Постанова

від 15.11.2011 по справі 41/93

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" листопада 2011 р. Справа № 41/93

Вищий господарський су д України у складі колегії су ддів:

Головуючий суддя

судді Муравйов О.В.

Полянський А.Г.

Яценко О.В.(доповідач у спра ві)

розглянувши матеріали

касаційної скарги Товариства з обмеженою в ідповідальністю "Житловисот буд"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.09.2011р .

по справі № 41/93 господарського суду м. Києва

за позовом Заступника прокурора міс та Києва в інтересах держави в особі Головного управлінн я економіки та інвестиції ви конавчого органу Київської м іської ради (Київської міськ ої державної адміністрації)

до Товариства з обмеженою в ідповідальністю "Житловисот буд"

про стягнення 11 235 730,00 грн.

в судовому засіданні

взяли участь

представники сторін

від позивача

від відповідача

від прокуратури

ОСОБА_1 дов. № 049-05/834-11 в ід 15.02.2011р.

ОСОБА_2 дов. №049-05/833-11 від 15.02.2011р.

ОСОБА_3 дов. № б/н від 02.10.2011р.

ОСОБА_4 пос. № 231 від 20.07.2005р.

ВСТАНОВИВ :

Заступник прокурора м. К иєва в інтересах держави в ос обі Головного управління еко номіки та інвестицій виконав чого органу Київської місько ї ради (Київської міської дер жавної адміністрації) зверну вся до господарського суду м . Києва з позовом до товариств а з обмеженою відповідальніс тю "Житловисотбуд" про стягне ння 10 385 870,00 грн. - основного борг у з урахуванням індексації т а 849 860,00 грн. - пені.

Рішенням господарського с уду м. Києва від 09.06.2011р. позов зад оволено частково.

Стягнуто з товариства з обм еженою відповідальністю "Жит ловисотбуд" на користь Голов ного управління економіки та інвестицій виконавчого орга ну Київської міської ради (Ки ївської міської державної ад міністрації) 10 385 870,00 грн., - основн ого боргу з урахуванням інде ксації, 358 531,64 грн. - пені. Стягну то з товариства з обмеженою в ідповідальністю "Житловисот буд" на користь державного бю джету України 25 500,00 грн. - держа вного мита та 225,68 грн. витрат на інформаційно-технічне забез печення судового процесу. В і ншій частині позовних вимого відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням товариство з обмеж еною відповідальністю "Житло висотбуд" подало апеляційну скаргу, в якій просило скасув ати рішення господарського суду м. Києва від 09.06.2011р. у справ і № 41/93 і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенн і позовних вимог по справі № 41 /93 в повному обсязі.

Постановою Київського апе ляційного господарського су ду від 08.09.2011р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відп овідальністю "Житловисотбуд " залишено без задоволення, рі шення господарського суду м. Києва від 09.06.2011 р. у справі № 41/93 за лишено без змін.

Не погоджуючись з прийнято ю постановою товариство з об меженою відповідальністю "Жи тловисотбуд" звернулося до В ищого господарського суду Ук раїни з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ріш ення господарського суду м. К иєва від 09.06.2011р. та постанову Ки ївського апеляційного госпо дарського суду від 08.09.2011 р. по с праві № 41/93 та прийняти нове ріш ення яким відмовити в задово ленні позовних вимог по спра ві № 41/93 в повному обсязі, аргум ентуючи порушенням норм прав а, зокрема ст. ст. 107, 111-9, 111-10 Господа рського процесуального коде ксу України, ст. 3 Закону Украї ни "Про запобігання впливу св ітової фінансової кризи на р озвиток будівельної галузі т а житлового будівництва", ст. с т. 1, 3 Закону України "Про індекс ацію грошових доходів населе ння".

Учасників судового проц есу відповідно до статті 1114 Го сподарського процесуальног о кодексу України (далі - ГПК У країни) належним чином повід омлено про час і місце розгля ду касаційної скарги.

Колегія суддів Вищого го сподарського суду України, п ереглянувши у касаційному по рядку рішення суду першої ін станції та постанову апеляці йної інстанції, на підставі в становлених фактичних обста вин справи, перевіривши заст осування судом першої та апе ляційної інстанції норм мате ріального та процесуального права, дійшла висновку, що кас аційна скарга не підлягає за доволенню з наступних підста в.

