Рішення

від 11.07.2011 по справі 37/109пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАР СЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Д онецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.07.11 р. Сп рава № 37/109пд

Господарський суд Донець кої області у складі судді По пкова Д.О., при секретарі Гаври ленко І.О., розглянувши у відкр итому судовому засіданні ма теріали справи

за позовною заявою: Товарис тва з обмеженою відповідальн істю „Донспецпром”, м. Донець к, ідентифікаційний код 30645586

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальніст ю „Хюпо Альпе- Адріа-Лізинг” , м. Київ, ідентифікаційний код 35378830

про: визнання договору фіна нсового лізингу №027-03/2008 від 31.03.2008р . недійсним

за участю уповноважених пр едставників:

від Позивача - ОСОБА_1 (з а довіреністю від 21.06.2010р.);

від Відповідача - ОСОБА_2 (за довіреністю №40 від 23.05.2011р.)

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгля д здійснювався з фіксацією у протоколах судових засідань .

Згідно із ст.77 ГПК України су дове засідання відкладалося з 23.05.2011р. на 06.06.2011р., з 06.06.2011р. на 21.06.2011р. на 05.07.2011р., з 05.07.2011р. на 11.07.2011р.

У судовому засіданні 11.07.2011р. с уд виходив до нарадчої кімна ти для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою від повідальністю „Донспецпром ”, м. Донецьк (далі - Позивач) з вернулось до Господарського суду Донецької області з поз овною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Хюпо Альпе- Адріа-Лізинг”, м. Київ (далі - Відповідач) пр о визнання договору фінансов ого лізингу №027-03/2008 від 31.03.2008р. неді йсним.

В обґрунтування позовних в имог Позивач посилається на те, що договір фінансового лі зингу №027-03/2008 від 31.03.2008р. не відпові дає вимогам діючого законода вства України, оскільки в ньо му міститься положення відно сно зв' язку між лізинговими платежами та курсом іноземн ої валюти за відсутністю нал ежних підстав для її викорис тання у розрахунках між стор онами, а застосування валютн ого коефіцієнту суперечить в становлений ст.16 Закону Украї ни „Про фінансовий лізинг” с труктурі лізингових платежі в і призводить до безпідстав ного збагачення Лізингодавц я за рахунок Лізингоодержува ча.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав дого вір фінансового лізингу №027-03/20 08 від 31.03.2008р. з додатками, договір купівлі-продажу №55 від 31.03.2008р.

Нормативно свої вимоги Поз ивач обґрунтовує посиланням на ст. ст. 203, 216, 236, 533, 632, 806 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 11, 16 Зак ону України „Про фінансовий лізинг”, ст. 292 Господарського кодексу України.

Позивач надав додаткові до кументи як витребувані судом , так і на підтвердження своєї позиції для залучення до мат еріалів справи (а.с.а.с. 37-49, 52-53, 87-111 ).

Відповідач надав клопотан ня про залучення доказів до м атеріалів справи з додатками (а.с.а.с.73-78), в яких наголосив на р озірванні спірного договору у судовому порядку внаслідо к несплату Лізингоодержувач ем лізингових платежів, а так ож надав письмові пояснення від 21.06.2011р. (а.с.а.с.80, 81) причин неви конання вимог суду і клопота ння від 21.06.2011р. про надсилання н а його адресу копії позовної заяви (а.с.а.с.83, 84), наголосивши у судовому засідання 11.07.2011р. про обізнаність із сутністю спор у та відсутністю потреби в на дані позовної заяви станом н а поточний момент.

Представник Позивача у суд овому засіданні 11.07.2011р. підтрим ав заявлені вимоги у повному обсягу, наполягаючи на їх вир ішенні в цьому судовому засі данні за наявними матеріалам и справи.

