Постанова

від 13.05.2008 по справі 13/9-08

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

13/9-08

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "13" травня 2008 р.                                                           Справа № 13/9-08

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  

суддів:                                                                        

при секретарі                                                             ,

за участю представників сторін:

від позивача: Таганцов Б.А. - представник  за довіреністю від 25.04.2008р.,

від відповідача: не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Приватно-орендного підприємства "Агропромислова корпорація Якубівка", с. Якубівка  Іллінецького району Вінницької області

на рішення господарського суду Вінницької області

від "13" лютого 2008 р.  у справі № 13/9-08 (суддя  Тісецький С.С.)

за позовом Дочірнього підприємства "Ресурсна компанія" Відкритого акціонерноготовариства "Концерн Хлібпром", м. Вінниця

до Приватно - орендного підприємства "Агропромислова корпорація Якубівка",                    с. Якубівка  Іллінецького району Вінницької області  

про стягнення 27606,95 грн.  

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 13.02.2008р. у справі  №13/9-08 позов Дочірнього  підприємства  "Ресурсна компанія" Відкритого акціонерного товариства "Концерн Хлібпром" до Приватно- орендного підприємства "Агропромислова корпорація Якубівка"  про стягнення 27606,95 грн. задоволено.

Стягнуто з відповідача на користь позивача 27606,95 грн. штрафу, 276,07 грн. витрат на державне мито та 118 грн. витрат на інформаційно- технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить  оскаржуваний судовий акт скасувати, а справу направити на новий розгляд.

Мотивуючи апеляційну скаргу, Приватно - орендне  підприємство   "Агропромислова корпорація Якубівка"  посилається на п.8.1. договору контрактації від 26.03.2007р. за №63 , згідно якого вирішення  спорів між сторонами угоди здійснюється третейським судом  при Львівській асоціації учасників  ринку нерухомості. Тому, на думку скаржника, господарський суд Вінницької області повинен був відмовити в прийнятті позовної заяви Дочірнього  підприємства  "Ресурсна компанія" Відкритого акціонерного товариства "Концерн Хлібпром" і без письмової згоди відповідача не приймати позов до провадження.

Крім того, скаржник зазначає, що суд першої інстанції прийняв рішення по справі за  відсутності представника відповідача, не взявши до уваги попередження останнього про зайнятість у призначений час в іншій справі.

В судове засідання представник скаржника не з'явився. На адресу Житомирського апеляційного господарського суду від відповідача надійшла телеграма з клопотанням відкласти розгляд апеляційної скарги на іншу дату в зв'язку з неможливістю забезпечити явку свого представника в судове засідання.

Представник позивача заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги. Вважає рішення місцевого господарського суду законним та обгрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Зважаючи на те, що про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги сторони були повідомлені належним чином (ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 19.03.2008р. про призначення судового засідання на 13.05.2008р. на адреси сторін надіслано 24.03.2008р.), а, також, враховуючи положення ст.101 Господарського процесуального кодексу України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, судова колегія вважає, що нез'явлення в судове засідання представника відповідача  не перешкоджає перегляду справи за наявними в ній доказами, у зв'язку з чим відхиляє заявлене клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги.

Заслухавши пояснення представника  позивача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та юридичну оцінку обставин справи, повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого  рішення, судова колегія дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

В грудні 2007р. Дочірнє   підприємство  "Ресурсна компанія" Відкритого акціонерного товариства "Концерн Хлібпром"  звернулось в господарський суд Вінницької області з позовом до Приватно - орендного  підприємства   "Агропромислова корпорація Якубівка" про стягнення  27606,95 грн. штрафу.

Обгрунтовуючи заявлену вимогу, позивач вказував, що 27.03.2007р. позивач (Контрактант) та відповідач (Виробник) уклали договір контрактації №63, за умовами якого  Виробник зобов'язався виростити і передати у власність Контрактанта зерно пшениці продовольчої, врожаю 2007р., 4 класу, на загальну суму 92023,18 грн., а Контрактант зобов'язується сприяти Виробнику у вирощуванні зазначеної продукції, прийняти і зробити розрахунки за продукцію на передбачених договором умовах   (а.с.10-14).

