Рішення

від 09.06.2011 по справі 41/93

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  41/93

09.06.11

За позовом

Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Головного  управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)    

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «Житловисотбуд»

про

стягнення 11 235 730,00 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача:  ОСОБА_1 –дов. № 049-05/834-11 від 15.02.2011 року; ОСОБА_2 –дов. № 049-05/833-11 від 15.02.2011 року;

від відповідача:  ОСОБА_3 –дов. № б/н від 01.03.2011 року;

прокурор:  Некрасов О.М. –посвідчення № 259 від 08.12.2009 року;

  ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

  Заступник прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Головного  управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Житловисотбуд» про стягнення 10 385 870,00 грн. –основного боргу з урахуванням індексації та 849 860,00 грн. –пені.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати пов’язані з розглядом цієї справи.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов договору № 266 пайової участі у створенні соціальної та інженерно –транспортної інфраструктури міста Києва від 16.05.2008 року не сплатив в повному обсязі пайові внески, згідно з графіком перерахування, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість з урахуванням індексації в сумі 10 375 870,00 грн.

Ухвалою від 28.03.2011 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 18.04.2011 року.

В судовому засіданні 18.04.2011 року у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 29.04.2011 року.

Представник позивача в судовому засіданні 29.04.2011 року надав усні пояснення по справі, відповідно до яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

В судовому засіданні 29.04.2011 року представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував та просив суд задовольнити клопотання про зупинення провадження по даній справі, яке було подано в минулому судовому засіданні.

Прокурор в судовому засіданні 29.04.2011 року надав усні пояснення по справі.

Суд розглянув та відмовив в задоволені клопотання відповідача про зупинення провадження по даній справі до розгляду справи № 2а-586/11/2670 за позовом заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Державного комітету України із земельних ресурсів до Київської міської ради, третя особа –Товариство з обмеженою відповідальністю «Житловисотбуд»про визнання протиправним та скасування рішення, так як розгляд справи № 2а-586/11/2670 не перешкоджає вирішенню даного спору.

У зв’язку з необхідність витребування додаткових доказів, ухвалою від 29.04.2011 року розгляд справи було відкладено на 20.05.2011 року.

Представники позивача в судовому засіданні 20.05.2011 року подали розгорнутий розрахунок позовних вимог.

В судовому засіданні 20.05.2011 року представник відповідач подав відзив на позовну заяву, згідно якого просив суд застосувати строк позовної давності до пені та просив суд в задоволенні позову відмовити.

Прокурор в судовому засіданні 20.05.2011 року надав усні пояснення по справі.

Крім того, в судовому засіданні 20.05.2011 року сторони подали клопотання про продовження строку вирішення спору по  справі № 41/93, яке судом розглянуто та задоволено.

В судовому засіданні 20.05.2011 року у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 03.06.2011 року.

В судовому засіданні 03.06.2011 року у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 09.06.2011 року.

В судовому засіданні 09.06.2011 року представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі та подали письмові пояснення по справі.

Представник відповідача в судовому засіданні 09.06.2011 року подав додаткові документи та надав усні пояснення по справі, згідно яких проти задоволення позовних вимог заперечував.

В судовому засіданні прокурор надав усні пояснення по справі.

Крім того, в позовній заяві прокурор просив суд накласти арешт на грошові кошти на рахунках відповідача в межах заявленої суми.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Разом з тим, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що грошові кошти, які є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, можуть зникнути, зменшитись за кількістю на момент виконання рішення. При цьому в заяві про вжиття заходів забезпечення позову має міститись мотивований висновок про те, як невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006  №01-8/2776 "Про деякі питання практики забезпечення позову" у випадку звернення до суду з клопотанням про забезпечення позову заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог передбачених ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, обов’язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов’язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

За таких обставин, проаналізувавши вищезазначену заяву та заслухавши пояснення представника позивача та прокурора, суд визнав заяву про забезпечення позову такою, що не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не обґрунтовано належним чином те, що невжиття заходів до забезпечення позову ускладнить чи зробить неможливим виконання рішення суду, а також не надано суду належних доказів того, що грошові кошти можуть зникнути, зменшитись або передатись іншим особам.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в матеріалах справи доказами.

В судовому засіданні 09.06.2011 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи,  а також заслухавши учасників процесу, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

  16 травня 2008 року між Головним  управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі –головне управління економіки та інвестицій, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Житловисотбуд»(далі –забудовник, відповідач)  було укладено договір № 266 пайової участі у створенні соціальної та інженерно –транспортної інфраструктури міста Києва (далі-Договір), пунктом 1.1 якого сторони передбачили, що предметом цього договору є сплата забудовником пайової участі (внесків) на створення соціальної та інженерно –транспортної інфраструктури м. Києва (далі –пайовий внесок), у зв’язку з будівництвом офісного центру загальною площею 128 401,05 кв.м. ( в т.ч. офісних приміщень –100 525,56 кв.м., кафе –їдальні –1 051,00 кв.м., паркінгу –19 185,02 кв.м., приміщень інженерного забезпечення будівлі –7 639,47 кв.м.) по. вул. Щорса, 30 у Печерському районі м. Києва.

Відповідно до пункту 1.2 Договору розмір пайового внеску, згідно з розрахунками 1, 2 та 3 від 18.04.2008 року становить 187 294,77 тис. грн.. Дані розрахунки є невід’ємною частиною цього договору.

Згідно з пунктом 2.1 Договору забудовник зобов’язаний перерахувати пайовий внесок у сумі 187 294,77 тис. грн. (без ПДВ) на умовах, визначених у цьому Договорі.

