р.