Як встановлено судами попе редніх інстанцій, 16 травня 2008 р оку між Головним управлінням економіки та інвестицій вик онавчого органу Київської мі ської ради (Київської місько ї державної адміністрації) (д алі - Головне управління екон оміки та інвестицій, позивач ) та Товариством з обмеженою в ідповідальністю “Житловисо тбуд”(далі - забудовник, відпо відач) було укладено договір № 266 пайової участі у створенн і соціальної та інженерно - тр анспортної інфраструктури м іста Києва (далі-Договір), пунк том 1.1 якого сторони передбачи ли, що предметом цього догово ру є сплата забудовником пай ової участі (внесків) на створ ення соціальної та інженерно - транспортної інфраструкту ри м. Києва (далі - пайовий внес ок), у зв'язку з будівництвом о фісного центру загальною пло щею 128 401,05 кв.м. (в т.ч. офісних прим іщень - 100 525,56 кв.м., кафе - їдальні - 1 051,00 кв.м., паркінгу - 19 185,02 кв.м., прим іщень інженерного забезпече ння будівлі -7 639,47 кв.м.) по. вул. Що рса, 30 у Печерському районі м. К иєва.

Рішенням Київської місько ї ради № 271/431 від 27.02.2003 р. “Про пайов у участь (внески) інвесторів (з абудовників) у створення соц іальної та інженерно-транспо ртної інфраструктури м. Києв а” передбачено, що пайова уча сть (внесок) інвесторів (забуд овників) у створенні соціаль ної та інженерно-транспортно ї інфраструктури міста являє собою одноразовий внесок, як ий інвестор має сплатити до б юджету м. Києва без урахуванн я ПДВ, що діє на дату сплати.

Зі змісту статті 179 ГК Україн и випливає, що господарський договір укладається певною категорією суб'єктів господ арювання з органом місцевого самоврядування, якщо існує п ряма вказівка закону щодо об ов'язковості укладення таког о договору.

Крім того, господарські дог овори укладаються за правила ми, встановленими ЦК України , з урахуванням особливостей , передбачених ГК України, інш ими нормативно-правовими акт ами для окремих видів догово рів.

Відповідно до п. 5 ст. 22 Закону України “Про столицю Україн и - місто-герой Київ” (в редакц ії, чинній на час укладення до говору) у зв'язку зі здійсненн ям містом Києвом функцій сто лиці України Київська міська рада та Київська міська держ авна адміністрація, кожна в м ежах своєї компетенції, вста новленої законами України, м ають право залучати кошти ін весторів (забудовників) в пор ядку пайової участі у створе нні соціальної та інженерно- транспортної інфраструктур и міста за нормативами, затве рдженими Київською міською р адою, з метою поліпшення фіна нсового забезпечення компле ксної забудови міста.

Згідно із ст. 27 Закону Україн и “Про планування та забудов у територій ” в редакції, яка б ула чинною на момент укладен ня договору, вихідними даним и можуть визначатися також в имоги до пайової участі замо вників на розвиток інженерно -транспортної та соціальної інфраструктури населених пу нктів. Граничний розмір кошт ів на розвиток відповідної і нфраструктури та порядок йог о визначення встановлюються Кабінетом Міністрів України .

Крім того, вищезазначеним р ішенням також було встановле но, що пайовий внесок сплачує юридична (фізична) особа або у повноважена нею особа, яка оф ормляє: - дозвільні документи на будівництво (реконструкц ію); - документ на землекористу вання для експлуатації та об слуговування об'єктів, при бу дівництві (реконструкції) як их документація не була офор млена належним чином (земель ні питання не вирішені у вста новленому порядку); - документ и щодо зміни функціонального призначення об'єктів виробн ичого та невиробничого призн ачення; - свідоцтво про право в ласності на проінвестовані нежитлові приміщення; - докум енти щодо зміни функціональн ого призначення житлових буд инків (приміщень) на нежитлов і згідно з Порядком переведе ння жилих будинків і жилих пр иміщень у нежилі у м. Києві, за твердженим розпорядженням К иївської міської державної а дміністрації від 01.10.2002 р. № 1825.

