8/96-08
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
04.06.08р.
Справа № 8/96-08
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримспецмонтаж" (м. Сімферополь)
до Закритого акціонерного товариства Фінансово-будівельна компанія "Дніпро-Інвест-Буд" (м. Дніпропетровськ)
про стягнення 196 194,18 грн.
Суддя Дубінін І.Ю.
Представники:
від позивача: Косолап О.В. –представник (дов. б/№ від 16.01.08 р.)
від відповідача: Левченко Ю.В. –представник (дов. б/№ від 26.09.07 р.)
Суть спору:
Позивач, з урахуванням уточнення позовних вимог, звернувся до відповідача з позовом про стягнення з останнього 196 194,18 грн. заборгованості за договором генпідряду № 1/12-05 від 01.12.05 р.
Ціна позову складається з суми основного боргу –74 443,04 грн., втрат від інфляції за період з червня 2006 р. по червень 2008 р. в сумі 35 738,87 грн., 3% річних за той же період в сумі 4 497,18 грн. та пені за 365 днів в сумі 81 515,09 грн.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 6 000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.
Відповідач позов визнав частково, в сумі основного боргу, а проти стягнення пені, втрат від інфляції та 3% річних заперечує, посилаючись на те, що відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконане. Позивач не дотримався вищезазначених вимог та невірно нарахував штрафні санкції. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, для стягнення неустойки (штрафу, пені) встановлена спеціальна позовна давність в один рік, який на момент подання позову сплив. Три проценти річних за своєю правовою природою є неустойкою, а, отже, до них застосовуються правила про скорочені строки позовної давності встановлені цивільним кодексом, а також скорочені строки нарахування штрафних санкцій. Крім того, позивач допустив прострочення виконання зобов'язань щодо строку виконання робіт, тобто –має місце прострочення кредитора. Після пред'явлення претензії позивач півтора року не звертався до суду, що вказує на навмисне збільшення строку нарахування штрафних санкцій. Відповідно до ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.
Ухвалою голови господарського суду від 17.04.08 р. строк вирішення спору по справі був продовжений по 27.06.08 р. включно.
По справі оголошувалась перерва з 17.04.08 р. по 04.06.08 р.
Вислухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, господарський суд, -
В С Т А Н О В И В:
01 грудня 2005 року між Позивачем (субпідрядником) та Відповідачем (генпідрядником) був укладений Договір генпідряду № 1/12-05.
Згідно п.п. 1.1., 1.2. вказаного Договору, відповідач доручив, а позивач зобов'язався виконати власними і залученими силами на об'єкті за адресою: АР Крим, Бахчисарайський район, селище Поштове, вул. Привокзальна, 2 види робіт, передбачені проектною документацією, відповідно до переліку: Електромонтажні роботи з монтажу: 1. ТП-РП-10/0,4 кВ; 2. КЛ-10 кВ; 3. КЛ-04 кВ; 4. Реконструкція та дообладнання ПС "Земляника" та ПС "Поштовий завод по виготовленню та розливу тихих вин, коньяків та лікеро-горілчаних виробів у с. Поштове, Бахчисарайського району, АР Крим, ЗАТ "Винагрокомплекс", а відповідач зобов'язався прийняти вказані роботи і оплатити їх.
Відповідно до п.п. 3.2., 3.3. Договору, сторони передбачили проведення відповідачем 100% передоплати за матеріали та обладнання шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача, а за будівельно-монтажні роботи відповідач проводить передоплату у розмірі 30% від вартості обсягів робіт, за графіком виконання цих робіт, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача. Оплата у розмірі 60% від вартості фактично виконаних робіт проводиться не пізніше трьох днів з моменту підписання акту прийому виконаних робіт та форм №КБ-2В, № КБ-3. Остаточний розрахунок у розмірі 10% від вартості виконаних та прийнятих будівельно-монтажних робіт проводиться після здачі до "Крименерго".