Представник Відповідача у судовому засіданні 11.07.2011р. прот и позовних вимог заперечив, п осилаючись на неможливість в изнання недійсним договору з моменту укладання, за яким ві дбулися дії з його виконання та встановлені порушення зо бов' язань з боку Лізингооде ржувача, та повідомив про від сутність будь-яких додаткови х доказів на підтвердження с воєї позиції.

Суд вважає за можливе розгл янути спір за наявними в спра ві матеріалами, оскільки їх ц ілком достатньо для правильн ої юридичної кваліфікації сп ірних правовідносин, адже су дом було надано достатньо ча су сторонам для формування і доведення до відому суду сво єї позиції по суті розглядув аного спору з наданням підтв ерджуючих доказів (у разі ная вності).

Вислухавши у судовому засі данні представників сторін, дослідивши матеріали справ и та оцінивши надані суду док ази в порядку ст. 43 Господарсь кого процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

31.03.2008р. між Позивачем (Лізінго одержувач) та Відповідачем (Л ізингодавець) був укладений договір фінансового лізингу №027-03/2008 (а.с.а.с.6-21), згідно умов п.п. 1. 1., 2.1 якого Лізингодавець зобов ' язується придбати у продав ця у власність предмет лізин гу, визначений у додатку № 1/1 до договору (а.с.21), і надати його Л ізингоодержувачу в тимчасов е володіння та користування за плату на строк і на умовах, зазначених в цьому договорі, з урахуванням того, що Продав ець був обраний Лізингоодерж увачем.

Специфікацією (додаток № 1/1 д о договору) сторони визначил и предмет лізингу - Мобільн ий асфальтобетонний завод мо делі СПКО ТSAP1550P, виробництва ко мпанії SPECO, та його технічні хар актеристики.

Згідно з положеннями розді лу 3 договору всі платежі Лізи нгоодержувач сплачує Лізинг одавцю на умовах, вказаних в ц ьому договорі, Графіку плате жів (а.с.а.с.23, 24) та Умовах фінанс ування (а.с.22), якщо інше не вста новлено письмовою домовлені стю сторін, щомісяця на підст аві рахунку Лізингодавця, на правленого на вказану в дого ворі електронну адресу Лізин гоодержувача або за допомого ю факсимільного зв' язку за 3 дні до дати платежу. За умова ми п. 3.5. договору на Лізингооде ржувача покладений обов' яз ок з моменту сплати авансово го платежу і до дати передачі йому предмету лізингу щоміс ячно сплачувати Лізингодавц ю комісію за попереднє фінан сування.

В свою чергу, відносно інших лізингових платежів (тобто, о крім передбачених п.3.3. адміні стративної комісії і початко вого внеску, та згадуваної ви ще комісії за попереднє фіна нсування) в п. 3.6. договору зазна чено, що вони вказані українс ькій гривні на день підписан ня договору в графіку платеж ів, однак сплачуються Лізинг оодержувачем згідно виставл еним йому рахункам в українс ькій гривні, які можуть кориг уватись відповідно до п.п.3.11, 3.14, 3.15 цього договору. При цьому, ц і лізингові платежі розрахов уються за формулою: LPn=(PI+RVn-1 x Ir) x RNBU, д е:

- LP- лізинговий платіж, г рн.;

- PI- сума відшкодування частини вартості Предмета л ізингу, грн.;

- RV- частини вартості П редмета лізингу, що залишила сь до відшкодування, грн.;

- Ir - відсоткова ставк а, %;

- n - номер Лізингового періоду;

- RNBU - офіційний обмінн ий курс гривні до долару США, в становлений НБУ на дату підп исання

Графіку платежів;

Окремо в цьому ж пункті дого вору встановлений порядок ви значення винагороди Лізинго давця (проценти або комісії) n- го періоду, яка також за визна ченням термінів, приведених в преамбулі договору, входит ь до графіку платежів і розра ховується за формулою: LFn=LPn-PIn де :

- LF - винагорода Лізингода вця (проценти або комісії), грн .;

- LP - сума Лізингового платежу, грн.;

- PI - сума відшкодуван ня частини вартості Предмета лізингу у гривнях.

