Постанова

від 25.06.2011 по справі 5023/1499/11

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

 ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2011 р.                                                             Справа № 5023/1499/11

Колегія суддів  у  складі:

головуючий суддя Здоровко Л.М.,  суддя Плахов О.В., суддя Шутенко І.А.,

при секретарі –Міракові Г.А.,

за участю представників сторін:

позивача  –не прибув,

1-го відповідача -  не прибув,

2-го відповідача -  ОСОБА_1 за довіреністю б/н від 25.05.2011р., ОСОБА_2 б/н від 14.12.2010р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Реал-Агроінвест», м. Харків  (вх. № 1920Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 13.04.2011р. у справі № 5023/1499/11,

за позовом Публічного акціонерного товариства   «Перший Український Міжнародний Банк», м. Донецьк,

до відповідачів: 1. Сільськогосподарського товариства  з обмеженою відповідальністю  «імені Шевченко»,  с. Тавежня;

                                2. Товариства  з обмеженою відповідальністю  «Реал-Агроінвест»,            м. Харків, 

про стягнення солідарно 62 961,90 грн. за кредитним договором та договором поруки,-

ВСТАНОВИЛА:

ПАТ «Перший Український  міжнародний банк» подало позов, в якому просило стягнути  солідарно з СТОВ «імені Шевченка»та ТОВ «Реал-Агроінвест»заборгованість за кредитним договором №04-215 від 18.03.2008 р. у розмірі 62 961,90 грн., з яких: заборгованість за сумою прострочених процентів за користування кредитом в сумі 53 852,05 грн., пеня в сумі 9 109,85 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від  13.04.2011 р. (суддя Прохоров С.А.) позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Стягнуто солідарно з Сільськогосподарського товариства  з обмеженою відповідальністю  «імені Шевченка»та Товариства  з обмеженою відповідальністю  «Реал-Агроінвест»на користь Публічного акціонерного товариства   «Перший Український Міжнародний Банк»53 852,05 грн. заборгованості за сумою прострочених процентів за користування кредитом, 9 109,85 грн. пені, 629,62 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Другий відповідач, не погоджуючись з рішенням  господарського суду Харківської області від 13.04.2011р. надіслав  апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права  просить рішення суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким відмовити  у задоволені позовних вимог у повному обсязі та стягнути з позивача на  користь 2-го відповідача витрати по сплаті судового збору у розмірі 315,00 грн.

Апелянт вважає, що сплачені 1-м відповідачем кошти на погашення боргу,  позивачем в одноособовому порядку були  спрямовані на погашення строкової суми Кредитного договору, що суперечить його умовам та нормам Цивільного кодексу, внаслідок чого і виникла прострочена сума заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом; заборгованість зі сплати процентів  1-го відповідача за Кредитним договором у розмірі 53 852,05 грн., а також пеня за порушення строків зі сплати процентів за користування кредитом у розмірі - 9 109,85 грн. нараховані неправомірно.

Апелянт зазначає, що 18.05.2009 р. було укладено трьохсторонню угоду між позивачем, 1-м відповідачем  та ТОВ «Агріка-Терра», про цей факт позивач не повідомив 2-го відповідача, поклавши виконання грошових обов'язків на третю особу, що призвело до  заміни особи, яка має сплатити заборгованість; вважає, що укладена угода з ТОВ «Агріка-Терра»має правову сутність заміни боржника.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому вважає оскаржуване  рішення господарського суду Харківської області від 13.04.2011 р. законним та обґрунтованим  і підстав для його скасування не вбачає, у зв’язку з чим просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Позивач вказує, що з 18.01.2009р. 1-й відповідач припинив виконання своїх зобов'язань за Кредитним договором, в зв'язку  з чим  станом на 18.03.2009 р. утворилась прострочена заборгованість і сплати основної суми кредиту в розмірі 1 500 000,00 грн.