В ході виконаня передбачених договором робіт сторони підписали наступні акти прийому виконаних підрядних робіт форми № КБ-2в:
Ш за лютий 2006 року на суму 52 680,00 грн.;
Ш за березень 2006 року на суму 5 547,60 грн.;
Ш за березень 2006 року на суму 45 956,40 грн.;
Ш за травень 2006 року на суму 14 769,60 грн.;
Ш за травень 2006 року на суму 27 880,80 грн.;
Ш за травень 2006 року на суму 242 787,60 грн.;
Ш за травень 2006 року на суму 21 272,40 грн.;
Ш за червень 2006 року на суму 9 070,80 грн.;
Ш за червень 2006 року на суму 2 164,80 грн.;
Ш за червень 2006 року на суму 26 929,20 грн.;
Ш за червень 2006 року на суму 9 822,00 грн.;
Ш за червень 2006 року на суму 16 693,20 грн.;
-----------------------------------------------------------------------------
Всього на суму 475 574,40 грн.
Крім того, позивачем також були передані відповідачу матеріали та обладнання, що підтверджується:
Ш видатковою накладною № РН-0000002 від 30.05.06 р. на загальну суму 146 745,89 грн.;
Ш довіреністю на отримання ТМЦ серії ЯМК № 786062 від 30.05.06 р.;
Ш видатковою накладною № РН-0000004 від 28.07.06 р. на загальну суму 48 309,14 грн;
Ш довіреністю на отримання ТМЦ серії ЯМО № 316359 від 18.07.06 р.;
Ш актом на загальну суму 280,80 грн.;
Ш актом на загальну суму 936 479,81 грн.
--------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Всього на суму 1 131 815,64 грн.
Всього позивачем виконано робіт та передано відповідачу матеріалів та обладнання на загальну суму 1 607 390,04 грн.
Відповідачем за виконані роботи та отримані матеріали і обладнання фактично було сплачено лише 1 532 947,00 грн, що підтверджується:
Ш платіжним дорученням № 108 від 13.12.05 р. на суму 200 000,00 грн;
Ш платіжним дорученням № 218 від 21.12.05 р. на суму 200 000,00 грн;
Ш платіжним дорученням № 236 від 23.12.05 р. на суму 225 000,00 грн;
Ш платіжним дорученням № 37 від 12.01.06 р. на суму 500 000,00 грн;
Ш платіжним дорученням № 31 від 22.03.06 р. на суму 75 000,00 грн;
Ш платіжним дорученням № 816 від 19.04.06 р. на суму 30 000,00 грн;
Ш платіжним дорученням № 1032 від 10.05.06 р. на суму 20 000,00 грн;
Ш платіжним дорученням № 1104 від 17.05.06 р. на суму 236 000,00 грн;
Ш платіжним дорученням № 1417 від 16.06.06 р. на суму 46 947,00 грн;
Таким чином, на 01 березня 2008 року заборгованість відповідача перед позивачем складає 74 443,04 грн. (1 607 390,04 грн. - 1 532 947,00 грн.).
Станом на момент розгляду справи відповідач доказів оплати вказаної заборгованості суду не надав.
Таким чином, факт порушення умов договору генпідряду № 1/12-05 від 01.12.05 р. матеріалами справи доведено, відповідачем не спростовано.
Відповідно ст.ст. 837, 854 ЦК України, за договором пiдряду одна сторона (пiдрядник) зобов'язується на свiй ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договiр пiдряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речi або на виконання iншої роботи з переданням її результату замовниковi. Якщо договором пiдряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапiв, замовник зобов'язаний сплатити пiдрядниковi обумовлену цiну пiсля остаточної здачi роботи за умови, що роботу виконано належним чином i в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Згідно ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, одностороння вiдмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов'язаннi встановлений строк (термiн) його виконання, то воно пiдлягає виконанню у цей строк (термiн). Зобов'язання, строк (термiн) виконання якого визначений вказiвкою на подiю, яка неминуче має настати, пiдлягає виконанню з настанням цiєї подiї.