Окрім зазначених обов' яз кових валютних коригувань лі зингових платежів п.п. 3.11 і 3.14. сп ірного договору передбачают ь можливість зміни (збільшен ня на суму ПДВ) суми винагород и в залежності від наявності факту її перевищення подвій ної облікової ставки НБУ та з більшення розміру лізингови х платежів в залежності від: з міни розміру збору на обов' язкове державне пенсійне стр ахування з операцій купівлі- продажу валют; переоцінки пр едмету лізингу, яка була здій снена внаслідок прийняття чи внесення змін в діючі нормат ивно-правові акти; встановле ння органами державної влади нових обов' язкових платежі в, зборів й інших відрахувань , безпосередньо пов' язаних з наданням послуг фінансовог о лізингу за даними договоро м.

31.03.2008р. на виконання умов п.1.1 до говору фінансового лізингу № 027-03/2008 від 31.03.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Донспецпром” (Продавець) та Відповідачем (Покупець) укла дений договір купівлі-продаж у №55 (а.с.а.с.25-28), згідно умов п.п. 1.1., 2.1 якого Продавець зобов' язу ється продати та поставити м айно - Мобільний асфальтобет онний завод моделі СПКО ТSAP1550P, в иробництва компанії SPECO, техні чні характеристики якого нав едені в технічній специфікац ії (а.с.29-30), вартістю 7625500,00грн., в т.ч . ПДВ 1270916,66грн., і є еквівалентом 1 510000,00 доларів США, розрахованої із суми в гривнях за офіційни м курсом обміну валют НБУ на д ень підписання цього договор у, та складається з позиційни х цін компонентів Предмета Л ізингу, відповідно до додатк у №1 цього договору (а.с.а.с.25-28), а П окупець прийняти, оплатити, т а передати його на умовах фін ансового лізингу Лізингооде ржувачу за договором фінансо вого лізингу №027-03/2008 від 31.03.2008р.

У відповідності до п. 4.4. та п. 7 .1. договору купівлі-продажу пе рехід права власності на пре дмет відчуження, яке одночас но є предметом лізингу за спі рним договором, від Позивача до Відповідача має опосеред ковуватися складеним між ним и актом приймання-передачі, я кий був підписаний сторонами 30.04.2008р.(а.с.39) При цьому, як вбачаєт ься із змісту складеної одно часно з актом видаткової нак ладної №РН-0000437 від 30.04.2008р. (а.с.38), май но було отримано Відповідаче м за ціною _7625500,00грн. разом із ПДВ , і доказів зміни такої ціни, у тому числі - внаслідок коли вань валютного курсу гривні до долару США, із матеріалів с прави не вбачається, а Позива чем заперечується.

Слід зауважити, що попри вим оги суду, до матеріалів справ и також не були надані докази виконання передбачених п.п. 5. 1., 5.2. договору купівлі-продажу грошових зобов' язань Відпо відача зі сплати вартості пр идбаного майна за реквізитам и Продавця, яка (сплата) також мала бути здійснена в загаль ному розмірі 7625500,00грн. разом із ПДВ безвідносно до коливань валютного курсу гривні до до лару США.

Акт приймання-передачі пре дмету лізингу від Лізингодав ця до Лізингоодержувача, скл адання якого в день прийманн я предмету лізингу Лізингода вцем від Продавця передбачен о в п. 5.1. спірного договору, до с прави не наданий, хоча саме ві д дати такої передачі за зміс том п. п.1.5. договору починає сві й перебіг строк лізингу. Суд н аголошує, що хоча п. 4.4. договору купівлі-продажу №55 від 31.03.2008р. і вказує про можливість Лізинг оодержувача розпочати корис тування предметом лізингу са ме з дня підписання акту прий мання-передачі (мається на ув азі акту між продавцем і поку пцем), проте такий договір куп івлі-продажу не містить жодн их застережень про зміну умо в п. 5.1. договору фінансово лізи нгу щодо необхідності склада ння акту про передачу майна в користування саме від Лізин годавця до Лізингоодержувач а, тим більше, що і в п. 4.3. договор у купівлі-продажу зазначаєть ся про обов' язок Продавця п ередати майно Покупцеві і зн ову прийняти вже в якості Ліз ингоодержувача, а акт прийма ння-передачі від 30.04.2008р. (а.с.39) не м істить ніяких зауважень про одночасне приймання Позивач ем переданого ним у власніст ь Відповідачеві майна в кори стування на умовах фінансово го лізингу.

Як вбачається із наданого П озивачем акту звірення розра хунків (а.с.42), надісланого Відп овідачеві 16.05.2011р. (а.с.41), а також пл атіжних доручень (а.с.а.с.43-50) Від повідач на виконання умов сп ірного договору отримав від Позивача платежі у загальном у розмірі 1802923,59грн.

За таких обставин Позивач н аполягає на визнанні спірног о договору фінансового лізин гу №027-03/2008 від 31.03.2008р. недійсним.

Відповідач проти позову за перечив з підстав, приведени х вище. Як вбачається з надано ї ним постанови від 05.04.2011р. Вищи й господарський суду України підтвердив правильність ріш ення Господарського суду м. К иєва від 15.07.2010р. у справі №9/64 в ча стині задоволення позовних в имог Товариства з обмеженою відповідальністю Хюпо Альпе - Адріа-Лізинг” до Товариств а з обмеженою відповідальніс тю „Донспецпром” в частині р озірвання договору фінансов ого лізингу №027-03/2008 від 31.03.2008р. з мо тивів прострочення Лізингоо держувачем лізингових плате жів за лізингові періоди №№2-22 .

Виходячи з принципу повног о, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин спра ви, суд вважає розглядувані в имоги Позивача до Відповідач а такими, що підлягають задов оленню у повному обсягу, врах овуючи наступне:

Як вбачається із змісту роз глядуваної позовної заяви, с утність розглядуваного спор у полягає визнанні договору фінансового лізингу №027-03/2008 від 31.03.2008р. недійсним.

Згідно із абз. 3 п. 1 Роз' ясне ння Вищого арбітражного суд у України „Про деякі питання практики вирішення спорів, п ов' язаних із визнанням угод недійсними” від 12.03.1999р. №02-5/111, вир ішуючи спір про визнання уго д недійсними, господарський суд повинен встановити наявн ість тих обставин, з якими зак он пов' язує визнання угод н едійсним і настання відповід них правових наслідків. Беру чи це до уваги, предметом судо вої оцінки, спрямованої на з' ясування законності спірног о договору, мають бути фактич ні обставини спірних правові дносин її сторін.

При цьому, враховуючи право ву позицію Верховного суду У країни, викладену в абз. 3 п. 2 По станови Пленуму „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочин ів недійсними” від 6 листопад а 2009 року N 9, оцінка законності спірного договору здійснюєт ься судом з урахуванням зако нодавства, що діяло на момент його вчинення. Враховуючи ст атус учасників розглядувано ї справи та характер правові дносин між ними, останні (прав овідносини) регулюються, нас амперед, відповідними положе ннями Господарського і Цивіл ьного кодексів України, Зако ном України „Про фінансовий лізинг” та умовами укладеног о між ними договору лізингу № 027-03/2008 від 31.03.2008р.

За змістом ст.ст. 15, 16 Цивільно го кодексу України, ст. 20 Госпо дарського кодексу України та ст. 1 Господарського процесуа льного кодексу України, необ хідною умовою застосування с удом певного способу захисту є наявність, доведена належн ими у розумінні ст. 34 Господар ського процесуального кодек су України доказами, наступн а сукупність умов:

- наявність у Позивача певн ого суб' єктивного права (ін тересу) - об' єкту судового захисту;

- порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інт ересу) з боку Відповідачів;

- належність обраного спосо бу судового захисту (з точки з ору передбаченого до застосу вання діючим законодавством та адекватного наявному пор ушенню).