Пунктом 2.3 договору встановлено, що оплата вартості продукції проводиться  Контрактантом до 31.03.2007р., а згідно п.3.1 угоди продукція  повинна бути передана Контрактанту до 15.08.2007р.

На виконання умов договору, 30.03.2007р.  позивач перерахував на розрахунковий рахунок відповідача 50000 грн., про що свідчить банківська виписка АКБ "ХФБ Україна" у м. Києві (а.с.18). Отже, заборгованість  позивача при виконанні грошових зобов'язань за договором контрактації склала 42023,18 грн.

Оскільки, у відповідача перед позивачем існувала заборгованість у розмірі 42023,18 грн. за договором купівлі-продажу  №27/3-07-РК від 27.03.2007р., сторони 02.04.2007р. уклали договір № 2/4-07-РК про припинення зобов'язання  зарахуванням в розмірі 42023,18 грн., водночас обумовивши в п.4, що зобов'язання відповідача перед позивачем щодо поставки продукції (пшениці 4 класу) до 15 серпня 2007р. на загальну суму 92023,18 грн. згідно з договором контрактації №63 від 26.03.2007р. продовжують існувати  (а.с.16).

Відповідач свої зобов'язання за укладеними угодами у встановлений строк не виконав.

14.09.2007р., згідно видаткової накладної №245 від 14.09.2007р. та акту приймання -передачі продукції від 14.09.2007р., відповідач в рахунок погашення боргу передав позивачу 4,941т зерна пшениці  4-го класу по ціні 968 грн. за тону, на загальну суму  4782,89 грн.

16.10.2007р. та 17.10.2007р. Приватно-орендне підприємство   "Агропромислова корпорація Якубівка"  перерахувало  позивачу 87240,29 грн.                (а.с.25-26).

Посилаючись на п. 7.2  договору контрактації, яким  передбачено, що у разі порушення строку поставки, недопоставки або поставки продукції неналежної якості відповідач зобов'язаний одноразово сплатити позивачу штраф у розмірі 30% від загальної суми договору, позивач просив стягнути з відповідача  27606,95 грн. штрафу за  порушення строку поставки та недопоставку товару.

Відповідно до ч. 1,7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти  господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не  допускається одностороння відмова  від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка  виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно із статтею 610 Цивільного кодексу  України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За змістом ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Разом з тим, відповідно до приписів статті 614 Цивільного кодексу  України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Згідно ж із статтею 607 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.

Системний аналіз наведених норм закону дає підстави для висновку про те, що застосування договірної відповідальності за невиконання зобов'язання можливе лише за наявності вини особи як обов'язкового елементу складу правопорушення. Причому відсутність об'єктивної можливості вчинити дії, спрямовані на виконання зобов'язання, припиняє таке зобов'язання та виключає протиправність поведінки боржника у невиконанні цього зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України  кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про об'єктивну неможливість  виконання відповідачем  взятих зобов'язань.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про законність та обгрунтованість  заявлених позивачем вимог щодо стягнення штрафу.

Доводи апеляційної скарги стосовно порушення місцевим господарським судом  правил підвідомчості справ, встановлених процесуальним законом, при прийнятті позовної заяви Дочірнього  підприємства  "Ресурсна компанія" Відкритого акціонерного товариства "Концерн Хлібпром"  спростовуються нормами чинного законодавства, а тому не можуть бути підставою для скасування  оскарженого рішення.

Зокрема, відповідно до ч. 3 ст.1 Господарського процесуального кодексу України, угода  про відмову від права на звернення до господарського суду  є нікчемною. Законодавець не вважає відмовою від права на звернення до господарського суду угоду про передачу справи за згодою сторін на розгляд третейського  суду на підставі ст.12 Господарського процесуального кодексу України.

Підсумовуючи наведене, судова колегія вважає, що рішення господарського суду Вінницької області від 13.02.2008р. у даній справі є законним, таким, що відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, а тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст.  101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

                                          ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Вінницької області від 13 лютого 2008 року у справі №13/9-08 залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватно-орендного підприємства "Агропромислова корпорація Якубівка", с. Якубівка, Іллінецького району Вінницької області - без задоволення.

2. Справу №13/9-08 повернути до господарського суду Вінницької області.       

Головуючий суддя                                                                  

судді:

Віддрук. 4 прим.

1-до справи

2,3-сторонам

4-в наряд