Постанова

від 19.07.2011 по справі 5016/456/2011(12/26)

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5016/456/2011(12/26)

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"19" липня 2011 р. Справа № 5016/456/2011(12/26)

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді:   Ярош А.І.,

Суддів:   Журавльова О.О., Михайлова М.В.

(Склад судової колегії змінений розпорядженням голови суду від 18.07.2011 за № 416)

при секретарі судового засідання:  Герасименко Ю.А.

за участю представників сторін:

від ТОВ „Океанпромсервіс”: Іванцов І.А.

від ПАТ „Миколаївський суднобудівний завод „Океан”: Свечинський О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Миколаївський суднобудівний завод „Океан”

на рішення господарського суду Миколаївської області  від 30 березня 2011  року

у справі № 5016/456/2011(12/26)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Океанпромсервіс”

до Публічного акціонерного товариства „Миколаївський суднобудівний завод „Океан”

про стягнення заборгованості у сумі 2 893 261 грн. 23 коп.,

та за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства „Миколаївський суднобудівний завод „Океан”

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Океанпромсервіс”

про визнання договору про надання послуг № ТО-01/06-10 від 01.06.2010 року недійсним,

ВСТАНОВИВ:

          24 лютого 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю „Океанпромсервіс” звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до Публічного акціонерного товариства „Миколаївський суднобудівний завод „Океан” про стягнення 2 709599, 76грн. основного боргу, 135479, 98грн. пені, 48 181, 49грн. інфляційних, усього 2893261,23грн., державного мита 25500грн та 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          15 березня 2011 року  Публічне акціонерне товариство „Миколаївський суднобудівний завод „Океан” подало зустрічний позов до господарського суду Миколаївської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Океанпромсервіс”  про  визнання  договору  про  надання  послуг  від 01.06.2010р. № ТО –01/06-10, недійсним.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 30 березня 2011 року по справі № 5016/456/2011(12/26) (суддя Семенов А.К.)  у зустрічному позові відмовлено. Первісний позов задоволено повністю.

Приймаючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що ПАТ „Миколаївський суднобудівний завод „Океан  не подало доказів стосовно, того, що договір №ТО-01/06-10 від 01.06.2010 року про надання послуг не відповідає чинному законодавству та не довело, що договір про надання послуг не містить в собі (в якості елементу) договір оренди майна, а є саме лише договором про надання послуг (виконання робіт). Отже, відповідно до вимог ст. 32,33 Господарського процесуального кодексу України, зустрічний є необґрунтованим, а тому не підлягає задоволенню.

Також суд першої інстанції зазначає, що відповідно до вимог ст.ст. 525, 526, 629, ч.1 ст. 901, ч.1 ст. 903 Цивільного кодексу України позовна вимога в частині стягнення суми, яка перевищує борг внаслідок інфляційних процесів (48181 грн. 49 коп.) за період з 16.07.2010 року по 31.12.2010 року є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Не погодившись з вище зазначеним рішенням, ПАТ „Миколаївський суднобудівний завод „Океан” звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення по справі у якому визнати договір № ТО–01/06-10 від 01.06.2010р. недійсним.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт вважає, що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права за неповного дослідження судом обставин справи.

Скаржник зазначає, що сума заборгованості по виконаних роботах складає 2 709 599грн., при тому, що на протязі 6 місяців ремонт обладнання взагалі не здійснювався. Також, акти не містять інформацію про графік обслуговування об'єктів та відпрацьованих годин по виконанню певних робіт як персоналом ТОВ „Океанпромсервіс”, так і його керівництвом, оскільки у складі витрат Калькуляції № 1 є також адміністративні витрати.

Також, апелянт вважає, що суд необгрунтовано відмовив в задоволенні позову про визнання договору недійсним, не врахував, що спірний договір є змішаним і містить в собі елементи договору оренди, однак так як  в договорі не визначено які саме приміщення надаються та їх площа, порядок використання амортизаційних приміщень виконавцю та їх повернення замовнику, він є недійсним.