Суд наголошує, що обов' язк овість доведення наявності ф акту порушення спірної угодо ю (самим фактом її укладання) прав та/або інтересів позива ча випливає із позиції Вищог о господарського кодексу Укр аїни, викладеною в абз. 1 п. 4. Роз ' яснення „Про деякі питання практики вирішення спорів, п ов' язаних з визнанням угод недійсними” від 12.03.1999р. № 02-5/111 та у повній мірі узгоджується із змістом ст. 55 Конституції Укр аїни.

Приймаючи до уваги, що Пози вач є безпосередньо стороно ю спірного договору, і за зміс том визначених ним умов насл ідком його укладання є набут тя грошових зобов' язань, ро змір яких залежить від колив ання курсів валют, суд вважає доведеним у розглядуваному випадку права на позов у проц есуальному та матеріальному аспектах.

Виходячи із наведених Пози вачем підстав позову у розум інні їх визначення в абз. 2 п. 3.7. Р оз' яснення Вищого арбітраж ного суду України „Про деякі питання практики застосуван ня Господарського процесуал ьного кодексу України” від 18.0 9.1997р. № 02-5/289, останній стверджує, щ о спірна угода є недійсною че рез покладання розміру лізи нгових платежів в залежність від офіційного курсу гривні до долару США та невідповідн ість застосування валютних к оефіцієнтів структурі лізин гових платежів, встановлених ст. 16 Закону України „Про фіна нсовий лізинг”.

Відносно приведених аргум ентів суд наголошує, що аналі з змісту умов спірного догов ору, зокрема вказаних вище по ложень розділу 3 договору, дає підстави для однозначного в исновку про те, що сторони у по вній мірі встановили порядок визначення розміру та проце дури здійснення всіх обумовл ених у договорі видів платеж ів, які, зокрема, включають в с ебе: адміністративну комісію ; початковий внесок; комісію з а попереднє фінансування; лі зинговий платіж, складовою я кого є відшкодування частини вартості предмета лізингу; в инагороду лізингодавця. Суд звертає увагу, що положення і з ч. 4 ст. 632 Цивільного кодексу У країни вбачається, що ціна в договорі може встановлювати ся, а може і визначатися його у мовами, що, за висновком суду, дозволяє стверджувати про пр инципову можливість викори стання формули розрахунку дл я встановлення кожної конкре тної суми платежу.

Водночас, висновок суду про принципову можливість включ ення до договору умов щодо по рядку встановлення ціни (її с кладових) розрахунковим шлях ом за певною формулою не може ототожнюватися із законніст ю використання будь-якої мет одики встановлення такої фор мули.

Так, загальні положення ч. 2 с т.533 Цивільного кодексу Україн и дійсно дозволяють використ ання грошового еквіваленту в іноземній валюті для визнач енню суми платежу, який в числ у ч. 1 цієї статті має здійснюв атися в гривні. Водночас, це за гальне правило має застосову ватися в розглядуваному випа дку з урахуванням спеціальни х положень ч. 2 ст.16 Закону Украї ни „Про фінансовий лізинг”, щ о встановлює всі можливі скл адові лізингових платежів, а саме:

- суму, яка відшкодовує част ину вартості предмета лізинг у;

- платіж як винагороду лізин годавцю за отримане у лізинг майно;

- компенсацію відсотків за к редитом;

- інші витрати лізингодавця , що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу .

З огляду на означену, законо давчо визначену структуру лі зингових платежів, обмовлені спірним договором адміністр ативна комісія та початкови й внесок, виходячи із визначе ння цих термінів, приведених в преамбулі договору, можуть бути кваліфіковані як інші в итрати лізингодавця, пов' яз ані з виконанням договору лі зингу та сума часткового від шкодування вартості предмет у лізингу відповідно, а отже у їх встановленні у договорі с уд не вбачає порушень.

