Постанова

від 14.07.2011 по справі 2/19-11

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

 ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.07.2011 року                                    Справа №  2/19-11

  Дніпропетровський          апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:  головуючого Прокопенко А.Є.–доповідач,

  суддів: Дмитренко А.К., Крутовських В.І.

при секретарі судового засідання Лазаренко П.М.

За участю представників сторін:

від позивача:  ОСОБА_1 представник, довіреність №12/10-1  від 02.12.10;

від позивача:  ОСОБА_2 представник, довіреність №12/10-2  від 02.12.10;

від відповідача:  ОСОБА_3, представник, довіреність №11/011-АП  від 04.04.11;

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоресурс", м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.02.2011р. у справі № 2/19-11

за позовом приватного підприємства "Євротехгаз", м. Дніпропетровськ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоресурс", м.Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості за договором поставки в сумі 36 463,00 грн.

У відповідності зі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошувалась перерва по справі до 14.07.2011р.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24.02.11р. по справі № 2/19-11 (суддя –Боділовська М.М.) задоволено позов приватного підприємства "Євротехгаз", м. Дніпропетровськ про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоресурс", м. Дніпропетровськ заборгованості за договором поставки в сумі 36 463,00 грн.

Оскаржуючи рішення господарського суду, товариство з обмеженою відповідальністю "Енергоресурс" просить його скасувати, а в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення господарського суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на необґрунтованість доводів скаржника.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, апеляційний господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

01.03.2008р. між приватним підприємством "Євротехгаз", м.Дніпропетровськ та товариством з обмеженою відповідальністю "Енергоресурс", м. Дніпропетровськ був укладений договір поставки продукції №01/11-1.

Відповідно п.1.1 договору Постачальник на підставі заявки Покупця зобов'язується поставити та передати у власність продукти розподілу повітря, надати послуги, а Покупець зобов’язується прийняти та оплатити (Додаток №1), який являється невід'ємною частиною договору, у якому вказуються відомості про товар та послуги, асортимент, якість, кількість, ціна за одиницю.

Поставка продукції здійснюється на умовах поставки на склад Покупця у відповідності з правилами "Інкотермс-2000" (п.2.1. договору).

Відповідно п.2.2. договору строк поставки кожної партії продукції вказується в заявці Покупця.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не надано у якості доказів підстав здійснення поставки продукції заявок відповідача на узгодження строків поставки, відповідач повністю заперечує факт надіслання таких заявок позивачу у вказаний період.

Відповідно п.п. 3.1., 3.2. договору, оплата продукції та послуг виконується Покупцем шляхом попередньої оплати по рахункам, що виставлені постачальником, ціна на продукцію визначається на дату поставки кожної партії продукції на підставі прайс-листів постачальника і фіксується у виставленому рахунку. Оплата рахунку є підтвердженням узгодження ціни продукції.

Позивачем не надано доказів виставлення відповідачу рахунків на оплату, і відповідно рахунки відповідачем не сплачувались, отже, вартість поставляємої продукції узгоджено не було, що є порушенням вищезазначених умов договору.

Позивачем в якості доказу поставки продукції за договором №01/11-1 від 01.03.2008р.надано товарно-транспортні накладні за період з 25.09.2008р. по 23.02.2009р.: №383/09-01 від 25.09.2008р., №30/09 від 30.09.2008р., №15/10 від 10.10.2008р., №28/10 від 16.10.2008р., №56/11 від 06.11.2008р., №83/12 від 01.12.2008р., №94/12 від 12.12.2008р., №34/01 від 09.01.2009р., №54/02 від 23.05.2009р. на загальну суму 21 402 грн.

Відповідно ч.2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона –постачальник, зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні –покупцеві товар і сплатити за нього певну грошову суму. Частиною 6 ст. 265 ГК України передбачено, що до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Згідно ч.1 ст. 664 ЦК України обов’язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов’язок продавця доставити товар.

Як на підставу своїх вимог, позивач посилається на товарно-транспортні накладні, в яких, за його твердженням, є підпис представника відповідача, який і засвідчує отримання продукції.

Як вбачається з товарно-транспортних накладних, в них відсутнє прізвище особи, яка отримала продукцію, графа, в якій повинно бути вказано повні реквізити довіреності на отримання продукції, взагалі не заповнена, є тільки підпис без зазначення прізвища.