З метою погашення заборгованості за Кредитним договором від 18.03.2008р. № 04-215, на підставі ст. 528 ЦК України, між позивачем, 1-м відповідачем та ТОВ «Агріка-Терра», було укладено Угоду від 18.05.2009р. (далі –Угода) про покладення на ТОВ «Агріка-Терра»виконання грошових зобов'язань позичальника за Кредитним договором.

Згідно цієї угоди ТОВ «Агріка-Терра», зобов'язалося виконати частину грошових зобов'язань 1-го відповідача за Кредитним договором, а саме: 1) повернути всю суму заборгованості Боржника за основною сумою кредиту в розмірі 1 500 000,00 грн. частинами та в строки відповідно до наведеного нижче графіку: 18.05.2009 р. - 392 000,00 грн.; 20.06.2009 р. - 404 000,00 грн.; 20.08.2009 р. - 545 000,00 грн.; 20.10.2009 р. - 159 000,00 грн.; 2) щомісячно, починаючи з дня укладення  цієї угоди, сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 14,4%.

На підставі Угоди відповідно до зазначеного в ній графіку ТОВ «Агріка-Терра»було здійснено погашення основної заборгованості за Кредитним договором та вносились грошові кошти на погашення процентів за користування 1-го відповідача  кредитом, що підтверджується оборотно-сальдовими та реєстрами кредитних платежів.

Позивач зазначає, що оскільки погашення заборгованості здійснювалося ТОВ «Агріка-Терра», а не 1-м відповідачем, то грошові кошти, що надходили від ТОВ «Агріка-Терра», спрямовувались на погашення заборгованості відповідно до черговості виконання грошових зобов'язань, передбаченої угодою і позивач не мав права спрямовувати ці кошти на погашення заборгованості відповідно до умов п. 9.1 Кредитного договору, а саме: на погашення прострочених процентів та пені, що були нараховані до укладення угоди.

Крім того, відповідно до п. 9.2 Кредитного договору при настанні будь-якої несприятливої події, передбаченої п. 5.1 Кредитного договору, позивач  мав право змінювати черговість виконання боргових зобов'язань за кредитним договором і спрямовувати кошти на їх виконання без дотримання черговості, передбаченої ст. 9.1 Кредитного договору, а оскільки ст. 534 ЦК України дозволяє в рамках договору встановлювати іншу черговість погашення вимог кредитора, ніж та, що встановлена цією статтею, то позивач мав повне право спрямувати кошти, отримані від ТОВ «Агріка-Терра», на погашення заборгованості за кредитним договором відповідно до графіку, встановленому в Угоді.

Позивач вказує, що за 1-м відповідачем залишилась несплаченою прострочена   заборгованість   за процентами за період з 26.01.2009 р. по 27.04.2009 р. у розмірі 53 852,05 грн., що також підтверджується оборотно-сальдовою відомістю.

Позивач також зазначає, що Угодою укладеною між позивачем, 1-м відповідачем та ТОВ «Агріка-Терра» не вносились  зміни до кредитного договору, а лише встановлювався графік погашення заборгованості для ТОВ «Агріка-Терра», а це означає, що зобов'язання за Кредитним договором для 1-го відповідача - Боржника та 2-го відповідача - Поручителя залишилися в первісному стані, обсяг відповідальності Поручителя жодним чином не збільшився, а фактично, навпаки, зменшився, оскільки відповідно до цієї угоди погашення основної суми заборгованості повністю, а процентів - з дати укладення угоди було покладено на ТОВ «Агріка-Терра». Укладення вказаної угоди не звільняє Боржника від виконання своїх зобов'язань за Кредитним договором. У випадку невиконання грошових зобов'язань ТОВ «Агріка-Терра»Боржник залишається зобов'язаним перед Банком на умовах, передбачених Кредитним договором, тобто погашення заборгованості за кредитом Боржником має відбуватися відповідно до графіку, передбаченого Кредитним договором. Тому підстави для припинення Договорів поруки, передбачені ст. 559 ЦК України, відсутні.