Разом із тим комісія за попе реднє фінансування, розмір я кої пов' язаний із відсотков ою ставкою LIBOR (Умови фінансува ння та визначення термінів у спірному договорі), за відсут ністю будь-яких доказів залу чення Лізингодавцем кредитн их коштів для придбання пред мету лізингу, фактично опосе редковує додаткову винагоро ду Відповідача. Ця винагород а встановлюється і діє до мом енту передачі майна в лізинг . Між тим, згадувана ч. 2 ст. 16 Зако ну України „Про фінансовий л ізинг” не тільки не передбач ає отримання винагороди в за лежності від коливання певни х ставок, але однозначно вста новлює, що платіж з винагород и здійснюється саме за отрим ане в лізинг майно. Таким чино м, запроваджена п. 3.5. комісія за попереднє фінансування не в ідповідає вказаній нормі Зак ону України „Про фінансовий лізинг”.

Не можуть бути визнані судо м як прийнятні і положення п. 3 .6. відносно решти платежів, вс тановлення яких ч. 2 ст. 6 Закону України „Про фінансовий ліз инг” відносить до істотних у мов. Так, як було встановлено с удом, складова лізингового п латежу з відшкодування части ни вартості предмету лізингу визначена за формулою, в якій застосовуються і змінюваний згідно валютних коливань гр ивані до долару США коефіціє нт, спрямовані на збільшення суми платежу.

Наразі, відсутність правов их підстав для збільшення су ми платежу у зв' язку із коеф іцієнтом Ir зумовлена відсутн істю будь-яких доказів залуч ення Лізингодавцем кредитни х коштів при придбанні предм ету лізингу у Позивача на умо вах (залучення) саме визначен ої у формулі відсоткової ста вки судом.

В свою чергу, закладена в до говорі методологія конверта ції сум відшкодування вартос ті предмета лізингу, виражен их в доларах США, в гривню - в алюту платежу - зумовлює зм іну обсягу таких складових в гривневому еквіваленті в пе ребігу правовідносин за дого вором лізингу у відповідност і до курсових коливань.

Між тим, із змісту представл еного Позивачем договору куп івлі-продажу №55 від 31.03.2008р. та вид аткової накладної і акту при ймання-передачі до нього від 30.04.2008р. до нього вбачається, що в артість предмету лізингу для Позивача остаточно була виз начена сумою 7625500,00грн. разом із ПДВ, і зобов' язання сторін щ одо набуття Відповідачем май на саме за такою вартістю бул и припиненні в порядку ст. 599 Ци вільного кодексу України нал ежним виконанням з боку Пози вача. В свою чергу, ч. 3 ст.632 цього Кодексу забороняє зміну цін и договору після його викона ння, що дозволяє суду констат увати незмінюваність впродо вж всього періоду лізингових правовідносин вартості пред мету лізингу для Лізингодавц я, тим більше, що будь-яких док азів протилежного (угод про в несення змін до договору куп івлі-продажу) до справи не над ано.

Аналіз положення ч. 2 ст. 16 Зак ону України „Про фінансовий лізинг” дозволяє стверджува ти, що такий складовий елемен т лізингових платежів як від шкодування вартості частини майна за своєї природою визн ачається саме розміром витра т Лізингодавця з придбання п редмету лізингу, що у повній м ірі узгоджується із визначен ням терміну „вартість предме ту лізингу”, приведеним в пре амбулі спірного договору, а о тже у разі незмінюваності та ких витрат, розмір такого пла тежу не може перебувати у зал ежності від значення певних коефіцієнтів і постійно збіл ьшуватися в перебігу дії дог овору фінансового лізингу.