Отже, суди попередніх інста нцій дійшли до вірного висно вку, що вказаний пайовий внес ок сплачують, у тому числі, й с уб'єкти господарювання, які з дійснюють будівництво на тер иторії м. Києва.

Вказане рішення Київради в тратило чинність з 01.09.2008 року на підставі рішення Київської міської ради від 17.01.2008 р. № 3/4475 “Пр о бюджет міста Києва на 2008 рік” , тобто після укладення догов ору.

З системного аналізу вказа них норм та рішення Київсько ї міської ради “Про пайову уч асть (внески) інвесторів (забу довників) у створенні соціал ьної та інженерно-транспортн ої інфраструктури міста Києв а” від 27 лютого 2003 року № 271/431 вбач ається, що передумовою для ук ладення договорів про пайову участь (внески) інвесторів (за будовників) у створенні соці альної та інженерно-транспор тної інфраструктури міста Ки єва є факт наявності у інвест ора економічного та господар ського інтересу, вираженого у намірі здійснювати будівни цтво в межах м. Києва.

На момент укладення спірно го договору відповідач керув ався наявністю економічного та господарського інтересу, зумовленого наміром відпові дача здійснювати будівницт во.

Отже, на момент укладення спірного договору відпові дач усвідомлював дійсні насл ідки вчинення спірного право чину та здійснював дії щодо у кладення даного правочину за власним бажанням, маючи на меті задоволення власног о економічного та господа рського інтересу в майбутньо му.

Відповідно до пункту 1.2 Дого вору розмір пайового внеску, згідно з розрахунками 1, 2 та 3 в ід 18.04.2008 року становить 187 294,77 тис. г рн. Дані розрахунки є невід'єм ною частиною цього договору.

Згідно з пунктом 2.1 Договору забудовник зобов'язаний пер ерахувати пайовий внесок у с умі 187 294,77 тис. грн. (без ПДВ) на умо вах, визначених у цьому Догов орі.

Пунктом 3.1 Договору сторони узгодили, що забудовник спла чує пайовий внесок у сумі, вка заній у п.2.1 цього договору за н аступним графіком:

- по 10 000,00 грн. (без ПДВ) у ст рок з червня 2008 року по грудень 2009 року включно щомісячно, але не пізніше 28 числа кожного мі сяця;

- по 300 000,00 грн. (без ПДВ) у ст рок з січня 2010 року по грудень 2 010 року включно щомісячно, але не пізніше 28 числа кожного мі сяця;

- 183 504 770,00 грн. (без ПДВ) у стр ок з січня 2011 року по грудень 2014 року включно рівними часткам и щомісячно, але не пізніше 28 ч исла кожного на бюджетний ра хунок цільового фонду спеціа льного фонду міського бюджет у.

Відповідно до пункту 3.3 Дого вору не пізніше, ніж за 10 днів д о останньої частки пайового внеску забудовник, повинен з вернутися до Головного управ ління економіки та інвестиці й із заявою про визначення ос таточної суми пайового внеск у, скоригованої на індекс інф ляції від дати розрахунку.

Згідно з пунктом 3.4 Договору не пізніше, ніж за три дні до с плати останньої частки пайов ого внеску, забудовник повин ен отримати у Головному упра влінні економіки та інвестиц ій розрахунок остаточної сум и пайового внеску, що підляга є сплаті за цим Договором з ур ахуванням індексу інфляції в ід дати розрахунку.

Пунктом 3.11 Договору передба чено, що сума платежу на момен т здійснення оплати коригуєт ься на індекс інфляції з моме нту виникнення зобов'язання і до моменту його фактичного виконання.

Згідно з пунктом 3.12 Договору у випадку, якщо індекс інфляц ії є меншим за 100%, коригування с уми первинного платежу не ві дбувається.

Пунктом 6 Розрахунків № 1, 2 та 3 обсягу пайової участі (внеск у) у створенні соціальної та і нженерно - транспортної інфр аструктури міста від 18.04.2008 року сторони узгодили, що індекс і нфляції за період з 01.01.2003 року п о 01.04.2008 року складає 1,916.