Представники позивача та  1-го відповідача у судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду належним чином були повідомлені, про що свідчать відповідні поштові повідомлення, про причини неприбуття представників позивача та  1-го відповідача у судове засідання суд не повідомлено. Ухвалами Харківського апеляційного господарського суду від 13.05.2011р. та від 30.05.2011 р. сторони попереджалися про те, що не з‘явлення у судове засідання апеляційної інстанції їх представників не тягне за собою перенесення розгляду справи на інший строк, а також  не перешкоджає розгляду справи по суті. Разом з тим, відповідно до ст. 77 ГПК України, господарський суд відкладає справу в межах строків, встановлених ст. 69 цього Кодексу тільки в разі, якщо за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. При цьому обставин, які б перешкоджали розгляду апеляційної скарги в даному судовому засіданні, колегія суддів не вбачає, у зв’язку з чим справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення  представників 2-го відповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши  правильність  застосування норм матеріального та  процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду  погоджується з висновками  господарського суду Харківської області по даній справі, виходячи з наступного.

Між Закритим акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний Банк», правонаступником, якого у зв’язку зі зміною назви є Публічне акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк»(надалі – Банк) та Сільськогосподарським товариством  з обмеженою відповідальністю  «імені Шевченко» (надалі –1-й відповідач, Позичальник) укладено Кредитний договір  від 18.03.2008р.  № 04/215 (надалі –Кредитний договір), відповідно до умов якого Банк зобов’язався надати Позичальнику кредит у розмірі 1 600 000,00 грн., а Позичальник зобов’язався прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути Банку кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені  цим договором (а.с. 17-22).

Згідно з п. 1.2. ст.1 Кредитного договору, кредит надається Позичальнику частинами (траншами) наступним чином: а) першу частину (транш) кредиту у розмірі 1 250 000,00 грн. –після настання передбачених ст. 3 цього договору умов надання кредиту, крім умов, передбаченої п. 3.1.6. цього договору; б)  другу частину (транш)  кредиту у розмірі 350 000,00 грн. – після настання всіх умов надання кредиту, передбачених ст.3 цього договору.

У п. 1.3. ст.1  Кредитного договору визначено, що кредит надається Позичальнику у вигляді поновлюваної кредитної лінії з щоденним лімітом кредитування, який визначається відповідно до одного з наведених нижче графіків в залежності від того, виникне у Позичальника право на отримання другого траншу кредиту, чи ні.

Відповідно до п. 6.1. ст. 6  Кредитного договору, Позичальник зобов’язався повернути кредит не пізніше 18.03.2009р. частинами  у розмірі та строки, зазначених наведених  графіках: 18.12.2008 р. - 100 000,00 грн.; 18.01.2009р.- 500 000,00 грн.; 18.02.2009 р. -             500 000,00 грн.; 18.03.2009 р. - 500 000,00 грн.

Статтею 7 Кредитного договору встановлені  наступні умови  нарахування і сплати відсотків, а саме: проценти за користування кредитом нараховуються Банком за ставкою у розмірі 14,4% річних із розрахунку 365 днів на рік (п. 7.2.1 Кредитного договору); проценти нараховуються щоденно на фактичну суму і за весь час користування кредитом (п. 7.2.5 Кредитного договору); нараховані проценти повинні сплачуватися Позичальником щомісячно не пізніше одного банківського дня, наступного за 24-м числом кожного місяця (п. 7.2.6 Кредитного договору).

Згідно з п. 8.1. ст. 8 Кредитного договору, забезпеченням боргових зобов’язань Позичальника за цим договором є угоди про забезпечення, укладання  яких передбачено цим договором, інші угоди про забезпечення та інше забезпечення, що будуть укладені/виникнуть в майбутньому.