Таким чином, передбачений п . 3.6. порядок визначення лізинг ового платежу, за яким безпід ставно зростає незмінена у п равовідносинах між Лізингод авцем та Продавцем предмету лізингу вартість такого пред мету, через запровадження не передбаченої ч. 2 ст. 16 Закону Ук раїни „Про фінансовий лізинг ” додаткової винагороди Ліз ингодавця, спрямований (пор ядок) на безпідставне збагач ення останнього. Спрямованіс ть спірного договору до безп ідставного збагачення одніє ї сторони за рахунок іншої є несумісним із визначеними ді ючим законодавством наслідк ами лізингових правовідноси н з точки зору його відплатно сті в контексті приписів ч.2 ст .1, п.2 ч. 2 ст. 11 Закону України „Про фінансовий лізинг”, ч. 1 ст. 806 Ци вільного кодексу України та ч. 1 ст. 292 Господарського кодекс у України, та дозволяє стверд жувати про порушення вимог ч .ч. 1, 5 ст. 203 Цивільного кодексу У країни, що є безумовною підст авою для висновку про недійс ність у світлі приписів ч. 1 ст . 215 цього Кодексу.

Оскільки передбачена п. 3.6. в инагорода Лізингодавця за фо рмулою її розрахунку залежит ь від суми лізингового плате жу, з приводу незаконності ви значення якого судом була ви кладена позиція вище, виснов ок про незаконність такого в становлення розміру цього ел ементу платежу, стосується і винагороди.

Варто наголосити, що в тій, ч и іншій мірі означені міркув ання кореспондуються із пози цією Вищого господарського с уду України, сформульованою в постановах від 07.10.2010р. №53/604-53/605 (го ловуючий Козир Т.П., судді Мамо нтова О.М., Малевич М.М.), від 22.09.2010р . №53/600-53/601-53/602-53/603-53/618 (головуючий Губен ко Н.М., судді Барицька Т.Л., Миро шниченко С.В.), від 15.12.2010р. №40/223пд (го ловуючий Козир Т.М., судді Моги л С.К., Малевич М.М.) за результат и перегляду справ, в яких дого вори фінансового лізингу виз навалися недійсними в частин і певних пунктів, в яких місти лися умови про валютне кориг ування платежів.

Суд звертає увагу сторін, що на відміну від наведених при кладів з інших справ, характе р допущенних при укладанні с пірної угоди порушень діючог о законодавства унеможливлю є застосування положень ст.217 Цивільного кодексу України щ одо недійсності лише окремих частин спірного договору. Ді йсно, якщо лізингові правові дносини за спірним договором і можуть існувати без п. 3.5., до д ефектність п. 3.6., який опосеред ковує істотну у розумінні ч. 2 ст. 6 Закону України „Про фінан совий лізинг” унеможливлює і укладання, і існування таког о договору.

Відтак, враховуючи правову позицію, сформульовану Вищи м господарським судом Україн и в постанові від 31.07.2006р. у справ і №16/300пд, встановлена у розгляд уваному випадку незаконніст ь частини спірного договору, яка містить його істотну умо ву, має наслідком визнання до говору недійсним в цілому.

Означений висновок суду вр аховує також і позицію Донец ького апеляційного господар ського суду, викладену в пост ановах від 06.07.2011р. у справах №40/286п д (а.с.а.с.87-94), №40/270пд (а.с.а.с.95-102) і №37/230п д (а.с.а.с.103-111), якими підтверджен о правильність рішень Господ арського суду Донецької обла сті про визнання недійсними аналогічних договорів фінан сового лізингу між цими ж сто ронами та з тотожних до цієї с прави підстав.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 236 Цивільно го кодексу України спірний д оговір є недійсним з моменту його вчинення, а можливість н астання передбачених ним пра в та обов' язків на майбутнє припиняється. З урахуванням правої позиції Вищого госпо дарського суду України, викл аденою в п. 19 Інформаційного л иста „Про деякі питання прак тики застосування норм Цивіл ьного та Господарського коде ксів України” від 07.04.2008р. №01-8/211, на ведені законодавчі приписи в казують на те, що рішення суду про визнання договору недій сним має зворотну силу в часі , і ч. 2 ст. 236 Цивільного кодексу У країни не встановлює виняткі в із правил частини 1 цієї стат ті, а лише конкретизує ч. 1 ст. 216 ц ього Кодексу, згідно якої нед ійсний договір не створює юр идичних наслідків, крім тих, щ о пов' язані з його недійсні стю. При цьому, враховуючи ім перативну визначеність зако ном моменту, з якого договір в изнається судом недійсним, з азначений момент не підлягає обов' язковому визначені у резолютивній частині рішенн я.

