Постанова

від 03.06.2008 по справі 25/449

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

25/449

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 03 червня 2008 р.                                                                                    № 25/449  

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. –головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.

розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Метрополіс Плюс”, м. Київ (далі –ТОВ “Метрополіс Плюс”)

на рішення господарського суду міста Києва від 03.12.2007 та

постанову  Київського апеляційного господарського суду від 29.01.2008

зі справи № 25/449

за позовом  комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) “Київреклама”, м. Київ (далі –КП “Київреклама”)

до ТОВ “Метрополіс Плюс”

про стягнення 171 634, 69 грн.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

КП “Київреклама” –Клочай Н.І.,

ТОВ “Метрополіс Плюс” –не з'яв.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

КП “Київреклама” звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з ТОВ “Метрополіс Плюс” (з урахуванням уточнення позовних вимог) 155 926, 08 грн. основного боргу, 5 825, 09 грн. пені,                         7 602, 16 грн. інфляційних втрат та 3 % річних у сумі  2 281, 36 грн., а всього 171 634, 69 грн. у зв'язку з невиконанням відповідачем грошового зобов'язання за договороми про встановлення пріоритету на місця розміщення об'єктів зовнішньої реклами та про тимчасове користування місцями розміщення об'єктів зовнішньої реклами.

Рішенням господарського суду міста Києва від 03.12.2007 (суддя Морозов С.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.01.2008 (колегія суддів у складі: суддя                   Шипко В.В. –головуючий, судді Борисенко І.В., Розваляєва Т.С.), позов задоволено: з відповідача стягнуто на користь позивача 171 634, 69 грн. Зазначені судові акти мотивовано неналежним невиконання ТОВ “Метрополіс Плюс” грошового зобов'язання.

ТОВ “Метрополіс Плюс” звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення місцевого та  постанову апеляційного господарських судів у даній справі скасувати і прийняти рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, зокрема частину третю статті 12 Закону України “Про рекламу” та пункту 1 частини другої статті 258 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України).

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Сторони відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Судовими інстанціями у справі встановлено, що:

- 16.06.2005 госпрозрахункова організація “Київреклама” (правонаступником якого є КП “Київреклама”)  та  ТОВ “Метрополіс Плюс”  уклали договір № 1787/ПР  (далі –договір від 16.06.2005 № 1787/ПР) про встановлення пріоритету на місця розміщення об'єктів зовнішньої реклами за адресами, зазначеними в додатках до цього договору. Додатки до цього договору є його невід'ємними частинами;

- пунктом 4.1 договору від 16.06.2005 № 1787/ПР визначено, що плата за користування місцями розміщення об'єктів зовнішньої реклами протягом дії пріоритету сплачується розповсюджувачем зовнішньої реклами –ТОВ “Метрополіс Плюс”  на підставі виставлених орендодавцем рахунків-фактур;

- 31.01.2006 госпрозрахункова організація “Київреклама” та ТОВ “Метрополіс Плюс” господарювання уклали договір № 1787/ТК (далі –договір від 31.01.2006 № 1787/ТК), за умовами якого госпрозрахункова організація “Київреклама” надала ТОВ “Метрополіс Плюс” право на тимчасове користування місцями для розміщення об'єктів зовнішньої реклами, які зазначено в додатках до цього договору. Додатки до договору, а також дозвіл на розміщення об'єктів зовнішньої реклами є невід'ємними частинами даного договору;

- додатком № 1 до договору від 31.01.2006 № 1787/ТК, зокрема, визначено, що ТОВ “Метрополіс Плюс” надається право на тимчасове користування місцем розміщення зовнішньої реклами  за адресою: м. Київ, вул. Індустріальна (в подальшому перейменована на  вул. Вадима Гетьмана), 40; цим додатком також установлено оренду плату за користування зазначеним місцем розміщення зовнішньої реклами в розмірі 7 250 грн. на місяць без врахування податку на додану вартість;

- договором від 31.01.2006 № 1787/ТК також установлено, що:

ТОВ “Метрополіс Плюс” зобов'язане отримати рахунок за сплату коштів за право тимчасового користування місцями для розміщення об'єктів зовнішньої реклами не пізніше  п'ятнадцятого числа поточного місяця (підпункт 4.2 пункту 4);

орендна плата сплачується кожного місяця не пізніше двадцятого числа (пункту 4.5 пункту 4);

- за прострочення платежів або їх неповну сплату стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу за кожен день прострочення (підпункт 6.3 пункту 6);

- згідно з рахунками позивача рахунками від 28.12.2005 № 39621, від 22.03.2006 № 44742, від 02.06.2006 № 49870, від 02.06.2006 № 49872, від 31.08.06.2006  № 55073, від 21.12.2006 № 61252, від 15.03.2007 № 66237, від 13.04.2007 № 67398, від 15.05.2007 № 68844, від 15.06.2007 № 71407,  від 13.07.2007 № 73725, від 15.08.2007 № 75763, від 13.09. 2007                                    №№ КП-07/39839/4, КП-07/39845/4, КП-07/76832, КП-07/76833, КП-07/76834 сума основного боргу відповідача за договорами від 16.06.2005 № 1787/ПР та від 31.01.2006 № 1787/ТК становить 155 926, 08 грн.;