Відповідачем вказані вимоги закону та зобов?язання за договором були порушені, що є підставою для задоволення позову в частині стягнення з відповідача суми основного боргу –74443,04 грн.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звiльняється вiд вiдповiдальностi за неможливiсть виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого iндексу iнфляцiї за весь час прострочення, а також три проценти рiчних вiд простроченої суми, якщо iнший розмiр процентiв не встановлений договором або законом.
Надані позивачем розрахунки сум втрат від інфляції та 3% річних виконані відповідачем з помилками.
Зокрема, матеріалами справи підтверджується, що позивачем виконувались роботи за договором у червні 2006 р., що підтверджується наступними актами прийому виконаних підрядних робіт форми № КБ-2в:
Ш за червень 2006 року на суму 9 070,80 грн.;
Ш за червень 2006 року на суму 2 164,80 грн.;
Ш за червень 2006 року на суму 26 929,20 грн.;
Ш за червень 2006 року на суму 9 822,00 грн.;
Ш за червень 2006 року на суму 16 693,20 грн.;
-----------------------------------------------------------------------------
Всього на суму 64 680,00 грн.
Таким чином, остаточний розрахунок за виконані роботи не міг бути здійснений відповідачем у травні 2006 р., як це стверджує позивач, а втрати від інфляції та 3% річних слід нараховувати з липня 2006 року.
Крім того, станом на момент прийняття рішення не встановлено офіційного індексу інфляції за травень 2008 р., але позивач необгрунтовано застосував індекс інфляції за квітень 2008 р. у травні та червні 2008 р.
Після здійсненого судом перерахунку сума втрат від інфляції фактично становить 32 021,03 грн., а сума 3% річних фактично становить 4 301,38 грн.
Вказані суми підлягають стягненню з відповідача.
Заперечення відповідача в цій частині позову спростовуються вищенаведеним, а також наступним:
Посилання відповідача на лист ВГСУ № 01-8/935 від 29.08.01 р. є необгрунтованим, оскільки вказаний лист не є нормативним документом, обов'язковим до виконання.
Нарахування суми боргу з урахуванням встановленого iндексу iнфляцiї за весь час прострочення не є штрафною санкцією і здійснюється виключно з метою компенсації кредитору втрат від інфляційних процесів.
Крім того, 3% річних за своєю правовою природою такоє не є штрафною санкцією, а нараховуються як плата боржником за користування чужими грошовими коштами.
Господарським судом також встановлено:
Згідно ст.ст. 611, 549, 551 ЦК України, у разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства. Розмiр неустойки, встановлений законом, може бути збiльшений у договорi.
Згідно п. 7.4. договору, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,3% від несплаченої суми за кожен день прострочки.
Позивачем була нарахована відповідачу пеня за 365 днів в сумі 81 515,09 грн.
Разом з тим, ч. 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Умовами договору генпідряду № 1/12-05 від 01.12.05 р., укладеного сторонами, не передбачено іншого, ніж визначено вказаною статтею Закону.
За таких обставин позивач повинен був нараховувати пеню не за 365 днів, а за 183 дні, яка після перерахунку становить 40 869,23 грн.
Крім того, згідно ст.ст. 256, 258 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Оскільки, як встановлено вище судом, пеня повинна обчислюватись з 01.07.06 р. і нараховуватись за 183 дні, тобто –по 01.01.07 р. включно, річний строк позовної давності закінчився відповідно 01.01.08 р.
Позовну заяву до суду позивачем було подано 21.03.08 р., що підтверджується календарним штемпелем канцелярії суду у правовому кутку позовної заяви, після закінчення строку позовної давності.
Таким чином, строк позовної давності по стягненню пені позивачем пропущено.
Згідно ст. 267 ЦК України, заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
До винесення судом рішення у цій справі відповідачем було зроблено заяву про застосування позовної давності до вимог про стягнення з відповідача пені, що є підставою для відмови в цій частині позову.
Господарським судом також встановлено:
16.01.08 р. між позивачем та адвокатом Косолап О.В. був укладений договір про надання правових послуг адвоката.