Судами попередніх інстанц ій встановлено, що розмір пай ового внеску при укладанні д оговору було розраховано від повідно до рішення Київради від 27.02.2003р. № 271/431 (із змінами, внес еними рішеннями Київради “Пр о пайову участь (внески) інвес торів (забудовників) у створе нні соціальної та інженерно- транспортної інфраструктур и м. Києва”).

Нормативи пайової участі і нвесторів (забудовників) у ст воренні соціальної та інжене рно-транспортної інфраструк тури міста з врахуванням соц іально-економічного значенн я проекту для міста, які діяли на момент укладення договор у, встановлені в цінах станом на 01.01.2003 року.

Таким чином, використовуєт ься накопичувальний індекс і нфляції за періоди:

- при укладанні догово ру пайової участі № 266 від 16.05.2008 р . - з 01.01.2003 р до дати розрахунків р озміру пайового внеску;

- при розрахунку щоміс ячної частки сплати-з дати ро зрахунку розміру пайового вн еску до місяця розрахунку ві дповідної частки;

- при порушенні термін ів сплати - з дати виникненн я зобов' язання по сплаті ча стки відповідного місяця до дати фактичної сплати боргу або дати розрахунку ціни поз ову.

З метою відшкодування до мі ського бюджету міста Києва в трат від інфляції внаслідок розстрочення сплати пайовог о внеску у часі та уникнення п одвійного нарахування інфля ції, Головним управлінням ек ономіки та інвестицій застос овуються коефіцієнти інфляц ії по відношенню до 01.01.2003 року. І ндекси інфляції розраховуют ься на підставі індексу інфл яції по відношенню до попере днього місяця, які щомісячно публікуються Міністерством статистики України.

Коригування пайового внес ку на індекс інфляції при роз рахунку щомісячник сум до сп лати, та розмір пені за поруше ння термінів сплати було пог оджено між Головним управлін ням економіки та інвестицій виконавчого органу Київсько ї міської ради (Київської міс ької державної адміністраці ї) та ТОВ “Житловисотбуд” при укладенні договору пайової участі № 266 від 16.05.2008 р., а саме п. 3.10, п . 3.11, п. 4.1 зазначеного договору.

Судами попередніх інстанц ій встановлено, що відповіда ч в порушення умов укладеног о між сторонами Договору сво ї зобов'язання щодо сплати гр ошових коштів у визначений с торонами строк не виконав, сп лативши лише 100 000,00 грн., у зв'язку з чим у відповідача перед поз ивачем станом на січень 2011 рок у виникла заборгованість з у рахуванням індексації в сумі 10 385 870,00 грн.

Крім того, станом на день ро згляду справи в суді відпові дач пайові внески у розмірі т а у терміни, визначені догово ром, не сплатив, належних запе речень та доказів на спросту вання обставин, викладених п рокурором в інтересах держав и в особі Головного управлін ня економіки та інвестицій в иконавчого органу Київської міської ради (Київської місь кої державної адміністрації ) відповідач не надав, а тому з агальна заборгованість відп овідача перед позивачем по п айовим внескам становить 10 385 87 0,00 грн.

Пунктом 3 статті 179 ГК України передбачено, що господарськ ий договір укладається певно ю категорією суб'єктів госпо дарювання з органом місцевог о самоврядування, якщо існує пряма вказівка закону щодо о бов'язковості укладення тако го договору. При цьому, під гос подарським договором розумі ється угода майнового характ еру між самими суб'єктами гос подарювання або суб'єктами г осподарювання і негосподарю ючими суб'єктами - юридичними особами, що встановлює, зміню є або припиняє права та обов'я зки сторін при здійсненні го сподарської діяльності.

Отже, висновок суду першої т а апеляційної інстанції, що у кладення договору про пайову участь (внески) забудовників - суб'єктів господарювання у с творенні соціальної інфраст руктури міста відповідає при писам статті 179 Господарськог о процесуального кодексу Укр аїни щодо укладення господар ських договорів, є обґрунтов аним.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК Укра їни, суб'єкти господарювання та інші учасники господарсь ких відносин повинні виконув ати господарські зобов'язанн я належним чином відповідно до закону, інших правових акт ів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо викон ання зобов'язання - відповідн о до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодек су України, передбачено, що зо бов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК Укр аїни, інших актів цивільного законодавства, а за відсутно сті таких умов та вимог - відпо відно до звичаїв ділового об ороту або інших вимог, що звич айно ставляться.