- позивач просить стягнути з відповідача станом 24.10.2007 зазначену суму основного боргу, а також 602, 16 грн. втрат від інфляції, 3 % річних у сумі 2 281, 36 грн. та  5 825, 09 грн. пені за прострочення виконання грошового зобов'язання, відповідно до наданого позивачем розрахунку;

- відповідач заперечує наявність заборгованості перед позивачем у вказаному розмірі, посилаючись на те, що названі рахунки ним було частково оплачено, а також на те, що протягом періоду з 01.07.2006 по 21.09.2007 на орендованому ним місці розташування об'єкта зовнішньої реклами по                      вул. Індустріальній (вул. Вадима Гетьмана), 40 було розміщено соціальну рекламу на замовлення Київської міської адміністрації;

- у справі відсутні докази прийняття виконавчим органом Київської міської ради відповідно до пункту 6.7 розпорядження Київської міської адміністрації від 02.12.2002 № 2159 “Про  порядок розміщення об'єктів зовнішньої реклами у м. Києві” рішення про звільнення відповідача від орендної плати за користування місцями розташування об'єктів зовнішньої реклами на час розміщення на цих місцях реклами, пов'язаної з загальнодержавними, міськими та іншими соціальними заходами.

Причиною виникнення спору у справі стало питання про наявність підстав для стягнення  з відповідача заборгованості.

Частиною третьою статті 12 Закону України “Про рекламу” передбачено, що на осіб, які безоплатно виробляють і розповсюджують соціальну рекламу, та на осіб, які передають свої майно і кошти іншим особам для виробництва і розповсюдження соціальної реклами, поширюються пільги, передбачені законодавством України для благодійної діяльності.

Згідно з пунктом 32 постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 № 2067 “Про затвердження Типових правил розміщення зовнішньої реклами”  плата за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває у комунальній власності, встановлюється у порядку, визначеному органами місцевого самоврядування, а місцем, що перебуває у державній або приватній власності, - на договірних засадах з його власником або уповноваженим ним органом (особою).

Відповідно до змісту статті 57 Конституції України,  пунктів 1, 3 Указу Президента України від  03.10.1992 № 493/92 “Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади”,  пункту 5.4 наказу Міністерства юстиції України від 12.04.2005 № 34/5  “Про вдосконалення порядку державної реєстрації нормативно-правових актів у Міністерстві юстиції України та скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правових актів” нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, підлягають державній реєстрації та набувають чинності через 10 днів після їх реєстрації, якщо в них не встановлено пізнішого строку надання їм чинності, але не раніше дня доведення до відома населення.

Пунктом 6.7 розпорядження Київської міської державної адміністрації від 02.12.2002 № 2159 “Про Порядок розміщення об'єктів зовнішньої реклами у м. Києві”, зареєстрованого в  Київському міському управлінні юстиції 19.12.2002 за № 92/475 (що втратило чинність 08.09.2007 згідно з розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 23.08.2007                  № 1100, зареєстрованим у Головному управлінні юстиції в місті Києві 28.08.2007 за № 21/756 та доведеним до відома населення –опублікованим у газеті “Хрещатик” від 29.08.2007 № 139), установлено, що у разі розміщення ОЗР при проведенні загальнодержавних, міських та інших соціальних заходів плата за право тимчасового використання місць (для розташування ОЗР), що знаходяться у комунальній власності, може не справлятись на підставі рішення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за погодженням з Головним управлінням економіки та розвитку міста.

Разом з тим, пунктом 7 Порядку визначення розміру плати за право тимчасового використання місць (для розташування об'єктів зовнішньої реклами), які перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Києва, його районів або повноваження щодо розпорядження якими здійснюють органи місцевого самоврядування м. Києва, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 02.12.2002                 № 2159, зареєстрованому в Київському міському управлінні юстиції 19.12.2002 за № 92/475 (що втратило чинність 02.09.2007 згідно з розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 09.07.2007                  № 852, зареєстрованим у Головному управлінні юстиції у місті Києві 22.08.2007 за № 19/754 та доведеному до відома населення –опублікованим у газеті “Хрещатик” від 29.08.2007 № 139), зокрема, визначено, що:

соціальна реклама, розміщена на замовлення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за погодженням з Головним управлінням з питань внутрішньої політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), у межах 10 % рекламної площі, на яку одержав дозвіл відповідний розповсюджувач зовнішньої реклами, розміщується рекламодавцями безкоштовно.