Пунктом 3.1 Договору сторони узгодили, що забудовник сплачує пайовий внесок у сумі, вказаній у п.2.1 цього договору за наступним графіком:

- по 10 000,00 грн. (без ПДВ) у строк з червня 2008 року по грудень 2009 року включно щомісячно, але не пізніше 28 числа кожного місяця;

- по 300 000,00 грн. (без ПДВ) у строк з січня 2010 року по грудень 2010 року включно щомісячно, але не пізніше 28 числа кожного місяця;

- 183 504 770,00 грн. (без ПДВ) у строк з січня 2011 року по грудень 2014 року включно рівними частками щомісячно, але не пізніше 28 числа кожного на бюджетний рахунок цільового фонду спеціального фонду міського бюджету.

Відповідно до пункту 3.3 Договору не пізніше, ніж за 10 днів до останньої частки пайового внеску забудовник, повинен звернутися до Головного управління економіки та інвестицій із заявою про визначення остаточної суми пайового внеску, скоригованої на індекс інфляції від дати розрахунку.  

Згідно з пунктом 3.4 Договору не пізніше, ніж за три дні до сплати останньої частки пайового внеску, забудовник повинен отримати у Головному управління економіки та інвестицій розрахунок остаточної суми пайового внеску, що підлягає сплаті за цим Договором з урахуванням індексу інфляції від дати розрахунку .

Відповідно до пункту 3.11 Договору сума платежу на момент здійснення оплати коригується на індекс інфляції з моменту виникнення зобов’язання і до моменту його фактичного виконання.

Згідно з пунктом 3.12 Договору у випадку, якщо індекс інфляції є меншим за 100% коригування суми первинного платежу не відбувається.

Пунктом 6 Розрахунків № 1, 2 та 3 обсягу пайової участі (внеску) у створенні соціальної та інженерно –транспортної інфраструктури міста від 18.04.2008 року сторони узгодили, що індекс інфляції за період з 01.01.2003 року по 01.04.2008 року складає 1,916.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору свої зобов’язання щодо сплати грошових коштів у визначений сторонами строк не виконав, сплативши лише 100 000,00 грн., у зв’язку з чим у відповідача перед позивачем станом на січень 2011 року виникла заборгованість з урахуванням індексації в сумі 10 385 870,00 грн.

Станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не сплатив, належних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем відповідач не надав, а тому загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 10 385 870,00 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд здійснивши перерахунок суми позову приходить до висновку, що позовні вимоги   в частині стягнення основного боргу з урахуванням індексації нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 10 385 870,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов’язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 4.1 Договору у випадку порушення строків сплати щомісячних платежів пайового внеску забудовник сплачує пеню в розмірі 0,1 відсотка від заборгованості пайового внеску, зазначеного в пункті 2.1 цього Договору за кожен день прострочення. Пеня, що передбачена даним пунктом Договору, нараховується протягом усього строку прострочення без будь –яких обмежень строків нарахування.

Позивач за прострочення строків сплати коштів, керуючись п. 4.1 Договору,  нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 849 860,00 грн. за період з лютого 2009 року по 18.02.2011 року.

25.03.2011 року позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з даним позовом.

Відповідач 20.05.2011 року через канцелярію суду подав відзив на позовну заяву, згідно якого просив суд застосувати до позовних вимог в частині стягнення пені позовну давність.

Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно з частиною 3 статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Частиною 4 статті 267 Цивільного кодексу України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до частини 6 статті 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»визначено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Також, частиною 2 статті 343 ГК України, застосування якої до даних правовідносин підтверджується практикою ВГСУ, визначено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Окрім іншого слід зазначити, що розмір штрафних санкцій передбачений абзацом 3 частини 2 статті 231 ГК України на дані правовідносини не поширюється (дана правова позиція викладена в постановах ВГСУ від 06.12.2010 року по справі № 42/563; від 20.12.2010 року по справі № 06/113-38).

Здійснивши перерахунок пені з урахуванням умов Договору та графіку сплати пайового внеску, прострочення відповідачем сплати грошового зобов’язання, річного строку позовної давності, а також, обмеживши нарахування пені подвійною обліковою ставкою НБУ, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 358 531,64 грн., перерахунок якої здійснено в межах періодів визначених позивачем починаючи з 25.03.2010 року.  

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, –

                                                   В И Р І Ш И В:

  1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Житловисотбуд»( місцезнаходження:  04080, м. Київ, Подільський р –н, вул. Костянтинівська, буд. 64, офіс 315, код ЄДРПОУ 34539836) на користь Головного  управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) ( місцезнаходження:  01044, м. Київ, Шевченківський р –н, вул. Хрещатик, буд. 36, код ЄДРПОУ 04633423) 10 385 870 (десять мільйонів триста вісімдесят п’ять тисяч вісімсот сімдесят) грн. 00 коп. –основного боргу з урахуванням індексації, 358 531 (триста п’ятдесят вісім тисяч п’ятсот тридцять одну) грн. 64 коп. –пені.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Житловисотбуд»( місцезнаходження:  04080, м. Київ, Подільський р –н, вул. Костянтинівська, буд. 64, офіс 315, код ЄДРПОУ 34539836) на користь державного бюджету України 25 500 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот) грн. 00 коп. – державного мита та 225 (двісті двадцять п’ять) грн. 68 коп.  –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

  Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

  Суддя                                                                                                  Спичак О.М.

Дата підписання рішення

14.06.2011 року