У п. 9.1. Кредитного договору визначено, що всі платежі на користь Банку за цим договором повинні виконуватись Позичальником в наступній черговості: 1) прострочені проценти за користування кредитом і комісії (якщо  прострочення буде мати місце); 2) строкові проценти за користування кредитом і комісії; 3)  пеня за несплату в строк процентів та комісій (якщо несвоєчасна сплата буде мати місце); 4) прострочена сума кредиту (якщо прострочення буде мати місце); 5) пеня за непогашення в строк кредиту  (якщо прострочення буде мати місце); 6) строкова сума кредиту.

Відповідно до п. 9.2 Кредитного договору, при настанні будь-якої несприятливої  події Банк має право змінювати черговість виконання Боргових зобов’язань за цим договором і спрямовувати кошти, отримані від Позичальника (його поручителів чи майнових поручителів) або від реалізації застави, на виконання боргових зобов’язань без дотримання черговості, передбаченою цією статтею договору.

Пункт 12.1 Кредитного договору встановлює, що у разі порушення Позичальником строків  виконання будь-якого з боргових зобов'язань Позичальник зобов'язаний сплатити на користь Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення. Розрахунок пені здійснюється на суму простроченого виконанням боргового зобов'язання за весь час прострочення.

У забезпечення виконання вказаних зобов'язань за Кредитним договором між позивачем (Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Реал-Агроінвест», (надалі –2-й відповідач, Поручитель) було укладено договір поруки 18.03.2008 р. № 10-217 (надалі - Договір поруки) у забезпечення виконання в повному обсязі зобов'язань 1-го відповідача (надалі  - Боржника) за Кредитним договором (а.с. 23, 24).

Відповідно до умов пп. 1.1, 1.2, ст. 2 Договору поруки Поручитель  поручився перед Кредитором за виконання Боржником зобов’язань вказаних в ст. 2 цього договору; Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобов’язання Боржника в повному обсязі; Поручитель відповідає в тому ж обсязі, що й Боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, комісій, неустойки.

Згідно з  п. 3.2. Договору поруки, у разі  порушення Боржником зобов’язання, Боржник  і Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники, що означає право Кредитора вимагати виконання зобов’язання в повному обсязі як від Боржника і Поручителя разом, так і від кожного з них окремо.

Тобто, у разі порушення 1-м відповідачем зобов'язань, що випливають з Кредитного договору, 1-й відповідач разом з 2-м відповідачем  відповідають перед позивачем як солідарні боржники, що означає право позивача, як кредитора, вимагати виконання зобов'язань в повному обсязі як від 1-го відповідача та 2-й відповідача  разом, так і від кожного з них окремо.

З матеріалів справи та пояснень сторін вбачається, що позивачем були виконані усі зобов'язання за Кредитним  договором,  але 1-й відповідач належним чином та у відповідні строки  не виконав взяті на себе  зобов'язання за Кредитним договором.

Починаючи з 18.01.2009р., 1-й відповідач припинив виконання своїх зобов'язань за Кредитним договором, в зв'язку з чим станом на 18.03.2009р. утворилась прострочена заборгованість зі сплати основної суми кредиту у розмірі 1 500 000,00 грн.

З метою погашення заборгованості за Кредитним договором між  позивачем, 1-м відповідачем   та  Товариством з обмеженою і  відповідальністю «Агріка-Терра»(надалі - Третя особа) було укладено угоду про  покладення на  Третю   особу   виконання   грошових   зобов'язань   Позичальника   за Кредитним договором № 04-215 від 18.03.2008р. (надалі - Угода),  керуючись зокрема ст. 528 ЦК України (а.с. 25,26).