Відповідно до статті 527 Циві льного кодексу України, борж ник зобов'язаний виконати св ій обов'язок, а кредитор - прий няти виконання особисто, якщ о інше не встановлено догово ром або законом, не випливає і з суті зобов'язання чи звичаї в ділового обороту.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільног о кодексу України, якщо у зобо в'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то вон о підлягає виконанню у цей ст рок (термін).

Статтею 525 Цивільного кодек су України передбачає, що одн остороння відмова від зобов' язання або одностороння змін а його умов не допускається, я кщо інше не встановлено дого вором або законом.

Отже, суд першої та апеляцій ної інстанції, зважаючи на вс тановлені факти та вимоги ви щезазначених правових норм, дійшов до обґрунтованого вис новку, що позовні вимоги в час тині стягнення основного бор гу з урахуванням індексації нормативно та документально доведені, а тому підлягають з адоволенню повністю в сумі 10 3 85 870,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивіль ного кодексу України, боржни к вважається таким, що простр очив виконання зобов' язанн я, якщо він не приступив до йог о виконання або не виконав йо го у строк, встановлений дого вором або законом.

Згідно із ст. ст. 610, 611 Цивільно го кодексу України, порушенн ям зобов'язання є його невико нання або виконання з поруше нням умов, визначених змісто м зобов'язання (неналежне вик онання), а у разі порушення зоб ов'язання, настають правові н аслідки, встановлені договор ом або законом.

Статтею 546 Цивільного кодек су України передбачено, що ви конання зобов'язань може заб езпечуватись згідно з догово ром неустойкою, яку боржник п овинен сплатити в разі ненал ежного виконання зобов'язань .

Відповідно до частин 1, 3 стат ті 549 Цивільного кодексу Украї ни, неустойкою (штрафом, пенею ) є грошова сума або інше майно , які боржник повинен передат и кредиторові у разі порушен ня боржником зобов'язання. Пе нею є неустойка, що обчислюєт ься у відсотках від суми несв оєчасно виконаного грошовог о зобов' язання за кожен ден ь прострочення виконання.

Згідно з частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є г рошова сума, її розмір встано влюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 4.1 Дого вору у випадку порушення стр оків сплати щомісячних плате жів пайового внеску забудовн ик сплачує пеню в розмірі 0,1 ві дсотка від заборгованості па йового внеску, зазначеного в пункті 2.1 цього Договору за ко жен день прострочення. Пеня, щ о передбачена даним пунктом Договору, нараховується прот ягом усього строку простроче ння без будь - яких обмежень ст років нарахування.

Прокурор за прострочення с троків сплати пайових внескі в, керуючись п. 4.1 Договору, прос ив стягнути з відповідача на користь позивача пеню в сумі 849 860,00 грн. за період з лютого 2009 ро ку по 18.02.2011 року, розрахунок яко ї проведено Головним управлі нням економіки та інвестицій виконавчого органу Київсько ї міської ради (Київської міс ької державної адміністраці ї).

25.03.2011 р. прокурор звернувся до господарського суду м. Києва з даним позовом.

20.05.2011 р. через канцелярію суду відповідач подав відзив на позовну заяву, згідно якого п росить суд застосувати до по зовних вимог в частині стягн ення пені позовну давність.

Відповідно до абзацу 1 части ни 2 статті 258 Цивільного кодек су України позовна давність в один рік застосовується, зо крема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно з частиною 3 статті 267 Цивільного кодексу України п озовна давність застосовуєт ься судом лише за заявою стор они у спорі, зробленою до вине сення ним рішення.

Частиною 4 статті 267 Цивільно го кодексу України передбаче но, що сплив позовної давност і, про застосування якої заяв лено стороною у спорі, є підст авою для відмови у позові.

Відповідно до частини 6 стат ті 231 ГК України штрафні санкц ії за порушення грошових зоб ов'язань встановлюються у ві дсотках, розмір яких визнача ється обліковою ставкою Наці онального банку України, за у весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір ві дсотків не передбачено закон ом або договором.

Статтею 3 Закону України “Пр о відповідальність за несвоє часне виконання грошових зоб ов'язань” визначено, що розмі р пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється в ід суми простроченого платеж у та не може перевищувати под війної облікової ставки Наці онального банку України, що д іяла у період, за який сплачує ться пеня.

Також, частиною 2 статті 343 ГК України, визначено, що платни к грошових коштів сплачує на користь одержувача цих кошт ів пеню за прострочку платеж у, в розмірі, що встановлюєтьс я за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облі кової ставки Національного б анку України, що діяла у періо д, за який сплачується пеня.

Крім того, розмір штрафних с анкцій передбачений абзацом 3 частини 2 статті 231 ГК України на дані правовідносини не по ширюється.

Здійснивши перерахунок пе ні з урахуванням умов Догово ру та графіку сплати пайовог о внеску, прострочення відпо відачем сплати грошового зоб ов'язання, річного строку поз овної давності, а також, обмеж ивши нарахування пені подвій ною обліковою ставкою НБУ, су ди попередніх інстанцій дійш ли до обґрунтованого висновк у, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають з адоволенню частково в сумі 358 531,64 грн., перерахунок якої здій снено в межах періодів, визна чених позивачем, починаючи з 25.03.2010 року.

Доводи скаржника про необ ґрунтоване не застосування с удами попередніх інстанцій п . 5 ст. 3 Закону України “Про запо бігання впливу світової фіна нсової кризи на розвиток буд івельної галузі та житлового будівництва”, є без підстав ними.

Відповідно до п. 5 ст. 3 зазна ченого Закону суб'єкти госпо дарської діяльності, що здій снюють будівництво (забудовн ики), мають право на відстроче ння сплати пайових внесків н а розвиток інженерно-транспо ртної і соціальної інфрастру ктури населених пунктів та в несків до цільових фондів мі сцевих бюджетів. Підставою д ля відстрочення таких платеж ів та відрахувань є письмова заява суб'єкта господарсько ї діяльності, що здійснює жит лове будівництво, до органів , які здійснюють облік та адмі ністрування відповідних пла тежів та відрахувань. Заява м ає містити інформацію про су му та термін відстрочення сп лати відповідних платежів та відрахувань. Термін відстро чення не може перевищувати т ермін дії цієї статті. Заява п одається не пізніше терміну, встановленого для подання з вітності за такими платежами та відрахуваннями, а якщо тер мін платежу встановлено рані ше подання звітності, - не пізн іше настання терміну такого платежу. Органи, що здійснюют ь облік та адміністрування, в едуть окремий облік відстроч ених платежів та відрахувань наростаючим підсумком. При ц ьому нарахування пені та зас тосування штрафних санкцій з дійснюються відповідно до По даткового кодексу України ві д 23.12.2010 р. Наявність заборговано сті за внесками і платежами н е може бути підставою для ска сування (відкликання) або від мови у видачі органами викон авчої влади суб'єктам господ арської діяльності, що здійс нюють будівництво (забудовни кам), погоджувальних, дозвіль них та інших документів щодо об'єктів житлового будівниц тва.

Як встановлено судом апел яційної інстанції, товариств о з обмеженою відповідальніс тю "Житловисотбуд" посилаєть ся на те, що листом Вих. № 8011-1 від 25.11.2010 року (а.с. 91) заявив Головном у управлінню економіки та ін вестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київ ської міської державної адмі ністрації) про розстрочку що до сплати пайового внеску на створення соціальної та інж енерно-транспортної інфраст руктури міста Києва у зв' яз ку із будівництвом офісного центру по вул. Щорса, 30 у Печерс ькому районі м. Києва.

Однак, як вбачається з матер іалів справи, відповідачем н е надано суду належних та доп устимих доказів про вручення Головному управлінню економ іки та інвестицій виконавчог о органу Київської міської р ади (Київської міської держа вної адміністрації), що є пози вачем у справі, зазначеного л иста (зворотнє поштове повід омлення, опис вкладення, вхід ний номер та дата отримання, п ідпис уповноваженої особи по зивача тощо).

Відповідно до ст. 43 ГПК Ук раїни господарський суд о цінює докази за своїм внутрі шнім переконанням, що ґрунту ється на всебічному, повному і об' єктивному розгляду у с удовому процесі всіх обстави н справи в їх сукупності, керу ючись законом. Ніякі докази н е мають для господарського с уду заздалегідь встановлено ї сили. Визнання однією сторо ною фактичних даних і обстав ин, якими інша сторона обґрун товує свої вимоги або запере чення, для господарського су д не є обов' язковим.