Як вказує позивач у відзиві на апеляційну скаргу, товарно-транспортні накладні засвідчені підписом уповноваженої на отримання зазначеної в них продукції особи відповідача ОСОБА_4, відповідно довіреностей від 11.03.2008р. віх. 12 та від 09.01.2009р., вих. №1, і які мають зразок підпису зазначеної уповноваженої особи.

Відповідно до пункту 2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.95р. № 99 сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товар, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери відпускаються продавцями або передаються безоплатно тільки за довіреністю одержувачів.

Згідно листа Міністерства фінансів України № 31-04200-30/23-7454/6784 від 29.08.2005 довіреність на отримання цінностей, яка відповідно до пункту 8 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 99 від 16.05.1996 (20293-96), видається на строк не більше 10 днів і є первинним документом, що фіксує рішення уповноваженої особи (керівника) підприємства про уповноваження конкретної фізичної особи одержати для підприємства визначені перелік та кількість цінностей.

Довіреність на одержання цінностей, розрахунки за які здійснюються у порядку планових платежів або доставка яких здійснюється централізовано-кільцевими перевезеннями, допускається видавати на календарний місяць.

Відповідно ч.3 п.6. Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей №99 від 16.05.1996 р. –при виписуванні довіреності перелік цінностей які належить отримати по ній (графа "Найменування цінностей" у бланку довіреності), наводиться обов’язково із зазначенням назви і кількості цінностей для одержання, незалежно від того, чи є такі відомості у документах на відпуск цінностей. Незаповнені рядки довіреності прокреслюються.

Довіреності №12 від 11.03.2008р. та №1 від 09.01.2009р. на  ім'я ОСОБА_4 не містять кількості цінностей для одержання, отже, об’єм цінностей, які підлягали отриманню, не встановлений.

Довіреність на отримання продукції №12 від 11.03.2008р. видано ОСОБА_4 зі строком дії до 31.12.2008р., в той час як згідно товарно-транспортним накладним у 2008 році продукція перевозилась з 25.09.2008р. по 12.12.2008р.

Довіреність №1 від 09.01.2009р. видана на ім'я ОСОБА_4 на право отримання продукції дійсна до 31.12.2009р. У 2009 році продукція постачалась по двум товарно-транспортним накладним №3401 від 09.01.2009р. та №54/02 від 23.02.2009р.

Реквізити зазначених довіреностей у товарно-транспортних накладних не зазначено.

Таким чином, довіреності №12 від 11.03.2008р. та №1 від 09.01.2009р. не можуть бути належними доказами на право отримання зазначеною в них особою продукції та отримання кількості (об’єму) продукції в розумінні статей 32, 34, 36 ГПК України, як видані в порушення наведених вимог Інструкції.

Також слід визнати безпідставним проведений позивачем розрахунок пені в сумі 8 945 грн., інфляційних втрат в сумі 4 807 грн. та 3% річних в сумі           1 309 грн., здійснених з 26.09.2008р., оскільки вимога №1 про оплату продукції направлена позивачем відповідачу  тільки 13.10.2010 року, іншими умовами договору строк настання обов’язку по оплаті продукції не визначено.

При винесення рішення господарський суд безпідставно застосував ст.538 ЦК України, зазначивши, що спірні правовідносини виникли з зустрічного зобов’язання, що не відповідає дійсності з огляду на наявність укладеного Договору №01/11-1 поставки продукції від 01.03.2008р., та наявності в ньому порядку і строках поставки, які узгоджені сторонами, пункти 2.1 – 2.3 Договору, та узгодженості ціни та порядку розрахунків –3.1. –3.4. Договору, відсутності заявки покупця, відсутності виставлених рахунків, відсутності попередньої оплати.

Приймаючи до уваги викладене, позовні вимоги задоволенню не підлягають, рішення господарського суду підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню.

Керуючись ст.ст.103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоресурс", м. Дніпропетровськ задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.02.2011р. у справі № 2/19-11 скасувати.

У задоволенні позову відмовити.

Стягнути з приватного підприємства "Євротехгаз", м. Дніпропетровськ на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоресурс", м.Дніпропетровськ 182 грн. 50 коп. держмита по апеляційній скарзі.

Видати наказ.

Виконання постанови доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий                                                                        А.Є.Прокопенко

Суддя                                                                                    А.К.Дмитренко

Суддя                                                                                   В.І. Крутовських

Постанова складена 19.07.2011р.