При цьому, скаржником була встановлена площа постійно займаних приміщень ТОВ „Океанпромсервіс”, яка складала 1 848кв.м. При проведенні приблизних розрахунків з орендної плати вказаної площі за 12 місяців виходить сума 266 112грн., яку підприємство мало отримати при укладанні договору відповідно до вимог закону.

Також, скаржник зазначає, що рахунки по відшкодуванню спожитої електроенергії у вказаних приміщеннях ТОВ „Океанпромсервіс” не виставлялись. Приблизний рахунок спожитої енергії за 12 місяців 2010р. складає 221 174, 66грн.

Пункт 5.1 договору передбачає, що плата послуг та робіт виконавця здійснюється замовником у розмірах відповідно до Додатку №1, який взагалі відсутній, а замість його є Калькуляція №1, в якій відсутні витрати на утримання виробничих, адміністративних та побутових приміщень, спожиту енергію, затрати матеріального характеру.

Сума заборгованості по виконаних роботах як зазначає скаржник, складає 2 709 599грн. при тому, що на протязі 6 місяців ремонт обладнання взагалі не здійснювався. Також, акти не містять інформацію про графік обслуговування об'єктів та відпрацьованих годин по виконанню певних робіт як персоналом ТОВ „Океанпромсервіс”, так і його керівництвом, оскільки у складі витрат Калькуляції № 1 є також адміністративні витрати.

Представник ПАТ „Миколаївський суднобудівний завод „Океан” в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю „Океанпромсервіс” заперечував проти доводів апеляційної скарги, вважає рішення суду законним та обгрунтованим.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши матеріали справи на предмет правильності встановлення обставин та застосування місцевим судом норм матеріального права, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи із наступного.

Як вбачається із матеріалів справи 01.06.2010 року між ВАТ "Дамен Шипярдс Океан" та ТОВ "Океанпромсервіс" був укладений договір про надання послуг № ТО-01/06-10 від 01.06.2010 року, відповідно до якого виконання робіт та надання послуг по організації технічного обслуговування і ремонту виконавцем (ТОВ „Океанпромсервіс,) енергетичного обладнання і систем замовника (ВАТ "Дамен Шипярдс Океан"), відповідно до якого виконавець виконує роботи і надає послуги, а замовник  повинен їх прийняти та оплатити (п. 1.1 договору).

24.12.2010р. Рішенням загальних зборів акціонерного товариства ВАТ  „Вадан Ярдс Океан” перенайменовано в ПАТ „Вадан Ярдс Океан” в зв'язку з приведенням Статуту у відповідність до норм Закону України „Про акціонерні товариства”. В подальшому, згідно рішення загальних зборів акціонерного товариства ПАТ „Миколаївський суднобудівний завод „Океан” змінило назву на ПАТ „Микколаївський суднобудівний завод „Океан”, що підтверджується матеріалами даної справи.

Відповідно до п. 1.3 договору для досягнення цілей договору замовник забезпечує виконавця необхідним обладнанням, документацією, виробничими, адміністративними та побутовими приміщеннями, енергоносіями, інструментом, спецодягом, засобами зв'язку, первинними засобами пожежно-технічного захисту, витраченими матеріалами.

Відповідно до п. 1.4 договору право власності на майно та матеріали, що передається відповідно до п. 1.3 та остається за замовником.

У зв'язку з проведенням замовником консервації або модернізації обладнання та сітей, в результаті чого знижуються витрати виконавця на виконані ним по договору роботи, сторони шляхом переговорів розглядають можливість зниження цін, вказаних в Додатку №1 до договору (п. 1.7 договору).

Відповідно до п. 5.1 договору оплата послуг та робіт виконавця проводиться замовником в розмірах відповідно до Додатку №1.

           Відповідно до п. 5.2 та 5.3 договору оплата послуг та робіт позивача, вказаних в підпунктах 1.2.7, 1.6 та 2.4, проводиться на підставі рахунків, актів виконаних робіт, складених відповідно до погоджених калькуляцій не пізніше 15-ти банківських днів з моменту підписання Акту прийому-передачі виконаних робіт.