Заперечення Відповідача щ одо неможливості визнання не дійсним спірного договору че рез його розірвання у судово му прядку у зв' язку із припу щеними Лізингоодержувачем п орушенням грошових зобов' я зань і вчиненими фактичними діями з виконання такого дог овору судом відхиляються, ос кільки:

- як вказувалося вище, п ри вирішення спору щодо неді йсності договору суд оцінює його законність на момент вч инення, тоді як розірвання до говору у судовому порядку за змістом ч. 5 ст. 188 Господарсько го кодексу України і ч. 2 ст. 653 Ци вільного кодексу України ли ше припиняє встановлені таки м договором зобов' язання з моменту розірвання і жодною мірою не зачіпає законність підстав виникнення таких зоб ов' язань. Наразі, абз. 5 п. 3.2. чи нного Роз' яснення ВАСУ від 12.03.99 р. N 02-5/111 безпосередньо вказу ють на можливість оспорюванн я дійсні вже розірваних дого ворів;

- діюче законодавство не встановлює жодних обмеже нь стосовно можливості визна ння недійсним договору, за як им були вчинені дії з його вик онання, тим більше, що у розгля дуваному випадку до матеріал ів справи були надані докази виконання договору лише з бо ку Позивача (відносно здійсн ення платежів), тоді як передб аченого умовами договору фін ансового лізингу акту прийма ння-передачі майна в лізинг в ід Відповідача представлено не було, так само - як і доказ ів здійснення платежів на ко ристь Позивача за договором купівлі-продажу предмету ліз ингу.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу Укра їни понесені Позивачем судов і витрати покладаються на Ві дповідача і підлягають відшк одуванню останнім.

На підставі викладеного, ке руючись ст.ст. 1, 4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 82-85 Гос подарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити у повному об сягу позовні вимоги Товарист ва з обмеженою відповідальні стю „Донспецпром”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 30645586) до Т овариства з обмеженою відпов ідальністю „Хюпо Альпе- Адр іа-Лізинг”, м. Київ (ідентифіка ційний код 35378830) про визнання до говору фінансового лізингу № 027-03/2008 від 31.03.2008р. недійсним.

2. Визнати недійсним догові р фінансового лізингу №027-03/2008 ві д 31.03.2008р., укладений між Товарис твом з обмеженою відповідаль ністю „Донспецпром”, м. Донец ьк та Товариством з обмежено ю відповідальністю „Хюпо Аль пе- Адріа-Лізинг, ” м. Київ.

3. Стягнути з Товариства з об меженою відповідальністю „Х юпо Альпе- Адріа-Лізинг, ” м. К иїв (ідентифікаційний код 35378830 ) на користь Товариства з обме женою відповідальністю „Дон спецпром”, м. Донецьк (ідентиф ікаційний код 30645586) відшкодува ння судових витрат зі сплати державного мита в сумі 85,00грн. та витрат з інформаційно-тех нічного забезпечення судово го процесу в сумі 236,00грн.

Видати наказ після набранн я рішенням законної сили.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення строк у подання апеляційної скарги , якщо апеляційну скаргу не бу ло подано, а у разі подання апе ляційної скарги - після розгл яду справи апеляційним госпо дарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 11.07.2011р. п роголошено та підписано всту пну та резолютивну частину р ішення.

Повний текст рішення склад ено та підписано 15.07.2011р.

Суддя Попков Д.О.