Таким чином, зі змісту зазначених розпоряджень вбачається, що:

- за відсутності рішення виконавчого органу Київської міської ради про звільнення від орендної плати за розміщення соціальної реклами,  розповсюджувач зовнішньої реклами  зобов'язаний надати на замовлення Київської міської адміністрації безкоштовно лише частину орендованої рекламної площі –10 %;

- стягнення з розповсюджувача зовнішньої реклами плати за тимчасове користування місцями розміщення об'єктів зовнішньої реклами, на яких розміщено соціальну рекламу, якщо площа цієї реклами перевищує встановлений розмір, є неправомірним;

- обов'язок погодження в установленому порядку замовлення на розміщення соціальної реклами покладається на виконавчий орган Київської міської ради (Київську міську державну адміністрацію).

08.09.2007 набрало чинності розпорядження Київської міської державної адміністрації від 23.08.2007 № 1100 “Про затвердження Порядку розміщення зовнішньої реклами в м. Києві”,  яким не передбачено звільнення розповсюджувача зовнішньої реклами від орендної плати у зв'язку з розміщенням соціальної реклами та встановлено, що розповсюджувач зовнішньої реклами зобов'язаний надати на замовлення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) безкоштовно 5 %  орендованої рекламної площі для розміщення соціальної реклами, а саме:

“Соціальна реклама, яка висвітлює загальнодержавні та загальноміські заходи (передбачені чинним законодавством) та розміщена на замовлення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за погодженням з Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Головним управлінням з питань внутрішньої політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Комісії, у межах 5 % площі поверхонь рекламних засобів, на розташування яких одержав дозвіл розповсюджувач зовнішньої реклами, розміщується рекламодавцями безкоштовно” (підпункт 15.1 пункту 15 даного розпорядження).

Відповідно до частини другої статті 9 ЦК України законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.

Вказана норма кореспондується з приписом абзацу другого частини першої статті 175 Господарського кодексу (далі –ГК України): майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною шостою статті 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій (неустойка, штраф, пеня) за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Крім того, пунктом 1 частини другої статті 258 ЦК України до вимог про стягнення пені встановлено скорочену позовну давність – один рік.

Місцевий та апеляційний господарські суди, приймаючи судові рішення у даній справі, помилково не застосували зазначені норми до спірних правовідносин, а тому дійшли передчасного висновку про задоволення позовних вимог.

Водночас для правильного вирішення спору у даній справі попереднім судовим інстанціям необхідно:

- встановити передану відповідачеві в оренду згідно з додатками до договорів від 16.06.2005 № 1787/ПР та від 31.01.2006 № 1787/ТК загальну площу об'єктів зовнішньої реклами;

- дослідити період часу, протягом якого було розміщено соціальну рекламу на замовлення виконавчого органу Київської міської ради на орендованому відповідачем місці розташування об'єкта зовнішньої реклами по вул. Індустріальній (вул. Вадима Гетьмана), 40;

- з'ясувати, чи відповідає площа зазначеної соціальної реклами обмеженням щодо безкоштовного її розміщення, встановленим згаданими розпорядженнями Київської міської державної адміністрації від 02.12.2002                              № 2159, від 23.08.2007 № 1100,  та пункту 3.1.5 договору від 31.01.2006             № 1787/ТК;

- встановити фактичні обставини, пов'язані з посиланням  відповідача, зазначеними в постанові апеляційного господарського суду, щодо необґрунтованості суми, вказаної в рахунку від 14.09.2007 № КП-07/76832, з урахуванням визначеної чинним з 02.09.2007 розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 09.07.2007 № 52 вартості площі поверхні рекламного засобу (транспарант-перетяжка над вулицею), розміщеного в III зоні (коригуючий коефіцієнт 1,5);

- враховуючи наведене, уточнити суми, які, на думку позивача, підлягають стягненню з ТОВ “Метрополіс Плюс”, а саме: суми основного боргу, інфляційних втрат, 3 % річних та, з урахуванням згаданих приписів частини шостої статті 232 ГК України і пункту 1 частини другої статті 258 ЦК України, –суми пені.

Не встановивши обставин, що входять до предмету доказування в даній справі, попередні судові інстанції припустилися неправильного застосування приписів частини першої статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини першої статті 43 названого Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Касаційна ж інстанція згідно з частиною другою статті 1117 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на наведене справа має бути передана на новий розгляд до суду першої інстанції, під час якого необхідно встановити обставини, зазначені в цій постанові, дати їм та доводам сторін належну  правову оцінку і вирішити спір відповідно до вимог закону.

Керуючись статтями 1117 - 11112 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1 Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Метрополіс Плюс”  задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 03.12.2007 та постанову  Київського апеляційного господарського суду від 29.01.2008 зі справи № 25/449 скасувати.   

Справу передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва.  

Суддя                                                                                                 В. Селіваненко

Суддя                                                                                                  І. Бенедисюк

Суддя                                                                                               Б. Львов