Відповідно до актів виконаних робіт та розрахунків ТОВ „Океанпромсервіс” надало ПАТ „Миколаївський суднобудівний завод „Океан” послуги на загальну суму 3482732 грн. 68 коп. (а.с.19-51).

ПАТ „Миколаївський суднобудівний завод „Океан” за надані послуги розрахувався частково: сплатив лише 773 132 грн. 92 коп.

Станом на 22.11.2010 року заборгованість відповідача за первісним позовом перед позивачем складала 1 707 214 грн. 34 коп., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків.

Після 22.11.2010 року позивачем за первісним позовом було продовжено надання послуг відповідачу і станом на 07.12.2010 року заборгованість ПАТ „Миколаївський суднобудівний завод „Океан” склала 2 208 407 грн. 05 коп., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків (а.с. 18).

Після 07.12.2010 року ТОВ „Океанпромсервіс” надало послуги та виконало роботи на загальну суму 501192 грн. 71 коп., що підтверджується актами здачі-прийому виконаних робіт (а.с.52-67).   

Судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального права в рішенні суду, а саме ст.ст. 525,528,529,625,901,903 Цивільного кодексу України щодо недопустимості односторонньої відмови від зобов'язання та належного виконання умов договору про надання послуг. Тому судова колегія погоджується з висновком суду про задоволення первісного позову про стягнення заборгованості з урахуванням інфляційних виплат.

Доводи апеляції, що сума заборгованості за виконані роботи не підлягає оплаті у зв'язку з тим, що на протязі 6 місяців ремонт обладнання взагалі не здійснювався, спростовуються підписаними сторонами належним чином актами виконаних робіт та відсутністю актів про недоліки при їх виконанні. Зміна керівництва на підприємстві відповідача та сумніви щодо збитковості спірного договору, як зазначено в апеляції,  не може бути підставою для порушення умов договору щодо оплати виконаних робіт та визнання його недійсним.

Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції правильно дійшов висновку по те, що договір №ТО-01/06-10 від 01.06.2010 року про надання послуг не містить в собі елементів договору оренди майна, а є лише договором про надання послуг (виконання робіт).  

Доводи апеляційної скарги про те, що договір про надання послуг є змішаним з елементами договору оренди не відповідають нормам чинного законодавства України, тому, що як сам зазначає апелянт, в договорі взагалі не визначені які саме приміщення надаються в оренду та на яких умовах.

Визначення площі орендованих приміщень та проведення приблизних розрахунків з орендної плати вказаної площі за 12 місяців, приблизний розрахунок спожитої енергії за 12 місяців 2010р., наведені в апеляційній скарзі апелянтом, не грунтуються на вимогах глави 58 ЦК України щодо правовідносин найму. Дані доводи апеляції безпідставні та не заслуговують уваги суду.

Місцевий суд правильно посилається на ст.ст. 6, 627, ч. 1ст. 628 Цивільного кодексу України та ч.4 ст. 179 Господарського кодексу України щодо змісту договору та свободи при його укладенні, а саме йде мова про те, що апелянт мав право укласти договір про надання послуг на більш вигідних для себе умовах, а договір оренди - з визначенням всіх істотних умов даного виду договорів у відповідності з вимогами чинного законодавства.

          Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд повністю погоджується з висновком місцевого господарського суду про відсутність підстав для задоволення зустрічної позовної заяви про визнання договору недійсним, яка подана з метою ухилення відповідачем від сплати заборгованості за фактично виконані роботи.

Таким чином, оскаржуване рішення від 30 березня 2011р. слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Миколаївський суднобудівний завод „Океан” - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103–105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Одеської області від 30 березня 2011 року у справі №5016/456/2011(12/26) залишити без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Миколаївський суднобудівний завод „Океан”  - без задоволення.

Постанова набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до ВГСУ.

Повний текст постанови підписаний 21.07.2011р..

Головуючий суддя                                                                           А.І. Ярош

Суддя                                                                                               О.О. Журавльов

          Суддя                                                                                            М.В. Михайлов