Отже, матеріали справи не мі стять і підтверджень зі стор они позивача щодо отримання даного листа, а тому посиланн я відповідача на відстроченн я сплати ним пайових внесків до 2013 року обґрунтовано відхи лено апеляційним судом.

Згідно зі ст.ст. 32-34 Г осподарського процесуально го кодексу України доказа ми у справі є будь - які фактич ні дані, на підставі яких госп одарський суд у визначеному законом порядку встановлює н аявність чи відсутність обст авин, на яких ґрунтуються вим оги і заперечення сторін, а та кож інші обставини, які мають значення для правильного ви рішення господарського спор у.

Кожна сторона повинна дове сти ті обставини, на які вона п осилається як на підставу св оїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відпо відно до законодавства повин ні бути підтверджені певними засобами доказування, не мож уть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Крім того, суди попередніх і нстанцій дійшли до вірного в исновку, щодо безпідставност і застосування до спірних пр авовідносин положень ст.ст. 175 , 177 ГК України, оскільки вищеза значені законодавчі акти, чи нні на час виникнення спору, є спеціальними і регулюють пр авовідносини щодо укладення договорів пайової участі (вн есків) інвесторів (забудовни ків) у створенні соціальної т а інженерно-транспортної інф раструктури м. Києва

Аналогічна правова позиц ія визначена Верховним Судом України у своїй постанові ві д 20.06.2011р. у справі №17/241.

Доводи касаційної скарги про порушення судами положе нь ст. ст. 32, 33, 43 ГПК України, колег ія суддів відхиляє, оскільки вони зводяться до переоцінк и обставин, встановлених суд ами першої та апеляційної ін станції, що у відповідності д о ст. 1117 ГПК України не віднесен о до повноважень суду касаці йної інстанції.

Перевіривши у відповіднос ті до ч. 2 ст. 1115 ГПК України юриди чну оцінку обставин справи т а повноту їх встановлення у р ішенні господарського суду т а постанові апеляційного гос подарського суду, колегія су ддів дійшла висновків про те , що суд в порядку ст. ст. 43, 47, 43, 99, 101 Г ПК України всебічно, повно і о б' єктивно розглянули в судо вому процесі всі обставини с прави в їх сукупності, дослід или подані сторонами в обґру нтування своїх вимог і запер ечень докази; належним чином проаналізували відносини ст орін та дійшли обґрунтованих висновків.

Згідно вимог статей 107, 108, 1117 ГП К України Вищий господарськи й суд України переглядає за к асаційною скаргою рішення мі сцевого господарського суду після їх перегляду в апеляці йному порядку та постанови а пеляційного господарського суду, ухвалені за результата ми апеляційного розгляду; ух вали місцевого господарсько го суду, зазначені в частині п ершій статті 106 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляці йному порядку та постанови а пеляційного господарського суду, ухвалені за результата ми апеляційного розгляду, на підставі встановлених факти чних обставин справи перевір яє застосування судом першої чи апеляційної інстанції но рм матеріального і процесуал ьного права.

Підставою для скасування а бо зміни рішення місцевого ч и апеляційного господарсько го суду або постанови апеляц ійного господарського суду є порушення або неправильне з астосування норм матеріальн ого чи процесуального права.

Твердження оскаржувача п ро порушення і неправильне з астосування апеляційним гос подарським судом норм матері ального та процесуального пр ава при прийнятті постанови не знайшли свого підтверджен ня, в зв' язку з цим підстав дл я зміни чи скасування законн ого та обґрунтованого судово го акту колегія суддів не вба чає.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Г осподарського процесуально го кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Касаційну скаргу това риства з обмеженою відповіда льністю "Житловисотбуд" на по станову Київського апеляцій ного господарського суду від 08.09.2011р. у справі № 41/93 залишити бе з задоволення.

2.Постанову Київського апел яційного господарського суд у від 08.09.2011р. у справі № 41/93 залиши ти без змін.

Головуючий О.В. Муравйов

Судді А.Г. Полянський

О.В. Яценко