Пунктом 1.1. Угоди визначено, що укладанням цієї Угоди Позичальник поклав на Третю особу виконання частини грошових зобов’язань Позичальника за Кредитним договором (надалі –грошові  зобов’язання), а Третя особа погодилась виступати у якості безпосереднього виконавця таких грошових зобов’язань, а саме: повернути всю суму заборгованості Позичальника за основною сумою кредиту у розмірі 1 500 000,00  грн. частинами та у строки відповідно до наведеного нижче: 18.05.2009р. повернути частину заборгованості Позичальника за основною сумою  кредиту у розмірі 392 000,00 грн.; 20.06.2009р. повернути частину заборгованості Позичальника за основною сумою  кредиту у розмірі 404 000,00 грн.; 20.08.2009р. повернути частину заборгованості Позичальника за основною сумою  кредиту у розмірі 545 000,00 грн.; 20.10.2009р. повернути частину заборгованості Позичальника за основною сумою  кредиту у розмірі 159 000,00 грн.; щомісячно, починаючи  з дня укладання цієї угоди, не пізніше першого банківського дня, наступного за 24 числом кожного місяця, сплачувати  проценти за користування кредитом за ставкою у розмірі 14,4% (із розрахунку 365 днів) на рік, а у випадках, передбачених кредитним договором, сплачувати проценти за користування кредитом за іншою, підвищеною ставкою, розрахованою відповідно до умов Кредитного договору).

У п. 2 Угоди зазначено, що її укладання не замінює Боржника (не призводить до переводу боргу)  за Кредитним договором та не звільняє Позичальника від належного виконання ним грошових зобов’язань як боржника за Кредитним договором. Позичальник зобов’язаний контролювати виконання грошових зобов’язань Третьою особою та нести відповідальність за неналежне виконання грошових зобов’язань, передбачену Кредитним договором та/або законодавством України.

У разі невиконання або неналежного виконання Третьою особою грошових зобов’язань цей обов’язок Позичальник повинен виконати сам. Факт невиконання Третьою особою грошових зобов’язань вважається  порушенням грошових зобов’язань з боку самого Позичальника. Під  «неналежним виконанням грошових зобов’язань»також розуміється неможливість Банку (зокрема, у  разі відсутності коштів на рахунку та/або наявність обмежень у  розпорядженні зазначеними коштами) здійснити договірне списання грошових коштів з рахунку Третьої особи в рахунок виконання грошових зобов’язань (ч. 8 Угоди).

Колегія суддів, з урахуванням викладеного вважає безпідставним посилання апелянта на те, що Угода є договором про переведення боргу, також враховуючи наступне.

Згідно з Угодою відповідно до зазначеного в ній графіку ТОВ «Агріка-Терра»було здійснено погашення основної заборгованості за Кредитним договором у визначені Угодою строки, та вносились грошові кошти на погашення процентів за користування 1-го  відповідача  кредитом, що нараховувались, починаючи з дня укладення угоди,що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку КНА-509234-UАН-1340-1 за період з 18.03.2008р. по 01.10.2009р., та реєстрами кредитових платежів (а.с. 86-104).

Оскільки погашення заборгованості здійснювалося ТОВ «Агріка-Терра», а не 1-м відповідачем, то грошові кошти, що надходили від ТОВ «Агріка-Терра», спрямовувались на погашення заборгованості відповідно до черговості виконання грошових зобов'язань, передбаченої Угодою.

Крім того, відповідно до п. 9.2 Кредитного договору, при настанні будь-якої несприятливої події, передбаченої п. 5.1 цього  договору, позивач  має право змінювати черговість виконання боргових зобов'язань за кредитним договором і спрямовувати кошти на їх виконання без дотримання черговості, передбаченої ст. 9.1 Кредитного договору. Оскільки ст. 534 ЦК України дозволяє в рамках договору встановлювати іншу черговість погашення вимог кредитора, ніж та, що встановлена цією статтею, то позивач мав повне право спрямувати кошти, отримані від ТОВ «Агріка-Терра», на погашення заборгованості за Кредитним договором відповідно до графіку, встановленому в Угоді.

Таким чином, за 1-м відповідачем залишилась несплаченою прострочена   заборгованість   за процентами за період з 26.01.2009 р. по 27.04.2009 р. у розмірі 53 852,05 грн., що також підтверджується матеріалами справи. Відповідачі не надали суду доказів, які б спростовували зазначене.

Стаття 528 ЦК України передбачає можливість покладення виконання зобов'язання боржником на третю особу, що є виключенням із загального принципу особистого виконання зобов'язання його сторонами.

Покладення обов'язку виконання зобов'язання на третю особу не тягне за собою заміну боржника у зобов'язанні. Боржник зберігає свій правовий статус, покладаючи на третю особу тільки обов'язок виконати певні дії.

Оскільки на третю особу за нормою ст. 528 ЦК України покладається тільки виконання певних дій, то вона не стає юридично зобов'язаною перед кредитором особою. Відповідно до ст. 618 ЦК України боржник відповідає за порушення зобов'язання іншими особами, на яких було покладено його виконання, якщо договором або законом не встановлено відповідальність безпосереднього виконавця в разі порушення виконання зобов'язання третьою особою, тобто боржник має виконати це зобов'язання самостійно, оскільки саме він залишається зобов'язаним перед кредитором суб'єктом і саме на нього буде покладена відповідальність.

Таким чином, укладення Угоди не є переведенням боргу на іншу особу. До того ж положення Угоди доводять той факт, що Третя особа не є юридично зобов'язаною особою перед Банком, а значить ці положення не відповідають самій суті договору про переведення боргу, оскільки переведення боргу означає переведення на іншу особу юридичних прав та обов'язків первісного боржника, чого в даному випадку немає.

Також, колегія суддів вважає безпідставним посилання апелянта на те, що Угодою було змінено строк виконання Кредитного договору без повідомлення про ці обставини Поручителя, з нижчевикладених підстав.

Відповідно до норм ст. 528 ЦК України, параграфом 3 Глави 49 ЦК України не передбачено обов'язок Банку як кредитора повідомляти поручителів про виконання частково чи повністю зобов'язань Боржника за Кредитним договором третіми особами, не передбачено цей обов'язок і договором поруки, що укладений з відповідачем.

Крім того,  Угодою не вносяться зміни в Кредитний договір, а лише встановлюється графік погашення заборгованості для Третьої особи, а це означає, що зобов'язання за Кредитним договором для Боржника та Поручителя залишилися в первісному стані, обсяг відповідальності поручителя жодним чином не збільшився, а фактично, навпаки, зменшився, оскільки відповідно до Угоди погашення основної суми заборгованості повністю, а процентів - з дати укладення Угоди було покладено на Третю особу. Укладення Угоди не звільняє Боржника від виконання своїх зобов'язань за Кредитним договором. У випадку невиконання грошових зобов'язань Третьою особою Боржник залишається зобов'язаним перед Банком на умовах, передбачених Кредитним договором, тобто погашення заборгованості за кредитом Боржником має відбуватися відповідно до графіку, передбаченого Кредитним договором. Тому підстави для припинення договорів поруки, передбачені ст. 559 ЦК України, відсутні.

З матеріалів справи вбачається, що у зв'язку з невиконанням 1-м відповідачем  зобов'язань у визначений Кредитним договором строк, у зв’язку з чим позивач відповідно до п. 3.1. Договору поруки направив 2-му відповідачу вимогу за вих. № 1289/119 від 09.06.2009 р. (а.с. 27) виконати зобов'язання, що забезпечене порукою, у повному обсязі.

Дана вимога була отримана 2-м відповідачем 17.06.2009р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 28).

Другий відповідач у строки визначені п. 3.2. Договору поруки,  тобто в строк не пізніше 22.06.2009р.  не виконав своїх договірних зобов'язань перед позивачем.

Таким чином, заборгованість 2-го відповідача  перед позивачем, що склалася станом на 10.02.2011 р., становить 62 961,90   грн. та складається із заборгованості  за  відсотками  за  користування кредитом та із заборгованості за нарахованою пенею за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом.

У зв’язку з невиконанням  відповідачами  взятих на себе зобов’язань, позивач  03.03.2011р. звернувся до господарського суду з позовом про стягнення у солідарно з відповідачів заборгованості по Кредитному договору, яка за розрахунком позивача у розмірі 62 961,90 грн., з якої: заборгованість за сумою  прострочених процентів за користування кредитом за період з 26.01.2009р. по 27.04.2009р. у розмірі 53 852,05 грн., пеня за  порушення строків повернення основної суми кредиту та відсотків зі користування кредитом за період з 01.03.2010р. по 10.02.2011р.  у розмірі 9 109,85 грн.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується  надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується  повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу 1 глави 71 цього кодексу, а саме положення про позику.

Статтею 1048 ЦК України визначено, що  позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір та порядок процентів встановлюється договором.

Згідно ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов’язаний  повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій саме сумі, що були йому передані позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором .

Статтею 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов’язок    позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.

Відповідно до п.1  ст. 543 ЦК України у   разі   солідарного   обов'язку  боржників  (солідарних боржників)  кредитор  має  право  вимагати   виконання   обов'язку частково  або в повному обсязі як від усіх боржників разом,  так і від будь-кого з них окремо.

Згідно зі ст. 553 ЦК України за   договором   поруки   поручитель   поручається   перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.   Поручитель відповідає    перед    кредитором   за   порушення зобов'язання боржником. Порукою  може   забезпечуватися   виконання   зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Статтею 554 ЦК України визначено, що  у разі  порушення  боржником  зобов'язання,  забезпеченого порукою,  боржник  і  поручитель  відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи,   які   спільно  дали  поруку,  відповідають  перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно зі ст. 509 ЦК України та ст. 173 ГК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до  ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Ст.193 ГК України та ст. 526 ЦК України визначено, що  зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідачі відповідно до ст. 33 ГПК України, ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції не надали доказів сплати  наявної заборгованості за користування кредитом відповідно до умов  Кредитного договору та Договору поруки.

З урахуванням наданих до матеріалів справи документів,  колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, в частині задоволення вимоги позивача в частині стягнення з відповідачів у солідарному порядку    53 852,05 грн. суми несплачених процентів за користування кредитними коштами за  період з 26.01.2009р. по 27.04.2009р.

Згідно зі ст. 546 ЦК України,  виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Одним із видів неустойки є пеня, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктами 1 та 3 ст. 549 ЦК України  передбачено, що    неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які   боржник   повинен  передати  кредиторові  у  разі  порушення боржником зобов'язання. Пенею  є  неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно  виконаного  грошового  зобов'язання  за  кожен   день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання.

Пункт 12.1 Кредитного договору встановлює, що у разі порушення Позичальником строків  виконання будь-якого з боргових зобов'язань Позичальник зобов'язаний сплатити на користь Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення. Розрахунок пені здійснюється на суму простроченого виконанням боргового зобов'язання за весь час прострочення.

У зв’язку з чим, колегія суддів вважає вимоги позивача у частині задоволення вимоги позивача у частині стягнення з відповідачів у солідарному порядку   пені за  порушення строків повернення основної суми кредиту та відсотків з користування кредитом за період з 01.03.2010р. по 10.02.2011р.  у розмірі 9 109,85 грн. є обґрунтованими  і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що  рішення  господарського суду Харківської області від 13.04.2011р. у справі № 5023/1499/11 прийняте у відповідності до норм чинного законодавства  та матеріалів справи і підстави для його скасування відсутні, у зв’язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін. Заперечення викладені в апеляційній скарзі є необґрунтованими і не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.  75, 99, 101, п. 1 ст. 103,  ст. 105  ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу  залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 13.04.2011р. у справі № 5023/1499/11 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя                                                                   Л.М. Здоровко

Суддя                                                                                        О.В. Плахов

Суддя                                                                                         І.А. Шутенко

Повний текст постанови підписано 25.06.2011р.