Рішення

від 05.02.2008 по справі 16/444

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/444

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

05.02.2008р.                                                                                          Справа №  16/444

за позовом  Товариство з обмеженою відповідальністю "Березень"

до  Лубенська міська рада

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Комунальне підприємство "Лубенське міжрайонне бюро технічної інвентаризації"

про  визнання договору дійсним і визнання права власності

                                                                      Суддя  Тимощенко О.М.

Представники:

від позивача:  Святушенко Л.П., нак. № 1-К від 05.04.01 р. (керівник)

від відповідача:  не з'явився

від третьої особи:  не з'явився

Суть спору: Розглядається позовна заява про стягнення визнання договору купівлі-продажу виробничої бази від 17.09.1993 року дійсним, визнання права власності на придбане за договором купівлі-продажу виробничої бази від 17.09.1993 року нерухоме майно та про визнання права власності на самочинне незавершене будівництво гаража і складу, розташованих за адресою: м. Лубни, вул. Деповська, 21-а.

Представник позивача на задоволенні позову наполягає.

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання не з'явились.

Від відповідача через канцелярію суду надійшла заява про розгляд справи без участі його представника, позовні вимоги відповідач визнає.

Від третьої особи через канцелярію суду надійшли пояснення по суті спору. Проти задоволення позовних вимог Лубенське МБТІ не заперечує.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:         

17.09.1993 року між позивачем та МКП «Прогрес-5» був укладений договір купівлі-продажу виробничої бази (далі-договір), яка складалася з будинку контори, гаража, двох складів та огорожі з в'їздними воротам, а також малоцінного інвентарю за адресою: м. Лубни, вул. Деповська, 21-а, відповідно до умов якого позивач сплатив на корить МКП «Прогрес-5»45000,00 крб. (в т.ч. ПДВ –28%), що підтверджується платіжним дорученням № 138 від 17.09.1993 року. На виконання умов договору 20.09.1993 року був складений акт приймання-передачі майна.

Договір та акт приймання передачі майна були підписані керівниками підприємств та завірені їх печатками.

19.05.1994 року державна реєстрація підприємницької діяльності МКП «Прогрес-5»була припинена (довідка в матеріалах справи).

Нотаріальне посвідчення договору при його укладенні здійснене не було, у зв'язку з чим при зверненні позивача до Лубенського МБТІ в наданні витягу з реєстру права власності нерухомого майна було відмовлено та запропоновано позивачу здійснити нотаріальне посвідчення договору або визнати його дійсним в судовому порядку.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належний формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно ст. 657 ЦК України, договір купівлі-продажу жилого будинку або іншого нерухомого майна укладається в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

В даному випадку суд вважає, що між сторонами була досягнута згода з усіх істотних умов, необхідних для договору купівлі-продажу.

Право власності на майно перейшло до позивача з моменту підписання сторонами за договором акту приймання-передачі від 20.09.1993 року з та оплати позивачем вартості переданих йому об'єктів нерухомості.

Суд не вбачає будь-яких порушень вимог чинного законодавства при укладенні даного договору між позивачем та МКП «Прогрес-5».

На підставі наданих документів суд приходить до висновку, що нотаріальне посвідчення укладеного договору не відбулося з причин, що не залежать від волі позивача, а саме - припиненням державної реєстрації підприємницької діяльності МКП «Прогрес-5»

За таких обставин суд вважає за можливе задоволення позовних вимог в частині визнання договору купівлі-продажу виробничої бази від 17.09.1993 року дійсним.

Також позивач просить суд визнати за ним право власності на збудовані у 1994 році поряд з переданими за договором об'єктами нерухомості приміщення гаражу та складу, що на даний час вважаються самочинним незавершеним будівництвом.

Згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до вимог ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач набув земельну ділянку у відповідності до вимог чинного законодавства загальною на підставі актів вибору земельної ділянки під будівництво від 05.10.1994 року та від 30.07.2007 року. У листі від 28.09.2007 року ( в мат.справи) Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Лубенської міської ради повідомляє, що на даний час будівництво відповідає всім вимогам, матеріали попереднього погодження погоджені із службами міста в установленому порядку, отриманий висновок СЕС.

Відповідач у надісланій на адресу суду заяві проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Таким чином, на підставі наданих доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 33, 43, 49,  82-85  ГПК України, суддя, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати договір купівлі-продажу виробничої бази від 17.09.1993 року, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Березень»та малим колективним підприємством «Прогрес-5», дійсним.

3. Визнати за товариством з обмеженою відповідальністю «Березень»право власності на придбане за договором купівлі-продажу виробничої бази від 17.09.1993 року нерухоме майно, а саме:

- будинок контори загальною площею 67,2 м2 - літ. А1 по плану;

- склад загальною площею 47,3 м2 - літ. Б по плану;

- склад загальною площею 51,2 м2 - літ. В по плану;

- склад загальною площею 32,2 м2 - літ. Г по плану;

- вбиральня загальною площею 1,0 м2 - літ. Ж по плану;

- огорожа - літ. №2, №3 по плану,

розташоване за адресою: Полтавська область, м. Лубни, вул. Деповська, 21-а

3. Визнати за товариством з обмеженою відповідальністю «Березень»право власності на самочинне незавершене будівництво:

- гаражу загальною площею 57,9 м2 - літ. З по плану;

- складу загальною площею 81,2 м2 - літ. К по плану,

розташованих за адресою: Полтавська область, м. Лубни, вул. Деповська, 21-а.

Суддя                                                                                Тимощенко О.М.