За умовами вказаного договору, позивач доручив, а адвокат прийняв на себе зобов'язання на представництво його інтересів та надання правової допомоги за позовом позивача до ЗАТ ФСК «Дніпро-Інвест-Буд»з усіма правами сторони, третьої особи, в тому числі подання позовних заяв, скарг, апеляційних та касаційних скарг, скарг в порядку повторної касації та у порядку виключного провадження, представництво інтересів клієнта у всіх судових органах, включаючи Європейський суд з прав людини, зміну предмета та підстави позовних вимог, укладення мирової угоди, оскарження рішень судів всіх інстанцій за цивільними та господарськими справами, які розглядаються за участю клієнта в судах та господарських судах, підготовку заяв та позовних заяв в суди, господарські суди та підтримання вимог в судах в якості представника.
Позивач доручив, а адвокат прийняв на себе зобов'язання на представництво його інтересів та надання-правової допомоги у вказаній справі у господарському суді першої, апеляційної та касаційної інстанції.
Згідно розділу другому вказаного договору, вартість послуг адвоката складає 6 000,00 грн, які позивач повинен сплатити адвокату протягом десяти днів з моменту підписання даного договору. У випадку, якщо позов, зазначений у п. 1.1. даного договору, не буде позитивно задоволений, то адвокат зобов'язується повернути позивачу 4 500,00 грн. упродовж 10 днів після отримання відповідної постанови Вищого господарського суду України. Решта залишається адвокату у якості винагороди.
Сторонами був складений акт про фактичне надання послуг адвокатом позивачу від 04.06.08 р.
Як підтверджується випискою з особового рахунку позивача за 24.01.08 р., позивач перерахував адвокату 6 000,00 грн. за вказаним договором.
При викладених обставинах господарський суд не знаходить підстав для стягнення з відповідача вказаної суми, виходячи також з наступного:
Як встановлено матеріалами справи, перераховані позивачем адвокату 6 000,00 грн. фактично є сумою передплати за надані послуги.
Разом з тим, умовами укладеного з адвокатом договору передбачено, що у випадку, якщо позов, зазначений у п. 1.1. даного договору, не буде позитивно задоволений, то адвокат зобов'язується повернути позивачу 4 500,00 грн. упродовж 10 днів після отримання відповідної постанови Вищого господарського суду України.
Таким чином, остаточна сума винагороди за надані адвокатом послуги на момент розгляду справи місцевим судом є ще невизначеною, а у разі повернення адвокатом позивачу 4 500,00 грн., вказана сума буде такою, що безпідставно стягнута з відповідача по справі.
Крім того, слід зазначити, що хоча адвокат дійсно представляв інтереси позивача у суді першої інстанції, ці обов'язки адвоката також поширюються на апеляційний та касаційний суди, тобто –адвокатом лише частково виконано зобов'язання за договором.
До того ж позовні вимоги позивача задоволені місцевим судом лише частково.
Викладене не надає суду правових підстав для стягнення з відповідача суми передоплати у розмірі 6 000,00 грн.
Вищенаведене є підставою для часткового задоволення позову в сумах: основного боргу –74443,04 грн., втрат від інфляції - 32 021,03 грн. та 3% річних - 4 301,38 грн., в решті позову слід відмовити.
Судові витрати слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 267, 525, 526, 530, 549, 551, 611, 625 ЦК України, ст. 232 ГК України, ст.ст. 33, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства Фінансово-будівельна компанія "Дніпро-Інвест-Буд" (49074, м. Дніпропетровськ, вул. Байкальська, 9, код 23074060, п/р № 26001104974001 в КБ "Приватбанк", МФО 305299) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримспецмонтаж" (95026, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Гайдара, 14, код 32681537, п/р 26002440183750 в КРФ АКБ УСБ, МФО 324010) –74 443,04 грн. основного боргу, 32 021,03 грн. втрат від інфляції, 4 301,38 грн. річних, 1 107,65 грн. витрат на держмито, 66,62 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видавши наказ.
В решті позову відмовити.
Суддя І.Ю. Дубінін
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 04.06.2008 |
Оприлюднено | 19.06.2008 |
Номер документу | 1724105 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Дубінін І.Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні